Рішення № 9354247, 14.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2010 р. Справа № 42/387-07

вх. № 12320/1-42

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився.

1-го відповідача- не з"явився

2-го відповідача - Куманецького О.М. , Коваленко Я.О.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія управління активами "Форвард", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компресорна техніка", м. Х-в

Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод", с. Городок Рівненського району Рівненської області

про стягнення 1659227,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2007 року ТОВ „Компанія з управління активами „ФОРВАРД” м. Харків (далі позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства „Рівненський ливарний завод” с. Городок Рівненська обл. (далі 2-й відповідач) заборгованості у сумі 1380146,89 грн. по сплаті доходу за простими іменними процентними облігаціями, емітентом яких є 2-й відповідач, власником 100 штук яких є позивач як керуючий активами ЗНВПІФ „Лідер” , інфляційних нарахувань у сумі 126458,13 грн., 3% річних у сумі 26862,88 грн., процентів за безпідставне збереження грошей та користування чужими грошовими коштами у сумі 75760,08 грн.; про стягнення з ТОВ „Компресорна техніка” м. Харків (далі 1-й відповідач) 50000 грн. за договором поруки від 03.10.2005 року та стягнення з відповідачів судових витрат, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що позивач, як власник простистих іменних процентних облігацій відповідача 2, має право на отримання процентного доходу та номінальної вартості облігацій у встановленому меморандом порядку, проте заборгованість з виплати доходу за облігаціями з тавня 2006 року по жовтень 2007 року з боку відповідача 2 складає 1380146,89 грн.

Одночасно з подачею позовної заяви ТОВ "Компанія управління активами "Форвард" заявило клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ЗАТ "Рівненський ливарний завод" у сумі 1609227,98 грн., на грошові кошти ТОВ "Компресорна техніка" у сумі 50000,00 грн., а також шляхом заборони ЗАТ "Рівненський ливарний завод" та ТОВ "Компресорна техніка" відкривати у банківських та фінансових установах будь-які рахунки. Позивач вважає, що невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим в подальшому в разі задоволення позову стягнення на його користь суми заборгованості.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 листопада 2007 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 11 грудня 2007 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 листопада 2007 року було задоволено клопотання позивача про забезпечення позову частково. Накладено арешт на грошові кошти в розмірі 1609227,98 грн., які належать 2-му відповідачу та знаходяться на його розрахункових рахунках, що відкриті в банківських та фінансових установах. Накладено арешт на грошові кошти в розмірі 50000,00 грн., які належать 1-му відповідачу та знаходяться на його розрахункових рахунках , що відкриті в банківських т фінансових установах. В клопотанні позивачу про забезпечення позову в частині вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ЗАТ "Рівненський ливарний завод" та ТОВ "Компресорна техніка" відкривати у банківських та фінансових установах будь-які рахунки - відмовлено.

Ухвалою господарського суду Харківської області від11 грудня 2007 року було відкладено розгляд справи на 18 грудня 2007 року.

17 грудня 2007 року позивач через господарський суд Харківської області подав касаційну скаргу на ухвалу суду від 28.11.2007 року в частині забезпечення позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 20 травня 2008 року по справі №42/387-07 касаційну скаргу позивача було залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області від 28 листопада 2007 року було залишено без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23 травня 2008 року було відмовлено 2-му відповідачу у прийнятті касаційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 28.11.2007 року, касаційну скаргу повернуто заявнику, а матеріали справи №42/387-07 направлено до господарського суду Харківської області.

20 грудня 2007 року 2-й відповідач звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу суду від 28.11.2007 року в частині забезпечення позову.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23 липня 2008 року по справі № 42/387-07 апеляційне провадження за апеляційною скаргою 2-го відповідача на ухвалу господарського суду Харківської області від 28 листопада 2007 року припинено. Справу направлено до господарського суду Харківської області для подальшого розгляду. Заяву Марчука В.П. про відмову від апеляційної скарги залишено без розгляду.

09 лютого 2008 року позивач звернувся до суду зі скаргою на дії державної виконавчої служби.

