Рішення № 93533771, 15.12.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" грудня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1657/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О.А, при секретарі судового засідання Рибці Ю. Е. розглянувши матеріали справи № 916/1657/18:

за позовом Міністерства оборони України

до фізичної особи-підприємця Борисенка Сергія Михайловича,

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Концерн “Військторгсервіс”, в особі філії “Південна” Концерну “Військторгсервіс”,

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фізична особа-підприємець Симонян Каріна Петрівна

про усунення перешкод у користуванні майном

з підстав використання відповідачем майна без правовстановлюючих документів та здійснення перешкод позивачу у користуванні цим майном

За участю представників сторін:

від позивача: Дідух С.П.

від відповідача: Синько О.А.

від третьої особи 1: Редько А.С.

від третьої особи 2: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: у серпні 2018 року Міністерство оборони України звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом (з урахуванням заяви від 18.09.2018 про уточнення позовних вимог) до фізичної особи-підприємця Борисенка Сергія Михайловича про зобов`язання відповідача та будь-яких інших третіх осіб усунути перешкоди у користуванні майном шляхом звільнення торговельного місця № 3760 від розміщення на ньому двох 20-футових контейнерів (шляхом демонтажу) по вулиці Рожевій на території Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок" за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт Авангард, вул. Базова, 20.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.08.2019, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2019, позов задоволено.

Постановою Верховного суду від 03.03.2020 року рішення Господарського суду Одеської області від 07.08.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі № 916/1657/18 скасовано, а справу № 916/1657/18 передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

При цьому, Верховний суд зазначив, що заяву про зміну підстав позову від 03.07.2019, яка по суті є заявою про зміну предмета позову, було подано представником позивача з перевищенням повноважень, наданих йому згідно з довіреністю від 20.12.2018, як наслідок, ця заява в силу положень частини 2 статті 61 та частини 4 статті 170 ГПК України не могла бути прийнята до розгляду, а суд першої інстанції мав розглядати позов у редакції заяви від 18.09.2018 про уточнення позовних вимог.”

В порядку авторозподілу справа призначена до розгляду судді Демешину О. А.

07.04.2020 року суддя Демешин О. А. прийняв справу до свого провадження, ухвалив справу розглядати за правилами загального позовного провадження, та залишив без руху позовну заяву в редакції заяви від 18.09.2018 про уточнення позовних вимог по справі № 916/1657/18, а Позивачу встановив строк по 04.05.2020р. включно, на усунення, встановлених при поданні позовної заяви в редакції заяви від 18.09.2018 про уточнення позовних вимог, недоліків, а саме: надати суду відомості, передбачені п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України, стосовно “будь-яких інших третіх осіб”, зазначених у заяві про уточнення позовних вимог від 18.09.2018 року.

06.08.2020 року позивач надав суду заяву про усунення недоліків, позовні вимоги сформулював наступним чином - зобов`язати Борисенко Сергія Михайловича (ІПН - НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області 08.12.1997 року), усунути перешкоди Міністерству оборони України у користуванні торговельним місцем, шляхом звільнення торговельного місця №3760 від розміщених на ньому двох 20-футових контейнерів (шляхом демонтажу) по вулиці Рожевій на території ТОВ “Промтоварний ринок” за адресою: Одеська область, Овідіопольський р-н, смт. Авангард, вул. Базова, 20.

07.08.2020 року суд продовжив розгляд справи та призначив підготовче засідання.

Суд зазначає, що підставою позовних вимог по справі – є використання відповідачем торговельного місця № 3760 по вулиці Рожевій на території Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок" за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 20 - без правовстановлюючих документів та здійснення перешкод позивачу у користуванні цим майном.

Відсутність підстав використання відповідачем торговельним місцем №3760 в позовній заяві обґрунтовується тим, що дію договору № ВКС-1245 від 01.08.2016 р. було припинено в порядку виконання п. 7.3 цього договору - за ініціативою позивача. Тому, на момент звернення до суду з позовом, правові підстави користування зазначеним торговельним місцем, як вважає позивач, були відсутні.

