Рішення № 93546539, 15.12.2020, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Справа № 632/2008/20

провадження № 2-а/632/43/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"15" грудня 2020 р. м. Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді Библіва С.В., за участю секретаря судового засідання Кузьменко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Первомайський адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора роти № 6 батальйону № 3 УПП в Харківській області рядового поліції Твердохліба Максима Олександровича про визнання дій незаконними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,-

В С Т А Н О В И В:

До Первомайського міськрайонного суду Харківської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Інспектора роти № 6 батальйону № 3 УПП в Харківській області рядового поліції Твердохліба Максима Олександровича про визнання дій незаконними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі.

В обґрунтування позову зазначив, що 16.11.2020 року відносно нього відповідачем була винесена постанова про накладення на нього адміністративного стягнення, серії ЕАМ № 3436399, за ч.1 ст.121 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 340,00 грн.

Згідно оскаржуваної постанови, позивач, 16.11.2020 року о 01 год. 18 хв. на ділянці автодороги М-18, 19 км. пост «Високий» Харківської області керував транспортним засобом Opel Movano, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який має на задній вісі авто шину, на якій відрізняється малюнок протектора шин.

З вказаною постановою ОСОБА_1 не погоджується, вважає, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, винесеною незаконно, без об`єктивного розгляду у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Крім того, під час винесення оскаржуваної постанови, Інспектором роти № 6 батальйону № 3 УПП в Харківській області рядовим поліції Твердохлібом М.О. були порушені вимоги ст.ст. 278, 279 КУпАП, у зв`язку з чим, позивач просив скасувати постанову серії ЕАМ № 3436399 від 16.11.2020 року винесену Інспектором роти № 6 батальйону № 3 УПП в Харківській області рядовим поліції Твердохлібом Максимом Олександровичем відносно нього за ч.1 ст.121 КУпАП та провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Позивач у судове засідання не з`явився, надав суду заяву, якою позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується розпискою про вручення судової повістки, про причини неявки суд не повідомив. У строки, визначені судом відзив на позов не надав, як не надав і витребуваний у нього судом відеозапис ха02310.

Відповідно доч.1ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справипо суті, у зв`язку з чим підстав для відкладення розгляду справи не вбачається й суд вважає за можливе вирішити справуна підставі наявних доказів.

На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксації судового процесу технічними засобами не здійснювалась.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 16.11.2020 року Інспектором роти № 6 батальйону № 3 УПП в Харківській області рядовим поліції Твердохлібом Максимом Олександровичем було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Згідно постанови серії ЕАМ № 3436399 вбачається, що 16.11.2020 року близько 01 год. 18 хв. на ділянці автодороги М-18, 19 км пост «Високий» Харківської області керував транспортним засобом, державний номер знак НОМЕР_1 , який має на задній вісі авто шину, на якій відрізняється малюнок протектора шин, чим порушив п. 31.4.5. ПДР керування водієм транспортним засобом, що має технічні несправності колес і шин.

Відповідно дост. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні з інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, казаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частина 1ст. 268 КУпАП передбачає, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Пунктом 9 Інструкції з оформленням поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 року № 1395, визначено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Статтею 279 КУпАП закріплено, що розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, якіберуть участь у розгляді справи їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Відповідно дост. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для травильного вирішення справи.

Згідност. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження. Постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.

Так, інспектором роти № 6 батальйону № 3 УПП в Харківській області рядовим поліції Твердохлібом Максимом Олександровичем при здійснені провадження у справі про адміністративне правопорушення та при винесені оскаржуваної постанови були порушені всі вищевказані норми права, оскільки на спростування цих доводів суду не надано жодних належних та допустимих доказів.

В порушенняст. 245 КУпАП, інспектором роти № 6 батальйону № 3 УПП в Харківській області рядовим поліції Твердохлібом Максимом Олександровичем при здійснені провадження у справі неповно не об`єктивно з`ясовано обставини та вирішено справу без додержання закону.

У справі «Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 06.12.1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати, як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).

Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 07.10.1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь - які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи.

У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально - правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення(п. 21 Рішення).

Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4. 1).

В рекомендації № Л (91) 1 Комітету Міністрів Європи Державам - членам стосовно адміністративних санкцій від 13.02.1991 року, рекомендовано урядам держав - членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (Принцип 7).

