Рішення № 93536117, 14.12.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

14 грудня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4400/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об`єднання” до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та скасування розпорядження,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об`єднання” (далі – позивач, ТОВ “Луганське енергетичне об`єднання”) звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі – відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо безпідставного стягнення коштів на погашення виконавчого збору у сумі 486 234,75 грн;

- визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо розподілу стягнутих з ТОВ “Луганське енергетичне об`єднання” коштів 08.10.2018 в сумі 486 234,75 грн при примусовому виконанні ухвали господарського суду Луганської області від 22.07.2009 у справі № 1/351 у рамках ВП № 31947027 тільки на виконавчий збір без попереднього зарахування коштів на вимоги стягувача - державного підприємства “Енергоринок”, як встановлено п. 3 ч. 1 ст. 45 Закону України “Про виконавче провадження”;

- скасувати розпорядження відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 31947027/15 від 10 жовтня 2018 року, яким перераховано 486234,75 грн. виконавчого збору на користь держави.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ухвалою господарського суду Луганської області від 22.07.2009 у справі № 1/351 за позовом державного підприємства “Енергоринок” (далі - ДП “Енергоринок”) до ТОВ “Луганське енергетичне об`єднання” про стягнення грошових коштів затверджено мирову угоду в частині сплати основного боргу на залишок непогашеної заборгованості у розмірі 306714876,21 грн.

28.03.2012 року ДП “Енергоринок” звернувся до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про примусове виконання ухвали господарського суду Луганської області від 22.07.2009 у справі № 1/351.

На підставі вказаної заяви ДП “Енергоринок” 30.03.2012 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 31947027 з виконання ухвали.

Упродовж тривалого часу посадовими особами виконавчої служби виносились постанови щодо зупинення вчинення виконавчих дій та поновлення виконавчих дій по виконавчому провадженню № 31947027, останнім із яких була постанова про поновлення виконавчого провадження від 15.07.2016.

Крім виконавчого провадження № 31947027, у відділі виконавчої служби перебувають також інші виконавчі провадження про стягнення простроченої заборгованості з ТОВ “Луганське енергетичне об`єднання”, зокрема: - виконавче провадження №31947023 щодо примусового виконання рішення у справі №1/170 та - виконавче провадження № 44736644 щодо примусового виконання рішення у справі № 3/5014/661/2012.

24.03.2017 державним виконавцем виконавчої служби була винесена постанова про об`єднання виконавчого провадження №31947027 та виконавчих проваджень №31947023 і № 44736644 у зведене виконавче провадження №53645922.

Так, 08.10.2018 виконавчою службою з банківських рахунків ТОВ “Луганське енергетичне об`єднання”, в рамках примусового виконання ухвали, були стягнені грошові кошти на загальну суму 486234,75 грн.

З метою приведення в належний стан бухгалтерського обліку ТОВ “Луганське енергетичне об`єднання” до виконавчої служби 30.04.2020 направлений запит №01-19/2/101 про надання інформації про розподіл вказаної суми грошових коштів, стягнутих з банківських рахунків ТОВ “Луганське енергетичне об`єднання” з 08.10.2018, в рамках примусового виконання ухвали у ВП № 31947027.

16.06.2020 ТОВ “Луганське енергетичне об`єднання” отримана відповідь виконавчої служби від 05.06.2020 №5468/12873-33-20/20.1 із додатками - розпорядженнями про перерахування грошових коштів та платіжними дорученнями.

Згідно розпорядження № 31947027/15 від 10.10.2018 виконавчої служби та платіжного доручення від 11.10.2018 № 8285 на суму 486234,75 грн., доданих до відповіді виконавчої служби від 05.06.2020 №5468/12873-33-20/20.1, зазначена сума була перерахована на погашення виконавчого збору у рамках ВП № 53645922.

При цьому, на користь стягувача - ДП “Енергоринок” у ВП № 31947027/1 були перераховані кошти тільки в сумі 486234,75 грн. згідно розпорядження 31947027/15 від 11.10.2018, доданого відповідачем до листа від 05.06.2020 №5468/12873-33-20/20.1, що є порушенням вимог Закону України “Про виконавче провадження”.

