Ухвала суду № 93545722, 15.12.2020, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/1372/20 Провадження № 2/613/552/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2020 року м. Богодухів

Суддя Богодухівського районного суду Харківської області Сеник О.С. розглянувши заяву представника позивача – адвоката Пушкарьова Ігоря Олеговича про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович; приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович; військова частина А 0536 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник позивача – адвокат Пушкарьов І.О., звернувся до Богодухівського районного суду Харківської області з позовом до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович; приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович; військова частина А 0536, у якому просить: 1) визнати виконавчий напис від 08.09.2020 серія НМК номер 076614 вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» ЄДРПОУ 42642578 заборгованості в сумі 9 579 грн. 68 коп. таким, що не підлягає виконанню; 2) винести окрему ухвалу про обставини протиправної діяльності приватного нотаріуса, які стали відомі під час судового розгляду та скерувати для прийняття рішення до Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (місто Хмельницький), адреса: вул. Володимирська, 91, м. Хмельницький, 29000; 3) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» ЄДРПОУ 42642578 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі утриманих по виконавчому провадженню ВП № 63458218 за весь час здійснення утримання грошових коштів по момент винесення судом рішення.

Разом з позовною заявою представником позивача подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується боржником у судовому порядку, в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, та інші доходи боржника, ВП № 634582 від 13.11.2020, винесеної приватним виконавцем виконавчого округу міста Клименком Романом Васильовичем.

В обґрунтування зазначеної заяви представник позивача пояснив, що між позивачем ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (ЄДРПОУ 34047020) укладено споживчий кредитний договір № 001-20079-220713 від 22 липня 2013 року (далі – Заява про отримання споживчого кредиту). Однак, відповідно до п.1.3, 2.1, 2.3, 2.4 цієї Заяви про отримання споживчого кредиту, строк дії встановленої позивачу лімітної кредитної лінії складає 364 календарних дні, а відтак, строк розрахунку за кредитними зобов`язаннями сплив 22 липня 2014 року. Вказав, що за змістом підпункту 7.2 пункту 7 частини 3 Заяви про отримання споживчого кредиту позивач погодився отримувати від Банку інформацію про факт невиконання ним зобов`язань за Договором про розмір існуючої заборгованості, про строки та умови погашення такої заборгованості. Позивач відповідально ставився до кредитних зобов`язань, у зв`язку з чим отриманий кредит сплатив вчасно. До часу звернення до суду Банк жодних претензій, попереджень або повідомлень позивачу з питань невиплачених кредитних зобов`язань не висував. Однак, 13.11.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Р.В. на підставі оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 63458218, якою звернуто стягнення на доходи боржника, зокрема, на заробітну плату. Зазначив, що після звернення стягнення на заробітну плату позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах цього судового провадження, а в разі задоволення позову він буде вимушений докласти значні зусилля для відновлення своїх прав. Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що майно позивача буде відчужене. Враховуючи викладене, стверджує про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову. Вказав, що заява про вжиття заходів забезпечення позову спрямована безпосередньо на зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріусу, який оскаржується в рамках даної судової справи, позивач просить не застосовувати зустрічне забезпечення, оскільки відсутні підстави для його застосування, а вжиття заходів забезпечення позову не потягне за собою жодних збитків для відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та доводи в її обґрунтування, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вимоги до змісту і форми заяви визначені статтею 151 ЦПК України.

Відповідно до змісту ч. 6 ст. 151 ЦПК України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до пп. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про забезпечення позову, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420,40 гривень.

Всупереч вищевказаним нормам, позивачем не додано документ (квитанцію), що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, як за подання позову, так і за подання заяви про забезпечення позову.

Позивачем разом із позовною заявою подано заяву про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви, в обґрунтування якої представник позивача посилається на ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Вказаною нормою передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 30.03.2012 №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при пред`явленні позову про визнання виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави таким, що не підлягає виконанню, а також позову про визнання недійсним кредитного договору, договорів іпотеки, застави, поруки без застосування наслідків їх недійсності розмір судового збору обчислюється із ставок, встановлених законом за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, оскільки такі вимоги не є майновими та не підлягають грошовій оцінці. При цьому підлягає застосуванню положення частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при пред`явленні позову споживачем.

Таким чином, норми ч. 3 ст. 22 Закону України можуть бути застосовані виключно до певного кола спорів щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Однак, у спірних відносинах позивачем оскаржується виконавчий напис про стягнення заборгованості, яка виникла за кредитним договором, а не виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави. Позовні вимоги не стосуються також і визнання недійсним кредитного договору, договорів іпотеки, застави, поруки.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для застосування до спірних відносин положень ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Крім того, за визначенням п. 22 ст. 1 ЗаконуУкраїни «Про захист прав споживачів», споживачем, права якого захищаються на підставі цього Закону, є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Разом з тим, як зазначалось вище, предметом спору у даній справі є оскарження (визнання таким, що не підлягає виконанню)виконавчого напису нотаріуса.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

В силу ст. 2 Закону України «Про нотаріат» правовою основою діяльності нотаріату є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячені Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

З огляду на викладене, беручи до уваги, що предметом спору є виключно оскарження виконавчого напису нотаріуса, враховуючи, що спірні відносини не пов`язані з визнанням недійсним кредитного договору або договору іпотеки, або ж із захистом в інший спосіб прав ОСОБА_1 як споживача, норми Закону України «Про захист прав споживачів» не можуть застосовуватися до спірних відносин і не є підставою для звільнення позивача від сплати судового збору.

Інших підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за подачу заяви про забезпечення позову представником позивача не наведено.

Враховуючи викладене, слід дійти висновку, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, оскільки позивачем до заяви про забезпечення позову не додано документ (квитанцію), що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне повернути заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 149-153, 259, 260, 353, 345 ЦПК України, -

У Х В АЛ И В:

Заяву представника позивача – адвоката Пушкарьова Ігоря Олеговича про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович; приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович; військова частина А 0536 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Богодухівський районний суд Харківської області, протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя О.С. Сеник