Рішення № 93535527, 15.12.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2020 року № 320/6785/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Київській області, про визнання протиправними та скасування податкової вимоги і рішення про опис майна у податкову заставу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС у Київській області, у якому просить суд:

- визнати неузгодженим грошове зобов`язання з земельного податку у сумі 1526,20 грн. та прийняти рішення про відсутність податкового боргу;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 22 жовтня 2019 року № 152774-56, видану ГУ ДПС у Київській області;

- визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу від 30 жовтня 2019 року за № 6701/ФОП/10-36-56-07, видане ГУ ДПС у Київській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що податкова вимога та рішення є протиправними, оскільки дані рішення податковим органом не було надіслано позивачу за місцем її реєстрації до 1 липня поточного року, що передбачено нормами чинного законодавства. Позивач стверджує, що оскільки податкове повідомлення-рішення не було позивачу направлено та отримано, тому суму грошового зобов`язання слід вважати не узгодженою. Крім того, податковим органом не вірно здійснений розрахунок суми земельного податку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 відкрито провадження у справі без проведення судового засідання.

Відповідач позов не визнав та просив у його задоволенні відмовити, оскільки податковий орган діяв відповідно до норм чинного законодавства. Зазначив, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 і є платником земельного податку. Податковим органом було виставлено податкове повідомлення-рішення від 22.08.2019 № 20043-5606, яким нараховано податкове зобов`язання на суму 1 526, 20 грн.. Дане рішення було направлено позивачу, однак не отримане останньою та повернуте відповідачу, що підтверджується поштовим конвертом. Відповідач стверджує, що податкове повідомлення-рішення було вручене належним чином позивачу - ОСОБА_1 , в адміністративному та судовому порядку не оскаржувалось і, відтак, у силу положень Податкового кодексу України, вважається узгодженим. В подальшому, оскільки у добровільному порядку позивач узгоджені податкові зобов`язання не сплатив, тому на виконання вимог ст. 59 ПК України позивачу було направлено податкову вимогу. Також зазначає, що позивач не повідомив податковий орган про зміну даних, які вносяться до облікової картки, а саме місця реєстрації. Стверджує, що податкове повідомлення-рішення, податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу були направлені за відомим місцем проживання позивача, а відтак відповідач вважає, що ці документи належним чином вручені ОСОБА_1 .

Позивачем подано до суду відповідь на відзив в якій останній зазначив, що на конверті, копію якого подав до суду відповідач у додатках до відповіді на позовну заяву, проставлено штамп поштового відділення за № 0820502976491. Однак при відстеженні відправлень за пошуковою базою Укрпошти за електронною адресою: https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html поштове відправлення за таким номером відсутнє. Також на конверті відповідачем проставлений загальний індекс поштового відділення міста Ірпеня: 08200, що теж, на міркування позивачки, видається незрозумілим, адже якщо відповідач направляв їй лист із вкладенням з податковим повідомленням-рішенням за відомою йому адресою, то вказав індекс поштового відділення по вул. Щаслива в м. Ірпені - 08202 , тобто за тією адресою, що була йому відома, як останнє її місце проживання. Але штрих-код на конверті проставлений за тією адресою, за якою позивач проживає нині: 08205. Таким чином позивач вважає, що відповідач не підтвердив факт направлення їй податкового повідомлення-рішення від 22.08.2019 № 20043-5606-1031. Позивач також зазначила, що за адресою: АДРЕСА_2 проживає її син.

Відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив в яких останній зазначив, що посилання позивача на відсутність інформації про лист, який було направлено ППР в інформаційній системі ПАТ «Укрпошта» є безпідставним та таким, що не спростовує факту направлення ППР на адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення №0820502976491.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Розділом ХІІ Податкового кодексу України регулюються відносини щодо сплати земельного податку. Зокрема:

Підпунктом 269.1.1. пункту 269.1 ст. 269 встановлено, щоплатниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв).