05.10.2020 року, через електрону скриньку з КЕП, Позивач надав суду заяву про доповнення позовних вимог (т.4, а.с. 125), в якій зазначив додаткові обставини, підтверджуючі відсутність у відповідача правових підстав використання торговельного місця № 2760, що виникли під час розгляду справи, а саме – припинення дії договору № ВКС-1245 від 01.08.2016р. у зв`язку з закінчення терміну на який цей договір було укладено.

19.11.2020 року Відповідач надав суду клопотання щодо заяви про доповнення позовних вимог в якому просить суд повернути заяву про заміну підстав позову, яку позивач назвав "заява про доповнення позовних" без розгляду та розглянути позов по суті в редакції раніше заявлених підстав та предмету позову від 18.09.2008 року.

Суд зазначає, що обставини припинення дії договору внаслідок його розірвання в односторонньому порядку за ініціативою позивача та обставини припинення дії цього договору внаслідок закінчення терміну його дії – не змінюють підстав позову по справі (безпідставне користування відповідачем торговельним місцем та створення перешкод позивачу у користуванні майном), однак, виключають одночасне прийняття до уваги цих обставин, оскільки суд має встановити внаслідок якої з них і коли саме у ФОП Борисенко С.М. припинилось законне право користування вказаним майном (якщо припинення такого права мало місце, з огляду на заперечення відповідача, про що буде зазначено нижче).

06.10.2020 року третя особа - Концерн “Військторгсервіс”, в особі філії “Південна” Концерну “Військторгсервіс” (змінена назва Концерна «Військторгсервіс» в особі «Одеське управління військової торгівлі») надала суду пояснення по справі.

13.10.2020 року Відповідач надав суду клопотання про витребування доказів та відзив з врахуванням заяви про доповнення позовних вимог (Т-4, а.с. 172) – просить суд у задоволені позову відмовити.

13.10.2020 року суд продовжив строк підготовчого провадження по справі до 05.11.2020 року, залучив до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: фізичну особу підприємця Симонян Каріну Петрівну та витребував у Міністерства оборони України оригінал Договору № 181/9-83р від 21.02.2000 року, укладеного між Міністерством оборони України, Авангардівською селищною Радою Овідіопольського району Одеської області та ТОВ "Промтоварний ринок", для огляду.

28.10.2020 року через електронну скриньку з КЕП суд отримав відповідь на відзив – Позивач підтвердив позовні вимоги.

05.11.2020 року суд закрив підготовче провадження по справі 916/1657/18 та призначив справу до судового розгляду по суті.

26.11.2020 року Відповідач надав суду клопотання про призначення судової експертизи підпису Борисенко С.М. на повідомленні про вручення поштового відправлення та поновлення процесуального строку на звернення з таким клопотанням.

27.11.2020 року Третя особа надала суду заперечення на клопотання Відповідача про призначення експертизи та поновлення процесуального строку.

Суд відмовив у задоволенні клопотання Відповідача про призначення експертизи та поновлення процесуального строку, оскільки Відповідач мав можливість заявити таке клопотання під час підготовчого провадження, однак, цим не скористався.

Під час розгляду справи, представники позивача та третьої особи позов підтримали, представник відповідача проти позову заперечив.

Суд оголошував перерву у судовому засіданні 21.08.2020 року, 06.10.2020 року, 27.10.2020 року, 19.11.2020 року, 27.11.2020 року.

В С Т А Н О В И В :

21.02.2000 р. між Міністерством оборони України, Авангардівською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Промтоварний ринок” укладено договір №181/9-83р, відповідно до п. 5.1 якого Міністерство має право протягом 99 років з дня підписання цього договору безкоштовно користуватися на власний розсуд 50-ма торговельними місцями під 20-футові контейнери по вулиці Рожевій на території ТОВ “Промтоварний ринок”.

