Рішення № 93534905, 14.12.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2020 р. Справа№200/14314/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кониченка О.М., за участю секретаря судового засідання Купріян В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області

до ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу в розмірі 92936,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління ДПС у Донецькій області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 92936,16 грн. з земельного податку з фізичних осіб, а саме:

30978,72 грн. - донараховано згідно податкового повідомлення - рішення форми «Ф» від 12.04.2018 № 60087-4710-0522 у розмірі 30978,72 грн. за 2018 рік:

30978,72 грн. - донараховано згідно податкового повідомлення - рішення форми «Ф» від 11.07.2017 № 10236451-1315 у розмірі 30978,72 грн. за 2017 рік;

30978,72 грн. - донараховано згідно податкового повідомлення - рішення форми «Ф» від 23.04.2019 № 2689324-4710-0522 у розмірі 30978,72 грн. за 2019 рік.

Зазначив, що сума боргу є узгодженою, яку відповідач не сплатив.

На адресу відповідача позивачем була сформована та направлена податкова вимога форми «Ф» від 22.12.2016 №2230-17, яка також відповідачем не була виконана.

На час звернення вищевказана сума податкового боргу відповідачем не сплачена, в зв`язку з чим позивач просив у судовому порядку стягнути зазначену суму.

Ухвалою від 14 січня 2020 року відкрито провадження у адміністративній справі. Справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 03 лютого 2020 року.

03 лютого 2020 року суд відклав розгляд справи на 10 лютого 2020 року.

10 лютого 2020 року суд відклав розгляд справи на 24 лютого 2020 року.

24 лютого 2020 року суд відклав розгляд справи на 02 березня 2020 року.

24 лютого 2020 року від представника відповідача до суду надійшов відзив по справі, відповідно до якого відповідач позов не визнає з підстав, визначених у відзиві.

Ухвалою від 02 березня 2020 року суд зупинив провадження у справі №200/14314/19-а до набрання рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/2383/20-а законної сили. Предметом розгляду пов`язаної справи було скасування податкових повідомлень-рішень форми “Ф” , прийнятих стосовно фізичної особи ОСОБА_1 по земельному податку з фізичної осіб: від 12.04.2018 року № 60087-4710-0522 у розмірі 30 978, 72 грн. за 2018 рік; від 11.07.2017 року № 10236451-1315 у розмірі 30 978,72 грн. за 2017 рік; від 23.04.2019 року № 2689324-4710-0522 у розмірі 30 978,72 грн. за 2019 рік.

Ухвалою від 30 листопада 2020 року суд поновив провадження у справі у зв`язку із тим що Рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/2383/20-а від 23 вересня 2020 року набрало законної сили 02 листопада 2020 року та призначив справу для слухання на 08 грудня 2020 року.

08 грудня 2020 року суд відклав розгляд справи на 14.12.2020 року. Судовий виклик відповідача було здійснено через сайт Донецького окружного адміністративного суду.

Розглянувши матеріали справи та всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, Головне управління ДПС у Донецькій області є суб`єктом владних повноважень, яке реалізує владні управлінські функції у сфері оподаткування, визначені Податковим кодексом України та законами України в сфері оподаткування, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за номером 43142826.

Фізична особа ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідно до роздруківки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, відповідно до відомостей яких, ОСОБА_1 є, серед іншого, власником будівлі готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розташований за адресою АДРЕСА_2 . Підстава виникнення права власності – договір купівлі-продажу, 2067, 30.07.2004, Соловар В.І., приватний нотаріус Слов`янського міського нотаріального округу.

За даними позивача, відповідач мав узгоджений податковий борг із сплати земельного податку з фізичних осіб на загальну суму 92936, 16 грн., який складається із несплачених грошових зобов`язань за наступними податковими повідомленнями – рішеннями: від 12.04.2018 № 60087-4710-0522 у розмірі 30978,72 грн., від 11.07.2017 № 10236451-1315 у розмірі 30978,72 грн., від 23.04.2019 № 2689324-4710-0522 у розмірі 30978,72 грн.

