Рішення № 93534554, 09.11.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2020 року Справа № 160/10454/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини А2256 про визнання протиправною відмову та бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини А2256, в якій просить:

- визнати протиправною відмову відповідача у виплаті грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за період 2015 - 2017 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 19.12.2017;

- зобов`язати Військову частину А2256 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2015 - 2017 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 19.12.2017.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 10.03.2015р. по 19.12.2017р. безперервно проходив військову службу за контрактом у військовій частині А2256, є учасником бойових дій. Згідно відповіді відповідача від 16.07.2020 року за час перебування на військовій службі у Дніпропетровському загальному відділі Військової служби правопорядку та у військовій частині А 2256 додаткові відпустки із збереженням заробітної плати як учаснику бойових дій за період з 10.03.2015 року по 31.12.2015 року - 14 діб, за 2016 рік - 14 діб та за період з 01.01.2017 року по 19.12.2017 року -14 діб, не надавалися, грошова компенсація за невикористані дні додаткових відпусток із збереженням заробітної плати як учаснику бойових дій не виплачувалася.

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову, оскільки додаткова відпустка учасникам бойових дій, інвалідам війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» надається за календарний рік незалежно від наявності стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку. При цьому, зважаючи на те, що така відпустка не є щорічною, а є пільгою у вигляді додаткової відпустки строком 14 календарних днів на рік. що передбачено п. 12 частини 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою позивач не користувався невикористання якої не змушує відповідача компенсувати її при звільненні. Крім того зазначає, що датою початку перебігу строку для звернення до суду є дата видання відповідного наказу командира військової частини А2256 (по стройовій частині) від 19.12.2017 року № 312 яким позивача було звільнено з лав Збройних Сил України у запас та виключено зі списків особового складу військової частини А2256 який надано останньому в той же день, а з позовом до суду звернувся у вересні 2020р., у зв`язку з чим, пропустив місячний строк звернення із даним позовом. Військова частина А2256 фінансується виключно з Державного бюджету України, а отже відповідно до статті 2 Бюджетного кодексу Україні являється бюджетною неприбутковою установою, яка входить до складу Міністерства оборони України. На даний час країна фактично перебуває у стані війни, а тому видаткі Міністерства оборони України насамперед спрямовані на виплату грошового забезпечення та задоволення першочергових витрат на посилення обороноздатності держави. У той же час витрати на сплату судового збору фінансуються у явно занижених розмірах, а оскарження судових рішень, винесених не на користь військової частини, призводить до додаткових витрат коштів державного бюджету призначених на оборону.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 року відкрито провадження у вказаній в адміністративній справі та призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Першим днем для прийняття рішення по даній справі є 07.11.2020 – вихідний день (субота), у зв`язку з чим, дане рішення прийнято першим робочим днем – 09.11.2020р.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, проаналізувавши чинне законодавство суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині А2256. Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення від 10.03.2015р. серії НОМЕР_1 та безпосередньо брав участь у антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей у складі сил та засобів сектору «Б» з 16.07.2014р. по 27.07.2014р., про що зазначено у військовому квитку серії АА №001641 від 31.01.2018р.

У листі №4417/ВП від 16.07.2020р., Військова частина А2256 повідомила, що статус учасника бойових дій позивач набув 10 березня 2015 року. Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", за час перебування на військовій службі у Дніпропетровському зональному відділі Військової служби правопорядку та у військовій частині А2256 додаткові відпустки зі збереженням заробітної плати як учаснику бойових дій за період з 10 березня 2015 року по 31 грудня 2015 року - 14 діб, за 2016 рік - 14 діб та за період з 01 січня 2017 року по 19 грудня 2017 року - 14 діб не надавались, грошова компенсація за не використані дні додаткових відпусток зі збереженням заробітної плати як учаснику бойових дій не виплачувалась. Відповідно до наказу командира військової частини А2256 від 19.12.2017 №312 (по стройовій частині) виключений зі списків особового складу військової частини.

