Ухвала суду № 93546481, 09.12.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/8578/20

Провадження № 1-кп/643/1112/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2020 м.Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., суддів Сугачової О.О., Довготько Т.М., за участю секретаря Коцюбинської М.В., прокурора Шкоркіної І.О., представника потерпілого – адвоката Карій С.Ю., захисника обвинуваченої ОСОБА_1 – адвоката Литвиненка В.Л., обвинуваченої ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12020220470001902 від 09.04.2020 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, з середньо-технічною освітою, яка не працює, не одружена, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнє зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судима: 29.10.2015 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185 КК України до 120 годин громадських робіт; 08.11.2018 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 389, ст. 71 КК України до 1 року 15 днів позбавлення волі, 05.12.2019 року вирок змінено ухвалою Харківського апеляційного суду, вирок набрав законної сили за ч. 2 ст. 185 КК України, призначено покарання у вигляді 1 року позбавлення волі, виключено з вироку посилання на ст. 71 КК України та закрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 389 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Московського районного суду м. Харкова перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 115 КК України.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується в умисному вбивстві, тобто умисному противоправному заподіянні смерті іншій людині.

Як вбачається з обвинувального акту, відносно ОСОБА_1 на стадії досудового розслідування обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурором в судовому засіданні заявлено клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_1 , на 60 днів.

В обґрунтування клопотання прокурором зазначено, що у діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років. Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. Небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій її переслідують, та міжнародними контактами. У зв`язку із вчиненням ОСОБА_1 особливо тяжкого злочину є підстави вважати, що у обвинуваченої ОСОБА_1 можуть виникнути передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України спроби: з урахуванням суворості покарання, що передбачається за інкриміноване кримінальне правопорушення, переховуватись від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; незаконно впливати на потерпілих та свідків, оскільки їй відомі їх адреси проживання. Враховуючи викладене, є обґрунтовані підстави вважати, що до обвинуваченої ОСОБА_1 не може бути застосований більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Литвиненко В.Л. в судовому засіданні заперечували проти продовження строку тримання під вартою. Зазначили, що підозра є необґрунтованою, а ризики, які зазначені в клопотанні прокурора, відсутні та не доведені. Так, ОСОБА_1 має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання. Крім того, в неї на утриманні знаходиться малолітня дитина.

Представник потерпілого адвокат Карій С.Ю. в судовому засіданні не заперечував проти продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченої.

Вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченої під вартою, суд керується наступним.

Виходячи з положень розділу ІІ КПК України, зокрема ст. 131, 176 вказаного Кодексу, запобіжні заходи, в тому числі тримання під вартою, є одними з видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно ч. 1 ст. 333 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України, розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Частиною п`ятою ст. 199 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Таким чином, підставою для продовження тримання особи під вартою є, зокрема, встановлення, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Вирішуючи заявлене прокурором клопотання, суд керується таким.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 10.04.2020 року, відносно ОСОБА_1 в даному кримінальному провадженні обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 13-40 год. 07.06.2020 року. Під час обрання вказаного запобіжного заходу слідчим суддею було надано оцінку відповідним доказам на предмет наявності обґрунтованої підозри. Крім того, слідчим суддею зроблений висновок щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та неможливості їх запобігання шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

В подальшому дія вказаного запобіжного заходу продовжувалась Московським районним судом м. Харкова.

Згідно ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, а також до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не заміжня, не працює, раніше неодноразово судима.

Судом допитано потерпілого. Письмові докази судом не досліджувались, свідки не допитувались.

За таких обставин, враховуючи дані про особу обвинуваченої ОСОБА_1 , тяжкість покарання, що їй загрожує в разі визнання її винною, інші обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, що на даній стадії кримінального провадження ризики здійснення обвинуваченою дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання відносно обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та на які посилався прокурор в клопотанні про продовження застосування запобіжного заходу, не зменшились настільки, що вже не могли би виправдовувати подальше тримання обвинуваченої під вартою, та жодний з інших, більш м`яких запобіжних заходів, не здатний їм запобігти.

Оцінюючи доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри, суд керується таким.

Виходячи з положень КПК України та правових висновків, викладених, зокрема, в п. 33 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року по справі № 288/1158/16-к, суд на даній стадії розгляду справи позбавлений можливості надавати юридичну оцінку діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 .

Враховуючи наведене та положення КПК України, оцінку вказаним вище доводам сторони захисту може буде надано судом після дослідження доказів, наданих сторонами кримінального провадження, зокрема у вироку суду.

Доводи сторони захисту щодо відсутності ризиків суд також відхиляє з наступних підстав.

Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених, зокрема, в постановах Верховного Суду від 20.06.2019 по справі № 166/313/17, від 13.08.2020 по справі № 674/1202/19, від 27.02.2019 по справі № 0503/10653/2012, усвідомлення імовірності визнання вини особи за висунутим їй обвинуваченням та тиск тягаря можливого відбування покарання, є обставинами, що свідчить про наявність ризику переховування від суду та є підставою для тримання особи під вартою.

Суд приходить до висновку, що наведені вище обставини в їх сукупності свідчать про наявність ризиків, які були підставою для обрання відносно обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та на які посилався прокурор в клопотанні про продовження дії запобіжного заходу.

Доводи сторони захисту щодо наявності у обвинуваченої міцних соціальних зв`язків, постійного місця проживання та малолітньої дитини, з урахуванням наведених вище обставин суд не може визнати такими, які свідчать про відсутність підстав для подальшого тримання обвинуваченої під вартою та можливість запобігання існуючим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

За таких обставин суд відхиляє доводи сторони захисту, яким вона обґрунтовувала заперечення проти клопотання прокурора.