14.06.2016 р. між Міністерством оборони України та Концерном “Військторгсервіс” укладено договір доручення № 1, відповідно до п. 1.1 якого Концерн “Військторгсервіс” уповноважений діяти від імені Міністерства, а саме: вчиняти юридичні дії пов`язані з укладанням, розірванням, припиненням договорів з фізичними та/або юридичними особами про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футового контейнеру (загальна кількість - 50 місць) на території ТОВ “Промтоварний ринок” по вулиці Рожевій, у тому числі з правом звернення до суду з позовами з питань пов`язаних з виконанням умов цього договору.

В подальшому, 06.03.2018 р. до вказаного договору доручення укладено додаткову угоду № 1, якою змінено мінімальний розмір плати за надання права платного користування торговельним місцем, який становить 16925,40 грн. (з ПДВ) в місяць, визначено типові умови договору про надання права платного користування, та внесено ряд інших змін.

Пунктом 2.8 додаткової угоди від 06.03.2018 р. визначено, що підвищення розміру плати за надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів застосовується з дати проведення оцінки, за виключенням 2018 року, в якому підвищений розмір плати застосовується з дати підписання договорів.

01.08.2016 р. між Міністерством оборони України, від імені якого діяв Концерн “Військторгсервіс”, та фізичною особою-підприємцем Борисенко Сергієм Михайловичем було укладено договір № ВКС-1245 про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів, терміном дії до 31.05.2019 р.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором найму.

Згідно п. 1.1 договору, відповідачу надавалось право платного користування місцем № 3760 на виділеній відкритій території, за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Авангард, територія ТОВ “Промтоварний ринок”, згідно з планом розташування.

Позивач зазначає, що з урахуванням внесених змін до договору доручення № 1 від 14.06.2016 р. шляхом укладення додаткової угоди до нього та збільшення вартості за користування торговельним місцем, листом від 29.03.2018 р. № 406/11 відповідача повідомлено про зміну суттєвих умов та про необхідність приведення договірних відносин у відповідності до вимог, для чого йому необхідно було прибути до філії “ОУВТ” у визначений термін з метою врегулювання питання щодо подальших договірних відносин та умов співпраці з Міністерством оборони України.

Крім того, як вказує позивач, цим же листом відповідачу повідомлено, що у разі не прибуття до філії “ОУВТ” в установлений термін та не приведення договірних відносин у відповідності до вимог, дію договору № ВКС-1245 від 01.08.2016 р. буде припинено в порядку виконання п. 7.3 договору за ініціативою сторони.

Пунктом 7.3 договору № ВКС-1245 від 01.08.2016р. передбачено, що його дія припиняється, зокрема, за ініціативою однієї із сторін. Сторона, яка виступає з ініціативою про припинення дії договору, повинна письмово повідомити про це іншу сторону за два місяці.

Так, позивач вказує, що у зв`язку з відсутністю у відповідача бажання співпрацювати з Міністерством оборони на запропонованих умовах, листом від 04.06.2018 р. № 747/9 ФОП Борисенко С.М. повідомлено про припинення з 06.08.2018 р. дії договору № ВКС-1245 від 01.08.2016 р. в порядку п. 7.3 договору за ініціативою Міністерства оборони України.

Позивач зазначає, що за зверненням останнього в газеті “Одеські вісті” (випуск від 09.06.2018 р. №44 (5068)) на сторінці 11 розміщено оголошення наступного змісту: “За ініціативою Міністерства оборони України (МОУ) з 06.08.2018 року припиняється дія договорів про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів на території ТОВ “Промтоварний ринок” по вул. Рожевій, а саме: припиняється дія договору № ВКС-1245 від 01.08.2016 року укладеного з МОУ та ФОП Борисенко С.М. на користування торговельним місцем № 3760, на підставі повідомлення від 04.06.2018 р. № 747/9”. Позивач вказує, що аналогічного змісту повідомлення про припинення дії № ВКС-1245 від 01.08.2016 було розміщено і на веб-сайті ТОВ “Промтоварний ринок”.