Підпункт 270.1.1. пункту 270.1. статті 270 визначає, що об`єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до п. 285.1. ст. 285 базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Пунктом 285.2. ст. 285 встановлено, що базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1. ст. 286).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (один) і згідно Податкового кодексу України є платником земельного податку.

Ставка земельного податку встановлена на підставі рішення шістдесят п`ятої позачергової сесії шостого скликання Ірпінської міської ради Київської області № 4588-65-VІ від 15.01.2015.

Пунктом 286.5. ст. 286 Податкового кодексу України встановлено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58цього Кодексу.

Контролюючим органом за місцем знаходження земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що здійснює нарахування сум податку та надсилає (вручає) платникові за місцем його реєстрації стягнення земельного податку, є ГУ ДФС у Київській області.

Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня, відповідно до п. 287.2. ст.287 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 287.5. ст. 287 податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Статтею 58 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган (за місцем знаходження земельної ділянки) повідомляє платника податків про сплату земельного податку та виникнення податкового зобов`язання за місцем реєстрації до 01 липня поточного року шляхом направлення податкового повідомлення-рішення за формою «Ф», що передбачено абз. 2 п. 2 наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204.

Відповідно до п.п. 14.1.157 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Абзацами 2, 3 п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 Податкового кодексу України.

Пунктом 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

В позовній заяві позивач вказала, що з 2013 року за адресою: АДРЕСА_2 вона не зареєстрована і не проживає. Адреса місця її реєстрації і проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявним у матеріалах справи копією паспорта позивача.

В матеріалах справи є роздруківка з сайту Укрпошти за електронною адресою: https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html про відправлення листа за № 082052976491, згідно якої дані про таке відправлення відсутні, тому що не зареєстровані в системі. Дана роздруківка датована 19.03.2020.

Суд не погоджується з твердженням відповідача, що посилання позивача на відсутність інформації про лист, яким було направлено ППР в інформаційній системі ПАТ «Укрпошта» є безпідставним та таким, що не спростовує факту направлення ППР на адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення №0820502976491, оскільки з наданої відповідачем копії конверту не можливо встановити коли саме даний конверт був направлений за адресою зазначеною на ньому та причину повернення даного конверту до податкового органу, оскільки на ньому відсутня довідка ДП «Укрпошта», та які саме документи були направлені в даному конверті, оскільки відсутній опис вкладення.

Виходячи з вищевикладеного суд дійшов висновку, що позивачу податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області належним чином не надсилалося, у зв`язку з чим суму грошового зобов`язання по сплаті земельного податку слід вважати не узгодженою.

Відповідно до ст. 14 Податкового кодексу України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (п.п. 14.1.153 п. 14.1); податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 п. 14.1); податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (п.п. 14.1.175 п. 14.1).

Оскільки сума податкового зобов`язання ОСОБА_1 по сплаті земельного податку не узгоджена, то у неї не виник податковий борг з чого випливає, що податкова вимога контролюючим органом до платника податків заявлена безпідставно.

Також суд зазначає, що ГУ ДПС у Київській області безпідставно прийняло рішення про опис майна у податкову заставу. Даний висновок випливає з того, що відповідно до п.п. 89.1.2. п. 89.1. ст. 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу. Так як, судом встановлено, що у позивача не виникло податкове зобов`язання та податковий борг, а тому відсутні підстави для прийняття рішення про опис майна у податкову заставу.

З огляду на встановлені судом обставини, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2 305, 00 грн.. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача. Керуючись статтями 9,14,73-78,139,143,242-246,250,255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати неузгодженим грошове зобов`язання з земельного податку у сумі 1526,20 грн.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 22 жовтня 2019 року № 152774-56, видану ГУ ДПС у Київській області.

Визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу від 30 жовтня 2019 року за № 6701/ФОП/10-36-56-07, видане ГУ ДПС у Київській області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 2 305 (дві тисячі триста п`ять) грн.. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Державної податкової служби у Київській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лиска І.Г.