Рішення № 93534923, 14.12.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2020 р. Справа№200/295/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Аляб`єва І.Г., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення по справі № 200/295/20-а за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85400, Донецька область, м.Селидове, вул.Героїв Праці, 6, код ЄДРПОУ 41247274) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11.02.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85400, Донецька область, м.Селидове, вул.Героїв Праці, 6, код ЄДРПОУ 41247274) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 06.06.2019 року №1850 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов`язано Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.05.2019 року №1026 про призначення пенсії з урахуванням встановлених судом обставин у справі. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85400, Донецька область, м.Селидове, вул.Героїв Праці, 6, код ЄДРПОУ 41247274) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 768,40 грн.

Проте в рішенні суду від 11.02.2020 не вирішено питання про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 29 травня 2019 року №1026 про призначення пенсії відповідно до п.А ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», із зарахуванням до спеціального (пільгового) стажу роботи періоди з 24.07.1984 року по 30.04.1988 року; з 01.05.1988 року по 20.08.1996 року; з 21.08.1996 року по 30.04.2013 року; з 01.05.2013 року по 17.07.2016 року та з 18.07.2016 року по 23.07.2016 року.

Відповідно до ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Таким чином, можливість ухвалення у справі додаткового рішення виникає зокрема, у разі, якщо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.

Судом встановлено, що рішенням Селидовського ОУПФУ від 06.06.2019 року №1850 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах, у зв`язку з не зарахуванням періодів його роботи:з 24.07.1984 року по 20.08.1996 року на підприємстві «Локомотивне депо Ясиноватая восточное Донецкой ордена Ленина железной дороги»; з 21.08.1996 року по 18.08.2014 та з 10.07.2016 року по 23.08.2016 на підприємстві локомотивне депо Іловайськ «Донецька залізниця» оскільки підприємством не надано пільгові довідки; з 01.01.2016 року по 31.05.2016 року на підприємстві локомотивне депо Іловайськ «Донецька залізниця» оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків.

До пільгового стажу ОСОБА_1 не враховані періоди роботи, які зазначені в трудовій книжки серії НОМЕР_2 від 20.09.1978 року, а саме: з 24.07.1984 року (відповідно до наказу від 24.07.1984 року № 388) по 30.04.1988 року на підприємстві «Локомотивне депо Ясиноватая восточное Донецкой ордена Ленина железной дороги» на якому позивач обіймав посаду помічника машиніста тепловоза (запис 8); з 01.05.1988 року по 20.08.1996 року (відповідно до наказу від 20.08.1996 року №185) на підприємстві «Локомотивне депо Ясиноватая восточное Донецкой ордена Ленина железной дороги» на якому позивач обіймав посаду машиніста тепловоза (запис 9-10); з 21.08.1996 року по 30.04.2013 року позивач працював на посаді машиністом тепловозу на підприємстві Донецької залізничної дорозі Локомотивне депо Іловайськ (запис 11); Донецька залізнична дорога Локомотивне депо Іловайськ з 10.06.2009 року перейменоване у «Локомотивне депо Іловайськ» Державного підприємства «Донецька залізниця» відповідно до наказу від 15.06.2009 року №89/ОС (запис 12); з 01.05.2013 року по 17.07.2016 року виробничий персонал реорганізованого «Локомотивне депо Іловайськ» ДП «Донецька залізниця пере підпорядкований до оборотного локомотивного депо Іловайськ приєднаного до основного локомотивного депо «Ясинувата-Західна» ДП «Донецька залізниця» (запис13); з 18.07.2016 року державне підприємство «Донецька залізниця» реорганізовано шляхом злиття у регіональну філію «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (запис14); з 18.07.2016 року по 23.08.2016 року (відповідно до наказу від 23.08.2016 року №27/ос) Локомотивне депо «Ясинувата-Західна» ДП «Донецька залізниця» реорганізовано шляхом злиття у виробничий підрозділ «Ясинуватське локомотивне депо» структурного підрозділу «Донецька залізниця дирекції залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (запис 15-16).

Відповідно до довідки від 11.06.2019 року №01-04/2650 ДП «Донецька залізнична дорого» ОСОБА_1 в період з 21.08.1996 року по 30.04.2013 року обіймав посаду машиніста тепловозу, що передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року №583.

Відповідно до довідки від 12.06.2019 року №02/198 ВП «Локомотивне депо Ясинувата» ДП «Донецька залізнична дорога» ОСОБА_1 в період з 24.07.1984 року по 30.04.1988 року працював помічником машиніста тепловоза; з 01.05.1988 року по 20.08.1996 року обіймав посаду машиніста тепловоза; з 01.05.2013 року по 17.07.2016 року та з 18.07.2016 року по 23.08.2016 року обіймав посаду машиніста тепловоза.

Відповідно до довідок ДП «Донецька залізнична дорога» на усі виплати ОСОБА_1 з 1993 року по 2016 рік нараховані страхові внески до Пенсійного фонду України (довідка від 06.06.2016 року №879; від 11.06.2019 року №01-04/2647, 2648, 2649; від 08.11.2016 року №0068, від 25.10.2016 року; від 06.06.2019 року №970).