24 липня 2008 року від 2-го відповідача надійшла заява про зміну засобу забезпечення позову.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 24 липня 2008 року справу №42/387-07 було передано судді Гребенюк Н.В., у зв”язку з закінченням повноважень судді Яризько В.О.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 липня 2008 року розгляд справи було призначено на 06 серпня 2008 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 липня 2008 року було задоволено заяву 2-го відповідача про зміну заходу забезпечення позову. Змінено засіб забезпечення позову, накладено арешт на майно, що належить 2-му відповідачу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 липня 2008 року було прийнято скаргу 2-го відповідача на дії державної виконавчої служби та призначено до розгляду на 06 серпня 2008 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 липня 2008 року було прийнято скаргу позивача на дії підрозділу примусового виконання рішення відділу ДВС Головного управління юстиції в Рівненській області та призначено її розгляд на 06 серпня 2008 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 серпня 2008 року було продовжено строк розгляду справи та відкладено її розгляд на 06 жовтня 2008 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 серпня 2008 року бу прининено провадження по скарзі 2-го відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 серпня 2008 року бу прининено провадження по скарзі позивача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 жовтня 2008 року було задоволено клопотання позивача про відкладення розгляду справи. Відкладено розгляд справи на 21 жовтня 2008 року.

20 жовтня 2008 року 2-й відповідач надав відзив на позов, в якому проти позову заперечував.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 жовтня 2008 року задоволено клопотання позивача про відкладення розгляду справи та відкладено її розгляд на 04 листопада 2008 року.

04 листопада 2008 року позивач звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог. Вказані уточнення прийнятті судом.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 листопада 2008 року було відкладено розгляд справи на 12 листопада 2008 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 листопада 2008 року було відкладено розгляд справи на 18 листопада 2008 року.

13 листопада 2008 року 2-й відповідач звернувся до суду з заявою, в якій просив суд залучити ТОВ „Фірму „Восток” в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 листопада 2008 року було відкладено розгляд справи на 25 листопада 2008 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 листопада 2008 року було повернуто зустрічну позовну заяву 2-го відповідача без розгляду на підставі п.п.4.6 ст.63 ГПК України.

20 листопада 2008 року від 2-го відповідача до суду надійшла апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Харківської області від 18 листопада 2008 року.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19 січня 2009 року апеляційну скаргу 2-го відповідача було залишено без задоволення, а ухвалу суду від 18.11.2008 року залишено без змін. Справу передано на розгляд до господарського суду Харківської області.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 26 січня 2009 року справу передано судді Шарко Л.В., у зв”язку з хворобою судді Гребенюк Н.В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 січня 2009 року було поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду на 06 лютого 2009 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 січня 2009 року було зупинено провадження у справі, у зв”язку з надходженням касаційної скарги від 2-го відповідача.

Постановою Вищого господарського суду України від 24 березня 2009 року касаційну скаргу 2-го відповідача залишено без задоволення, касаційну скаргу позивача залишено без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.01.2009 року залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 квітня 2009 року було поновлено провадження у справі та призначено її розгляд на 19 травня 2009 року

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 14 травня 2009 року справу №42/387-07 передано судді Гребенюк Н.В., у зв”язку з закінченням повноважень судді Шарко Л.В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 травня 2009 року провадження у справі було зупинено до розгляду касаційної скарги 2-го відповідача Верховним судом України.

Ухвалою Верховного суду України від 18 червня 2009 року відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 24.03.2009 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 липня 2009 року було поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду на 22 вересня 2009 року.

07 серпня 2009 року позивач звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог.

Вказані уточнення прийняті судом.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 вересня 2009 року було відмовлено 2-му відповідачу в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, розгляд справи відкладено на 06 жовтня 2009 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 вересня 2009 року провадження у справі зупинено до розгляду апеляційної скарги 2-го відповідача.

Постановою Харківського апеляційного суду від 06 жовтня 2009 року було відмовлено у прийнятті апеляційної скарги 2-го відповідача.

Постановою Вищого господарського суду України від 24 листопада 2009 року касаційну скаргу 2-го відповідача залишено без задоволення, ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 06.10.2009 року залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 грудня 2009 року провадження у справі було поновлено.

21 грудня 2009 року позивач звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог та з заявою про зміну підстав позову, з посиланням на те, що рішенням господарського суду Харківської області від 16 листопада 2009 року по справі № 59/212-09 визнано договір купівлі-продажу цінних паперів від 01.10.2004 року №К/09/04-ОБ008/Т-1, укладений між 2-имвідповідачем та позивачем недійсним. Новою підставою для стягнення з 2-го відповідача 5000000 грн. позивач зазначає правові наслідки недійсності правочину та безпідставне набуття відповідачем 2 цих коштів.

