Рішення № 93536592, 14.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9282/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Селянське (фермерське) господарство «ВАОС» (вул. Набережна, 21, с. Гольма, Балтський район, Одеська область, 66154) до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), Державної податкової служби України (площа Львівська, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправними дій та рішень, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Селянського (фермерського) господарства «ВАОС» до Головного управління ДПС в Одеській області, Держаної податкової служби України, з урахуванням уточненого адміністративного позову від 09.10.2020р. про:

визнання протиправними та скасування рішення Державної податкової служби України у формі квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.08.2020 року за № 9192580794 та №9192597786 про відповідність договору поставки від 01.07.2020 року №OF-00054 Селянського (фермерського) господарства «ВАОС» зі специфікаціями від 01.07.2020 року ОР-24134 та ОР-24135 пункту1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій;

визнання протиправними дій Державної податкової служби України щодо зупинення реєстрації податкових накладних Селянського (фермерського) господарства «ВАОС» №6 та №7 від 10.08.2020 року;

визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1835191/31165287 та №1835190/31165287 від 13.08.2020 року про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Селянського (фермерського) господарства «ВАОС» №6 та №7 від 07.08.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання, тобто 07.08.2020 року.

Виклад позиції позивача та відповіді на відзив відповідача.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачем було укладено договір з підприємством з іноземними інвестиціями «Гленкор Агрікалчер Україна» на поставку пшениці 3 та 4 класу. На підставі зазначеного договору було відвантажено товар (пшеницю) та відповідно складено податкові накладні від 07.08.2020 року №6 та №7, однак, реєстрацію обох накладних було зупинено. В квитанціях про зупинення реєстрації причиною зупинення зазначено «коди УКТЕЗ/ДКПП товару/послуг 1001, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Позивач посилається на те, що згідно державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-2010, код 01.11 – культури зернові (крім рису), бобові та насіння олійних культур. Отже, в таблиці даних платника податків на додану вартість зазначено код 01.11 культури зернові (крім рису), бобові та насіння олійних культур згідно державного класифікатора продукції, а в накладних зазначено код 1001 згідно УКТЗЕД, вони є різними, бо використовуються різні класифікатори, при цьому обидва дозволені до використання та зазначені в таблиці платника податків через риску, зазначається платником податків на власний вибір, або УКТЗЕД або згідно державного класифікатора ДК 016-2010. Зміст обох класифікаторів є ідентичним (1001 та 01.11) тому не суперечить змісту операцій (продажу зерна пшениці). Виявлена розбіжність могла бути підставою для зупинення реєстрації податкової накладної, однак очевидно, що під час ретельного розбору комісіями з питань зупинення реєстрації податкової накладної це не могло бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної. Доводи відповідачів про необхідність надання первинних документів про придбання пшениці є абсурдним, суперечить здоровому глузду та змісту виду діяльності позивача, свідчить про формальний підхід питання зупинення податкових накладних та до прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

04.11.2020 року представником відповідачів до суду подано відзив на позовну заяву (№ ЕП/19960/20), відповідно до якого оскаржуваного рішення від 13.08.2020 року №1835191/31165287 та №1835190/31165287 було відмовлено у реєстрації податкової накладної від 10.08.2020 року № 6 та № 7, з підстав того, що первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. На думку відповідача, підтвердження реєстрації податкової накладної повинне бути супроводжено відповідними документами. Підприємство отримало квитанції в яких чітко було зазначено невідповідність обсягу постачання обсягу придбання, що прямо відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості підприємства. Тому блокування спірних податкових накладних від 10.08.2020 року №6 та №7 було здійснено, як прямо зазначається у Порядку № 1165 від 11.12.2019 року, з підстав отримання податкової інформації, а саме аналізу податкової звітності підприємства.

Процесуальні дії вчиненні судом.

Ухвалою суду від 13.10.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №420/9282/20 та справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Обставини справи.

