Рішення № 93535201, 04.12.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 грудня 2020 року м. Ужгород№ 260/270/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі Поп Н.В.,

за участю сторін:

позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - у судове засідання не з`явилася;

представник позивача: адвокат Кривка Микола Володимирович;

відповідач: Головне управління ДПС України у Закарпатській області - представник Блага Оксана Петрівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина,52, код ЄДРПОУ 43143065) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 04 грудня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 14 грудня 2020 року.

31 січня 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Закарпатській області, якою просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 000148505 від 04.11.2019, форми «С», винесене Головним управлінням ДПС у Закарпатській області про застосування щодо ФОП ОСОБА_1 штрафу у розмірі 17 000 грн..

03 лютого 2020 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

14 лютого 2020 року недоліки позовної заяви позивачем усунуто та надано позовну заяву у новій редакції, якою просить: 1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 000148505 від 04.11.2019, форми «С», винесене Головним управлінням ДПС у Закарпатській області про застосування щодо ФОП ОСОБА_1 штрафу у розмірі 17 000 грн.; 2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 000147505 від 04.11.2019, форми «С», винесене Головним управлінням ДПС у Закарпатській області про застосування щодо ФОП ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1 грн.

18 лютого 2020 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

29 квітня 2020 року ухвалою суду закрито пiдготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

1. Позиції сторін.

Позивач свої позовні вимоги аргументував тим, що 13 березня 2020 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, ( а.с. 131-133). В обґрунтування якого вказано, що gеред початком перевірки проведено контрольно-розрахункову операцію по придбанню алкогольного напою (пива) та супутніх товарів за готівкові кошти, а саме: 2 бокали пива «Зіберт» 0,5 л, 4,5% об. спирту, 1 пачку соломки соленої та 2 кави на загальну суму 93,00 грн. Дані кошти через реєстратор розрахункових операцій не проводились, розрахунковий документ встановленого зразка не видавався. Обслуговування та розрахунки в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_2 проводила фізична особа - підприємець ОСОБА_1 особисто. Після розрахунку за вище описаний товар суб`єкту господарювання було представлено наказ та направлення на проведення фактичної перевірки за даною адресою. В ході перевірки нею було прочитано та проведено фото-фіксацію наказу та направлень на проведення фактичної перевірки та в подальшому зроблено відмітку про ознайомлення з направленнями від 11.09.2019 р. о 15-00 та отриманням копії наказу на проведення фактичної перевірки, а також надано пояснення щодо реалізації алкогольного напою. Відповідно до ст.86.1 ст.86 ПКУ за результатами контрольно - перевірочних заходів 11.09.2019 року було складено акт фактичної перевірки, в якому відображено всі порушення. Позивач відмовилась від отримання та підписання акту перевірки від 17.09.2019 р. №0008/16/01/рр0/ НОМЕР_1 (бланк 000017), про що складено акт від 16.09.2019 р. відмови платника податків від підписання акта (довідки) про результати фактичної перевірки. Другий примірник акту перевірки надіслано ФОП ОСОБА_1 рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням про вручення №880002481308 та вручено платнику 11.10.2019 р.. Проведеною фактичною перевіркою встановлено наступні порушення: продаж алкогольного напою (пива) без придбання відповідної ліцензії, чим порушено вимоги ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»; не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій, чим порушено вимоги п.1, п. 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». У зв`язку з вищенаведеним ГУ ДПС у Закарпатській області правомірно прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення, якими застосовано штрафні (фінансові) санкції до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

22 квітня 2020 року позивачем подано відповідь на відзив, в якому вказує, що у протоколі про адміністративне правопорушення та акті фактичної перевірки не вказано, яка особа здійснила продаж товару і хто був покупцем товару. До протоколу про адміністративне правопорушення не додано документу про: здійснення контрольно-розрахункової операції (контрольна закупка); відсутній опис купюри, що було надано для здійснення контрольної закупки; відсутній протокол вилучення доказу товарів на загальну суму 93,00 грн.; не відображено про вчинені заходи в акті перевірки від 16.09.2019 року; не долучено до протоколу відповідні докази. Крім цього, у копії наказу в.о. начальника Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області № 62 від 09.09.2019 року вказано, що проведення у вересні-жовтні 2019 року фактичних перевірок відбулося згідно переліку в додатку. Сам додаток, як в момент проведення перевірки, так і після отримання акту перевірки та направлень був відсутній та не наданий. Більше того, відповідно до направлення на проведення фактичної перевірки вбачається, що доручено проведення фактичної перевірки «кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою АДРЕСА_2 ». Таким чином, у наказі та направленні на проведення фактичної перевірки відсутня конкретна вказівка на найменування та реквізити суб`єкта господарювання (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється), перевірка якого проводиться Крім цього, з акту про результати фактичної перевірки вбачається, що перевірка ФОП ОСОБА_1 проведена за адресою АДРЕСА_2 , хоча в протоколі про адміністративне правопорушення вказується інша адреса, а саме: АДРЕСА_3 . Вказані обставини додатково підтвердженні Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області по справі № 308/14084/19 від 19.02.2020р.. Головним управлінням ДПС у Закарпатській області було надіслано не акт перевірки, а лише довідку, оскільки в надісланому акті (довідці) відсутній його реєстраційний номер в органі державної податкової служби, що підтверджується відсутністю такого номера у верхньому кутку акта (довідки) на його першій сторінці.

