Рішення № 9354351, 13.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2010 р. Справа № 21/28-10

вх. № 1413/5-21

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Ждан І.В. дов. б/н від 04.01.2010р.

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Приватне підприємство "Рось" м. Сквира

до СПДФО ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 69360,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу 69360,23 грн., які складаються з заборгованості в сумі 59784,76 грн. за молочну продукцію, 2304,00 грн. транспортних послуг, 3161,47 грн. пені, 4110,00 грн. вартості тари та судові витрати посилаючись на поставку відповідачеві молочної продукції на підставі договору постачання №221 від 11.09.2009р. по видатковим накладним протягом жовтня-листопада 2009р. та невиконання відповідачем обов'язків по оплаті.

Представник позивача 13.04.2010р. через канцелярію господарського суду вх.№8481 звернувся до суду з клопотанням в якому відмовився від позовних вимог в частині вартості тари в сумі 4110,0грн., 2304,00 грн. транспортних послуг. Враховуючи, що згідно ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог , відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог , суд приймає заяву позивачу як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству.

Відповідач відзив на позовну заяву та витребувані господарським судом документи не надав, представник відповідача на виклик господарського суду не з'явився, про причину неявки суд не повідомив , про час та місце засідання суду був повідомлений належним чином.

Заявлена вимога розглядається за наявними в матеріалах справи доказами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи , судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №221 від 11.09.2009р.

В п.1.1 договору сторонами визначено, що за даним договором постачальник (позивач) постачає , а покупець (відповідач) приймає молочну продукцію в асортименті, обсягах та на умовах , передбачені цим договором . Повне найменування товару, що постачається , його опис, характеристика , кількість товару, ціна одиниці товару , вартість та інші параметри вказуються в накладних , які є невід'ємною частиною договору .

Позивач протягом жовтня - листопада 2009р. передав відповідачеві товар по видатковим накладним:

№103272 від 25.10.2009р.

№103273 від 25.10.2009р.,

№102604 від 21.10.2009р.,

№102592 від 21.10.2009р.,

№102595 від 21.10.2009р.,

№103799 від 27.10.2009р.,

№103798 від 27.10.2009р.,

№103801 від 27.10.2009р.,

№103800 від 27.10.2009р.,

1№104485 від 30.10.2009р.,

№104484 від 30.10.2009р.,

№105797 від 06.11.2009р.,

№105798 від 06.11.2009р.,

№105799 від 06.11.2009р.,

№105167 від 03.11.2009р., відповідач товару , прийняв частково розрахувався в сумі 37900,0грн., що підтверджується банківськими виписками позивача з ВАТ "Укрексімбанк", які знаходяться в матеріалах справи, заборгованість складає 32884,80грн., оскільки сторони своїми діями змінили умови договору стосовно розрахунків за поставлений товар , позивачем була пред8явлена претензія №1776 від 18.11.2009р. в порядку передбаченому ч.2 ст.530 ЦК України .

Відповідно п. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений або визначається моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок в семиденний термін від дня пред`явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Враховуючи, що вказана сума боргу, відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів погашення суми боргу, а також враховуючи, що згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 32884,80грн. основного боргу обґрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

На підставі п.7.13. договору поставки , позивачем нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу , яка діяла в період , за який проводяться нарахування , позивачем нараховано пеню в сумі 3 161,47грн. за період з 10.11.2009р. по 31.01.2010р., яка підлягає задоволенню частково в сумі 1218,99грн. за період з 26.11.2009р. по 31.01.2010р.

Згідно з вимогами ст.34ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень .

Керуючись ст.ст. 33, 44,49, 82-84 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково .

Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1 , п/р НОМЕР_2 від 22.10.2007р. у відділенні №3 ЗАТ "Прокредит Банк" м.Харків, МФО 320984) на користь Приватного підприємства "Рось" (Київська обл., Сквирський р-н, м.Сквира, вул.Леніна, буд.19,кв.13, код 32191954, п/р 26006010033701 у ВАТ "Укрексімбанк" м.Київ, МФО 322313) - 32 884,80грн. основного боргу, пеню в сумі 1218,99грн., витрати на державне мито в сумі 341,03грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,0грн.

По позовним вимогам в частині стягнення неповерненої тари в розмірі 4110,0грн. та за надані транспортні послуги в сумі 2 304,0грн. провадження у справі припинити по п.4 ст.80 ГПК України .

В іншій частині позовних вимог відмовити .

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя

Рішення підписано 16.04.2010р.