Ухвала суду № 93535766, 14.12.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

14 грудня 2020 року № 320/7599/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про забезпечення Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЛІТ» в адміністративній справі №320/7599/20,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЛІТ» з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправними та скасування рішення.

Ухвалою суду від 01.09.2020 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

10.12.2020 від позивача надійшла заява про забезпечення позову, шляхом зупинення припису Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області №18 від 13.07.2020.

Обґрунтовуючи заяву Товариством зазначено, що ГУ Держпродспоживслужби в Київській області направлено виклик від 03.11.2020, яким зобов`язано позивача прибути 28.12.2020 на 10:00 год. до ГУ Держпродспоживслужби в Київській області, для розгляду адміністративної справи за ознаками ч.2 ст.188-2 КУпАП у зв`язку з ухиленням від виконання припису №18 від 13.07.2020, який є предметом судового спору. Вважає, що не вжиття заходів забезпечення позову у даній справі може ускладнити захист прав та інтересів позивача.

Дослідивши заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною другою зазначеної статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За приписами частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За своїм змістом, забезпечення адміністративного позову це вжиття судом визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Суд звертає увагу, що статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існують зазначені підстави, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Водночас, зміст вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити адміністративний позов лише за наявності двох обов`язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

13.07.2020 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області винесено припис №18 ТОВ «СПЛІТ», яким приписано, зокрема, сплатити пеню у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги) за несвоєчасне (прострочення) виконання роботи (надання послуги) згідно з договорами. Разом з цим, у заяві про забезпечення позову позивачем зазначено, що ГУ Держпродспоживслужби в Київській області направлено виклик від 03.11.2020, яким зобов`язано позивача прибути 28.12.2020 на 10:00 год. до ГУ Держпродспоживслужби в Київській області, для розгляду адміністративної справи за ознаками ч.2 ст.188-2 КУпАП у зв`язку з ухиленням від виконання припису №18 від 13.07.2020.

Наведені обставини дають підстави для висновку, що виконання спірного припису може призвести до стягнення з позивача суми пені у примусовому порядку, до вирішення по суті даного адміністративного спору.

Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Разом з цим, Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 року у справі № 826/14722/17 вказав, що забезпечення позову є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

У той же час, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не є вирішенням публічного-правового спору по суті без фактичного його розгляду судом. Зупинення дії оскаржуваного рішення не скасовує його чинність, ніяк не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених ним заходів до вирішення спору в даній справі.

Отже, враховуючи ту обставину, що примусове виконання спірного рішення може призвести до стягнення з позивача суми пені у примусовому порядку, виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявником наведено належні та переконливі докази існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, відповідно невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся у випадку ухвалення рішення на його користь.

За наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення припису Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області №18 від 13.07.2020.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 156 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЛІТ» про забезпечення позову - задовольнити.

2.Вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення припису Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області №18 від 13.07.2020 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/7599/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Леонтович А.М.