21 грудня 2009 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України звернувся до суду з заявою про збільшення позовних, в якій просив суд стягнути з відповідача 5000000 грн. безпідставно набутих коштів, 4752938,11 грн. збитків, 1838381,74 грн. відсотків за користування чужими коштами та судові витрати.

21 грудня 2009 р. представник 2-го відповідача- Бігдан О.А. звернувся до суду з клопотанням, в якому просив суд оголосити перерву у судовому засіданні ,у зв"язку зі зміною позивачем підстав позову.

21 грудня 2009 р. сторони звернулись до суду з заявою про продовження строку розгляду справи за межі, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 грудня 2009 р. було продовжено строк розгляду справи та відкладено розгляд справи на 11 січня 2010 р.

17 грудня 2009 року на адресу господарського суду Харківської області з Вищого господарського суду України надійшов лист № 03.03-04/6421/4577 від 17.12.09 р., в якому було вказано про необхідність терміново надіслати до Вищого господарського суду України справу № 42/387-07 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія управління активами "Форвард", м. Харків, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компресорна техніка", м. Х-в, Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод", с. Городок Рівненського району Рівненської області, про стягнення 1659227,98 грн. та за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства "Рівненський ліварний завод" с. Городок Рівненьсокго району Рівненської області, до Товариства зобмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард", м. Харків, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, у зв"язку з надходження касаційної скарги до Верховного суду України.

На підставі вказаного листа № 03.03-04/6421/4577 від 17.12.09 р. справу № 42/387-07 супровідним листом за підписом заступника голови господарського суду було направлено до Вищого господарського суду України.

Ухвалою Верховного суду України від 04 лютого 2010 р. було відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 24 листопада 2009 р у справі № 42/387-07.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 квітня 2010 р. було призначено справу до розгляду на 14 квітня 2010 р.

Представник позивачау призначене судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник 1-го відповідача у призначене судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представники 2-го відповідача проти позову заперечували.

Представники сторін звернулись до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами з урахуванням уточнень поданих до позову.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

01 жовтня 2004 р. між ВАТ Комерційний банк „Надра”(покупець), що діє від імені за рахунок та за дорученням ТОВ "Компанія управління активами "Форвард", м. Харків, як керуючий активами Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду „Лідер”(довіритель) згідно умов доручення № К/09/04-ОБ008 від 01.10.04 р., та ЗАТ "Рівненський ливарний завод", с. Городок,(продавець) був укладений договір № К/09/04-ОБ008/Т-1, у відповідності джо умов якого продавець зобов”язується забезпечити передачу довірителю, довіритель прийняти, а покупець оплатити вказані в пункті 1.1 договору цінні папери, на умовах передбачених цим договором, а саме облігація процентна ,іменна, Емітент: ЗАТ „РЛЗ”,номінальна вартість облігації: 50000 грн., серія: А, ставка купона: 20%, дата погашення облігацій: 03.08.09 р., кількість – 100 шт. та загальна номінальна вартість облігацій- 5000000 грн.

          Таким чином, позивач став власником 100 штук простих іменних облігацій емітованих відповідачем-2 на підставі вказаного договору № К/09/04-ОБ008/Т-1, що також підтверджується витягом з реєстру власників іменних цінних паперів про стан особового рахунку.

          Відповідно до ст. 7 Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок”, облігація- цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігацій та емітентом, підтверджує зобов”язання емітента повернути власникові облігацій її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.

Згідно ст. 194 ЦК України, цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила(видала), і власником та передбачає виконання зобов”язань згідно згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа іншим особам.

Відповідно до приписів п. П. 4.1, 6.1 „Положення про поярдок випуску облігацій підприємств”, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.07.03 р. № 322, інформація про випуск облігацій, в тому числі дані про випуск облігацій, порядок розміщення облігацій, порядок виплати доходу за облігаціями та порядок погашення облігацій міститься в меморандумі про випуск облігацій.

Таким чином, позивач як власник простих іменних облігацій відповідача 1 має право на отримання процентного доходу та номінальної вартості облігацій у встановленому меморандумом порядку.

