Рішення № 93534719, 15.12.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2020 року Справа № 199/7129/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку пенсії по стажу з додаванням до загального страхового стажу періоду здійснення підприємницької діяльності за 1995-2002 роки.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області включити до трудового (страхового) стажу період здійснення підприємницької діяльності за 1995 до 01.07.2000 роки.

- зобов`язати відповідача перерахувати позивачу пенсію, включивши до загального трудового стажу період праці приватним підприємцем з 01.01.1995 по 01.07.2000 року та до нарахувати різницю недоплаченої до пенсії суми починаючи з 01.08.2019 року

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.10.2020 року адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

17.11.2020 року вказана справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді ОСОБА_2 та передано судді для розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 01.08.2019 була призначена пенсія без врахування періоду праці приватним підприємцем з 01.01.1995 по 01.07.2000 року. 01.06.2020 року позивачка звернулася до відповідача про перерахунок страхового стажу з урахуванням періоду роботи 28.04.1995 по 15.01.2015р. Листом №9940-10726/П-03/8-0400/20 Головним управлінням ПФУ у Дніпропетровській області повідомлено, що для зарахування до страхового стажу періоду провадження підприємницької діяльності з 1995 по 2002 роки немає законних підстав.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 року відкрито провадження у справі № 199/7129/20. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

09.12.2020 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якій позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначив наступне. Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку з 01.01.1998 р. по 31.12.2003 р. при призначення пенсії (перерахунку пенсії відповідно до частини 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування") після 05.10.2018 р. зараховується до страхового стажу на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності незалежно від сплати страхових внесків. При цьому, заробітна плата відповідно до ст. 40 Закону 1058 за період з 01.07.2000 р. по 31.12.2003 р. зазначається за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного страхування. Згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01.07.2000 р. підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01.01.2004 р. підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків. Довідка від 04.12.2019 №38945/04-36-52-81, яка видана Лівобережним управлінням Головного управління Державної податкової служби (ДПС) у Дніпропетровській області, містить інформацію про перебування Позивача на обліку як суб`єкта підприємницької діяльності з 28.04.1995 по 15.01.2015, в тому числі, з 28.04.1995 по 31.12.2011, на загальній системі оподаткування. За даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування інформація про сплату страхових внесків в період здійснення Позивачем підприємницької діяльності за загальною системою оподаткування з 01.07.2000 по 20.11.2002 відсутня (починаючи з 21.11.2002 страховий стаж обчислено на підставі записів трудової книжки). Таким чином, враховуючи все викладене вище, для зарахування Позивачу до страхового стажу періоду провадження підприємницької діяльності з 1995 по 2002 роки немає законних підстав.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.

З 01.08.2019 року ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком.

Проте періоди здійснення підприємницької діяльності з 28.04.1995 по 15.01.2015 року до страхового стажу не були зараховані.|

ОСОБА_1 01.06.2020 року звернулася до Пенсійного Фонду України з заявою про перерахування страхового стажу з урахуванням періоду роботи з 28.04.1995 по 15.01.2015 року, як суб`єкта підприємницької діяльності з дати призначення пенсії. До заяви була надана довідка ГУ ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності з 28.04.1995 по 15.01.2015 року.

Листом №9940-10726/П-03/8-0400/20 Головним управлінням ПФУ у Дніпропетровській області повідомлено, що довідка від 04.12.2019 № 38945/04-36-52-81, яка видана Лівобережним управлінням Головного управління Державної податкової служби (ДПС) у Дніпропетровській області, містить інформацію про перебування ОСОБА_1 на обліку як суб`єкта підприємницької діяльності з 28.04.1995 по 15.01.2015, в тому числі, з 28.04.1995 по 31.12.2011, на загальній системі оподаткування. Але, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування інформація про сплату страхових внесків в період здійснення позивачем підприємницької діяльності за загальною системою оподаткування з 01.07.2000 по 20.11.2002 відсутня. Отже для зарахування до страхового стажу періоду провадження підприємницької діяльності з 1995 по 2002 роки немає законних підстав.

Позивач, вважаючи протиправним не зарахування відповідачем до її страхового стажу періоду провадження підприємницької діяльності з 1995 по 2002 роки, звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбачено у Законі України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до ст. 1 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно до статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно пункту «б» статті 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. №1788-XII (далі - №1788-XII) право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, а саме: особи, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також в т.ч.: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч.3-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Розділ XV доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017) до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: 1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 року №793 доповнено пункт 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, новим абзацом, зокрема: періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.

Тобто, вказаними змінами законодавець передбачив зарахування як до трудового так і до страхового стажу фізичних осіб - підприємців періоди провадження ними господарської діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, незалежно від сум сплачених ними страхових внесків.

У відповідності до п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності.

Отже, належними доказами, якими фізична особа – підприємець, який перебуває саме на спрощеній системі оподаткування, може підтвердити свій стаж, є документи про сплату страхових внесків, а саме: до 01.07.2000 року - довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01.07.2000 року – довідка із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією персоніфікованого обліку.

З матеріалів справи видно, що на підтвердження здійснення підприємницької діяльності позивачем було надано, зокрема: копію свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності за №64180614, ОСОБА_1 зареєстрована виконкомом АНД районної Ради народних депутатів про що зроблено запис за №556-р від 28.04.95 р., позивач з 29.05.1995 р. набула статусу суб`єкта підприємницької діяльності, копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських об`єднань, відповідно до якої 29.05.1995 року було проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за №22241750000096948.

У матеріалах справи міститься копія довідки Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 04.12.2019 року № 38945/04-36-52-81-40, яка додана позивачем до позовної заяви, у якій вказано, що позивач у період з 28.04.1995 року по 31.12.2011 року здійснював діяльність як фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування.

Таким чином, оскільки позивач як фізична особа – підприємець у період з 28.04.1995 року по 31.12.2011 року перебував на загальній системі оподаткування, а не на спрощеній системі оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, то страховий стаж за вказаний вище період повинен бути підтверджений сплаченими позивачем як фізичною особою – підприємцем страховими внесками.

Відповідач у відзиві на позовну заяву повідомив суд про те, що за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування інформація про сплату позивачем страхових внесків за період здійснення позивачем підприємницької діяльності відсутня.

Позивачем не надано суду доказів сплати страхових внесків як фізичною особою – підприємцем за період з 28.04.1995 року по 31.12.2011 року.

Оскільки позивач зареєстрований в якості фізичної особи – підприємця з 28.04.1995 року, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності за №64180614 від 29.05.1995 року, то підстави для врахування періоду з 01.01.1995 року по 28.04.1995 року відсутні, оскільки у вказаний період часу позивач не був фізичною особою – підприємцем.

Крім того, згідно з ч.3-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку виключно з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року, а не з 01.01.1995 року, як просить позивач у позовній заяві.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що період з 01.01.1995 по 01.07.2000 року, в який позивач працювала, застосовуючи спрощену систему оподаткування та сплачувала податки до Пенсійного фонду, не має бути зарахований до її страхового стажу.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо відмови у задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП – НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) С.В. Златін

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Помічник судді Лісна А.М.

Рішення не набрало законної сили станом на 15.12.2020 року

Помічник судді Лісна А.М.