Так, враховуючи те, що п. 7.3 договору № ВКС-1245 від 01.08.2016 р. передбачає повідомлення про припинення договору, позивач вважає, що сторони у договорі передбачили саме можливість односторонньої відмови від договору та встановили строк, протягом якого вони у разі незгоди із таким припиненням мають право врегулювати розбіжності, тобто на протязі двох місяців.

Як вказує позивач, після повідомлення про припинення дії вказаного договору відповідач жодного разу не звертався із запереченнями стосовно непогодження про припинення договірних відносин з Міноборони, проте і надалі після припинення дії договору безпідставно продовжує користуватися торговельним місцем, чим порушує права Міністерства та Концерну “Військторгсервіс” в особі філії “ОУВТ”. Натомість, як зазначає позивач, відповідачу надавалось право врегулювати договірні відносини з Міністерством оборони України шляхом укладання договору (у новій редакції) з Міноборони, від імені якого діє Концерн в особі Філії, проте він таким правом не скористався.

Також позивач вказує, що на підставі розпорядження начальника філії “ОУВТ” від 03.08.2018 р. № 10 комісією із представників філії “ОУВТ” проведено огляд 50 торговельних місць по вул. Рожевій на території ТОВ “Промтоварний ринок”, у тому числі проведено огляд торговельного місця № 3760, в результаті проведення якого встановлено, що станом на 07.08.2018 р. на вказаному торговельному місці розміщено два 20-футові контейнери та здійснюється підприємницька діяльність Козак М.В., який зазначив, що здійснює торговельну діяльність від імені та в інтересах ОСОБА_1 та відмовляється звільнити торговельне місце у добровільному порядку, що зафіксовано у складеному акті огляду від 07.08.2018 р.

Однак, як стверджує позивач, станом на 07.08.2018 р. зазначені контейнери не могли розміщуватися на вказаному торговельному місці у зв`язку з відсутністю на те правових підстав, а саме договірних відносин між відповідачем та Міністерством оборони на розміщення 20-футових контейнерів на торговельному місці.

Крім того, позивач вважає, що 31.05.2019р. закінчився термін дії, укладеного між сторонами договору № ВКС-1245 від 01.08.2016р., а відповідач і після цього продовжує безпідставно займати торговельне місце, не зважаючи на те, що не перебуває у договірних відносинах з Міністерством оборони України.

При цьому позивач вказує, що враховуючи те, що саме Міністерство оборони України є особою, яка до 2099 року є володільцем, розпорядником та користувачем 50-ма торговельними місцями (у томі числі № 3760), відповідно до договору №181/9-83р. від 21.02.2000р., укладеному між Міністерством оборони України, Авангардівською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Промтоварний ринок”.

Під час розгляду справи відповідачем заявлялось клопотання про витребування у позивача оригіналу вказаного договору, яке суд задовольнив та ухвалою від 13.10.2020р. витребував у позивача оригінал вказаного письмового доказу.

Частиною 6 статті 91 ГПК України встановлено, якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Якщо оригінал письмового доказу не поданий, в учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії, такий доказ не береться судом до уваги.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що позивачем не було надано витребуваного оригіналу договору №181/9-83р. від 21.02.2000р. – суд при вирішенні спору не приймає до уваги в якості докази, завірену копію вказаного договору.

Між тим, з підстав відсутності повноважень позивача на укладення з відповідачем договору № ВКС-1245 від 01.08.2016р., цей договір недійсним не визнавався, суд вирішуючи спір по цій справі, приймає до уваги його дійсність та умови, викладені в ньому.