Під час розгляду справи по суті уповноважений представник позивача позов підтримав повністю, просив суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.

Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечила та просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі

2. Обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що 09 вересня 2019 року наказом Головного управління ДПС у Закарпатській області № 62 «Про проведення фактичних перевірок», відповідно до підпункту 20.1.10 пункту-20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 та пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), з метою належної організації заходів по контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання норм чинного законодавства у сфері трудових відносин, наказано провести у вересні - жовтні 2019 року фактичні перевірки згідно переліку (в додатку).

Згідно Додатку до наказу ГУ ДФС у Закарпатській області від 09.09.2019 року № 62, пунктом 42 переліку суб`єктів господарювання (об`єктів), фактичні перевірки яких будуть проведені у вересні - жовтні 2019 року зазначено адресу об`єкту: АДРЕСА_2 , кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », (а.с. 137-138).

11 вересня 2019 року Головне управління ДПС у Закарпатській області видало направлення № 60/05-05 та № 59/05-05 про проведення з 11 вересня 2019 року фактичної перевірки тривалістю 10 діб АДРЕСА_2, кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », (а.с. 135-136).

11 вересня 2019 року направлення від 11 вересня 2019 року № 60/05-05 та № 59/05-05 пред`явлено ФОП ОСОБА_1 та вручено наказ від 09 вересня 2019 року № 62 про проведення фактичної перевірки.

13 вересня 2019 року ОСОБА_1 надала письмову пояснення, в яких зазначила, що нею 11 вересня 2019 року реалізовано 2 порції кави, 1 пачка соломки та 2 бокали пива Зіберт 0,5 літра 4,5% алкоголю на загальну суму готівкових коштів 93 гривні, з яких пиво коштувало 25 грн. за 1 бокал. Розрахунковий документ не надавався у зв`язку з відсутністю РРО, (а.с. 139).

16 вересня 2019 року Головним управління ДПС у Закарпатській області складено акт (довідку) 000017, (а.с. 100-103).

Відповідно до даного акту, під час перевірки встановлено порушення:

1) пп. 1,2 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»

2) ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального».

16 вересня 2019 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області складено акт відмови платника податків від підписання акта (довідки) про результати фактичної перевірки, (а.с. 140).

17 вересня 2019 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області надіслано поштою примірник акту фактичної перевірки від 16.09.2019 № бланку 000017, (а.с. 94).

На підставі акту перевірки Головного управління ДПС у Закарпатській області прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області від 04 листопада 2019 року № 000148505 відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яким контролюючим органом застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) 17 000 грн. за платежем адмін. штрафи та штрафна санкції за порушення закону у сфері виробництва та обігу алк. напоїв тютюну (код платежу 21081500), (а.с. 79);

- податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області від 04 листопада 2019 року № 000147505 відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яким контролюючим органом застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) 1 грн. за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу та готівки та застосування реєстраторів (код платежу 21080900), (а.с. 80).

05 листопада 2019 року представником позивача подано до Головного управління ДПС у Закарпатській області заперечення до акту фактичної перевірки № 000017 від 16 вересня 2019 року, (а.с. 104-110).

12 листопада 2019 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області надано відповідь на заперечення від 05 листопада 2019 року, де зазначено, що кінцевий термін подання заперечення 28 жовтня 2019 року, а відтак заперечення розгляду не підлягають, (а.с. 121-122).

23 січня 2020 року Державна податкова служба України рішенням про результати розгляду скарги № 2950/6/99-00-08-05-06-06 залишено без змін ППР ГУДПС у Закарпатській області від 04.11.2019 № 000148505, № 000147505, а скаргу без задоволення, (а.с. 92-93).

19 лютого 2020 року Постановою Ужгородського міськрайонного суду - закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП України. на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку в її діях складу адміністративного правопорушення, ( 220-224).

