Рішення № 9354017, 26.04.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.04.10           Справа № 8/28-10. За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван - Крим»,

м. Сімферополь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес - Джет», м. Суми

про стягнення 27933 грн. 25 коп.

СУДДЯ КІЯШКО В.І.

За участю представників сторін:

Від позивача: не прибув

Від відповідача: не прибув

При секретарі судового засідання Мелащенко І.М.

Розгляд справи розпочато 07.04.2010р., у зв‘язку з неявкою відповідача у судове засідання судовий розгляд справи відкладався до 26.04.2010р. на 10 год. 20 хв.

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар, яка виникла за період з 15.03.2010р. по 29.03.2010р., відповідно до договору № 07/12/09 від 07.12.2009р. в розмірі 27933 грн. 25 коп., у тому числі: 27550 грн. сума основного боргу та 383 грн. 25 коп. пені, а також 279 грн. 33 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач письмово відзиву на позов в обґрунтування своєї позиції по справі не подав, в засідання суду не з‘явився, про час і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, тому, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

          Позивач подав заяву № 134/04 від 19.04.2010р. про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 27550 грн. основного боргу, 919 грн. 80 коп. пені, 284 грн. 70 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, і суд, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, приймає вказану заяву позивача до розгляду.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно укладеного між позивачем та відповідачем договору № 07/12/09 від 07.12.2009р., позивачем було здійснено залізничним транспортом постачання кількох партій флюсованого вапняку фракції 20-40 мм.

25.01.2010р. позивачем та відповідачем у справі було підписано специфікацію № 3 до вищевказаного договору, відповідно до якої позивач повинен був поставити на адресу вантажоодержувача – ВАТ «Сумихімпром» 1000 т. флюсованого вапняку фракції 20-40 мм, а відповідач повинен був здійснювати оплату частини вартості поставленого позивачем товару у розмірі 25000 грн. протягом 15 календарних днів.

Відповідно до п. 5.1. р. 5 договору № 07/12/09 від 07.12.2009р., розрахунок за поставлений товар проводиться у національній валюті України – гривні у безготівковій формі, в розмірі 100 % передоплати відповідно до виставленого позивачем рахунку на погоджену партію товару.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 27.02.2010р. на рахунок позивача від відповідача надійшли грошові кошти в сумі 89750 грн., як передоплата відповідно до п. 5.1. р. 5 укладеного між сторонами договору, і в той же день позивачем було здійснено поставку товару в кількості 690 т. за ціною 170 грн. за тонну, загальною вартістю 117300 грн., що підтверджується залізничною квитанцією про приймання вантажу № 46600912 від 27.02.2010р., копію якої приєднано до матеріалів справи, а оригінал було надано на огляд суду у судовому засіданні, яке відбулося 19.04.2010р.

З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснював поставку товару відповідачеві загальною кількістю 690 т. у відповідності до специфікації № 3 до договору № 07/12/09 від 07.12.2009р., яку підписано сторонами у справі та скріплено їх печатками, тобто умови поставки, вартість товару та строки оплати вважаються судом такими, що узгоджені між сторонами.

Згідно п. 3.1 р. 3 договору № 07/12/09 від 07.12.2009р., поставка продукції здійснюється залізничним транспортом на умовах СРТ станція Баси м. Суми, у відповідності до правил «ІНКОТЕРМС-2000», про що іде мова у специфікації. Відвантаження товару здійснюється за реквізитами вантажоотримувача, який вказується відповідачем.

Пункт 3.3 р. 3 зазначеного договору, визначає, що датою поставки вважається дата календарного штемпеля станції відправника на залізничній квитанції.

Відповідно до п. 4.1 р. 4 договору № 07/12/09 від 07.12.2009р., ціна на продукцію визначається у національній валюті України – гривні і зазначається у специфікації, яка є невід‘ємною частиною договору, укладеного між сторонами.

Представник позивача в судовому засіданні, яке відбулося 19.04.2010р., пояснив, що строк оплати за специфікацією № 3, яку підписали сторони у справі, сплинув 14.03.2010р.

Відповідно до поданих позивачем доказів, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар за період з 15.03.2010р. по 29.03.2010р. складає 27550 грн., що повністю підтверджується матеріалами справи, а саме: договором № 07/12/09 від 07.12.2009р., специфікацією № 3 до зазначеного договору, залізничною квитанцією № 46600912 від 27.02.2010р., оригінали яких було надано суду на огляд, а копії приєднано до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання (неналежне виконання).

Суд, розглянувши матеріали справи, дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 27550 грн. за договором № 07/12/09 від 07.12.2009р., є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 526 Цивільного кодексу України.

Позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в розмірі 919 грн. 80 коп. за період з 30.03.2010р. по 19.04.2010р., відповідно до п. 7.6. р. 7 договору № 07/12/09 від 07.12.2009р., укладеного між сторонами, який визначає, що у разі повної або часткової несплати відповідачем фактично відвантаженого товару, відповідач сплачує позивачеві пеню в розмірі 0,1 % від суми боргу за кожний день прострочки.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 919 грн. 80 коп., передбачені умовами договору, нараховані в межах строку позовної давності, тому позовні вимоги в зазначеній частині, також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини як на підставу своїх вимог і заперечень.

При зазначених обставинах, вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідачем не подано письмового відзиву на позовну заяву в обґрунтування своєї позиції щодо вимог позивача, а також не подано доказів сплати заборгованості.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес - Джет» (40024, м. Суми, вул. СКД, б. 25/А; р/р 26002180000264 в ВАТ «ВиЕйБиБанк» м. Київ, МФО 380537, код 33814486) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван - Крим» (95050, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Никанорова, б. 3, кв. 4; р/р 2600417461001 у Сімферопольській філії АБ «Київська Русь», МФО 384793, код 35409030) 27550 грн. боргу, 919 грн. 80 коп. пені, 284 грн. 70 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                     КІЯШКО В.І.

Суддя                                                                       Кіяшко Віктор Іванович