Таким чином, підтримуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на відсутність у відповідача права користування торговельним місцем №3760, оскільки договір № ВКС-1245 від 01.08.2016р. було розірвано в односторонньому порядку на підставі пункту 7.3. цього договору та у зв`язку із закінченням терміну на який цей договір було укладено.

Приймаючи до уваги, що ФОП Борисенко С.М. до цього часу не звільнив торговельне місце і перешкоджає позивачу користуватись ним, Міністерство оборони України просить усунути перешкоди у користуванні торговельним місцем, шляхом звільнення торговельного місця №3760 від розміщених на ньому двох 20-футових контейнерів (шляхом демонтажу) по вулиці Рожевій на території ТОВ “Промтоварний ринок” за адресою: Одеська область, Овідіопольський р-н, смт. Авангард, вул. Базова, 20.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на те, що припинення дії договору в односторонньому порядку у серпні 2018року, не відбулось, оскільки ФОП Борисенко С.М. не надавав згоди позивачу на припинення вищевказаного договору, а ініціатива Міністерства оборони України щодо припинення дії договору без отримання на це згоди ФОП Борисенко Сергія Михайловича, згідно чинного законодавства - не тягне за собою припинення такого договору.

Також, відповідач вважає, що вищевказаний договір не припинив дію із закінченням терміну, на який його було укладено, оскільки його дію було продовжено на той же строк, відповідно до ст.764 ЦК України, приймаючи до уваги, що ФОП Борисенко С.М. після 31.05.2019р. продовжував користуватись торговельним місцем №3760 і протягом місяця після вказано дати заперечень проти цього від позивача не надходило.

12.09.2018 р. третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача надані письмові пояснення по справі, відповідно до яких вважає, що позов підлягає задоволенню.

Під час розгляду справи позивач позов підтримав у повному обсязі, а відповідач проти позову заперечував.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного:

Як зазначалось вище, 01.08.2016 р. між Міністерством оборони України, від імені якого діяв Концерн “Військторгсервіс”, та фізичною особою-підприємцем Борисенко Сергієм Михайловичем було укладено договір № ВКС-1245 про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів.

Пунктом 7.1. вказаного договору передбачалось, що він набирає чинності з 01 серпня 2016 року і діє до 31 травня 2019року.

Позивач вважає, що відповідач безпідставно користується торговельним місцем, оскільки зазначений договір було припинено на підставі пунктом 7.3, яким передбачалось, що дія договору припиняється, зокрема, за ініціативою однієї із сторін. Сторона, яка виступає з ініціативою про припинення дії договору, повинна письмово повідомити про це іншу сторону за два місяці.

З матеріалів справи вбачається, що листом №747/9 від 04.06.2018року ФОП Борисенко Сергій Михайлович був повідомлений про припинення з 06.08.2018року дії договору ВКС-1245 від 01.08.2016р., в порядку п.7.3., за ініціативою Міністерства оборони України.

Пунктом 7.3. вказаного договору передбачалось, що дія договору припиняється у випадках:

- закінчення терміну, на який він був укладений;

- за ініціативою однієї із сторін. Сторона, яка виступає з ініціативою про припинення дії договору, повинна письмово повідомити про це іншу сторону за два місяці.

Також у газеті “Одеські вісті” (випуск від 09.06.2018 р. №44 (5068)) на сторінці 11 розміщено оголошення наступного змісту: “За ініціативою Міністерства оборони України (МОУ) з 06.08.2018 року припиняється дія договорів про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів на території ТОВ “Промтоварний ринок” по вул. Рожевій, а саме: припиняється дія договору № ВКС-1245 від 01.08.2016 року укладеного з МОУ та ФОП Борисенко С.М. на користування торговельним місцем № 3760, на підставі повідомлення від 04.06.2018 р. № 747/9”. Позивач вказує, що аналогічного змісту повідомлення про припинення дії № ВКС-1245 від 01.08.2016 було розміщено і на веб-сайті ТОВ “Промтоварний ринок”.