14.12.2020 до відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярії) суду за вхідним реєстраційним номером від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував щодо позовних вимог, вважають, що оскаржуване розпорядження прийнято відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження».

Також зазначено, що позивачем пропущений строк звернення до суду з даним позовом, оскільки позивач з 16.06.2020 був обізнаний про обставини, з якими він пов`язує підстави для звернення до суду з цим позовом. Матеріали позовної заяви не містять доказів наявності у позивача непереборних обставин, що унеможливили своєчасне звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів. Також вважає, що при зверненні до Господарського суду Луганської області позивач зазначає дві позовні вимоги та відповідачем визначає конкретного державного виконавця. У даному позові звертається до з вимогами до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції (арк. спр. 128-131).

Ухвалою суду від 16.11.2020 позовну заяву залишено без руху (арк.спр. 75-77).

Ухвалою суду від 04.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі (арк. спр. 104-105).

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення статті 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень частини другої 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

30.03.2012 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на підставі заяви ДП “Енергоринок” від 28.03.2012 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 31947027 з виконання ухвали господарського суду Луганської області від 22.07.2009 у справі № 1/351 за позовом державного підприємства “Енергоринок” (далі - ДП “Енергоринок”) до ТОВ “Луганське енергетичне об`єднання” про стягнення грошових коштів затверджено мирову угоду в частині сплати основного боргу на залишок непогашеної заборгованості у розмірі 306714876,21 грн (арк. спр. 14-20).

Під час винесення державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Борейком М.В. постанови про відкриття виконавчого провадження 30.03.2012 № 31947027, виконавець керувався нормами Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV, (в редакції, чинній на час відкриття виконавчого провадження).

Статтею першою Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999 № 606-XIV визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до частин другої-третьої статті 25 Закону №606-ХІV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до частини третьої статті 30 Закону №606-ХІV (в редакції, чинній на час відкриття виконавчого провадження) встановлено, що державний виконавець зобов`язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника.

Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Дослідження матеріалів виконавчого провадження № 31947027 та відповідно до інформаційного запиту про рух виконавчого провадження встановлено, що по даному виконавчому провадженню здійснювались виконавчих дії, а саме зупинення виконавчого провадження та поновлення виконавчого провадження.

Остання дія про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження ВП № 44736644 відбулось 24.03.2017 (звор. бік арк.спр. 183-184).

Відповідно до копії листа ДП “Енергоринок” від 01.10.2018 № 01/44-12582 станом на 31.08.2018 залишок заборгованості ТОВ “Луганське енергетичне об`єднання” по виконавчому провадженню № 31947027 складає 116511858,07 грн, з електроенергії заборгованоість відсутня (звор. бік арк.спр. 187).

На підтвердження вказаної обставини також надано довідку ДП “Енергоринок” про розмір заборгованості ТОВ “Луганське енергетичне об`єднання” згідно з ухвалою Господарського суду Луганської області від 22.07.2009 у справі № 1/351 станом на 31.08.2018 (арк.спр. 188).

Згідно копії листа ДП “Енергоринок” від 08.02.2019 № 01/44-2639 станом на 31.12.2018 залишок заборгованості ТОВ “Луганське енергетичне об`єднання” по виконавчому провадженню № 31947027 складає 96910251,24 грн (арк.спр.192).

На підтвердження вказаної обставини також надано довідку ДП “Енергоринок” про розмір заборгованості ТОВ “Луганське енергетичне об`єднання” згідно з ухвалою Господарського суду Луганської області від 22.07.2009 у справі № 1/351 станом на 31.12.2018 (звор. бік арк.спр. 192).

Розпорядженням № 31947027/15 від 10.10.2018, виданим головним державним виконавцем, грошові кошти в розмірі 486234,75 грн, що надійшли 08.10.2018 на рахунок з обліку депозитних сум відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 53645922 про стягнення коштів з ТОВ “Луганське енергетичне об`єднання” на користь ДП “Енергоринок” та держави, керуючись статтями 45, 46, 47 ЗУ “Про виконавче провадження”, вирішено перерахувати 486234,75 грн виконавчого збору на користь держави відповідно до статті 27 Закону України “Про виконавче провадження” (у редакції Закону від 02.06.2016 № 1404-VIII) та частини шостої розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5) (арк. спр. 28).

