Рішення № 93536125, 14.12.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

14 грудня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4341/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

09.11.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач, Білокуракинське ОУПФУ), в якому позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача стосовно невиплати позивачу недоотриманої пенсії матері позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 01.08.2014 по 19.09.2017; зобов`язати відповідача виплатити позивачу суму пенсії, яка залишалась недоотриманою матір`ю позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 01.08.2014 по 19.09.2017.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що законних підстав для невиплати недоотриманої пенсії матері позивача за спірний період не було, а дії відповідача не відповідають вимогам закону та нормам міжнародного права, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою суду від 13.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

30.11.2020 від відповідача надійшов відзив на позов (арк. спр. 22-27), в обґрунтування якого останній послався на таке. 21.09.2020 за отриманням недоодержаної пенсії за ОСОБА_2 від імені спадкоємця - ОСОБА_1 , на підставі довіреності звернувся ОСОБА_3 , надавши повний пакет документів. Сума недоотриманої пенсії до виплати разовим дорученням була розрахована згідно вимог ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто за три роки з дня звернення.

Сума недоотриманої пенсії, виплаченої разовим доручення № 1 від 02.11.2020, склала 105989,79 грн.

Обчислення розміру пенсії, що могла бути нарахована, проводиться згідно з частиною другою статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», враховуючи вимоги частини першої статті 46 Закону, а саме не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.

Відповідно до статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкова державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.

Датою звернення за отриманням пенсії у випадках смерті пенсіонерів є дата звернення осіб, які мають право на виплату недоотриманої пенсії та надали усі передбачені законодавством документи.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку зі смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті.

Відповідач вважає, що позивач не надав суду доказів щодо протиправності дій відповідача, тому у задоволені позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

Згідно зі свідоцтвом про народження від 07.05.1967 НОМЕР_1 ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (арк. спр. 11).

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 проживала на тимчасово непідконтрольній території України та перебувала на обліку в УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська (арк. спр. 13, 39).

Відомостей того, що ОСОБА_2 була зареєстрована як внутрішньо переміщена особа, матеріали справи не містять.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 07.09.2020 серії НОМЕР_2 (арк. спр. 12).

07.09.2020 представник позивача Корнієнко М.В. звернувся до Білокуракинського ОУПФУ за отриманням недоодержаної пенсії ОСОБА_2 (арк. спр. 40-43).

Відповідно до разового доручення від 02.11.2020 № 909300162071/1 03.11.2020 ОСОБА_1 виплачено пенсію померлої матері - ОСОБА_2 , за період з 01.09.2017 по 01.05.2020 в сумі 105989,79 грн (арк. спр. 14).

Довідкою від 24.11.2020 № 72, наданою Білокуракинським ОУПФУ, підтверджується, що ОСОБА_2 знаходиться на обліку в відповідача та отримує пенсію за віком. Загальна сума пенсії за період з 01.08.2014 по 30.09.2017 складає 61983,22 грн (арк. спр. 32-34).

Тобто, недоотриманою позивачем залишилася пенсія за період з 01.08.2014 по 30.09.2017 в сумі 61983,22 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (далі - Закон № 1058-IV).

Згідно зі статтею 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Статтею 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною першою статті 1227 Цивільного кодексу України визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Питання виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера врегульовані статтею 52 Закону № 1058-IV.

Згідно з частиною першою статті 52 Закону № 1058-IV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну (частина друга статті 52 Закону № 1058-IV).

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1058-IV у разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Вищевказана норма закону кореспондується зі статтею 91 Закону України від 05 листопада 1999 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення", згідно якої суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. У разі смерті пенсіонера його сім`ї або особі, яка здійснила похорон, виплачується допомога на поховання в розмірі двомісячної пенсії.

Згідно з частинами першою, другою статті 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Абзацами першим, третім пункту 2.26 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), передбачено, що для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Члени сім`ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.

Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв`язку з відсутністю членів сім`ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину (абзац четвертий пункту 2.26 Порядку № 22-1).

За документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки про склад сім`ї, а також рішення суду (пункт 2.16 Порядку № 22-1).

За документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або документ відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також посвідку на постійне проживання (пункт 2.22 Порядку № 22-1).

Отже, згідно з наведеними приписами чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суми недоотриманої пенсії виплачуються членам сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, а вразі відсутності членів сім`ї, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в шестимісячний строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Абзацом першим частини другої, частиною четвертою статті 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Члени сім`ї - особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (абзац шістнадцятий частини першої статті 1 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII "Про запобігання корупції").