Суд не погоджується з твердженнями позивача про відсутність у відповідача права користування торговельним місцем №3760 у зв`язку з тим, що договір № ВКС-1245 від 01.08.2016р., припинив дію з 06.08.2018р., на підставі пункту 7.3., в односторонньому порядку за ініціативою позивача.

Так, статтею 188 ГК України встановлено порядок зміни та розірвання господарських договорів. Зокрема, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішення договір не змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

В матеріалах справи відсутні докази погодження ФОП Борисенко Сергія Михайловича з пропозицією позивача про припинення з 06.08.2018року дії договору ВКС-1245 від 01.08.2016р., в порядку п.7.3., за ініціативою Міністерства оборони України, викладену в листі №747/9 від 04.06.2018року.

Тобто, незважаючи на те, що сторони не досягли згоди щодо припинення дії вищевказаного договору – позивач з позовом до відповідача про розірвання цього договору – до суду не звертався, і відповідного судового рішення з цього приводу – не приймалось.

Між тим, пункт 7.3. договору ВКС-1245 від 01.08.2016р. не містить будь-яких підстав розірвання договору чи припинення ним дії (крім закінчення строку на який його було укладено), а також не містить положень щодо можливості відхилення від загального порядку розірвання господарських договорів, встановленого статтею 188 ГК України.

А ініціатива позивача, в даному випадку, щодо припинення дії договору без отримання згоди на це іншої сторони договору (ФОП Борисенко С.М.) – не тягне за собою таких правових наслідків, як припинення дії договору.

Такий висновок щодо неможливості одностороннього розірвання договору викладено в Постанові об`єднаної палати Верховного суду від 05.07.2019р. по справі № 916/1484/18 у подібних правовідносинах.

Таким чином, на момент звернення позивача з позовом по цій справі, укладений між сторонами договір ВКС-1245 від 01.08.2016р., був чинним, і на підставі цього договору ФОП Борисенко Сергій Михайлович був законним користувачем торговельного місця № 3760.

За вказаних обставин, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Що стосується обставин відсутності у відповідача законного право користування вищевказаним торговельним місцем, приймаючи до уваги на обставини, що змінились під час розгляду справи, а саме – припинення дії договору ВКС-1245 від 01.08.2016р. у зв`язку із закінченням терміну, на який цей договір було укладено – до 31.05.2019р., суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Тобто, порушене право, право, що не визнається або оспорюється та законний інтерес, за захистом яких звертається особа - має існувати саме на момент звернення цієї особи до господарського суду.

Як зазначалось вище, на момент звернення Міністерства оборони України з позовом до ФОП Борисенко Сергія Михайловича (вх.№1790/18 від 09.08.2018р.) права позивача з боку відповідача нічим не порушувались і останній користувався торговельним місцем на підставі діючого договору ВКС-1245 від 01.08.2016р.

Відповідно, підстав для звернення з позовом у зв`язку з перешкоджанням з боку відповідача Міністерству оборони України у користуванні торговельним місцем № 3760 через ті обставини, що 31.05.2019р. закінчився терміну дії вказаного договору, станом на 09.08.2018року – не існувало.

Суд не погоджується з твердженням позивача про те, що 31.05.2019р. у відповідача припинилось право користування торговельним місцем. Так, статтею 764 ЦК України встановлено, якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічні умови щодо продовження строку дії договору оренди, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору протягом одного місяця після закінчення строку дії договору – передбачені і частиною 4 статті 284 ГК України.

Така позиція висловлена у постановах Верховного суду від 15.05.2018р. по справі №910/12031/17, від 13.06.2018р. по справі № 909/442/17, від 11.09.2018р. по справі № 925/1321/17, від 16.04.2019р. по справі №922/793/18.

Як зазначалось вище, пунктом 7.1. договору було передбачено, що він набуває чинності з 01 серпня 2016 року і діє до 31 травня 2019року. Тобто, 30 травня 2019року було останнім днем дії договору ВКС-1245 від 01.08.2016р.