В меморадумі про випуск облігацій ЗАТ „Рівненський ливарний зхавод”(п.6) було встановлено відсоткову ставку за облігаціями(у розмірі 20% річних) та порядок виплати доходу за облігаціями(згідно з графіком виплат).

Позивач у позовній заяві вказує на те, що починаючи з травня 2006 р. відповідач 2 не дотримувався графіку виплати відсотків та не сплачував відсотків по облігаціям взагалі.

03 жовтня 2005 р. між ТОВ "Компресорна техніка", м. Х-в,(відповідач-1) та позивачем був укладений договір поруки, у відповідності до умов якого відповідач 1 зобов”язується відповідати перед позивачем за виконання зобов”язань відповідача-2(боржника), що витікають з обов”язку боржника своєчасно та в повному обсязі виплачувати кредитору доход за облігаціями, емітентом яких є боржник.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16 листопада 2009 р. по справі № 59/212-09 було визнано договір купівлі- продажу цінних паперів від 01.10.04 р. № К/09/04-ОБ008/Т-1, укладений між позивачем та відповідачем 2, недійсним з моменту його укладення.

Постановою Вищого господарського суду України від 11 лютого 2010 р. касаційну скаргу залишено без задоволення та рішення господарського суду Харківської області від 16.11.09 р. у справі № 59/212-09 залишено без змін.

В процесі судового розгляду позивач уточнив свої позовні вимоги та змінив предмет та підстави позову, з посиланням на те, що рішенням господарського суду Харківської області від 16 листопада 2009 року по справі № 59/212-09 визнано договір купівлі-продажу цінних паперів від 01.10.2004 року №К/09/04-ОБ008/Т-1, укладений між 2-им відповідачем та позивачем недійсним. Новою підставою для стягнення з 2-го відповідача 5000000 грн. позивач зазначає правові наслідки недійсності правочину та безпідставне набуття відповідачем 2 цих коштів.

Після чого позивач звернувся до суду з заявою про збільшення позовних, в якій просив суд стягнути з відповідача 5000000 грн. безпідставно набутих коштів, 4752938,11 грн. збитків, 1838381,74 грн. відсотків за користування чужими коштами та судові витрати.

Суд вказує на те, що у відповідності до приписів ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийнятття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що предмет позову- це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підстава позову- це фактичні обставини, на яких грунтується вимоги позивача. Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову-це зміна обставин, на яких грунтується вимога позивача. Одначасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Тобто неправомірно під виглядом зміни позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

В позовній заяві позивачем було заявлено про стягнення заборгованості у сумі 1380146,89 грн. по сплаті доходу за простими іменними процентними облігаціями за договором купівлі-продажу цінних паперів № К/09/04-ОБ008/Т-1 від 01.10.04 р., також інфляційних нарахувань, 3% річних, процентів за безпідставне збереження грошей та користування чужими грошовими коштами та 50000 грн. за договором поруки від 03.10.2005 року, а подана позивачем заява про зміну підстави позову та збільшення позовних вимог містить вимоги про стягнення 5000000 грн. безпідставно набутих коштів, 4752938,11 грн. збитків, 1838381,74 грн. відсотків за користування чужими коштами, з посиланням на правові наслідки недійсності правочину та безпідставне набуття відповідачем 2 цих коштів, тобто позивачем заявлено нові вимоги, які грунтуються на інших обставинах.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, суд вважає за необхідне зазначити про те, що одночасна зміна предмету та підстав позову не допускається, у зв”язку з чим дійшов висновку про відмову в прийнятті заяви про зміну підстави позову та збільшення позовних вимог.