Відповідно до частини другої статті 64 Житлового Кодексу Української РСР до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Згідно з частиною другою статті 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Статтею 47 Закону № 1058-IV визначено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 49 Закону № 1058-IV врегульовано питання щодо припинення та поновлення виплати пенсії.

Так, частиною першою статті 49 Закону № 1058-IV передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Частиною другою цієї статі визначено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

З відзиву на позов слідує, що підставою для відмови ОСОБА_1 у виплаті пенсії, яка залишалась недоотриманою його матір`ю, за період з 01.08.2014 по 19.09.2017, стало те, що звернення за її отриманням відбулося більше ніж за три роки.

Розрахунок та виплату недоотриманої пенсії за минулий період за померлу ОСОБА_2 позивачу проведено не більше ніж за три роки до дня звернення, а саме - з дати звернення 07.09.2020 по 01.09.2017.

Як встановлено судом, виплату пенсії ОСОБА_2 було припинено УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська.

З наявних в матеріалах справи доказів судом установлено, що УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська рішення про припинення виплати пенсії ОСОБА_2 , починаючи з 01.08.2014 не приймалося.

Враховуючи те, що припинення виплати пенсії ОСОБА_2 сталося внаслідок бойових дій на території Луганської області, тобто не з вини пенсіонера, суд дійшов висновку про те, що позивач має право на виплату йому пенсії за минулий час без обмежень будь-яким строком.

Оскільки Україна, як правова держава, гарантує своїм громадянам право на соціальний захист, яке реалізується в тому числі і у щомісячному отриманні пенсіонерами належної їм пенсії, тому заборгованість, що утворилась не з вини пенсіонера повинна бути йому сплачена.

Суд звертає увагу, що право на пенсію та її одержання не може пов`язуватися з місцем проживання людини. Правовий зв`язок між державою і людиною, який передбачає взаємні права та обов`язки, підтверджується фактом набуття громадянства. Свобода пересування та вільний вибір місця проживання гарантується статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України. Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 04.09.2018 у справі № 805/402/18.

Тобто припинення виплати пенсії ОСОБА_2 відбулося безпідставно та не у спосіб, визначений частиною першою статті 49 Закону № 1058-IV, відтак, незаконно.

З огляду на все вищевикладене судом встановлено, що ОСОБА_2 , починаючи з 01.08.2014 не отримувала пенсію з вини УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська.

Відтак, суд вважає хибним твердження відповідача про те, що виплату пенсії ОСОБА_2 припинено з вини пенсіонера.

Таким чином, суми пенсії, що належали пенсіонерові ОСОБА_2 і залишилася недоотриманими у зв`язку з її смертю, мають бути виплачені за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на обставини справи, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок протиправної бездіяльності відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 суми пенсії за період з 01.08.2014 по 19.09.2017, що належала його матері - ОСОБА_2 , і залишилась недоотриманою у зв`язку з її смертю, тому позивачем обрано правильний та ефективний спосіб захисту порушеного права шляхом визнання протиправною бездіяльності Білокуракинського ОУПФУ щодо невиплати ОСОБА_1 суми пенсії за період з 01.08.2014 по 19.09.2017, що належала його матері ОСОБА_2 і залишилась недоотриманою у зв`язку з її смертю, а також зобов`язання відповідача виплатити ОСОБА_1 суму пенсії за період з 01.08.2014 по 19.09.2017, що належала його матері - ОСОБА_2 , і залишилась недоотриманою у зв`язку з її смертю.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, які слід задовольнити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з матеріалами справи позивач при зверненні до суду з позовом сплатив 840,80 грн судового збору (арк. спр. 6).

У зв`язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі суд дійшов висновку, що всі судові витрати в сумі 840,80 грн, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (Луганська область, смт Білокуракине, вул. Історична, буд. 81, код за ЄДРПОУ 41246789) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо невиплати ОСОБА_1 суми пенсії за період з 01.08.2014 по 19.09.2017, що належала його матері - ОСОБА_2 , і залишилась недоотриманою у зв`язку з її смертю.

Зобов`язати Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області виплатити ОСОБА_1 суму пенсії за період з 01.08.2014 по 19.09.2017, що належала його матері - ОСОБА_2 , і залишилась недоотриманою у зв`язку з її смертю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.О. Свергун