Не погоджуючись із рішеннями відповідача позивач звернувся із даним позовом до суду.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі - ПК України).

У пункті 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.2 статті 62 ПК України здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Умови, порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок, строки проведення перевірок та оформлення їх результатів визначені статтями 75, 80, 81 ПК України.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Статтею 80 ПК України визначено порядок проведення фактичної перевірки, а саме:

- фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1);

- фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (підпункт 80.2.5 пункту 80.2);

- допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (пункт 80.5);

- фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (пункт 80.7);

- порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу (пункт 80.10).

Пунктом 81.1 статті 81 ПК України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Згідно з абзацом 2 пункту 81.3 статті 81 ПК України керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов`язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).

Аналіз наведених вище норм законодавства свідчить про те, що фактична перевірка суб`єкта господарювання може бути проведена при дотриманні таких умов, як наявність підстав для проведення фактичної перевірки та пред`явлення посадовими особами податкового органу необхідного пакету документів.

Слід зазначити, що встановлені Главою 8 розділу ІІ ПК України правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, який здійснюється контролюючими органами в розумінні податкового кодексу України в процесі адміністрування податків і зборів. Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності платників податків, а так само на надання можливості платникові податків висловити свою незгоду із неправомірним, на його думку, проведенням контрольних заходів щодо такого платника.

Недотримання встановлених статтями 73, 75-81 ПК України приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже, є порушенням суб`єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах.

Так, в матеріалах справи наявні копії: наказу про проведення фактичної перевірки від 11.09.2019 № 60/05-05 та № 59/05-05 (а.с. 135-136), дослідженням яких встановлено, що вони містять всю необхідну інформацію, визначену пунктом 81.1 статті 81 ПК України, у тому числі й щодо підстави для проведення фактичної перевірки. Так, в наказі про проведення фактичної перевірки містяться посилання на положення підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20, п. 75.1 ст.75 та підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статі 80 ПК України.

Норма підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України є альтернативною та містить окрім такої підстави для проведення фактичної перевірки платника податків, як отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, також приписи щодо такої самостійної підстави для проведення фактичної перевірки контролюючим органом, як здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, що виділено в окрему підставу сполучником також, який на переконання суду, вжито у значенні крім того, інакше зазначення такої підстави для проведення перевірки в нормі закону взагалі втрачає сенс.

Суд наголошує, що згідно з підпунктом 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що податковий орган мав законні підстави для проведення фактичної перевірки позивача, а наказ про проведення фактичної перевірки прийнято обґрунтовано, згідно з нормами чинного законодавства.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що посадові особи ГУ ДПС у Закарпатській області до проведення фактичної перевірки були допущені, оскільки представник позивача ознайомилась з направленнями на перевірку, отримала копію наказу, про що власноруч зазначила у направленнях, (а.с. 113-114).

Пунктом 86.1 статті 86 ПК України визначено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Строк складення акту (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акту (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акту (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 86.5 статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Пунктом 86.7 статті 86 ПК України визначено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Дослідженням акту перевірки 16 вересня 2019 року № 000017 (а.с. 100-103) встановлено його відповідність вимогам статті 86 ПК України, оскільки акт містить всі необхідні відомості про дії, вчинені посадовими особами відповідача під час перевірки, про встановлені перевіркою порушення, про всі використані документи тощо.

Разом з тим, 16 вересня 2019 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області складено акт відмови платника податків від підписання акта (довідки) про результати фактичної перевірки, (а.с. 140) та 17 вересня 2019 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області надіслано поштою примірник акту фактичної перевірки від 16.09.2019 № бланку 000017, (а.с. 94).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що платник податків, який вважає порушеним порядок і підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, надалі предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Щодо безпосередньо наявності правопорушень, зазначених в акті перевірки, підстав та правильності застосування фінансових санкцій оскарженим рішенням.

На підставі акту перевірки Головного управління ДПС у Закарпатській області прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області від 04 листопада 2019 року № 000148505 відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яким контролюючим органом застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) 17 000 грн. за платежем адмін. штрафи та штрафна санкції за порушення закону у сфері виробництва та обігу алк. напоїв тютюну (код платежу 21081500), (а.с. 79);

- податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області від 04 листопада 2019 року № 000147505 відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яким контролюючим органом застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) 1 грн. за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу та готівки та застосування реєстраторів (код платежу 21080900), (а.с. 80).

Щодо податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області від 04 листопада 2019 року № 000148505 відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яким контролюючим органом застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) 17 000 грн. за платежем адмін. штрафи та штрафна санкції за порушення закону у сфері виробництва та обігу алк. напоїв тютюну (код платежу 21081500), судом встановлено наступне.