У зв”язку з відмовою в прийнятті в заяви про зміну підстави позову та збільшення позовних вимог, суд розглядає первісні позовні вимоги про стягнення з відповідача-2 заборгованості у сумі 1380146,89 грн. по сплаті доходу за простими іменними процентними облігаціями, емітентом яких є 2-й відповідач, власником 100 штук яких є позивач як керуючий активами ЗНВПІФ „Лідер” , інфляційних нарахувань у сумі 126458,13 грн., 3% річних у сумі 26862,88 грн., процентів за безпідставне збереження грошей та користування чужими грошовими коштами у сумі 75760,08 грн. та з відповідача-1 50000 грн. за договором поруки від 03.10.2005 року.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог, з огляду на наступне, що підставою вказаних позовних вимог є договір купівлі- продажу цінних паперів від 01.10.04 р. № К/09/04-ОБ008/Т-1 та договір поруки від 03.10.2005 року, в судовому порядку договір купівлі- продажу цінних паперів від 01.10.04 р. № К/09/04-ОБ008/Т-1, укладений між позивачем та відповідачем 2, визнаний недійсним з моменту його укладення, рішення суду від 16 листопада 2009 р. по справі № 59/212-09 набрало законної сили, крім того, договір поруки є заходом направленим на забезпечення виконання зобов’язання (ст. 553 ЦК України) та відповідно до п. 6.1, вказаний договір діє до момету припинення дії основного зобов”язання. Таким чином, на теперійшній час вказані договори не є діючими, тому первісні позовні вимоги є безпідставними.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 липня 2008 року було задоволено заяву 2-го відповідача про зміну заходу забезпечення позову. Змінено засіб забезпечення позову, накладено арешт на майно, що належить 2-му відповідачу.

Відповідно до ст. 68 Господарського процесуального кодексу України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі. Відповідно до п. 10 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” від 23.08.1994 року № 02-5/611 “Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинились до застосування заходів забезпечення позову.”

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку скасувати заходи до забезпечення позову у справі № 42/387-07, вжиті за ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.07.2008 року, та скасувати арешт, накладений на майно, що належить ЗАТ "Рівненський ливарний завод" код 30606056 та знаходяться за адресою: вул. Привокзальна,2, с. Городок, Рівненська область, Рівненський район:будівля повітродувної станції (балансова вартість 67464,97 грн., інвентарний номер 111033), будівля корпуса (балансова вартість 28543,49 грн., інвентарний номер 10099), будівля котельної (балансова вартість 654517,50, інвентарний номер 110109), будівля станції хімводоочистки (балансова вартість 136848,43 грн., інвентарний номер 111031), Котел ДКВР 20-13 №2 (балансова вартість 223556,46 грн., інвентарний номер 440002), Котельня (балансова вартість 264251,56 грн., інвентарний номер 110008), Теплотраса (балансова вартість 224614,00 грн., інвентарний номер 130049), Теплові мережі (балансова вартість 32889,73 грн., інвентарний номер 130043), Котел КВГМ 50 №6 (балансова вартість 17779,36 грн., інвентарний номер 430053), Котел КВГМ 50 №6 (балансова вартість 21210,58 грн., інвентарний номер 440294), Водонагрівальний котел КВГМ 50 (балансова вартість 10620,10 грн., інвентарний номер 441469),           Паровий тепло агрегат (балансова вартість 9233,77 грн., інвентарний номер 431437).

Згідно ст.44,49 ГПК України, при відмові у задоволенні позову, судові витрати слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 68, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити позивачу в прийнятті заяви про зміну підстави позову та збільшення позовних вимог.

В позові відмовити.

Скасувати заходи до забезпечення позову у справі № 42/387-07, вжиті за ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.07.2008 року, та скасувати          арешт на майно, що належить ЗАТ "Рівненський ливарний завод" код 30606056 та знаходяться за адресою: вул. Привокзальна,2, с. Городок, Рівненська область, Рівненський район:будівля повітродувної станції (балансова вартість 67464,97 грн., інвентарний номер 111033), будівля корпуса (балансова вартість 28543,49 грн., інвентарний номер 10099), будівля котельної (балансова вартість 654517,50, інвентарний номер 110109), будівля станції хімводоочистки (балансова вартість 136848,43 грн., інвентарний номер 111031), Котел ДКВР 20-13 №2 (балансова вартість 223556,46 грн., інвентарний номер 440002), Котельня (балансова вартість 264251,56 грн., інвентарний номер 110008), Теплотраса (балансова вартість 224614,00 грн., інвентарний номер 130049), Теплові мережі (балансова вартість 32889,73 грн., інвентарний номер 130043), Котел КВГМ 50 №6 (балансова вартість 17779,36 грн., інвентарний номер 430053), Котел КВГМ 50 №6 (балансова вартість 21210,58 грн., інвентарний номер 440294), Водонагрівальний котел КВГМ 50 (балансова вартість 10620,10 грн., інвентарний номер 441469), Паровий тепло агрегат (балансова вартість 9233,77 грн., інвентарний номер 431437).                                        

Суддя

Повний текст рішення підписано 15 квітня 2010 року.