Рішення № 93536838, 15.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4445/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бойко О.Я.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 3189 про визнання дії протиправними та зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію за період з 01.01.2016 р. по 29.02.2018 р., вирішив адміністративний позов задовольнити частково.

І. Суть спору:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини А3189, в якій з урахування уточнення просив:

(1) Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А 3189, яка виразилася у порушенні вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 при нарахуванні індексації ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 06 квітня 2016 року по 28 лютого 2018 року.

(2) Базовим місяцем при нарахуванні індексації ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 06 квітня 2016 року по 28 лютого 2018 року вважати січень 2008 року.

(3) Зобов`язати Військову частину А3189 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 06 квітня 2016 року по 28 лютого 2018 року у розмірі 76210 (сімдесят шість тисяч двісті десять),20 грн.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Позивач проходив військову службу у військовій частині А3189 та наказом командира військової частини А3189 (по стройовій частині) від 02.03.2020 р. №44 був виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у звязку зі звільненням з військової служби в запас.

За період військової служби, позивачу починаючи з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. не була нарахована та виплачена у повному обсязі індексація грошового забезпечення.

У травні 2020 р., позивач звернувся до військової частини А3189 із заявою про проведення нарахування індексації шляхом підсумовування утворених наростаючим підсумком щомісячних сум індексації за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. починаючи від суми індексації, що утворилася наростаючим підсумком з 01.01.2008 тобто з моменту підвищення посадових окладів Постановою КМУ від 07.11.2007 р. №1294 до моменту початку дії Порядку №1078 в редакції від 09.12.2015 р.

Відповідач листом від 13.05.2020 р. за вих. №350/190/7/49/206 відмовив позивачу у задоволенні його заяви щодо іншого нарахування індексації грошового забезпечення.

Позивач вважає, що нарахування його грошового забезпечення було проведене з порушенням вимог законодавства. Оскільки, відповідач здійснив виплату позивачу індексації з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. у розмірі 4503,23 грн., а повинен по разрахунку позивача 83625,23 грн. Тоюто позивач вважає, що йому не доплачено 79122,00 грн.

(б) Позиція відповідача

04.09.2020 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач зазначив, що на час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу та усіх видів забезпечення - з 02.03.2020 р. військовою частиною були проваеденні усі необхідні розрахунки з позивачем при звільненні відповідно до наказу №44 від 02.03.2020 р.

Також відповідач зазначив, що у січні 2016 р. військовослужбовцям Збройних Сил України було підвищено рівень грошового забезпечення за грудень 2015 р. виходячи з премії.

Крім того, базовим місяцем для виплат індексації слід рахувати не січень 2008 р., як зазначає позивач, а січень 2016 р.

Тобто сума, ніби то невиплаченої позивачеві індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2016 р. по 01.03.2018 р. із взяттям січень 2008 р. як базовий - є необгрунтованою та суперечить чинному законодавству.

У даній справі місяцем, в якому офіційно був опублікований індекс споживчих цін за квітень 2015 р. є травень 2016 р., а це означає, що підвищення заробітної плати працівникові у звязку з її індексацією повинно здійснитись у червні 2016 р.

Військовою частиною А3189 має бути здійснено нарахування індексації позивачу починаючи з червня 2016 р. в сумі 59,45 грн. і по лютий 2018 р. включно в сумі 422,88 грн., що підтверджується розрахунково- платіжною відомістю.

Також у жовтні 2013 р. позивач був переведений на вищу посаду, що призвело до збільшення посадового окладу.

Крім того, у вересні 2014 р. позивачу було збільшено грошове забезпечення за рахунок йому підвищення надбавки за вислугу років. У грудні 2014 р. відбулося збільшення позивачу грошового забезпеченнЯ за рахунок надбавки за класну класифікацію.

(в) Відповідь на відзив

09.09.2020 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що базовим місяцем у нарахуванні йому індексації грошового забезпечення має бути саме січень 2008 р. Оскільки підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації. Підвищення тарифних ставок (окладів) після 01.01.2008 р. і до 01.03.2018 р., що є підставою для встановлення іншого базового місяця при проведенні індексації, не відбувалося.

Таким чином, місяць в якому відбулося підвищення грошового забезпечення позивача (оплати праці(суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації і за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року останній виступає базовим, а з березня 2018 р. здійснюється обчислення індексц споживчих цін для проведення подальшої індексації.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

29.05.2020р. суд, ухвалою прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

24.07.2020 р. суд ухвалою зупинив провадження по справі та витребував у позивача та відповідача докази по справі, а саме інформацію про те, чи було підвищення посадового окладу позивача у період з 01.01.2016 р. по 29.02.2018 р.

23.09.2020 р. суд ухвалою поновив провадження по справі.

23.09.2020 р. суд, ухвалою здійснив перехід зі спрощеного позовного провадження в загальне позовне провадження та призначив судове засідання на 11.11.2020 р

11.11.2020 р. суд ухвалою занесеною до протоколу судового засідання закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 09.12.2020 р.

09.12.2020 р. суд ухвалою занесеною до протоколу судового засідання продовжив розгдяд справи у порядку письмового провадження.

IV. Обставини, встановлені судом

Позивач проходив військову службу у військовій частині А3189 та наказом командира військової частини А3189 (по стройовій частині) від 02.03.2020 р. №44 був виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у звязку зі звільненням з військової служби в запас.

За період військової служби, позивачу починаючи з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. не була нарахована та виплачена у повному обсязі індексація грошового забезпечення. Оскільки, відповідач здійснив виплату позивачу індексації з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. у розмірі 4503,23 грн.