Згідно платіжного доручення № 8285 від 11.10.2018 перераховано в рахунок погашення виконавчого збору відповідно до постанови № 31947027 у сумі 486234,75 грн (арк.спр. 29).

При цьому, доказів стягнення виконавчого збору з розрахунку 10 % від сум погашення заборгованості, крім, наданих суду розпоряджень та платіжних доручень на суму 486234,75 грн, відповідачем до матеріалів справи не не надано.

Згідно з положеннями частини першої та другої 2 статті 45 Закону України “Про виконавче провадження” розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості:

1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій;

2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача;

3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів);

4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.

Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення.

Також, відповідно до пункту 13 розділу VІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2010 №512/5 визначено, що розподіл стягнутих з боржника грошових сум здійснюється в порядку, визначеному статтею 45 Закону.

Аналізуючи наведені положення законодавства, судом встановлено, що виконавчою службою при примусовому виконанні ухвали у рамках ВП № 31947027 стягнуті з ТОВ “Луганське енергетичне об`єднання” кошти 08.10.2018 в сумі 486234,75 грн розподілені державним виконавцем на виконавчий збір (що підтверджується його ж розпорядженнями № 31947027/15 від 10.10.2018 та платіжним дорученням від 11.10.2018 №8284 всупереч вимогам статті 45 Закону України “Про виконавче провадження”.

Таким чином, враховуючи положення статті 45 Закону, державний виконавець при примусовому виконанні ухвали суду у рамках ВП №31947027 стягнуті з ТОВ “Луганське енергетичне об`єднання” кошти 08.10.2018 в сумі 486234,75 грн, повинен був розподілити наступним чином:

- на вимоги стягувача - ДП “Енергоринок” із суми 486234,75 грн - 90% - 437611,29 грн.;

- на виконавчий збір із суми 486234,75 грн. - 10 % - 36 040,59 грн. – 48623,46 грн.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного суду від 15.02.2018 у справі № 910/1587/13.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 20 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 у постанові про повернення виконавчого документу стягувачу, виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відмітку про суму стягнутого виконавчого збору, тим самим підтверджуючи, що виконавчий збір стягується тільки з суми, яка фактично стягнута на користь стягувача, яка підлягає стягненню за виконавчим документам.

Однак, в наданих матеріалах виконавчого провадження № 31947027 відсутні докази в підтвердження перерахування виконавчою службою з депозитного рахунку органу ДВС на користь стягувача відповідної суми на погашення заборгованості які б підтверджували здійснення виконавчою службою дій з фактичного виконання рішення та були б відповідним доказам щодо правомірного стягнення та перерахування до державного бюджету виконавчого збору у сумі 486234,75грн згідно до розпорядження № 31947027/15.

Відповідачем до матеріалів справи не надано жодного розпорядження, з якого б вбачалась перерахування на користь ДП “Енергоринок” на погашення заборгованості по ухвалі господарського суду Луганської області від 22.07.2009 у справі № 1/351, яка б встановлювала суму виконавчого збору, що має бути 10% від фактично стягнутої суми відповідно до пункту 3 статті 45 Закону України “Про виконавче провадження”.

Також судом встановлено, що відповідно до інформації про стан виконавчого провадження на час розгляду справи виконавче провадження зупинено, тобто виконавче провадження № 31947027 не закінчено (арк.спр.197), у зв`язку з чим державним виконавцем на підставі статей 27 та 45 ЗУ “Про виконавче провадження” передчасно та необґрунтовано було стягнуто виконавчий збір з ТОВ “Луганське енергетичне об`єднання” у сумі 486234,75грн. згідно до розпорядження № 31947027/15 з розрахунку 10 відсотків фактично стягнутих сум з боржника, що підлягає примусовому стягненню.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача стосовно пропуску строку звернення до суду з даним позовом судом визнаються необґрунтованими, з огляду на наступне.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 122 Кодексу адміністративного суду України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Давність – час, протягом якого зберігається певний стан.