Як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, 01.07.2020р. між Підприємством з іноземними інвестиціями «Гленкор Агрікалчер Україна» (Покупець) та Селянським (фермерським) господарством «ВАОС» (Постачальник) укладено Договір поставки № OF-00054, за умовами якого продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця, а Покупець – прийняти та оплатити товар, визначений у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору. (а.с.51-54)

Згідно специфікацій від 07.08.2020р. №ОР-24135 №ОР-24134 до Договору поставки № OF-00054 від 01.07.2020р. на виконання умов договору Продавець зобов`язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець – прийняти та оплатити пшеницю 4 –класу, українського походження, врожаю 2020 року (код товару 1001990000 згідно з УКТ ЗЕД), що надалі в Специфікації іменується «партія Товару», на умовах EXW «Франко-елеватор» (редакції Інкотермс 2020) – Балтське ХПП, ПрАТ (ідентифікаційний код юридичної особи: 00955213) (66161, Одеська область, Балтський р-н, с.Білине, вул. Залізнична, 34) (надалі іменується – «Зерновий склад»). Кількість партії товару в заліковій вазі складає 39,000 тонн та 61,000 (+/-10% в опціоні Покупця. (а.с.55).

Позивачем, як постачальником (продавцем), складено податкову накладну від 07.08.2020 року № 7, відповідно до якої: отримувач (покупець) – Підприємство з іноземними інвестиціями «Гленкор Агрікалчер Україна»: опис (номенклатура) – пшениця 4 класу, українського походження, врожаю 2020 року; товар згідно з УКТ ЗЕД: 1001990000; обсяг постачання (база оподаткування) без урахування податку на додану вартість 183616,79 грн.; сума податку на додану вартість - 36723,358 грн. (а.с.37).

Також, позивачем, як постачальником (продавцем), складено податкову накладну від 07.08.2020 року № 6, відповідно до якої: отримувач (покупець) – Підприємство з іноземними інвестиціями «Гленкор Агрікалчер Україна»: опис (номенклатура) – пшениця 3 класу, українського походження, врожаю 2020 року; товар згідно з УКТ ЗЕД: 1001990000; обсяг постачання (база оподаткування) без урахування податку на додану вартість 294990,63 грн.; сума податку на додану вартість 58998,126 грн.(а.с.44).

Згідно з квитанцією від 10.08.2020 року щодо податкових накладних від 10.08.2020 року № 6 та № 7, зокрема: Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 10.08.2020 року № 6 та № 7 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги 1001, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідаю п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем після отримання квитанції засобами електронного зв`язку відправлено Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 10.08.2020 року № 6 та № 7, в яких надані пояснення такого змісту: «Прошу зареєструвати податкові накладні від 10.08.2020 року № 6 та № 7. Господарство СФГ «ВАОС» працює з 31.01.2001р. сільгоспвиробником, у 2020 році підтвердило статус платника єдиного податку четвертої групи. Необхідні документи додані в додатках. Більш докладно пояснення у додатках у вкладеннях.

В даному повідомленні також зазначено, зокрема, кількість додатків – 42.

Комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області прийнято рішення від 13.08.2020р. №1835191/31165287 та №1835190/31165287 про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної позивача від 10.08.2020 року № 6 та № 7, у зв`язку з:

- ненаданням платником податку копій документів:

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки накладних.

Не погоджуючись із вище вказаними рішеннями Держаної податкової служби України у формі квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.08.2020 року за № 9192580794 та №9192597786 про відповідність договору поставки від 01.07.2020 року №OF-00054 Селянського (фермерського) господарства «ВАОС» зі специфікаціями від 01.07.2020 року ОР-24134 та ОР-24135 пунктуп.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, діями Державної податкової служби України щодо зупинення реєстрації податкових накладних Селянського (фермерського) господарства «ВАОС» №6 та №7 від 10.08.2020 року, рішенням комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1835191/31165287 та №1835190/31165287 від 13.08.2020 року про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, Позивач звернувся із даним позовом до суду.

Джерела права й акти їх застосування.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування є Податковий кодекс України, котрим встановлено порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з підпунктами “а”, “б” пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 201.16 ст.201 ПКУ встановлено, що реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 року затверджений Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок №520).

