Рішення № 9354424, 29.04.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" квітня 2010 р.Справа № 13/246-10 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Агросервіс” м.

Волочиськ

до товариства з обмеженою відповідальністю „Клен Транс” с.

Мацьківці Хмельницького району

про стягнення суми 47912,74 грн.

Суддя Матущак О.І.

За участю представників сторін:

позивача: Дем’янов І.Ю. по довіреності б/н від 01.10.2009р.;

відповідача: не з’явився

З оголошенням перерви в судовому засіданні 23.04.2010р.

Позивач у позові, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 31.03.2010р. просить господарський суд стягнути з відповідача на його користь суму 47912,74 грн., з якої 33438,54 грн. основного боргу за поставлену продукцію у відповідності до укладеного між сторонами договору купівлі продажу № 02/02 від 12.02.2007р., 9998,12 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 1976,08 грн. 3% річних згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, а також 2500 грн. витрат на оплату послуг адвоката у відповідності до угоди від 22.01.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному об’ємі з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Відповідач відзиву на позов не подав, його представник в засідання суду не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи рекомендованими листами, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України, справа розглядається на підставі наявних у ній документів.

Розглядом матеріалів справи господарським судом встановлено наступне:

12.02.2007р. між сторонами було укладено договір купівлі-продажу № 02/02.

У відповідності до п. 1.1 вказаного договору, позивач (продавець) взяв на себе зобов’язання поставити та передати у власність відповідача (покупця) мазут марки М-100 в кількості 200 т. по ціні 1400 грн. за 1 тону, а останній в свою чергу зобов’язався прийняти товар та оплатити його на умовах договору.

У відповідності до п. 5.1 зазначеного договору, оплата за товар повинна бути перерахована позивачу (продавцю) протягом 10 календарних днів з моменту одержання товару.

На виконання умов вказаного договору, позивач поставив відповідачу мазут марки М-100 в кількості 111,27 тон по ціні 1400 грн. за 1 тону з урахуванням ПДВ, що підтверджується належним чином завіреними копіями накладних № 12 від 21.02.2007р. та 14 від 12.03.2007р. на загальну суму 155786,42 грн.

Крім цього, позивач згідно інших накладних № 13 від 21.02.2007 р. та №16 від 16.03.2007р., поставив відповідачу мазут пічний вагою 129,16 тон по ціні 1250 грн. за 1 тону з урахуванням ПДВ на суму 161450,52 грн.

Відповідач зазначений товар отримав через уповноваженого представника на підставі довіреностей серії ЯНМ № 826617 від 21.02.2007р., ЯНМ № 826605 від 12.03.2007р. та ЯНМ № 826638 від 20.03.2007р.

Проте, господарський суд приходить до висновку, що позивачем поставлено мазут пічний згідно названих вище накладних № 13 від 21.02.2007 р. та №16 від 16.03.2007р., на суму 161450,52 грн. не у відповідності до вказаного договору купівлі продажі № 02/02 від 12.02.2007 р. а у відповідності до усного договору, оскільки ні марка товару, ні його ціна не відповідають істотним умовам вказаного договору.

Таким чином, позивач поставив позивачу мазут на загальну суму 317236,94 грн.

Відповідач своїх зобов’язань щодо проведення розрахунків за отриманий товар повністю не виконав, оплативши його лише частково у сумі 283798,40 грн. ще до подання позивачем позову до господарського суду. При цьому в платіжних дорученнях в графі:„призначення платежу” зазначив що розрахунок здійснюється згідно договору № 02/02 від 12.02.2007р.

При цьому, представником позивача не заперечується факт зарахування часткової оплати у сумі 283798,4 грн. як в рахунок заборгованості за договором купівлі-продажі так і згідно усного договору у формі виданих накладних № 13 від 21.02.2007 р. та №16 від 16.03.2007р.

Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що оскільки сума проведеного часткового розрахунку є значно більшою від суми переданого товару згідного договору купівлі-продажі, то відповідачем не проведено розрахунків за отриманий товар згідно двох накладних № 13 від 21.02.2007р. та № 16 від 16.03.2007р.

08.12.2009р. позивачем в адресу відповідача було надіслано письмову претензію за вих. № 14 від 08.12.2009 р. про сплату заборгованості за поставлений товар у сумі 33438,54 грн., яка залишена останнім без відповіді та задоволення. Надсилання претензії підтверджується поштовим фіскальним чеком від 08.12.2009 р.

За прострочення відповідачем виконання грошового зобов’язання, згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано та пред’явлено до стягнення з відповідача суму 9998,12 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з травня місяця 2008р. по березень місяць 2010р. включно, а також 1976,08 грн. 3% річних за період з 01.05.2008р. по 30.03.2010р. з урахуванням п.5.1 договору щодо початку строку виникнення у відповідача обов’язку про проведення розрахунків.

Проте, оскільки у відповідача існує заборгованість перед позивачем за отриманий товар згідно накладних, тому обов’язок його оплати виник не через 10 днів згідно названого вище п.5.1 договору, а через 7 днів з дня пред’явлення претензії з урахуванням поштового перебігу.

Таким чином, проведеним господарським судом перерахунком встановлено, що заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції, яка підлягає стягненню становить суму 1237,22 грн. за період з січня місяця 2010р. по лютий місяць 2010р. включно, та 163,74 грн. 3 % річних за період з 18.12.2009р. по 01.03.2010р.

Крім цього, позивач у позові з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог просить господарський суд стягнути з відповідача на його користь суму 2500 грн. витрат на оплату послуг адвоката у відповідності до угоди від 22.01.2010р., що підтверджується квитанцією б/н від 26.01.2010р. на суму 2500 грн.

Вирішуючи питання про визначення розміру відшкодування витрат на послуги адвоката, господарський суд з врахуванням складності справи, ціни позову вважає, що співрозмірним буде сума 1500 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

При прийнятті рішення, господарським судом враховується наступне нормативно-правове обгрунтування.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона ( продавець ) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні ( покупцеві ), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно ( товар ) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п. 1 ст. 628 зазначеного кодексу, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

У відповідності до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 625 вказаного вище кодексу, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

За таких обставин, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині заявленої суми 33438,54 грн. основного боргу за поставлений товар, 1237,22 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, 163,74 грн. 3% річних заявлений обгрунтовано та підтверджений належними доказами, тому в цій частині підлягає задоволенню у повному об’ємі.

В частині стягнення заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції у сумі 8760,90 грн., 3% річних у сумі 1812,34 грн. у позові належить відмовити.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього належить покласти обов’язки по відшкодуванню витрат по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно обґрунтовано заявленим та задоволеним позовних вимогам.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 530, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 628, ст. 655 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Клен-Транс” с. Мацьківці, Хмельницького району, шосе Умань-Львів-Краковець, 297 км. (ідентифікаційний код 34025824) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Агро сервіс” м. Волочиськ, вул. Музейна, 29-А (ідентифікаційний код 14169228) суму 33438,54 (тридцять три тисячі чотириста тридцять вісім гривень 54 коп.) заборгованості, 1237,22 (одна тисяча двісті тридцять сім гривень 22 коп.) заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, 163,74 (сто шістдесят три гривні 74 коп.) 3% річних, 1500 (одна тисяча п’ятсот гривень 00 коп.) витрат на оплату послуг адвоката, 330,10 (триста тридцять гривень 10 коп.) державного мита та 171,60 ( сто сімдесят одна гривня 60 коп. ) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті суми 8760,90 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, 1812,34 грн. 3 % річних та 1000 грн. витрат на оплату послуг адвоката у позові відмовити.

Копії рішення надіслати в адреси сторін.

                              Суддя