Рішення № 93534853, 03.04.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2020 р. Справа№200/43/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

за участю

секретаря судового засідання Дьяченка Є.І.,

розглянув в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

02 січня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі – відповідач, Селидовське ОУ ПФУ), надісланий на адресу суду 19 грудня 2019 року, в якому позивач просив:

- визнати протиправними дії Селидовського ОУ ПФУ;

- скасувати рішення Селидовського ОУ ПФУ від 01 серпня 2019 року № 1701 про відмову в перерахунку пенсії;

- зобов`язати Селидовське ОУ ПФУ зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 01 липня 2017 року по 30 червня 2019 року у відокремленому підрозділі «Шахта «Котляревського» державного підприємства «Селидіввугілля»;

- зобов`язати Селидовське ОУ ПФУ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 липня 2019 року № 1701 з урахуванням висновків суду.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

08 січня 2020 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі № 200/43/20-а; задовольнив клопотання позивача і вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; витребував у відповідача докази.

07 лютого 2020 року суд постановив ухвалу про розгляд справи в порядку загального позовного провадження; призначив підготовче засідання на 05 березня 2020 року; повторно витребував докази.

05 березня 2020 року суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 03 квітня 2020 року.

Про дату, час і місце проведення судового засідання учасники справи повідомлені з дотриманням вимог КАС України.

Учасники справи/їх представники у судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи без їх участі.

Враховуючи, що участь у судовому засіданні є правом учасника справи, передбаченим п. 2 ч. 3 ст. 44 КАС України, а також відсутність встановлених ст. ст. 205, 223 КАС України підстав для відкладення розгляду справи, справа розглянута за відсутності учасників справи.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

П. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України установлений карантин.

Відповідно до п. 3 Розділу VІ «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. ст. 47, 79, 80,114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, в тому числі розгляду адміністративної справи, продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Таким чином, справа розглянута в межах строку, визначеного КАС України з урахуванням положень п. 3 Розділу VІ «Прикінцеві положення» цього Кодексу.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 01 серпня 2019 року відповідач прийняв рішення № 1701, яким відмовив в перерахунку пенсії по стажу відповідно до ст. 42 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058) у зв`язку з несплатою страхувальником страхових внесків.

Позивач вважав рішення Селидовського ОУ ПФУ від 01 серпня 2019 року № 1701 протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Доводив, що як застрахована особа не може зазнавати негативних наслідків через невиконання або неналежне виконання страхувальником його обов`язків.

На цій підставі позивач наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.

Правомірність свого рішення обґрунтовував тим, що на час звернення з заявою про перерахунок пенсії за даними системи персоніфікованого обліку відомостей за період роботи ОСОБА_1 з 01 липня 2017 року по 30 червня 2019 року державне підприємство «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Котляревська» не сплатило страховий та єдиний внески, що є порушенням вимог ч. 6 ст. 20 Закону № 1058 та ч. 8 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Отже, період роботи з 01 липня 2017 року по 30 червня 2019 року не може бути зарахований до страхового стажу ОСОБА_1 через відсутність відомостей про сплату страхових внесків.

На цій підставі відповідач просив відмовити в позові.

Позивач надав відповідь на відзив, в якій навів аргументи, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Правом на подання заперечення відповідач не скористався.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС України суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС України кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Новогродівським МВ УМВС України в Донецькій області 26 березня 1997 року; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

З 23 квітня 1997 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач – Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код: 41247274, місцезнаходження: 85400, Донецька обл., м. Селидове, вул. Героїв праці, буд. 6) зареєстроване як юридична особа 30 березня 2017 року.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Селидовському ОУ ПФУ як отримувач пенсії.

23 липня 2019 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії на підставі ч. 4 ст. 42 Закону № 1058.

Разом з заявою про перерахунок пенсії від 23 липня 2019 року, зареєстрованою за № 1701, позивач надав такі документи: паспорт, трудову книжку та довідку про роботу, що відображено в розписці-повідомленні.

01 серпня 2019 року в. о. начальника Селидовського ОУ ПФУ Сафронова О.М., за участю начальника відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Кравцової Н.С., головних спеціалістів ОСОБА_2 та Періг В.В., розглянула заяву ОСОБА_1 від 23 липня 2019 року № 1701 про перерахунок пенсії по стажу згідно зі ст. 42 Закону № 1058 та прийняла рішення № 1701 (09 серпня 2019 року № 526) про відмову в перерахунку.