Однак, відповідач не годився із вищезазначеними податковими повідомленнями – рішеннями та оскаржив їх у судовому порядку.

У провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебувала справа № 200/2383/20-а за позовом ОСОБА_2 , до відповідача, Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, про скасування податкових повідомлень-рішень форми “Ф”, прийнятих стосовно фізичної особи ОСОБА_1 по земельному податку з фізичної осіб: від 12.04.2018 року № 60087-4710-0522 у розмірі 30 978, 72 грн. за 2018 рік; від 11.07.2017 року № 10236451-1315 у розмірі 30 978,72 грн. за 2017 рік; від 23.04.2019 року № 2689324-4710-0522 у розмірі 30 978,72 грн. за 2019 рік.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/2383/20-а від 23 вересня 2020 року, яке набрало законної сили 02 листопада 2020 року, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (місцезнаходження: вул. Італійська, 59, м. Маріуполь, Донецька область; код ЄДРПОУ 43142826) про скасування податкових повідомлень-рішень форми “Ф” , прийнятих стосовно фізичної особи ОСОБА_1 по земельному податку з фізичної осіб: від 12.04.2018 року № 60087-4710-0522 у розмірі 30 978, 72 грн. за 2018 рік; від 11.07.2017 року № 10236451-1315 у розмірі 30 978,72 грн. за 2017 рік; від 23.04.2019 року № 2689324-4710-0522 у розмірі 30978,72 грн. за 2019 рік було відмовлено повністю.

У відповідності до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 68 Конституції України зазначено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Відповідно до ст. 256.1 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Відповідно до пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України ( надалі в тексті Рішення - ПК України) орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України).

Відповідно до пп.14.1.156 п.14.1ст.14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України (тут і надалі - в редакції на період виникнення податкового боргу) передбачено, що платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до статті 269 ПК України платниками плати за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно статті 285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до п. 287.1 - 287.4 ст. 287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня. Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 286.5 статті 286 ПК України передбачено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Як встановлено Донецьким окружним адміністративним судом у справі 200/2383/20 відповідач є власником земельної ділянки, яка розташована за адресою Донецька область, м. Слов`янськ, Київ-Должанський траса, 10, кадастровий номер 1414100000:01:0131.

Відповідно до п.п.20.1.19 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно до п.п.16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, встановленим цим Кодексом та законами з питань митної справи, що повністю узгоджується з приписами Конституції України щодо обов`язку кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За приписами пп. 19-1.1.22, пп. 19-1.34 п. 19-1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3цього Кодексу, зокрема здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно п. 58.1 статті 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Пунктом 58.2 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг .

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (п. 58.3 ст. 58 ПК України).

У відповідності до абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Тобто з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 2002383/20 вищевказані податкові повідомлення - рішення є узгодженими.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з несплатою ОСОБА_2 узгоджених податкових зобов`язань, контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 22.12.2016 року № 2230-17, яка направлена поштою на податкову адресу Боржника, та поштове відправлення № 84122 05320011 повернуто до контролюючого органу з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».

Доказів того, що вказана вище вимога оскаржувалась та/або відкликалась сторонами суду не надано.

Приписами пп. 87.1. - 87.2. ст. 87 Податкового кодексу України, передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пп. 87.11. ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

З огляду на вищевикладене позов підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимог Головного управління ДПС у Донецькій області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 92 936,16 грн., а саме: земельний податок з фізичних осіб в розмірі 92 936,16 грн. – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ) податковий борг в розмірі 92 936,16 грн., а саме: земельний податок з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18010700) в розмірі 92 936,16 грн. (дев`яносто дві тисячі дев`ятсот тридцять шість гривень) 16 (шістнадцять) копійок (Отримувач: Слов`янське УК/м. Слов`янськ/, Рахунок: ПА 168999980000033212813005075 ОКПО: 37803368 КЕКД: 18010700, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998).

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті, складено та підписано 14 грудня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О.М. Кониченко