Рішення № 93536327, 02.12.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року справа №380/2884/20

зал судових засідань № 12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кузана Р.І.,

секретар судового засідання Красневич Ю.Б.

за участю:

представника позивача Назарка А.Р.,

представника відповідача Сивоуса С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною і скасування постанови про накладення штрафу, -

в с т а н о в и в :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі – позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області (місцезнаходження: 79010, пл.Міцкевича, 8, м.Львів, код ЄДРПОУ 39778297) (далі – відповідач, ГУ Держпраці у Львівській області), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Держпраці у Львівській області, спрямовані на призначення та проведення інспекційного відвідування на підставі наказу №2128-П від 01.11.2019 та направлення на проведення позапланової перевірки №2128 від 01.11.2019;

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 23.12.2019 №ЛВ4360/1553/АВ/ФС, якою накладено на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу в розмірі 500760,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що у період з 01.11.2019 по 07.11.2019 посадовими особами ГУ Держпраці у Львівській області проведено інспекційне відвідування у ФОП ОСОБА_1 , за наслідками якого складено акт №ЛВ4360/1553/АВ від 07.11.2019. Згідно з актом встановлено порушення позивачем законодавства про працю, а саме ч.ч.1, 3 ст.24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу». На підставі наведеного акта винесено оскаржувану постанову №ЛВ4360/1553/АВ/ФС від 23.12.2019, згідно з якою на позивача накладено штраф у розмірі 500760,00 грн.

Позивач з такою постановою не погоджується та зазначає, що твердження відповідача про порушення ним вимог ч.1 ч.3 ст.24 КзПП України, а саме допущення до роботи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, є безпідставними.

Також вказує, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебувають у трудових відносинах із ТзОВ «Шоу-Бар Ерос», що підтверджується наказами ТзОВ «Шоу-Бар Ерос» про прийняття на роботу вказаних працівників, їхніми трудовими книжками, повідомленнями ТзОВ «Шоу-Бар Ерос» про новоприйнятих працівників, посадовими інструкціями, звітом про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Позивач зазначає, що всі наведені документи були надані посадовим особам відповідача ТзОВ «Шоу-Бар Ерос» в ході інспекційного відвідування, яке відбувалось в тому ж приміщенні, в якому здійснює господарську діяльність ТзОВ «Шоу-Бар Ерос».

Позивач зазначає також про психологічний тиск, який чинився посадовими особами відповідача на працівників ТзОВ «Шоу-Бар Ерос» та внаслідок якого ними отримано пояснення, що стали підставою для висновків, викладених в акті інспекційного відвідування.

Крім цього, позивач вказав на процедурні порушення під час проведення інспекційного відвідування, зокрема відповідач не пред`явив об`єкту відвідування копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.

Позивач також вважає, що акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю, складений ГУ Держпраці у Львівській області за результатами перевірки ФОП ОСОБА_1 за формою, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики України №1338 від 18.08.20117, не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №342 та, відповідно, не може бути підставою для застосування відповідачем до позивача санкцій у вигляді штрафу, а також є достатньою підставою для скасування оскаржуваної постанови. Вважаючи у зв`язку із цим свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом з метою їх захисту. Просить позов задовольнити.

Ухвалою від 21.04.2020 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 30.04.2020 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач 29.05.2020 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що під час інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 поряд з іншими порушеннями законодавства про працю, зафіксовано порушення ч.1 ч.3 ст.24 КЗпП України, постанови Кабінету Міністрів України №413, в частині фактичного допуску до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . На підставі встановленого посадовими особами відповідача порушення складено акт інспекційного відвідування №ЛВ4360/1553/АВ від 07.11.2019.

Представник відповідача звертає увагу, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у письмових поясненнях чітко зазначили, що працюють в ФОП ОСОБА_1 . Також, зазначає, що перебування вказаних осіб у трудових відносинах із ТзОВ «Шоу-Бар Ерос» не може свідчити про неможливість з боку позивача належно оформити трудові відносини з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , адже зважаючи на факт використання позивачем праці вказаних осіб, такі відносини повинні були бути оформлені відповідно до вимог трудового законодавства. Відповідач також зазначає, що в даному випадку проведення інспекційного відвідування є правомірним. З цих підстав вважає, що прийнята на підставі інспекційного відвідування постанова про накладення штрафу №ЛВ4360/1553/АВ/ФС від 23.12.2019, якою на позивача накладено штраф у розмірі 500760,00 грн., є законною та такою, що не підлягає скасуванню.

Ухвалою від 02.09.2020 суд відмовив в задоволенні заяви позивача по про витребування доказів та задовольнив заяву позивача про виклик свідків.