Отже, зазначені принципи і положення закону при винесенні постанови про притягнення адміністративної відповідальності інспектором роти № 6 батальйону № 3 УПП в Харківській області рядовим поліції Твердохлібом Максимом Олександровичем не були дотримані, оскільки жодні докази вини позивача в матеріалах справи відсутні.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 01.12.2020 року у інспектора роти № 6 батальйону № 3 УПП в Харківській області рядового поліції Твердохліба Максима Олександровича було витребувано матеріали відеофіксації вчинення адміністративного правопорушення ха02310 відносно ОСОБА_1 . Проте матеріалів, на підставі яких винесена постанова серії ЕАМ № 3436399 від 16.11.2020 року, суду відповідачем надано не було.

Згідно ч. 1ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику як джерело права.

Згідно пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам передбаченим статями 283 та 284 КпАП. У ній зокрема потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про скоєння особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів.

Разом з тим, в порушення ст. 280 КУпАП, інспектором роти № 6 батальйону № 3 УПП в Харківській області рядовим поліції Твердохлібом Максимом Олександровичем взагалі не з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та не з`ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Більш того, у діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 121 КУпАП.

Згідно ч. 1ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 31.4.5.ПДР, на які посилається відповідач у постанові, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:

Колеса і шини:

а)шини легкових автомобілів та вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою до 3,5 т мають залишкову висоту малюнка протектора менше 1,6 мм, вантажних автомобілів з позволеною максимальною масою понад 3,5 т - 1,0 мм, автобусів - 2,0 мм, мотоциклів і мопедів - 0,8 мм.

Для причепів установлюються норми залишкової висоти малюнка протектора шин, аналогічні нормам для шин автомобілів-тягачів;

б)шини мають місцеві пошкодження (порізи, розриви тощо), що оголюють корд, а також розшарування каркаса, відшарування протектора і боковини;

в)шини за розміром або допустимим навантаженням не відповідають моделі транспортного засобу;

г)на одну вісь транспортного засобу встановлено діагональні шини разом з радіальними, ошиновані і не ошиповані, морозостійкі і неморозостійкі, шини різних розмірів чи конструкцій, а також шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів, різними типами малюнків протектора - для вантажних автомобілів;

ґ) на передню вісь транспортного засобу встановлено радіальні шини, а на іншу - діагональні;

д)на передній осі автобуса, який виконує міжміські перевезення, встановлено шини з відновленим протектором, а на інших осях - шини, відновлені за другим класом ремонту;

е)на передній осі легкових автомобілів і автобусів (крім автобусів, які виконують міжміські перевезення) встановлено шини, відновлені за другим класом ремонту;

є) відсутній болт (гайка) кріплення або є тріщини диска і ободів коліс.

В свою чергу, п. 31.5.ПДР передбачає, що у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це робити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.

Так, з аналізу наведених норм права вбачається, що п. 31.4.ПДР містить перелік видів несправностей, а в частині заборони експлуатації містить відсилання до інших норм права.

В той же час, п. 31.5. ПДР містить виключення із загального правила та передбачає можливість дальшого руху на транспортному засобі до найближчого місця ремонту з ввімкненою аварійною світловою сигналізацією.

Пряма ж заборона до подальшої експлуатації міститься лише у п. 31.6 ПДР, в якому наводяться вичерпні випадки заборони подальшого руху транспортного засобу. Вказаний п. 31.6.ПДР не забороняє продовжувати рух у разі розміщення на одній осі коліс з різним малюнком протектору.

Отже, діюче законодавство передбачає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, у разі порушення нею п. 31.6.ПДР. Саме ці норми права безпосередньо кореспондують між собою.

Таким чином дії позивача не містять складу адміністративного правопорушення.

Згідно п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси.

Ч. 3 ст.286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без зміни, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Разом з тим, суд враховує особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України. Зокрема, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право : залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Тому, вимога щодо визнання дій поліцейського протиправними суд задовольнити не може.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 420,40 грн. Отже вказані судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 7, 9, 72-77,90, 241-244, 246,268,271,286, п. 10 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до інспектора роти № 6 батальйону № 3 УПП в Харківській області рядового поліції Твердохліба Максима Олександровича про визнання дій незаконними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі – задовольнити частково. Скасувати постанову інспектора роти № 6 батальйону № 3 УПП в Харківській області рядового поліції Твердохліба Максима Олександровича про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАМ № 3436399 від 16.11.2020 року.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, згідно постанови про накладання адміністративного стягнення серія ЕАМ № 3436399 від 16.11.2020 року.

В іншій частині позовних вимог позивачеві відмовити у задоволенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ( місце знаходження:м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108578 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду через Первомайський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

На підставі ч. 2ст. 271 КАС України копію судового рішення невідкладно надіслати учасникам справи.

Суддя: С. В. Библів