Рішення про відмову в перерахунку відповідач обґрунтував таким.

Для перерахунку заявник надав заяву та довідку про роботу від 19 липня 2019 року № 09-23/2178.

Відповідно до наданих документів та індивідуальних відомостей персоніфікованого обліку за період з 01 січня 1999 року по 30 червня 2019 року, після призначення пенсії страховий стаж у ОСОБА_1 відсутній у зв`язку з несплатою до Пенсійного фонду України щомісячних платежів з єдиного соціального внеску за період з 01 липня 2017 року по 30 червня 2019 року підприємством – відокремлений підрозділ «Шахта «Котляревська» державного підприємства «Селидіввугілля», що є порушенням вимог ст. 24 Закону № 1058.

На цій підставі відповідач вирішив відмовити ОСОБА_1 в перерахунку пенсії згідно зі ст. 42 Закону № 1058.

Позивачу роз`яснено, що у разі незгоди з прийнятим рішенням, воно може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Державне підприємство «Селидіввугілля» (ідентифікаційний код: 33426253) зареєстроване як юридична особа 06 червня 2005 року.

В структуру державного підприємства «Селидіввугілля» входить відокремлений підрозділ «Шахта «Котляревська» державного підприємства «Селидіввугілля» (код ЄДРПОУ ВП: 33621594), який не має статусу юридичної особи.

До 18 липня 2017 року відокремлений підрозділ «Шахта «Котляревська» державного підприємства «Селидіввугілля» мав найменування відокремлений підрозділ «Шахта «Росія» державного підприємства «Селидіввугілля». Перейменування відокремленого підрозділу проведено на підставі наказу державного підприємства «Селидіввугілля» від 23 травня 2017 року № 105.

Ці обставини встановлені на підставі відомостей ЄДР та довідок відокремленого підрозділу «Шахта «Котляревська» державного підприємства «Селидіввугілля» від 19 липня 2019 року № 01-04/2177, від 20 листопада 2019 року № 01-04/3510, від 18 лютого 2020 року № 07-04/613, від 17 березня 2020 року № 07-04/862 та від 03 квітня 2020 року № 07-04/918.

З приводу конкретних періодів роботи ОСОБА_1 у відокремленому підрозділі «Шахта «Котляревська» державного підприємства «Селидіввугілля», записи про які містяться в трудовій книжці НОМЕР_3 суд встановив таке.

Запис 46 – 23 грудня 2013 року на підставі наказу від 23 грудня 2013 року № 2231к ОСОБА_1 прийнятий на роботу до відокремленого підрозділу «Шахта «Росія» державного підприємства «Селидіввугілля» електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті.

Запис 47 – 13 лютого 2014 року на підставі наказу від 13 лютого 2014 року № 266к переведений заступником механіка дільниці підготовчих робіт з повним робочим днем в шахті.

Запис 48 – 26 березня 2015 року на підставі наказу від 27 березня 2015 року № 484к переведений механіком дільниці підготовчих робіт з повним робочим днем в шахті.

Запис 49 – 01 вересня 2017 року на підставі наказу від 28 серпня 2017 року № 1394к переведений електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті.

Робочі місця «електрослюсаря підземного», «механіка дільниці» та «заступника механіка дільниці» атестовані за умовами праці, виключені до переліку робочих місць, пов`язаних з підземними умовами праці, та Списку № 1, про що свідчить наказ відокремленого підрозділу «Шахта «Росія» державного підприємства «Селидіввугілля» від 03 квітня 2015 року № 80-от «Про затвердження переліку професій і посад, що мають право пільгову пенсію за Списком № 1».

Згідно з довідкою відокремленого підрозділу «Шахта «Котляревська» державного підприємства «Селидіввугілля» від 19 липня 2019 року № 09-23/2178, в період з 01 липня 2017 року по 31 серпня 2017 року ОСОБА_1 виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за професією (посадою) механік дільниці ПР-3 підземний, 80% та більше робочого часу зайнятий на підземних роботах, що передбачена Списком № 1.

В період з 01 вересня 2017 року по теперішній час (липень 2019 року) виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за професією (посадою) електрослюсаря підземного дільниці ПР-1, що передбачена Списком № 1.

На підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) суд встановив, що страхувальник – відокремлений підрозділ «Шахта «Котляревська» державного підприємства «Селидіввугілля» (ідентифікаційний код: 33621592) сплатив страхові внески за ОСОБА_1 за грудень 2013 року, січень-грудень 2014 року, січень-грудень 2015 року, січень-грудень 2016 року, січень-травень 2017 року.

За червень-грудень 2017 року, січень-грудень 2018 року, січень-липень 2019 року в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про сплату відокремленим підрозділом «Шахта «Котляревська» державного підприємства «Селидіввугілля» страхових внесків (єдиного внеску) за ОСОБА_1 .

Індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) містять інформацію про спеціальний стаж ОСОБА_1 за період з грудня 2013 року по липень 2019 року, код підстави для обліку спецстажу - «ЗПЗ014А1».

Як свідчить п. 11 Довідника кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства (додаток 3 до Порядку формування та подання страхувальникам звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 460/26905), код підстави - «ЗПЗ014А1» з 05 січня 1991 року проставляється працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 31 березня 1994 року № 202.

З приводу сплати страхових внесків (єдиного внеску) відокремленим підрозділом «Шахта «Котляревська» державного підприємства «Селидіввугілля» суд встановив такі обставини.

В період з 01 липня 2017 року по 30 червня 2019 року роботодавець щомісячно нараховував на заробітну плату ОСОБА_1 єдиний внесок в розмірі 22% та не утримував його із заробітної плати.

Усі дані про заробітну плату ОСОБА_1 та суму нарахованого єдиного внесу відображені у таблиці 6 Звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (Додаток 4), який щомісячно надавався до Покровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Сума нарахованого єдиного соціального внеску не в повному обсязі перерахована до Покровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, про що свідчать довідки відокремленого підрозділу «Шахта «Котляревська» державного підприємства «Селидіввугілля» від 18 лютого 2020 року № 04-22/6-612, від 17 березня 2020 року № 04-22/863, від 03 квітня 2020 року № 04-22/917.

Згідно з довідками відокремленого підрозділу «Шахта «Котляревська» державного підприємства «Селидіввугілля» від 19 липня 2019 року № 01-04/2177, від 20 листопада 2019 року № 01/3510, від 18 лютого 2020 року № 07-04/613, від 17 березня 2020 року № 07-04/862, від 03 квітня 2020 року № 07-04/918, єдиний внесок, нарахований на заробітну плату працівників відокремленого підрозділу Шахта «Росія» державного підприємства «Селидіввугілля» (відокремленого підрозділу «Шахта «Котляревська» державного підприємства «Селидіввугілля») за період з 01 липня 2017 року по 31 березня 2019 року, повністю перерахований.

Єдиний внесок, нарахований на заробітну платну працівників за період з 01 квітня 2019 року по 31 травня 2019 року, перерахований частково.

Єдиний внесок, нарахований на заробітну платну працівників за період з 01 червня 2019 року по 30 червня 2019 року, не перерахований.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується, зокрема, загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058).

На час виникнення спірних правовідносин Закон № 1058 діяв у редакції від 01 січня 2019 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Перерахунок пенсій регламентує ст. 42 Закону № 1058.

Згідно з ч. 4 ст. 1058 у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до ч. 1 ст. 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону № 1058, страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески

Страхові внески – кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники – роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені ст. 24 Закону № 1058.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку – на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Ч. 3 ст. 24 Закону № 1058 визначено, що страховий стаж обчислюється в місяцях.

Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону № 1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Особи, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, визначені ст. 11 Закону № 1058.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону № 1058 загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об`єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

Страхувальники визначені ст. 14 Закону № 1058.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону № 1058 страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у п. п. 1, 4-1, 10, 14 ст. 11 цього Закону.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 15 Закону № 1058 страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч. 1 ст. 12 цього Закону, є платниками страхових внесків до солідарної системи.

Обчислення та сплату страхових внесків регламентує ст. 20 Закону № 1058.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 20 Закону № 1058 страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Закону № 1058 обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у п. п. 1, 3, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 ст. 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Ч. 4 ст. 20 Закону № 1058 визначено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону № 1058 страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду.

У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).

Згідно з ч. 10 ст. 20 Закону № 1058 якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

За правилами ч. 12 ст. 20 Закону № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до п. 2 ч. 16 ст. 106 Закону № 1058 виконавчі органи Пенсійного фонду України накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі порушення встановленого порядку нарахування, обчислення та строків сплати страхових внесків.