Враховуючи наведене, з метою забезпечення виконання покладених на обвинувачену процесуальних обов`язків, попередження переховуванню від суду, незаконного впливу на потерпілих і свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень, суд на даній стадії судового провадження вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_1 на строк до 24:00 годин 05 лютого 2021 року.

Згідно ст. 205 КПК України, ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Одночасно суд роз`яснює обвинуваченій ОСОБА_1 що згідно Рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року вона має право оскаржити дану ухвалу в апеляційному порядку.

Також прокурором було заявлено клопотання про призначення амбулаторної судово-психіатричної експертизи обвинуваченої, оскільки на стадії досудового розслідування така експертиза не проводилась.

В судовому представник потерпілого адвокат Карій С.Ю. не заперечував проти призначення експертизи.

Захисник Литвиненко В.Л. просив вирішити вказане питання на розсуд суду.

Обвинувачена не заперечувала проти призначення експертизи. Пояснила, що під час навчання в школі проходила лікування він наркологічної залежності в наркологічному диспансері Московського району м. Харкова.

Учасники справи, кожний окремо, не заперечували проти витребування судом даних щодо перебування обвинуваченої на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах, а також щодо її лікування у відповідних закладах охорони здоров`я.

Колегія суддів, заслухавши думку учасників судового провадження, дійшла наступних висновків.

Відповідно до ст. 84 КПК України висновки експертів є джерелом доказів в кримінальному провадженні.

Згідно ч. 1, 2 п. 3 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Слідчий або прокурор зобов`язані звернутися з клопотанням до слідчого судді для проведення експертизи щодо визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності.

У відповідності до ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Згідно ч. 3 ст. 333 КПК України у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії. У разі прийняття такого рішення суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для проведення слідчої (розшукової) дії та ознайомлення учасників судового провадження з її результатами.

Відповідно до ч. 4 ст. 333 КПК України під час розгляду клопотання суд враховує значення обставин, про встановлення або перевірку яких просить особа, яка звернулася з ним, можливість їх встановлення або перевірки шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та причини, з яких не були здійснені належні дії для їх встановлення чи перевірки на стадії досудового розслідування.

Згідно ст. 509 КПК України, якщо під час судового провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, суд для перевірки психічного стану обвинуваченого повинен залучити експертів для проведення психіатричної експертизи.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про психіатричну допомогу», кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Як вбачається з пояснень сторін кримінального провадження, на стадії досудового розслідування амбулаторна судово-психіатрична експертиза Старченко М.Ю. не проводилась.

Враховуючи наведене, з метою встановлення обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, зокрема встановлення психічного стану обвинуваченої, суд вважає за необхідне доручити слідчому відділу Московського ВП ГУНП України в Харківській області організувати проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи обвинуваченої ОСОБА_1 , оскільки встановлення вказаних обставин потребує спеціальних знань.

Керуючись ст. 183, 242, 331, 332, 333, 369-372 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № 4 Шкоркіної І.О. про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченої ОСОБА_1 – задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_1 , на строк до 24:00 годин 05 лютого 2021 року включно.

Клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № 4 Шкоркіної І.О. про призначення амбулаторної судової-психіатричної експертизи відносно обвинуваченої ОСОБА_1 – задовольнити.

Доручити органу досудового розслідування слідчому відділу Московського ВП ГУНП України в Харківській області організувати проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи обвинуваченої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по кримінальному провадженню за її обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Проведення експертизи доручити експертам Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3».

На вирішення експертів поставити наступні питання:

1. Чи страждала на момент інкримінованого діяння або страждає на даний час ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розладом психічної діяльності?;

2. Чи знаходилась ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент інкримінованого кримінального правопорушення в стані розладу психічної діяльності, чи могла керувати своїми діями та усвідомлювати і розуміти їх значення ?;

3. Чи була ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент інкримінованого діяння або на даний час неосудною?

4.Чи може ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на сьогодні приймати участь у судовому розгляді. Чи розуміє адекватно та вірно, у повному обсязі стан речей та правові наслідки щодо притягнення її до кримінальної відповідальності?

5.Чи потребує ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 застосування примусових заходів медичного характеру?

Зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Харківський міський психоневрологічний диспансер № 3» надати експертам 18-го відділення СПЕ Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» відомості про звернення ОСОБА_1 за амбулаторною медичною допомогою та її амбулаторну карту (за наявності).

Зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» надати експертам 18-го відділення СПЕ Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» відомості про звернення ОСОБА_1 за медичною допомогою та її історію хвороби (за наявності).

Зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер» надати експертам 18-го відділення СПЕ Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» відомості про звернення ОСОБА_1 за амбулаторною медичною допомогою та її амбулаторну карту (за наявності).

Зобов`язати Кабінет замісної підтримувальної терапії Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер» надати експертам 18-го відділення СПЕ Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» відомості про звернення ОСОБА_1 за медичною допомогою та її амбулаторну карту (за наявності).

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову від виконання покладених на експерта обов`язків за ст. 384, 385 КК України.

Направити СВ Московського ВП ГУНП України в Харківській області, з метою подальшого надання у розпорядження експертів, належним чином завірені виділені матеріали кримінального провадження - № 643/8578/20, провадження № 1-кп/643/1112/20.

Контроль за виконанням ухвали покласти на заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 4 Колесника С.О.

Ухвала в частині продовження строків тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення. Для ОСОБА_1 строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії даної ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали буде проголошено в приміщенні Московського районного суду м. Харкова 14.12.2020 року об 12-00 год.

Головуючий суддя Д.А. Крівцов

Суддя О.О.Сугачова

Суддя Т.М. Довготько