Ухвала суду № 93544139, 09.12.2020, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська область, 07541

Номер провадження 2-о/356/37/20

Справа № 356/638/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2020 року Суддя Березанського міського суду Київської області Лялик Р.М., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Березанської міської ради Київської області, про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

До Березанського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Березанської міської ради Київської області, про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження.

Згідно положень ч. 1 ст. 184 ЦПК України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово наголошував, що, реалізуючи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Прецедентними в цьому відношенні є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулювання з боку держави.

Так, суддя відкриває провадження за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження (ч. 1 ст. 187 ЦПК України).

Так, вимоги до позовної заяви закріплені, зокрема, в ст. 177 ЦПК України.

Як встановлено приписами частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Як визначено приписами ч. 1 ст. 4 Закону України « Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Ставки сплати судового збору встановлено ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», зокрема, відповідно п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання заяви у справах окремого провадження фізичною особою розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який, з урахуванням положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", з 01.01.2020 року установлено у розмірі 2102,00 грн.

Проаналізувавши подану заяву суд прийшов до висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху у зв`язку з тим, що подана без додержання вимог ст. 177 ЦПК України.

Так, до позовної заяви додано дві квитанції (та їх дублікати) про сплату судового збору у розмірі по 420,40 грн. кожна, тобто, всього ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 840, 80 грн.

Фактично, з аналізу змісту позовної заяви вбачається, що в ній заявлено дві вимоги: вимога про встановлення факту родинних відносин (як вимога в порядку окремого провадження) та вимога немайнового характеру про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини).

За подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 840,80 грн., а за подання заяви у справах окремого провадження фізичною особою розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: 420,40 грн. як вже було зазначено вище.

Всього мав бути сплачений судовий збір у сумі 840,80 грн. + 420,40 грн.= 1261,20 грн.

Разом з тим, позивачкою при зверненні до суду з позовом судовий збір сплачено не в повному об`ємі, а саме не доплачено 420,40 грн. судового збору.

Позивачкою не надано доказів, які б свідчили про сплату нею судового збору в необхідному розмірі, а також того, що вона відноситься до категорії фізичних осіб, звільнених від сплати судового збору, згідно Закону України «Про судовий збір».

За змістом статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Обов`язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов`язок, визначений нормами процесуального права.

Відтак, позивачка має усунути вказані недоліки позовної заяви, а саме: долучити до позовної заяви документ, що підтверджує сплату позивачкою судового збору у відповідному визначеному за правилами ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» розмірі, а саме 0,2 х 2102 грн. = 420,40 грн. на р/р UA888999980313181206000010754, одержувач: Березанська міська отг 22030101, ЄДРПОУ: 36999805.

Суд наголошує, що згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, повязаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175, 177 цього Кодексу, протягом пяти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 174, 177, 185 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Березанської міської ради Київської області, про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - залишити без руху, надавши позивачу строк в 10 (десять) днів з дня вручення копії даної ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачці, що в разі невиконання ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута їй.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя: Р. М. Лялик