Ухвалою від 02.09.2020 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві. Просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований, як суб`єкт підприємницької діяльності 02.04.2013 за №2 415 000 0000 057014; основним видом економічної діяльності підприємця є діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування. Місце проживання: АДРЕСА_1 . Вказане підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.05.2019.

Відповідно до договору суборенди нежитлового приміщення № 01/06/19 від 01.06.2019, укладеного ФОП ОСОБА_1 з ТзОВ «Шоу-Бар Ерос», позивач здійснює господарську діяльність за адресою АДРЕСА_2 .

У період з 01.11.2019 по 07.11.2019 інспектором праці ГУ Держпраці у Львівській області Макаром В.А. на підставі наказу ГУ Держпрці у Львівській області №2128-П від 01.11.2019 «Про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 », заяви №Г-1407 від 18.10.2019 та направлення для проведення інспекційного відвідування від 01.11.2019 №2128, проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 на предмет додержання вимог законодавства про працю, в частині виявлення неоформлених трудових відносин у ФОП ОСОБА_1 .

За результатами перевірки складено акт №ЛВ4360/1553/АВ від 07.11.2019, у висновках якого відповідач зазначив про порушення позивачем вимог ч.ч.1, 3 ст.24 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».

Зокрема, в акті зазначено наступне:

«Головним управлінням Держпраці у Львівській області 01.11.2019 на підставі направлення №2128 від 01.11.2019 проведено інспекційне відвідування та здійснено вихід за місцем здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 , у ході якого встановлено, що на робочому місці при виконанні трудових функцій знаходилися працівники ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що зафіксовано засобами фотофіксації. Вищезазначені працівники у своїх поясненнях зазначили, що працюють у ФОП ОСОБА_1 . Зокрема, ОСОБА_2 зазначає, що працює на посаді діджея, ОСОБА_3 на посаді охоронника, ОСОБА_5 на посаді офіціанта, ОСОБА_4 на посаді касира. В ході проведення інспекційного відвідування підприємцем не надано жодних документів, які б підтверджували, що вищезазначені працівники перебувають з ним у трудових відносинах.

Враховуючи вищенаведене, мав місце допуск працівника до виконання трудової функції без видання наказу (розпорядження) про прийняття на роботу (на посаду) та повідомлення ДПС про новоприйнятих працівників. Також, підприємець у своїх письмових поясненнях, які надав Головному державному інспектору, зазначив, що найманих працівників немає.

Відповідно до ст.24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, в порушення вимог ч.1, ч.3 ст.24 КЗпП України, ФОП ОСОБА_1 допущено до роботи працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».

За результатами розгляду матеріалів перевірки додержання законодавства про працю ФОП ОСОБА_1 відповідач 23.12.2019 прийняв постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ4360/1553/АВ/ФС, якою за порушення вимог частини 1 та частини третьої статті 24 КЗпП України, постанови Кабінету Міністрів України №413 та на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України на позивача накладено штраф у розмірі 500760,00 грн.

Позивач вважає, що у відповідача не було правових підстав для прийняття оскаржуваної постанови, оскільки така не відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.43 Конституції України держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.

Щодо дотримання процедури проведення контрольного заходу.

Згідно з ч.1 ст.259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.6 ч.4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» (далі - Порядок №823).

Відповідно до абз.2 п.1 Порядку №823, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються відповідно до вимог частин четвертої і п`ятої статті 2 Закону.

Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів (абз.1 п.2 Порядку).

В силу вимог підп.3 п.5 Порядку №823, підставами для здійснення інспекційних відвідувань є, серед іншого, рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) (п.8 Порядку).

Згідно з п.п.16, 18 Порядку №823, за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта.

Відповідно до п.24 Порядку №823, у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Судом встановлено, що на адресу ГУ Держпраці у Львівській області надійшла заява №Г-1407 від 18.10.2019 щодо порушення вимог трудового законодавства, в якій, зокрема, повідомлялося про те, що працівники ФОП ОСОБА_1 офіційно не працевлаштовані.

За результатами проведеного аналізу вказаної інформації та інформації, що надійшла з ГУ ДПС у Львівській області (лист №8735/10/33.1-06 від 31.10.2019) та з ГУ ПФ України у Львівській області (лист №29586/05-71 від 31.10.2019) начальником управління з питань праці ГУ Держпраці у Львівській області Єзерською О.І. підготовлено доповідну записку №4908/1 від 31.10.2019, у якій повідомлено керівника, що у ФОП ОСОБА_1 кількість застрахованих осіб складає 1, що менше за кількість, повідомлену заявником, а тому наявна необхідність проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування.

