Рішення № 9354366, 19.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2010 р. Справа № 63/109-10

вх. № 2347/6-63

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився; відповідача - ОСОБА_1, довіреність № 53 від 18.01.2009 року,

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД", м. Донецьк

до ФОП ОСОБА_2, смт. Нова Водолага

про стягнення 67092,62 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 67092,62 грн. заборгованості, з яких: 49225,48 грн. основний борг, 14630,62 грн. інфляційні нарахування, 2996,52 грн. три відсотки річних, 240,00 грн. - вартість неповернених паливних карт, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати нафтопродуктів по договору № 27/11-07 ЛС, укладеного між сторонами 01.01.2007 року. Позов обґрунтований статтями 173, 179, 193, 230, 232 ГК України, статтями 525, 526, 549-551, 655, 691, 692 ЦК України. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

До початку судового засідання представник відповідача звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява представника відповідача розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

В судовому засіданні представник відповідач позов визнає в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

01 січня 2007 року між сторонами був укладений договір № 27/11-07 ЛС щодо відпуску бензинів автомобільних та дизельного палива (далі нафтопродукти) з використанням паливних карт, на виконання умов якого позивач протягом 2007 року надав відповідачеві нафтопродукти на загальну суму 148025,48 грн.

Факт отримання нафтопродуктів підтверджується видатковими накладними, копії яких досліджені судом та долучені до матеріалів справи (аркуші справи 22-32).

Проте, в порушення умов договору, відповідач повну оплату отриманих нафтопродуктів не здійснив, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 49225,48 грн.

Факт наявності боргу також підтверджується актами звірки взаємних розрахунків, підписаними між сторонами 31.12.2007 року та 31.12.2008 року.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 2996,52 грн. трьох відсотків річних та 14630,62 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до статті 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пунктів 1.10 та 1.11 договору, паливні карти видані відповідачу є власністю позивача та відповідач відповідає за збереження паливних карт та їх належного використання.

Пунктом 1.9 договору визначено, що відповідач зобовязаний у триденний строк після закінчення дії договору повернути позивачу паливні карти, що оформлюється актом здачі-приймання паливних карт, або компенсувати вартість неповернених паливних карт, виходячи із вартості вказаної в акті прийому-передачі паливних карт у користування.

Проте, незважаючи на те, що дія договору скінчилась 31.12.2007 року, відповідач паливні карти позивачу не повернув та їх компенсацію не здійснив.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 49225,48 грн. основного боргу, 14630,62 грн. інфляційних нарахувань, 2996,52 грн. трьох відсотків річних, 240,00 грн. - вартості неповернених паливних карт обґрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, а також враховуючи те, що спір виник з вини відповідача, покладаються на останнього.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, 173, 174 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ФОП ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 у Нов. відділенні Харківського ГРУ "Приватбанк", МФО 351533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Паралель-М ЛТД" (юр. адреса: 83045, м. Донецьк, вул. Олімпієва, 2"б"; пошт. адреса: 83037, м. Донецьк, вул. Петровського, 4/8; код 24316073, р/р 26001959969593 в Донецькій філії Публічного АТ "ПУМБ", МФО 335537) - 49225,48 грн. основного боргу, 14630,62 грн. інфляційних нарахувань, 2996,52 грн. трьох відсотків річних, 240,00 грн. - вартості неповернених паливних карт, 670,93 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

рішення підписане 19 квітня 2010 року