Відповідно до п. «а» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар`єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи:

для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі;

для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.

Згідно з пп. 21 п. 2 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Рішенням Конституційного Суду від 04.06.2019 в справі № 2-р/2019 визнані неконституційними положення статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року № 911-VIII, якими було встановлено обмеження щодо віку та стажу при призначенні пенсії за вислугу років, вказав, що зміни у сфері пенсійного забезпечення мають бути достатньо обґрунтованими, здійснюватися поступово, обачно й у заздалегідь обміркований спосіб, базуватися на об`єктивних критеріях, бути пропорційними меті зміни юридичного регулювання, забезпечувати справедливий баланс між загальними інтересами суспільства й обов`язком захищати права людини, не порушуючи при цьому сутності права на соціальний захист.

Позиція Конституційного Суду України, викладена в цьому рішенні, полягає в тому, що втрата професійної працездатності або придатності не пов`язана з досягненням працівником певного віку, тому не може бути умовою для призначення пенсії за вислугу років. Мета призначення пенсії за вислугу років - забезпечити потрібні умови життя особам, робота яких пов`язана зі швидкою втратою професійних навичок (працездатності), що може настати до досягнення цими особами віку, потрібного для набуття права на пенсію за віком. Призначення пенсії за вислугу років є додатковою соціальною гарантією для осіб, які в особливих умовах виконували певні професійні функції. Конституційний Суд України вважає, що при запровадженні юридичного регулювання, за яким окремим працівникам освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення встановлено додатковий віковий критерій виходу на пенсію - 50 та 55 років, як додаткову умову для призначення пенсії за вислугу років, законодавець не мав об`єктивних підстав.

Список професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року №583 «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення».

До зазначеного Списку включені помічник та машиніст електровозу, слюсар з ремонту, помічник та машиніст електропоїзду.

Орган Пенсійного фонду України не заперечує, що посади, які займав позивач протягом спірних періодів, підпадають під дію п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 року № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці.

Отже, суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 20.09.1978 року підтверджені факти роботи його за спірні періоди.

Суд зазначає, що наведені записи в трудовій книжці засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають. Записи зроблені у відповідності до законодавства, зокрема постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року №301 «Про трудові книжки працівників», Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, що затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58.

Згідно п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Приписами статті 101 Закону України “Про пенсійне забезпечення” визначено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача з 01.01.2016 року по 31.05.2016 року на підприємстві локомотивне депо Іловайськ «Донецька залізниця», через відсутність відомостей про сплату щомісячних страхових внесків за цей період, суд зазначає наступне.

Перерахування щомісячних обов`язкових внесків за цей період підтверджується довідкою від 25.10.2016 року, виданою структурним підрозділом «Донець дирекція залізничних перевезень», з якої вбачається, що страхові внески за період з 01.03.2016 року по 23.08.2016 року перераховані повністю.

Окрім визначеного, суд звертає увагу на наступне.

Згідно абз. 1 ч.1 ст.24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч.2 ст.24 Закону №1058).

За приписами ч.6 ст.20 Закону №1058 страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч.12 ст.20 Закону №1058).

Згідно з п.10 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010, № 2464-VI ( далі Закон №2464) страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Зокрема ч.1 ст.4 Закону №2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.

Згідно з ч.2. ст.25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Податковим кодексом України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку ( п. 171.1 ст. 171).

Згідно ч.1 ст.16 Закону №1058 застрахована особа має право, зокрема, отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі.

З аналізу наведених норм законів суд приходить до висновку, що несвоєчасна сплата підприємством загальнообов`язкових страхових внесків не повинна порушувати конституційні, законні права позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування, утримання та виплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати покладена на роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку внаслідок чого несвоєчасна сплата єдиного внеску роботодавцем не може позбавляти працівників підприємства права на зарахування періоду роботи працівника до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі №208/6680/16-а(2а/208/245/16).

За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на включення до страхового та пільгового стажу періодів роботи з 01.01.2016 року по 31.05.2016 року.

З аналізу зазначених вище положень, суд приходить висновку, що органи, які призначають пенсію мають право перевіряти надані заявником документи, а саме вимагаючи відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряючи обґрунтованість їх видачі.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів здійснення пенсійним органом дій щодо здійснення перевірки наданих позивачем документів.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України» від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Таким чином, суд вважає, що неможливість проведення перевірки підприємства, яким видано довідки, не є підставою для відмови особі в зарахуванні відповідного періоду роботи до пільгового стажу та призначення пенсії.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для винесення додаткового рішення в якому вирішити питання про судові витрати.

Керуючись ст. 139, 252, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (85400, Донецька область, м.Селидове, вул.Героїв Праці, 6, код ЄДРПОУ 41247274) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 29 травня 2019 року №1026 про призначення пенсії відповідно до п.А ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», із зарахуванням до спеціального (пільгового) стажу роботи періоди з 24.07.1984 року по 30.04.1988 року; з 01.05.1988 року по 20.08.1996 року; з 21.08.1996 року по 30.04.2013 року; з 01.05.2013 року по 17.07.2016 року та з 18.07.2016 року по 23.07.2016 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя І.Г. Аляб`єв