Вважаючи, що відповідач протиправно не виплатив грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки з 2015 року по 2017 рік, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним обставинам та приймаючи рішення по суті спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України від 05.11.1996 року №504/96-ВР "Про відпустки" (далі - Закон №504/96-ВР) є такі види щорічних відпусток: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

У відповідності до статті 16-1 Закону України "Про відпустки" учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Приписами статті 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги - використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

У відповідності статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.

У разі якщо Законом України "Про відпустки" або іншими законами України передбачено надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки військовослужбовцям надаються без збереження грошового забезпечення.

У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

В особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію військовослужбовцям надаються відпустки, передбачені частинами першою, шостою та дванадцятою цієї статті, і відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин. Надання військовослужбовцям відпусток, передбачених частиною першою цієї статті, здійснюється за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу. Відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин військовослужбовцям надаються із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів.

В особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.

Згідно статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 "Про часткову мобілізацію", затвердженого Законом України від 17 березня 2014 року №1126-VI, постановлено оголосити та провести часткову мобілізацію.

В особливий період з моменту оголошення мобілізації до припинення відповідного періоду надання військовослужбовцям інших видів відпусток, зокрема, додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», припиняється.

Відповідно до частини 8 статті 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.

Отже, підстави та порядок надання додаткової відпустки особам, які мають статус учасника бойових дій, передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Так, відповідно до частини 14 статті 101 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, зокрема, військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Суд зазначає, що норми Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, право на яку набуто під час проходження військової служби в особливий період з моменту оголошення мобілізації.

Таким чином, на час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу, відповідачем протиправно не було проведено з позивачем усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з 2015 року по 2019рік.

Суд вважає, що припинення відпустки на час особливого періоду не означає припинення права на відпустку, яке (тобто, право на відпустку) може бути реалізовано у один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати не визначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі.

Крім того, суд враховує наступне. Відповідно до частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Дана справа відповідає ознакам зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм викладених у постанові Верховного Суду по справі №620/4218/18 (Пз/9901/4/19), яка набрала законної сили 21 серпня 2019 року.

Суд враховує при ухваленні рішення у цій справі правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи №620/4218/18 (Пз/9901/4/19).

Судом встановлено та відповідачем не заперечується, що на час прийняття наказу військової частини А2256 від 19.12.2017 №312 (по стройовій частині) про виключення зі списків особового складу військової частини, відповідач не провів з позивачем розрахунку щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з 10.03.2015р. по 19.12.2017р.

Відповідно до частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Дана справа відповідає ознакам зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм викладених у постанові Верховного Суду по справі №620/4218/18 (Пз/9901/4/19), яка набрала законної сили 21 серпня 2019 року.

Суд враховує при ухваленні рішення у цій справі правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи №620/4218/18 (Пз/9901/4/19).

Суд не приймає до уваги посилання відповідача про те, що позивачем пропущено строк звернення із даним позовом виходячи з наступного.

Згідно з висновком Верховного суду, щодо строку звернення до суду, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2019 у справі №620/4218/18, зроблено висновки про те, що право на отримання грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки не обмежується жодним строком (п. 40); стягнення сум компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій не обмежені позовною давністю (п. 41).

Зважаючи на викладене, суд зазначає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2017 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Разом з тим, щодо позовних вимог про визнання протиправною відмову відповідача у виплаті грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, суд зазначає, що ні доказів звернення до відповідача із заявою щодо виплати такої компенсації, ні доказів наявності відмови у виплаті такої компенсації позивачем не надано, у зв`язку з чим, такі позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та ним не були понесені судові витрати, судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Військової частини А2256 (49005, м.Дніпро, вул.Феодосійська, 2 ЄДРПОУ: 24289637) про визнання протиправною відмову та бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А2256 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за період 2015 - 2017 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 19.12.2017.

Зобов`язати Військову частину А2256 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2015 - 2017 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 19.12.2017р.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова