Рішення № 93534286, 14.12.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 грудня 2020 р. Справа № 120/4782/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3008 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Військової частини 3008 Національної гвардії України (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що він до 22.03.2019 проходив військову службу за контрактом у Військовій частині 3008 Національної гвардії України. Наказом командира військової частини 3039 № 134 від 19.06.2020 його виключено зі списків особового складу частини та усіх видів грошового забезпечення з 19.06.2020.

Разом із тим, на думку позивача, відповідачем неправомірно не нараховувалась та не виплачувалась йому індексація грошового забезпечення у період січня 2014 по грудень 2018, що призвело до порушення його законних прав та інтересів.

Наведені вище обставини слугували підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 15.09.2020 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

06.10.2020 від позивача надійшли матеріали на усунення недоліків.

Ухвалою від 12.10.2020 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що індексація грошового забезпечення позивача у 2014 році виплачувалась хоч і не щомісяця, однак, у повному обсязі. Також вказав, що у 2015 році доповнено статтю 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" і пункт 6 Порядку №1078 та визначено, що індексація грошового забезпечення доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. Представник відповідача також звернув увагу на те, що премія з лютого 2016 року по лютий 2018 року була більша від суми ймовірного розміру індексації. Крім того, кошторисом доходів і видатків Державного бюджету навчального центру Національної гвардії України не передбачено виплату індексації. З огляду на це, фонд оплати праці у штатному розписі військової частини 3008 не включає виплату індексації згідно штатних посад.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.

Як зазначає сам позивач, що до 22.03.2019 він проходив військову службу за контрактом у Військовій частині 3008 Національної гвардії України.

Наказом командувача Національної гвардії України від 22.03.2019 №40 о/с він був виведений у розпорядження начальника Західного територіального Управління після чого переведений у розпорядження начальника Південного територіального управління та його наказом від 07.10.2019 року №42 о/с переведений для подальшого проходження служби до військової частини 3039. Наказом командира військової частини 3039 Національної гвардії України від 19.06.2020 року №134 (по стройовій частині) мне виключено зі списків особового складу військової частини 3039.

За час служби, в період з 2014 року і по грудень 2018 року, йому не здійснювалася виплата в повному обсязі індексація заробітної плати.

В квітні 2019 та травні 2020 позивач звертався до відповідача із заявами, в яких просив здійснити йому нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за періоди січень, лютий, березень, квітень, жовтень, листопад грудень 2014, січень, березень, квітень, травень, вересень, жовтень, листопад 2015, січень, лютий, березень, квітень, травень 2016 та весь 2017. Також просив надати довідку про отримані ним види грошового забезпечення за період та за період з січня 2014 року по грудень 2017 року.

Так, відповідачем було надано копії особистих карток на грошове забезпечення та розрахунково-платіжні відомості за період з 2014 по 2017 роки, з яких видно що позивачу частково нараховувалась та виплачувалась індексація за цей період, а також надано довідку - розрахунок за 2018 рік, з якої вбачається, що за період з 01.01.2018 по 28.02.2018 індексація грошового забезпечення позивача не здійснювалась.

Не погоджуючись з такими діями відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення у зазначені вище періоди, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Водночас, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України врегульовано Законом України "Про індексацію грошових доходів населення".

Статтею 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (стаття 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").

Відтак, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до положень частини 1 статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (як в редакції від 02.12.2012, так і в редакції від 01.01.2015) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

В свою чергу, положеннями частини 1 статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (в редакції від 01.01.2016) визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Статтею 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (в редакції від 01.01.2015) передбачено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

При цьому, в силу вимог статей 18 та 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" індексація доходів населення відноситься до державних соціальних гарантій, які є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078).

Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

Відповідно до пункту 4 цього Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац 8 пункту 4 Порядку №1078).

Відтак, індексація доходів громадян, зокрема грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних соціальних гарантій, а проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Судом встановлено, що відповідачем не здійснювалась індексація грошового забезпечення позивача, починаючи з січня по квітень 2014,за жовтень 2014,за листопад 2014, за січень 2015, за березень 2015, за травень 2015, за вересень 2015, за жовтень 2015, за січень 2016, з лютого 2016 по серпень 2016, за жовтень 2016, за листопад 2016, за весь 2017 та за період з 01 січня 2018 року по 28 лютого 2018 року, що не заперечується відповідачем.

При цьому, суд критично оцінює посилання представника відповідача на те, що індексація грошового забезпечення доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, а також на те, що фонд оплати праці у штатному розписі військової частини 3008 не включає виплату індексації згідно штатних посад, адже не може визнаватися правомірною відмова відповідача у нарахуванні та виплаті сум індексації з мотивів відсутності коштів на такі потреби.

Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини (справа "Кечко проти України", №63134/00, рішення від 07 листопада 2005 року) реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

У пункті 23 рішення в справі "Сук проти України" (№ 10972/05, від 10 червня 2011 року) Європейський суд з прав людини вказав, що держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним.

Отже, відсутність у відповідача належного фінансового забезпечення у спірний період, в тому числі для покриття витрат з індексації грошового забезпечення військовослужбовців, не може впливати на наявність або відсутність у позивача права на отримання такої індексації, оскільки відповідне право гарантується законом, а проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін є безумовним обов`язком роботодавця.

При цьому, відсутність механізму виплати індексації не може позбавляти позивача права на отримання належних йому сум невиплаченого доходу.

За змістом позовних вимог позивач просить визнати протиправними дії відповідача, які полягають у невиплаті йому індексації грошового забезпечення за період з січня 2014 по грудень 2018.

Однак матеріалами справи частково підтверджено дані обставини, а саме періоди не виплати позивачу індексації. Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Суд зазначає, що дії є активною формою поведінки суб`єкта владних повноважень, які виражаються у прийнятті рішень або інших активних формах здійснення наданих повноважень, у зв`язку із чим в подальшому виникає публічно-правовий спір. У свою чергу, бездіяльність є формою пасивної поведінки.

Оскільки невиплата індексації грошового забезпечення є формою пасивної поведінки суб`єкта владних повноважень, то суд доходить до висновку про необхідність визнання протиправною бездіяльності Військової частини 3008 Національної гвардії України щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про протиправну бездіяльність відповідача в частині не проведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивача в період з січня по квітень 2014,за жовтень 2014,за листопад 2014, за січень 2015, за березень 2015, за травень 2015, за вересень 2015, за жовтень 2015, за січень 2016, з лютого 2016 по серпень 2016, за жовтень 2016, за листопад 2016, за весь 2017 та за період з 01 січня 2018 року по 28 лютого 2018 року, і відповідно, наявність підстав для зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за наведені вище періоди.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи відсутність судових витрат у даній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини 3008 Національної гвардії України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з січня по квітень 2014,за жовтень 2014,за листопад 2014, за січень 2015, за березень 2015, за травень 2015, за вересень 2015, за жовтень 2015, за січень 2016, з лютого 2016 по серпень 2016, за жовтень 2016, за листопад 2016, за весь 2017 та за період з 01 січня 2018 року по 28 лютого 2018 року.

Зобов`язати Військову частину 3008 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з січня по квітень 2014,за жовтень 2014,за листопад 2014, за січень 2015, за березень 2015, за травень 2015, за вересень 2015, за жовтень 2015, за січень 2016, з лютого 2016 по серпень 2016, за жовтень 2016, за листопад 2016, за весь 2017 та за період з 01 січня 2018 року по 28 лютого 2018 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Військова частина 3008 Національної гвардії України (вул. Некрасова, 72, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 08803572).

Рішення в повному обсязі складено: 14.12.2020 р.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна