Ухвала суду № 93535041, 14.12.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 грудня 2020 року м. Житомир справа № 240/21198/20

категорія 112010203

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Майстренко Н.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій він просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яка призвела до ненарахування та невиплати йому за період з 01.04.2011 по 09.11.2018 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати частини пенсії, донарахованої на виконання постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 09.08.2012 №617/9609/12, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 "Про затвердження Порядку компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести йому відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 "Про затвердження Порядку компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" нарахування та виплату за період з 01.04.2011 по 09.11.2018 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати частини пенсії, донарахованої на виконання постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 09.08.2012 №617/9609/12.

Перевіряючи матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд вважає, що така не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з таких підстав.

Частиною 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

До позову позивачем надано заяву, в якій він просить поновити пропущений строк звернення до суду. В обґрунтування заяви вказав, що при виплаті в листопаді 2018 року коштів орган Пенсійного фонду України не повідомив його про дійсне призначення платежу, не надав йому будь-якого розрахунку та інформації, тобто з вини органу Пенсійного фонду України він не міг ідентифікувати та з`ясувати, що за кошти йому виплачені. Зазначає, що він дізнався про виплачені кошти тільки після отримання листа Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 06.11.2020 №18271-18960/Д-02/8-0600/20. Посилається на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 24.04.2018 у справі №646/6250/17, відповідно до якої пенсіонер має право на виплату компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати без обмеження будь-яким строком. Також звертає увагу суду на те, що на всій території України запроваджено карантинні заходи.

Розглянувши зазначену заяву, суд встановив таке.

Частинами 1, 2 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Встановлений ст. 122 КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу зазначених норм вбачається, що процесуальне законодавство пов`язує початок перебігу строку на звернення до адміністративного суду з моментом, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для звернення з даним позовом до суду стала невиплата позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої за період з 01.04.2011 по 22.07.2011, по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії на виконання постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 09.08.2012 №617/9609/12.

Статтею 2 Закону України від 19.10.2000 № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів (в тому числі й пенсії), нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно зі ст. 4 Закону України від 19.10.2000 № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Суд зазначає, що доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Таким чином, суд вважає, що саме з моменту виплати позивачу пенсії без компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати, позивач дізнався (мав реальну можливість дізнатися) про порушення своїх прав Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Той факт, що із заявою про виплату компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Овруцького районного суду Житомирської області, позивач звернувся до відповідача у 2020 році, не змінює часу, з якого він повинен був або міг дізнатись про порушення своїх прав.

Зазначена дата свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду, а є лише фактично штучно створеною новою часовою передумовою звернення з позовом до суду.

Відтак, перебіг строку звернення до адміністративного суд почався для позивача 10.11.2018, тобто з наступного дня після виплати пенсії без компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати, та закінчився 10.05.2019, після спливу шестимісячного строку з дня, коли позивач мав реальну можливість дізнатись про порушення свого права на виплату компенсації втрати частини доходів.

Водночас, з вказаним позовом до суду позивач звернувся 01.12.2020, що свідчить на користь висновку про пропуск позивачем встановленого ст. 122 КАС України строку на звернення до суду, без належного обґрунтування поважності причин його пропуску. Не можуть бути визнані такими причинами і посилання позивача на запровадження карантинних заходів.

Так, 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX.

Вказаним законом доповнено розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України пунктом 3 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Отже, під час дії карантину, запровадженого з 12.03.2020 Кабінетом Міністрів України постановою від 11.03.2020 № 211, строки звернення до адміністративного суду продовжуються на час його дії.

У свою чергу, у подальшому, 17.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 №731-IX (далі - Закон України №731-IX).

Згідно з п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №731-IX процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Враховуючи те, що позивач про порушення своїх прав мав дізнатися 09.11.2018 (перебіг строку звернення до адміністративного суд почався для позивача 10.11.2018, тобто з наступного дня після виплати пенсії без компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати), шестимісячний строк звернення з позовом до суду спливав 10.05.2019, тобто до запровадження карантинних заходів.

Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в тому числі звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Таким чином, поважність причин пропуску строку звернення до суду не може бути пов`язана з тим, що позивач, з огляду на декілька судових проваджень з органом Пенсійного фонду України, не мав змоги ідентифікувати характер виплачених сум, оскільки така обставина не пов`язана з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для подання позову до суду.

Щодо посилання на постанову Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №646/6250/17 суд відмічає, що Верховний Суд у цій постанові вказує: "З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься в рішеннях №8-рп/2013 і № 9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення частини першої статті 99 КАС України в системному зв`язку з положенням частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" колегія суддів дійшла до висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом."

Однак, у вказаних рішеннях не досліджувалось питання застосування строків звернення до суду з позовною заявою про виплату сум компенсації за втрату частини доходів у зв`язку із порушенням термінів виплати пенсії, а лише вказано на незастосування строків подачі позовної заяви з вимогами, що пов`язані з виплатою сум пенсії за минулий час.

Враховуючи викладене, судом не встановлено наявності поважних причин, за яких позивач не міг звернутися до адміністративного суду в межах визначеного законодавством строку.

Будь-яких істотних і вагомих причин пропуску строку на звернення до суду, які б непереборно перешкоджали позивачу звернутись до суду або надавали б суду підстави обчислювати строк звернення до суду з іншої дати, ніж з 10.11.2018, та вважати строк звернення до суду не пропущеним або пропущеним, але з поважних причин, поданий позов із клопотанням про поновлення пропущеного строку не містять.

При вирішенні процесуального питання щодо дотримання строків звернення до суду суд також враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, у справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії" Суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У Справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Також прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Круз проти Польщі" виходить з того, що реалізуючі п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, позивачем подано позов після закінчення строків, установлених законом, а підстави, вказані ним у заяві про поновлення пропущеного строку, визнаються судом неповажними, зважаючи на що позов підлягає залишенню без руху.

Частинами першою та другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху зі встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку з наданням доказів в обґрунтування їх поважності.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Н.М. Майстренко