Ч. 5 ст. 242 КАС України установлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України суд застосовує норми матеріального права, які регламентують спірні правовідносини, з врахуванням висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 20 березня 2019 у справі № 688/947/17, від 30 липня 2019 у справі № 373/2265/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі № 414/736/17 та від 23 березня 2020 року у справі № 535/1031/16-а.

Висновки Верховного Суду, викладені у цих постановах, полягають у такому.

Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Фактично невиконання страхувальником обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України призводить до позбавлення працівника (застрахованої особи) соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії.

Працівник (застрахована особа) не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивачу періоду його роботи.

Порядок підтвердження стажу роботи регламентований ст. 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон № 1788).

Ст. 62 Закону № 1788 установлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі – Порядок № 637).

Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з прийняттям Селидовським ОУ ПФУ рішення від 01 серпня 2019 року № 1701 про відмову в перерахунку.

Цим рішенням ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії по стажу відповідно до ст. 42 Закону № 1058 у зв`язку з відсутністю відомостей про сплату страхових внесків за період з 01 липня 2017 року по 30 червня 2019 року.

Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, рішення Селидовського ОУ ПФУ від 01 серпня 2019 року № 1701 належить перевірити на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Надаючи оцінку правомірності відмови Селидовського ОУ ПФУ в перерахунку пенсії, суд виходить з тих аргументів, які пенсійний орган навів у рішенні від 01 серпня 2019 року № 1701.

Єдиною підставою відмови пенсійного органу у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду його роботи у відокремленому підрозділі «Шахта «Котляревська» державного підприємства «Селидіввугілля» з 01 липня 2017 року по 30 червня 2019 року, і, як наслідок, підставою відмови в перерахунку пенсії, є несплата страхових внесків.

З огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення Селидовського ОУ ПФУ від 01 серпня 2019 року № 1701 про відмову в перерахунку підлягає визнанню протиправним.

Висновок суду про протиправність рішення ґрунтується на тому, що невиконання страхувальником обов`язку по сплаті страхових внесків не може призводити до позбавлення позивача як застрахованої особи його конституційного права на соціальний захист та страхового стажу за час роботи на вказаному підприємстві.

Відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії.

Позивач як застрахована особа не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків. Як наслідок, наявність у страхувальника заборгованості зі сплати страхових внесків за певний період не може слугувати підставою для незарахування цього періоду до страхового стажу.

Визнання протиправним рішення Селидовського ОУ ПФУ від 01 серпня 2019 року № 1701 охоплює вимоги позивача про визнання протиправними дій пенсійного органу, оскільки саме рішення, а не дії, створюють правові наслідки.

Оскільки рішення Селидовського ОУ ПФУ від 01 серпня 2019 року № 1701 є протиправним, порушене право позивача підлягає поновленню шляхом скасування цього рішення.

Робота ОСОБА_1 у відокремленому підрозділі «Шахта «Котляревська» державного підприємства «Селидіввугілля» в період з 01 липня 2017 року по 30 червня 2019 року підтверджена записами в його трудовій книжці, яка є основним документом про стаж.

Таким чином, з метою повного та ефективного захисту права позивача на перерахунок пенсії слід застосувати такі способи захисту як зобов`язання Селидовського ОУ ПФУ зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період його роботи у відокремленому підрозділі «Шахта «Котляревська» державного підприємства «Селидіввугілля» з 01 липня 2017 року по 30 червня 2019 року, а також повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 липня 2019 року, зареєстровану за № 1701, про перерахунок пенсії відповідно до ст. 42 Закону № 1058 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 768,40 грн (квитанція від 19 грудня 2019 року).

Суд задовольнив вимоги позивача повністю, а тому на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського ОУ ПФУ підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору у сумі 768,40 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код: 41247274, місцезнаходження: 85400, Донецька обл., м. Селидове, вул. Героїв праці, буд. 6) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 01 серпня 2019 року № 1701 «Про відмову в перерахунку».

3. Зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період його роботи з 01 липня 2017 року по 30 червня 2019 року у відокремленому підрозділі «Шахта «Котляревська» державного підприємства «Селидіввугілля».

4. Зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 липня 2019 року, зареєстровану за № 1701, про перерахунок пенсії по стажу відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 3 розділу VІ «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

8. Повне судове рішення складено 13 квітня 2020 року.

Суддя Т.О. Кравченко