Спеціальним законом, що визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, є Закон № 481/95-ВР.

Згідно із статтею 1 Закону № 481/95-ВР у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД;

роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування;

ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Статтею 15 Закону № 481/95-ВР визначено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

В силу статті 16 Закону № 481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Абзацом 5 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР визначено, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:

оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Позивач не надала ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами за вказаною адресою в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", які були б чинні станом на дату проведення фактичної перевірки. Таким чином позивач не спростувала факту наявності таких правопорушень, як торгівля алкогольними напоями без відповідної ліцензії, що зафіксовано в акті перевірки.

Крім того, 13 вересня 2019 року ОСОБА_1 надала письмове пояснення, в яких зазначила, що нею 11 вересня 2019 року реалізовано 2 порції кави, 1 пачка соломки та 2 бакали пива Зіберт 0,5 літра 4,5% алкоголю на загальну суму готівкових коштів 93 гривні, з яких пив коштувало 25 грн. за 1 бакал. Розрахунковий документ не надавався у зв`язку з відсутністю РРО, (а.с. 139).

Поняття "реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об`єктах громадського харчування" визначена абзацом 3 підпункту 14.1.212 пункту 14.1статті 14 ПК України.

Відповідно до статті 19-1 ПК України, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19 цього Кодексу, зокрема здійснюють ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами та контроль за таким виробництвом (підпункт 19-1.1.13).

Особи - суб`єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність (підпунктом 212.3.1-1пункт 212.3 статті 212 ПК України).

Пунктом 228.1 статті 228 ПК України визначено, що контроль за сплатою податку на митній території України з алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюють контролюючі органи.

Відповідно до пункту 228.9 ПК України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

Щодо доводів представника позивача, що відповідно до умов договору-оренди, адреса приміщення, що орендується та де здійснює свою діяльність позивачка: АДРЕСА_3 (п.1.2 Договору) та згідно направлення про проведення фактичної перевірки слідує, що фактична перевірка відбулася в кафе " ІНФОРМАЦІЯ_2 " за адресою АДРЕСА_2, то суд вважає необхідним зазначити наступне.

Наявними матеріалами у справі підтверджено, що посадовими особами відповідача 11 вересня 2019 року проведена фактична перевірка у кафе " ІНФОРМАЦІЯ_2 " за місцем здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , однак наявність такої неточності за наслідками перевірки не спростовує обставин встановлених судом та не може розцінюватися судом як достатня підстава, що вказує на протиправність оскаржуваних рішень суб`єкта контролю та в п.1.6 Акту перевірки відображено, що така проведена в присутності ОСОБА_1 , особу якої підтверджено паспортом серії НОМЕР_2 виданого 05.12.2008 року Ужгородським МУ ГУМВС , (а.с.100).

Як встановлено судом, позивачем не заперечується факт відсутності в неї ліцензії на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями на час проведення перевірки, як і не надано належних доказів на спростування факту роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами під час перевірки за зазначеною адресою.

Зважаючи на вищевикладене, а також на те, що перевіркою встановлено факт реалізації ФОП ОСОБА_1 без ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольних напоїв у кафе, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де позивач здійснює свою господарську діяльність, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно застосовані до позивача штрафи у розмірі 17 000 грн., що є мінімальним за зазначене порушень, а відтак податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області від 04 листопада 2019 року № 000148505 не підлягає скасуванню, як протиправне.

Щодо податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області від 04 листопада 2019 року № 000147505 відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яким контролюючим органом застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) 1 грн. за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу та готівки та застосування реєстраторів (код платежу 21080900), судом встановлено наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон № 265), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно із статтею 2 Закону № 265 розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Відповідно до статті 3 Закону № 265 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції

Відповідно до пункту 8 статті 9 Закону № 265 реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються, при продажу товарів (крім підакцизних та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) особами, які отримали пільговий торговий патент для продажу товарів (надання послуг) відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 17 Закону № 265 за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня.

Зважаючи на вищевикладене, а також на те, що перевіркою встановлено факт непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій ФОП ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно застосовані до позивача фінансові санкції у розмірі 1 грн., а відтак податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області від 04 листопада 2019 року № 000147505 є правомірним.

Згідно із частинами 1-3 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Інші доводи адміністративного позову не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи та виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що відповідач діяв у межах повноважень, на підставі, у спосіб передбачений законодавством, що спростовує вимоги адміністративного позову та у задоволенні якого слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати, у відповідності до статті 139 КАС України, не підлягають розподілу.

Керуючись статтями 9, 14, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

СуддяТ.В.Скраль