У травні 2020 р., позивач звернувся до військової частини А3189 із заявою про проведення нарахування індексації шляхом підсумовування утворених наростаючим підсумком щомісячних сум індексації за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. починаючи від суми індексації, що утворилася наростаючим підсумком з 01.01.2008 (базовий місяць січень 2008) тобто з моменту підвищення посадових окладів Постановою КМУ від 07.11.2007 р. №1294 до моменту початку дії Порядку №1078 в редакції від 09.12.2015 р.

Відповідач листом від 13.05.2020 р. за вих. №350/190/7/49/206 відмовив позивачу у задоволенні його заяви щодо іншого нарахування індексації грошового забезпечення.

V. Джерела права та висновки суду.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення частково. Свій висновок вмотивовує наступним чином.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з ст.1-2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону.

Згідно з положеннями ст.8 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо: індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з положеннями ст.2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Частиною 1 статті 4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Згідно ст.5 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Відповідно ч.2 ст.6 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюються на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (надалі - Порядок №1078).

Як встановлено пунктом 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 в редакції від 01.12.2015 року, що діяла у спірний період, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1--1 цього Порядку.

Таким чином, з п. 5 Порядку в редакції від 01.12.2015 року, що діяла у спірний період чітко вбачається, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів) відбувається обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації, що здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Тобто, базовим місяцем при обчислені індексу для проведення індексації слід вважати місяць підвищення заробітної плати (грошового забезпечення) за рахунок зростання її постійних складових, а саме: тарифних ставок (окладів).

У свою чергу, з п. 5 Порядку в редакції від 01.12.2015 року, що діяла у спірний період чітко вбачається, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати.

Аналіз наведених норм законодавства України дає підстави суду дійти висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

За загальним правилом, для індексації заробітної плати необхідно знати два взаємопов`язаних елемента: базовий місяць та коефіцієнт індексації.

При цьому базовий місяць - це місяць підвищення тарифних ставок (окладів), незалежно від розміру підвищення, а коефіцієнт індексації обчислюють на основі щомісячних індексів інфляції, які публікуються Держстатом. Розрахунок ведеться наростаючим підсумком до перевищення порогу індексації.

Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу) та нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовця.

Таким чином, згідно із пунктом 5 Порядку №1078, місяць, у якому підвищено тарифну ставку (оклад) слід вважати базовим для індексації за дотримання таких умов: заробітна плата зросла за рахунок її постійних складових; сума підвищення більша, ніж можлива індексація.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01 січня 2008 року, а отже січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення.

Наступним підвищенням посадових окладів військовослужбовців було 01 березня 2018 року, зі вступом в дію постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців.

Як вже було зазначено, базовим місяцем вважається місяць, в якому підвищена тарифна ставка (посадовий оклад) військовослужбовця за посадою, яку він займає. Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яке вперше відбулось у спірний період в цій справі у січні 2008 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007, місяці, у якому відбулося збільшення розміру посадового окладу штату. При цьому загальна сума збільшення грошового забезпечення перевищила суму індексації нараховану в цьому місяці і відповідно до абз. 1 і 2, п. 5 Порядку № 1078 січень 2008 року став базовим місяцем для нарахування індексації заробітної плати позивача.

Встановлений абз. 2 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» початок для обчислення індексу споживчих цін- січень 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 не змінює порядок застосування п. 5 Порядку № 1078 для обчислення індексації грошового забезпечення військовослужбовців, оскільки, як встановлено судом, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 не внесені зміни до відповідного нормативно-правового акту щодо збільшення тарифних ставок військовослужбовців.

Таким чином, суд робить висновок, що для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р.- базовим місяцем є січень 2008 року.

Відповідач не надав суду доказів розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за спірний період (з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року) із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. – січень 2008 р.

Таким чином, суд робить висновок, що відповідач протиправно не здійснював індексацію грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 року. із застосуванням базового місяця січень 2008 р.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 06 квітня 2016 року по 28 лютого 2018 року у розмірі 76210 (сімдесят шість тисяч двісті десять),20 грн., суд робить висновок, що вона належить до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Суд зазначає, що у даному випадку розрахунок суми індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення у період з 06.04.2016 року по 28.02.2018 року. Саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов`язок нарахувати конкретну суму та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за вказаний період.

Крім того, суд зазначає, що спірним у даних правовідносинах є питання, який місяць є базовим для виплати індексації. Дане питання становить предмет спору щодо розміру суми нарахування, суд вважає в цій частині позовну вимогу передчасною, оскільки в даній адміністративній справі спір про розмір суми відсутній.

Таким чином, з огляду на вищевикладене суд робить висновок про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

VI. Судові витрати

З огляду на те, що позивач на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, відсутні докази понесення ним інших судових витрат, та відсутні витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, жодні витрати не належать стягненню з відповідача та компенсації за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністратвиний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А 3189, яка виразилася у порушенні вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 при нарахуванні індексації ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 06 квітня 2016 року по 28 лютого 2018 року.

3.Базовим місяцем при нарахуванні індексації ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 06 квітня 2016 року по 28 лютого 2018 року вважати січень 2008 року.

4.Зобов`язати Військову частину А3189 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 06 квітня 2016 року по 28 лютого 2018 року.

5. У решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач- ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач – Військова частина А3189, адреса 65085, м.Одеса, проов. Лазурний,3 код ЄДРПОУ 26606929.

Суддя О.Я. Бойко

.