Пунктом 7 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого постановою КМУ № 1165 від 11.12.2019 року (далі – Порядок №1165) визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Критерії ризиковості здійснення операцій визначені у вигляді Додатку № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктами 10, 11 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Згідно з п.11 Порядку № 1165 при зупиненні реєстрації податкової накладної зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Так, відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Висновки суду.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем сформовано податкові накладні від 10.08.2020 року № 6 та № 7 та надіслано їх до ЄРПН, проте реєстрація податкових накладних була зупинена.

Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Однак, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Пунктами 4, 5 Порядку №520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі, платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п. 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п.5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Згідно з пунктами 9, 10, 11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

У той же час п. 3 Порядку № 520 встановлено, що Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п.4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст.42 Кодексу.

Таким чином, норми Порядку № 520 визначають строк для надання пояснень та копій документів (365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в ПН/РК) и строк для прийняття рішення Комісією (5 днів з дня отримання документів).

Порядок №520 не регламентує питання дій контролюючого органу при отриманні документів, які на його думку, на відміну від думки платника податків, не є достатніми для реєстрації податкової накладної, але при наявності у платника права надати ці документи до спливу 365 днів.

Тобто зміст переліку документів, встановлений п. 5 Порядку № 520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п. 185.1 ст. 185, так і п.187.1 ст.187 ПКУ.

При таких обставинах, суд вважає, що контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний (“може включати”) перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

В іншому випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі з підстави ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку не може бути застосована.

Позивач зазначив, що він надав всі необхідні документи для підтвердження господарських операцій за договором.

На підтвердження реальності виконання умов Договору поставки № OF-00054 від 01.07.2020р., позивачем до матеріалів адміністративного позову додано належним чином засвідчені копії відповідних документів, а саме: видаткові накладні №6, № 7 від 07.08.2020 року, рахунки-фактури №6, № 7 від 07.08.2020 року, реєстр №277 накладних на прийняте зерно і насіння з визначенням якості та середньодобовим зразком за 18 липня 2020 року, реєстр №4 приймання зерна від шофера за 18 липня 2020 року, реєстр №300 накладних на прийняте зерно і насіння з визначенням якості за середньодобовим зразком за 19 липня 2020 року, реєстр №5 приймання зерна від шофера за 19 липня 2020 року, реєстр № 203 накладних на прийняте зерно і насіння з визначенням якості за середньодобовим зразком за 14 липня 2020 року, реєстр №1 приймання зерна від шофера за 14 липня 2020 року, акт-розрахунок №1693 від 07.08.2020р., реєстр №225 накладних на прийняте зерно і насіння з визначенням якості за середньодобовим зразком за 15.07.2020р., реєстр №2 приймання зерна від шофера за 15.07.2020р., реєстр № 250 накладних на прийняте зерно і насіння з визначенням якості за середньодобовим зразком за 16 липня 2020 року, реєстр №3 приймання зерна від шофера за 16 липня 2020 року, акту надання послуг № 280 від 07.08.2020р., акт-розрахунок № 1703 від 14.08.2020р., податкова декларація з податку на додану вартість за серпень, жовтень 2019 року, платіжні доручення.(а.с.55-117).

З огляду на те, що позивач мав право надати документи протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в ПН/РК, а контролюючим органом взагалі не визначено які документи необхідно подати (або додатково подати в межах 365 днів), то прийняття оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних позивача є передчасним.

З іншого боку, Порядок №520 вимагає від Комісії розглянути протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п.4 цього Порядку, та прийняти рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст.42 Кодексу.

Таким чином, в цій частині Порядок №520 не відповідає вимогам до законодавства щодо його якості.

Питання тлумачення та застосовування національного законодавства є, перш за все, компетенцією національних органів влади. Проте, суд повинен перевірити, чи породжує спосіб тлумачення та застосування національного законодавства наслідки, що відповідають принципам Конвенції, як вони тлумачаться у світлі практики Суду (п.41 рішення Європейського Суду з прав людини по справі “Будченко проти України”, рішення у справі “Скордіно проти Італії”

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам “доступності”, “передбачуваності” та “зрозумілості”; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як “закон”, якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія.