Як видно з наказу для проведення інспекційного відвідування від 01.11.2019 №2128-П, інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 проведене на підставі доповідної записки заступника начальника управління з питань праці Єзерської О.І. від 31.10.2019 №4908/1, що свідчить про підставність його проведення відповідачем.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання позивача стосовно відсутності погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю) на проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , оскільки п.5 Порядку №823 передбачено вичерпний перелік підстав для проведення інспекційних відвідувань, додаткових вимог для прийняття відповідного рішення центральним органом виконавчої влади не зазначено.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що Порядок №823 був чинним (не скасований, не визнаний нечинним у встановленому порядку), як на момент проведення інспекційного відвідування, так і на момент винесення спірної постанови, а тому твердження позивача про відсутність підстав у відповідача для застосування такого під час призначення інспекційного відвідування є безпідставним та необґрунтованим.

Ба більше, не зважаючи на приписи п.18 Порядку №823, позивач не скористався правом підпису акта із зауваженнями чи не подав такі протягом трьох робочих днів після дня підписання акта.

З аналізу наведеного, суд приходить до висновку, що дії відповідача спрямовані на призначення та проведення інспекційного відвідування на підставі наказу №2128-П від 01.11.2019 та направлення на проведення позапланової перевірки №2128 від 01.11.2019 були підставними та з дотриманням вимог чинного на момент проведення інспекційного заходу законодавства, а тому відсутні підстави для визнання таких протиправними, що у свою чергу виключає можливість для задоволення першої позовної вимоги.

Щодо тверджень позивача, що в акті інспекційного відвідування відсутні підписи всіх посадових осіб, які брали участь в заході державного контролю, суд зазначає таке.

Наказом Міністерства соціальної політики України №1338 від 18.08.2017 «Про затвердження форми документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів» затвердженим в Міністерстві юстиції України 12.12.2017 за №1500/31368, затверджено форму акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю.

У розділі IV затвердженої форми акта інспекційного відвідування передбачено, що такий акт підписує інспектор праці.

Суд звертає увагу, що додаткової графи для підпису іншими інспекторами, які беруть участь у інспекційному відвідуванні не передбачено. Таким чином, доводи позивача в цій частині є необґрунтованими та безпідставними.

Крім цього, суд звертає увагу, що наказ №1338 не визнано таким, що втратив чинність чи таким, що є незаконним. А тому суд вважає, що за результатами інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 було складено акт інспекційного відвідування, який відповідає формі документів, затвердженим Наказом №1338, а тому доводи позивача про протилежне є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо правомірності винесення постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ4360/1553/АВ/ФС від 23.12.2019, згідно з якою на позивача за порушення вимог ч.ч.1, 3 ст.24 КЗпП України та постанови №413 накладено штраф в розмірі 500760,00 грн., суд враховує таке.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України.

Відповідно до ч.1 ст.3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно з ст.4 КЗпП України, законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Визначення трудового договору міститься у ст.21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст.23 КЗпП України, трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

За змістом ч.ч.1, 2, 4 ст.265 КЗпП України (в редакції, що діяла на момент виявлення порушення), посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою – сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» (далі - штрафи) визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок №509).

Згідно з п.п.2, 3, 8 Порядку №509, штрафи можуть бути накладені на підставі: акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу. Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа). За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Матеріалами справи підтверджено та не оспорювалося сторонами в судовому засіданні факт дотримання відповідачем визначеного вказаним Порядком №509 механізму накладення на позивача штрафу за порушення законодавства про працю.

Визначальним для вирішення спірних правовідносин у цій справі є підтвердження чи спростування тверджень відповідача про наявність ознак трудових правовідносин між позивачем та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Представник позивача в позовній заяві та в судових засіданнях зазначив, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебувають у трудових відносинах із ТзОВ «Шоу-Бар Ерос», що підтверджується низкою документів, які були надані посадовим особам відповідача ТзОВ «Шоу-Бар Ерос» в ході інспекційного відвідування позивача, яке відбувалось в тому ж приміщенні де здійснює свою господарську діяльність вказане товариство. Вказані документи долучено до матеріалів позовної заяви.

З аналізу долучених документів, судом встановлено наступне.