Статтею 256 Цивільного кодексу України, передбачено, що позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Суд зазначає, що позовна давність застосовується до приватних правовідносин, а той час як строк звернення із позовом до публічних. При цьому, підставою для застосування позовної давності є заява відповідача, строк звернення із позовом до суду застосовується за ініціативою суду. Крім того, зупинення та переривання діє лише щодо строку позовної давності.

ТОВ «ЛЕО» 16.06.2020 була отримана відповідь виконавчої служби від 05.06.2020 №5468/12873-33-20/20.1. Тобто, під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України згідно Постанови від 20 травня 2020 №392.

Згідно пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» КАС України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №540-ІХ, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Закон України від 18.06.2020 №731-IX набрав чинності 17.07.2020. Відтак, строки, були продовжені відповідно та строк для подання скарги на дії державного виконавця, закінчуються 06.08.2020.

06.08.2020 ТОВ «ЛЕО» було подано до Господарського суду Луганської області скаргу на дії державного виконавця щодо не правомірного розподілу грошових коштів.

Ухвалою Господарського суду Луганської області № 1/351 від 13.08.2020 року було прийнято до розгляду скаргу ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» на дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Однак, ухвалою Господарського суду Луганської області у справі № 1/351 від 27.08.2020 скаргу ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» залишено без задоволення.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Луганської області у справі № 1/351 від 27.08.2020 TOB «ЛЕО» подало апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Луганської області у справі № 1/351 від 27.08.2020 року до Східного Апеляційного господарського суду.

Позивачем до матеріалів справи надано копію постанови Східного апеляційного господарського суду від 28.10.2020 у справі № 3/5014/661/2012, яку отримано TOB «ЛЕО» 29.10.2020 (арк.спр. 30-36).

До Луганського окружного адміністративного суду позивач звернувся 09.11.2020, тобто у строк, встановлений статтею 287 КАС України.

Щодо доводів відповідача стосовно зміни TOB «ЛЕО» предмету позову, суд зазначає наступне.

Враховуючи, що позивач оскаржує дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо розподілу стягнутих з ТОВ “Луганське енергетичне об`єднання” коштів 08.10.2018 в сумі 486234,75 грн при примусовому виконанні ухвали господарського суду Луганської області від 22.07.2009 у справі № 1/351 у рамках ВП № 31947027 тільки на виконавчий збір без попереднього зарахування коштів на вимоги стягувача, суд вважає, що хоча позивачем позовні вимоги були і змінені під час оформлення позовної заяви, поданої до Луганського окружного адміністративного суду, проте підстави позову залишилися тими самими, що були зазначені під час звернення до господарського суду Луганської області у справі № 3/5014/661/2012 із скаргою на дії органу Державної виконавчої служби. У зв`язку з чим вказані доводи позивача є необґрунтованими.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверенні до суду з даним позовом TOB «ЛЕО» сплачено судовий збір у розмірі 4204,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 12.11.2020 №№ 270, 271 (арк. спр. 82, 83).

Оскільки позовні вимоги задоволено, суд дійшов висновку про стягнення з відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ТОВ “Луганське енергетичне об`єднання” судовий збір у розмірі 4204,00 гривень.

Керуючись статями 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 255, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об`єднання” (ідентифікаційний код: 31443937, юридична адреса: Луганська область, місто Луганськ, квартал Гайового, будинок 35-А) до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (ідентифікаційний код: 00015622, місце знаходження: м. Київ, вулиця Городецького, будинок 13) про визнання дій протиправними та скасування розпорядження задовольнити.

Визнати протиправними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо безпідставного стягнення коштів на погашення виконавчого збору у сумі 486 234,75 гривень

Визнати протиправними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо розподілу стягнутих з товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об`єднання” коштів 08 жовтня 2018 року в сумі 486 234,75 гривень при примусовому виконанні ухвали господарського суду Луганської області від 22 липня 2009 року у справі № 1/351 у рамках виконавчого провадження № 3194702.

Скасувати розпорядження відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 31947027/15 від 10 жовтня 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, місце знаходження: місто Київ, вул. Городецького, будинок 13) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об`єднання” (код ЄДРПОУ 31443937, юридична адреса: Луганська область, місто Луганськ, квартал Гайового, будинок 35-А) судовий збір у розмірі 4204 ( чотири тисячі двісті чотири) гривень. 00 копійок

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є.О. Кисельова