Крім того, одним з основних принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

При цьому, загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Встановлені судом обставини свідчать про недотримання відповідачем вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості рішень до оскаржуваних рішень, виконання яких є запорукою передбачуваності для позивача наслідків виконання або невиконання ним законних вимог відповідача.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 року по справі № 822/1817/18 (адміністративне провадження № К/9901/62472/18) та від 2 квітня 2019 року по справі № 822/1878/18 (адміністративне провадження № К/9901/4668/19), від 21 травня 2019 року по справі № 815/2791/18 (адміністративне провадження № К/9901/8950/19) тощо.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного рішення, з дотриманням вимог абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачами суду не наведено та не надано.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.).

Позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення Держаної податкової служби України у формі квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.08.2020 року за № 9192580794 та №9192597786 про відповідність договору поставки від 01.07.2020 року №OF-00054 Селянського (фермерського) господарства «ВАОС» зі специфікаціями від 01.07.2020 року ОР-24134 та ОР-24135 пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій; визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо зупинення реєстрації податкових накладних Селянського (фермерського) господарства «ВАОС» №6 та №7 від 10.08.2020 року, тому слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч. 2 ст. 9 КАС України, адміністративний позов підлягає задоволенню повністю у встановлений судом спосіб із коригуванням вищенаведеного некоректного формулювання позивачем позовних вимог.

Отже, адміністративний позов – підлягає задоволенню у встановлений судом спосіб шляхом визнання протиправними дій Державної податкової служби України щодо зупинення реєстрації податкових накладних Селянського (фермерського) господарства «ВАОС» №6 та №7 від 10.08.2020 року з підстав віднесення Селянського (фермерського) господарства «ВАОС» до «ризикових» платників податків відповідно п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідно, суд дійшов висновку, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 13.08.2020 року №1835191/31165287 та №1835190/31165287 про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняте: не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тому воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Селянського (фермерського) господарства «ВАОС» №6 та №7 від 07.08.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання, тобто 07.08.2020 року, слід зазначити таке.

Відповідно до пунктів 2, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

У разі надходження до ДПСУ рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Відповідно до абзацу 22 пункту 201.10 ст.201 ПКУ, відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Таким чином, з метою уникнення будь-яких негативних наслідків для платника податків щодо права на формування податкового кредиту, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання другого відповідача провести реєстрацію податкових накладних датою їх подання на реєстрацію.

Такий спосіб захисту про зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року (справа №822/1878/18, адміністративне провадження №К/9901/4668/19) зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 п.4.1 ст.4 ПКУ), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, суд погоджується щодо безпідставності зупинення реєстрації податкових накладних та протиправності рішень податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Селянського (фермерського) господарства «ВАОС» правомірні, документально підтверджені, та обґрунтовані, базуються на положеннях чинного податкового законодавства, отже підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення № 507 від 13.09.2020р. про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову у загальній сумі 8402,00 грн., яка є належною за подання цього адміністративного позову.

Отже, стягненню з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає сума судового збору в розмірі по 4204 (чотири тисячі двісті чотири гривні) з кожного відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 72-73, 77, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Селянського (фермерського) господарства «ВАОС» (вул. Набережна, 21, с. Гольма, Балтський район, Одеська область, 66154) до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), Держаної податкової служби України (площа Львівська, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправними дій та рішень, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо зупинення реєстрації податкових накладних Селянського (фермерського) господарства «ВАОС» №6 та №7 від 10.08.2020 року з підстав віднесення Селянського (фермерського) господарства «ВАОС» до «ризикових» платників податків відповідно п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1835191/31165287 та №1835190/31165287 від 13.08.2020 року про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Селянського (фермерського) господарства «ВАОС» №6 та №7 від 07.08.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання, тобто 07.08.2020 року.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Селянського (фермерського) господарства «ВАОС» суму судового збору в розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири гривні).

Стягнути з Державної податкової служби України за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Селянського (фермерського) господарства «ВАОС» суму судового збору в розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири гривні).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бутенко А.В.

.