Згідно з матеріалами справи, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебувають у трудових відносинах із ТзОВ «Шоу-Бар Ерос», що підтверджується копіями:

- наказу ТзОВ «Шоу-Бар Ерос» №3К-19 від 13.06.2019, згідно з яким ОСОБА_2 прийнято на роботу касира за основним місцем праці з 14.06.2019; наказу ТзОВ «Шоу-Бар Ерос» №11К-19 від 30.08.2019, згідно з яким ОСОБА_3 прийнято на роботу на посаду охоронника з 02.09.2019; наказу ТзОВ «Шоу-Бар Ерос» №4К-19 від 17.06.2019, згідно з яким ОСОБА_4 прийнято на роботу на посаду касира, за основним місцем праці з 18.09.2019; наказу ТзОВ «Шоу-Бар Ерос» №6К-19 від 05.07.2019, згідно з яким ОСОБА_5 прийнято на роботу на посаду офіціанта, за основним місцем праці з 08.07.2019 (а.с.38-41);

- трудових книжок ОСОБА_2 (АВ №649569 від 01.09.2004), ОСОБА_3 (АВ №734432 від 20.07.2017), ОСОБА_4 (АН №665256 від 18.06.2019) та ОСОБА_5 (АН №723298 від 08.07.2019) (а.с.42-49);

- повідомлень ТзОВ «Шоу-Бар Ерос» про прийняття працівників на роботу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які направлено до ДПС України (а.с.50-60);

- посадових інструкцій ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.62-68);

- звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

ТзОВ «Шоу-Бар Ерос» здійснює господарську діяльність за адресою АДРЕСА_2 на підставі договору оренди нежитлового приміщення №ПР-11/СТ від 06.05.2019, укладеного з ТзОВ «Компанія Ріел-Естейт Груп» (а.с.146-153). Частину цього приміщення передано в суборенду ФОП ОСОБА_1 на підставі договору від 01.06.2019.

З долучених до матеріалів справи пояснень ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 13.11.2019, які було надано начальнику ГУ Держпраці у Львівській області, судом встановлено, що між вказаними особами та ФОП ОСОБА_1 будь-які трудові чи цивільно-правові відносин відсутні.

В поясненнях також зазначено, що в приміщенні, що розташоване за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували у зв`язку з виконання трудових функцій на підставі укладених трудових договорів з ТзОВ «Шоу-Бар-Ерос», директором та засновником якого є ОСОБА_1 .

Щодо пояснень від 01.11.2019 то вказані особи зазначили, що такі було написано ними під тиском інспектора ОСОБА_6 , який вимагав зазначити в поясненнях, що вони працюють в ФОП ОСОБА_1 .

Також, для повного та всебічного розгляду справи в судовому засіданні були допитані в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , які підтвердили, що дійсно між ними та позивачем не було укладено ні трудового договору ні цивільно-правового.

Додатково вказали, що ними укладено з ТзОВ «Шоу-Бар-Ерос», директором та засновником якого є ОСОБА_1 трудові договори, згідно з якими ОСОБА_4 та ОСОБА_2 працюють на посаді касира. Тому, при наданні пояснень інспектору праці ними було вказано про те, що вони працюють у ОСОБА_1 .

Суд враховує такі покази та не вважає їх суперечливими з тими, що були наданні під час проведення інспекційного відвідування, оскільки ОСОБА_1 одночасно є директором ТзОВ «Шоу-Бар Ерос» та здійснює господарську діяльність як фізична особа-підприємець, а тому окремі недоліки у формулюванні статусу особи-працедавця при наданні пояснень вказаними особами, не може трактуватись як фактичне укладення трудових договорів саме з ФОП ОСОБА_1 .

Суд також враховує надані в судовому засіданні покази свідка ОСОБА_6 , який вказав на відсутність будь-якого психологічного тиску з його боку під час відбирання пояснень у ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Також зазначив, що при отриманні пояснень ним було з`ясовано де працює кожен з вказаних осіб.

З урахуванням встановлених обставин та досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що твердження відповідача про наявність трудових відносин між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є необґрунтованими.

Тому, висновки відповідача про те, що позивач допустив ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, що в свою чергу призвело до порушення позивачем вимог ч.3 статті 24 КЗпП України та наявність підстав для притягнення роботодавця до відповідальності, передбаченої абз.2 ч.2 ст.265 КЗпПУ є помилковими.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факту допущення позивачем до виконання робіт працівників без укладення трудового договору, а тому позовна вимога про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу №ЛВ4360/1553/АВ/ФС від 23.12.2019 підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог ФОП ОСОБА_1 системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до ст. 139 КАС України, оскільки позов задоволено частково на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 5007,60 грн. сплачений згідно з квитанції №0.0.1670612577.1 від 08.04.2020.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250 підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною і скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській області №ЛВ4360/1553/АВ/ФС від 23.12.2019, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 500760,00 грн.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Держпраці у Львівській області (місцезнаходження: 79005, пл.Міцкевича, 8, м.Львів, код ЄДРПОУ 39778297) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 5007 (п`ять тисяч сім) грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 14.12.2020

Суддя Кузан Р.І.