Ухвала суду № 93545572, 30.11.2020, Костопільський районний суд Рівненської області

ОКРЕМА УХВАЛА

Справа № 564/1733/20

30 листопада 2020 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя Олійник П. В.

з участю секретаря Рубельського О. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль справу за позовом ОСОБА_1 до АТ “Банк Форвард”, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумова Ольга Іванівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ “Банк Форвард”, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумова О.І. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 8 вересня 2011 року вона взяла кредит у банку ПАТ “Банк Руский Стандарт” для покупки телевізора на загальну суму 1130 грн. строком на 6 місяців. Сплачувала кошти відповідно до розрахунків, внесла останній платіж у березні 2012 року і вважала кредит повністю погашеним. На початку 2020 року виявилось, що її банківська карта заблокована. При зверненні до банку з цього приводу з`ясувалось, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. відкрите виконавче провадження на підставі виконавчого напису №1800 виданого 30.08.2019 року приватним нотаріусом Разумовою О.І. про стягнення з неї заборгованості на користь АТ “Банк Форвард”, який є правонаступником ПАТ “Банк Руский Стандарт” у сумі 46890,12 грн. за період з 30.11.2018 року по 28.02.2019 року. Вважає даний виконавчий напис протиправним, безпідставним, вчиненим з порушенням вимог законів України та таким, що не підлягає виконанню.

Під час судового розгляду справи було встановлено наступне.

Як вбачається із заяви № 91678674 та анкети до заяви 08.09.2011 року між ОСОБА_1 та ПАТ “Банк Руский Стандарт”, правонаступником якого є АТ “Банк Фаворит”, укладено кредитний договір № 91678674, згідно якого відповідачу надано кредит в сумі 600 грн. строком на 6 місяців. Відповідно до графіку платежів останній платіж мав бути здійснений 09.03.2012 року.

30 серпня 2019 року нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О.І. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №1800 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ “Банк Фаворит” заборгованість по кредитному договору № 91678674 в сумі 46040,12 грн. У виконавчому написі вказано, що стягнення здійснюється за період з 30.11.2018 року по 28.02.2019 року.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом не встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом міністерства юстиції України від 22.02.2012р. № 296/5, зареєстрованого 22.02.2012 р. за № 282/20595, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно пункту 1.1. Глави 16 для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Пунктом 1.2. Глави 16 передбачено, що перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 3.1 вказаної Глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Пунктом 3.4 п.3 Глави 16 розділу Порядку передбачено, що строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Згідно висновків викладених у постанові Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17, строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису в контексті застосуваня положень ст. 88 Закону України "Про нотаріат" безпосередньо пов"язаний із позовною давністю, встановленою ЦК України. Фактично законом визначено, що строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису є таким самим, що і позовна давність для звернення до суду.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як встановлено судом, виконавчий напис за реєстровим номером 1800 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ “Банк Форвард” заборгованості в сумі 46040,12 грн. було вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О.І. 30 серпня 2019 року, однак, кредитний дооговір було укладено ще 08.09.2011 року і останній платіж по даному договору згідно графіку мав бути здійснений 09.03.2012 року. Тобто кредитор міг звернутися до нотаріуса про вчинення виконавчого напису протягом трьох років з дня виникнення у нього права вимоги за кредитним договором № 91678674 від 08.09.2011 року, а саме до 09.03.2015 року. В даному випадку минуло більше трьох років, а отже, строк для звернення до нотаріуса про вчинення виконавчого напису у даному випадку є пропущеним, і нотаріус відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» повинна була відмовити у вчиненні виконавчого напису.

Відповідно до ст.87 Закону України “Про нотаріат” для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172, для одержання виконавчого напису надаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. Однак, судом встановлено, що виконавчий напис було вчинено не на підставі оригіналу нотаріального посвідченогого договору.

Крім того, як вбачається із надісланих суду копій документів, на підставі яких було вчинено оспорюваний виконавчий напис, в них відсутні докази про направлення АТ “Банк Форвард” боржнику ОСОБА_1 письмової вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором №91678674 від 08.09.2011 року, як того вимагає п. 2.3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

В зв`язку із вищенаведеним суд вважає, що при вчиненні нотаріального напису нотаріус не дотримався вимог пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій та приписів ст. 87 і 88 Закону України «Про нотаріат», чим було порушено права позивача, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 задоволив.

Таким чином, судом встановлено, що спірний виконавчий напис було вчинено через недбале виконання службового обов`язку відповідним нотаріусом, а саме приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою Ольгою Іванівною, яка проігнорувала вимоги вищевказаних нормативних актів та допустила стягнення в сумі, яка майже в 77 разів перевищує суму кредиту.

Відповідно до ч. 1, 6, 7 ст. 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Згідно ч.2 ст.2-1 Закону України «Про нотаріат» контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України та його територіальними органами.

За таких обставин суд доходить довисновку, що в діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумової Ольги Іванівни наявні порушення під час вчинення нотаріальних дій, а тому необхідно постановити та надіслати окрему ухвалу до Міністерства юстиції України з метою усунення таких порушень та недопущення їх повторенню.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 260-262,354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Про неналежне виконання службових обов`язків під час вчинення нотаріальних дій приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою Ольгою Іванівною повідомити Міністерство юстиції України.

Міністерству юстиції України провести перевірку в діяльності зазначеного приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумової Ольги Іванівни, забезпечити усунення порушень під час вчинення нотаріальних дій та запобігти їх повторенню.

Про вжиті заходи повідомити суд протягом місяця з дня отримання копії цієї ухвали.

Окрема ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

СуддяП. В. Олійник