Ухвала суду № 93535701, 14.12.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

14 грудня 2020 року № 320/13090/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в м. Києві заяву представника позивача Безпалюк Наталії Володимирівни про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОТОН ПРО - ПЛЮС" до Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігора Мироновича, третя особа: громадянин Демократичної Республіки Конго ОСОБА_3 про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОТОН ПРО - ПЛЮС" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича, третя особа: громадянин Демократичної Республіки Конго ОСОБА_3, в якому просить суд:

- визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича, номер посвідчення: 0324, видане 29.03.2019, адреса офісу: 79013, Львівська обл., м. Львів, вулиця Київська, 1, у рамках виконавчого провадження № 63754434 в частині протиправного прийняття до виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем від 24.11.2020 за реєстровим № 5567;

- визнати протиправними та скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича, номер посвідчення: 0324, видане 29.03.2019, адреса офісу: 79013, Львівська обл., м. Львів, вулиця Київська, 1, у рамках виконавчого провадження № 63754434 при примусовому виконанні виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем від 24.11.2020 за реєстровим № 5567, а саме:

- постанову про відкриття виконавчого провадження від 26.11.2020;

- постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 26.11.2020;

- постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 26.11.2020;

- постанову про арешт коштів боржника від 27.11.2020;

- постанову про арешт майна боржника від 01.12.2020;

- постанову про арешт коштів боржника від 07.12.2020;

- визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича, номер посвідчення: 0324, видане 29.03.2019, адреса офісу: 79013, Львівська обл., м. Львів, вулиця Київська, 1, щодо неповернення стягувачу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , без прийняття до виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем від 24.11.2020 за реєстровим № 5567;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича, номер посвідчення: 0324, видане 29.03.2019, адреса офісу: 79013, Львівська обл., м. Львів, вулиця Київська, 1, повернути стягувачу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , без прийняття до виконання виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Івано- Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем від 24.11.2020 за реєстровим № 5567.

Разом із позовною заявою представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом:

- зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем від 24.11.2020 за реєстровим № 5567;

- заборони приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області Білецькому Ігорю Мироновичу, номер посвідчення: 0324, видане 29.03.2019, адреса офісу: 79013, Львівська обл., м. Львів, вулиця Київська, 1, вчиняти дії в рамках виконавчого провадження № 63754434 щодо примусового виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано- Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем від 24.11.2020 за реєстровим № 5567;

- зупинення дії постанови приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича від 27.11.2020 про арешт коштів боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОТОН ПРО-ПЛЮС», код ЄДРПОУ 43244799, прийняту в рамках виконавчого провадження № 63754434;

- зупинення дії постанови приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича від 07.12.2020 про арешт коштів боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОТОН ПРО-ПЛЮС», код ЄДРПОУ 43244799, прийняту в рамках виконавчого провадження № 63754434.

Обґрунтовуючи вказану заяву, представник позивача зазначив, що відповідачем, всупереч встановленим приписам Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Закону України "Про виконавче провадження" було протиправно прийнято до виконання виконавчий документ, місце виконання якого знаходиться в іншому виконавчому окрузі, а також накладено арешт на кошти товариства. Зазначає, що на даний час всі рахунки позивача арештовано, що по суті блокує здійснення ним господарської діяльності, із цих рахунків йде стягнення коштів.

З огляду на викладене, на думку представника, на час розгляду справи існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у цій справі, оскільки з рахунків товариства здійснюються відповідні відрахування на підставі незаконних постанов відповідача, тобто невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням вищенаведеного положення Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд заяви позивача про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.

Розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до абзацу 2 пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 № 2 в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно Рекомендації №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятої Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17.

У заяві про забезпечення позову представник позивача, зокрема, просить суд забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем від 24.11.2020 за реєстровим № 5567, та заборонення приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області Білецькому Ігорю Мироновичу вчиняти дії в рамках виконавчого провадження № 63754434 щодо примусового виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано- Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем від 24.11.2020 за реєстровим № 5567.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону №1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Частиною першою статті 26 Закону №1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону №1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно з частиною сьомою статті 26 Закону №1404 у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

Пунктом 2 частини першої статті 34 Закону №1404 визначено, що державний виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій виключно в разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Ураховуючи вказане, суд дійшов висновку про те, що стягнення в примусовому порядку боргу з товариства на підставі постанов про арешт коштів боржника від 27.11.2020 та від 07.12.2020 в межах виконавчого провадження №63754434 щодо примусового виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем від 24.11.2020 за реєстровим № 5567, правомірність винесення яких є предметом розгляду у справі, може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача в разі задоволення адміністративного позову.

Суд вважає, що обрання позивачем саме такого способу забезпечення позову, як зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано- Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем від 24.11.2020 за реєстровим № 5567 та заборонення приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області Білецькому Ігорю Мироновичу вчиняти дії в рамках виконавчого провадження № 63754434 щодо примусового виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано - Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем від 24.11.2020 за реєстровим № 5567, до вирішення спору по суті, повністю узгоджується з приписами частини другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, є співрозмірним із заявленими позовними вимогами і відповідає меті інституту забезпечення адміністративного позову. При цьому вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, оскільки спрямовано на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.

При цьому, суд звертає увагу, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об`єктивна оцінка оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Також, суд звертає увагу на те, що в даному випадку зупинення стягнення на підставі виконавчого напису та заборона вчинення будь-яких дій в рамках виконавчого провадження № 63754434 щодо примусового виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано - Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем від 24.11.2020 за реєстровим № 5567 є найбільш ефективними способами захисту прав та інтересів позивача. У зв`язку з цим, суд не вбачає підстав для зупинення дій постанов приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича від 27.11.2020 та від 07.12.2020 про арешт коштів боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОТОН ПРО-ПЛЮС», код ЄДРПОУ 43244799, прийнятих в рамках виконавчого провадження № 63754434.

Водночас суд звертає увагу про відсутність підстав стверджувати про очевидні ознаки протиправності оскаржуваних постанов до розгляду справи по суті та дослідження обставин їх прийняття.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" (Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" (Doran v. Ireland) ЄСПЛ визначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

За таких обставин, клопотання представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Заяву представника позивача ОСОБА_5 про забезпечення позову задовольнити частково.

Зупинити, до розгляду справи по суті, стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем від 24.11.2020 за реєстровим № 5567.

Заборони приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області Білецькому Ігорю Мироновичу, номер посвідчення: 0324, видане 29.03.2019, адреса офісу: 79013, Львівська обл., м. Львів, вулиця Київська, 1, до розгляду справи по суті, вчиняти дії в рамках виконавчого провадження № 63754434 щодо примусового виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано- Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем від 24.11.2020 за реєстровим № 5567.

В іншій частині заяви відмовити.

Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Василенко Г.Ю.