Після вказаної дати відповідач продовжував користуватися торговельним місцем і з цим погоджуються сторони по справі.

Тобто, в період з 31.05.2019р по 30.06.2019р. включно, позивач, згідно з вимогами ст.764 ЦК України та ч.4 ст.284 ГК України, повинен був направити відповідачу відповідну заяву із запереченнями проти продовження дій договору.

До матеріалів справи, в якості доказів направлення такої заяви відповідачу, надано копію листа Концерну „Військоторгсервіс” в особі філії „Одеське управління військової торговлі” від 20.06.2019р. за №645/1 на адресу ФОП Борисенко С.М. та копію Рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач заперечує проти факту отримання вказаного листа. Суд вважає, що за таких обставин, належним доказом направлення відповідачу листа від 20.06.2019р. №645/1 мали бути поштова накладна з фіскальним касовим чеком та опис вкладення із зазначенням в ньому вказаного листа.

Таких доказів позивачем не надано.

Що стосується, наданої третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (Концерном „Військоторгсервіс” в особі Філії „Південна”), копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (трековий номер 65058 09995616 0,) (т.4 а.с.148), то воно не підтверджує факту направлення листа №645/1 від 20.06.2019р. стороні договору ВКС-1245 від 01.08.2016р., а саме – Фізичній особі-підприємцю Борисенко Сергію Михайловичу, оскільки в найменуванні адресата значиться – „Борисенко С.М.”, як фізична особа, яка в цьому статусі вищевказаного договору не укладала.

Крім того, зазначення прізвища „ ОСОБА_2 ” в розділі цього рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення не свідчить про отримання листа саме відповідачем по справі та стороною зазначеного вище договору – ФОП Борисенко Сергієм Михайловичем або іншою уповноваженою особою, з огляду на те, що в копії повідомлення взагалі відсутні відмітки про те, що поштове відправлення „вручено” та відмітки про те кому саме „особисто”, „за довіреністю” або уповноваженому” було вручено поштове відправлення.

До того ж, згідно трекінгу Укрпошти (т.5 а.с.76), дані щодо поштового відправлення 65058 09995616 станом на 19.11.2020р. відсутні, тому що не зареєстровані в системі.

За таких обставин, з огляду на неможливість прийняття судового рішення, що ґрунтується на припущеннях, - судом не приймається до уваги в якості належного та допустимого доказу, вищевказана копія Рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (трековий номер 65058 09995616 0), надана третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Таким чином, відповідно до положень ст.764 ЦК України та ч.4 ст.284 ГК України, приймаючи до уваги відсутність належних доказів повідомлення відповідача про заперечення проти користування останнім торговельним місцем №3760 протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору ВКС-1245 від 01.08.2016р. – вказаний договір слід вважати поновленим на той же строк. Тому, відповідач відповідно до умов цього договору, продовжує на законних підставах користуватись майном, що є предметом зазначеного договору, і підстав для усунення перешкод у користуванні цим торговельним місцем, шляхом його звільнення від розміщених на ньому двох 20-футових контейнерів (шляхом демонтажу) по вулиці Рожевій на території ТОВ “Промтоварний ринок” за адресою: Одеська область, Овідіопольський р-н, смт. Авангард, вул. Базова, 20 – судом не вбачається.

Додатково слід вказати, що позивачем не доведено того, що перешкоджання у користуванні торговельним місцем № 3760 з боку відповідача полягає у розташуванні на цьому місці саме двох 20-ти футових контейнерів, належних ФОП Борисенко Сергію Михайловичу, оскільки за договором ВКС-1245 від 01.08.2016р. відповідачу передавалось в користування торговельне місце для встановлення 20-ти футового контейнера (одного). Доказів розміщення на вказаному торговельному місці відповідачем другого 20-ти футового контейнера – позивачем не надано. Так, в Акті огляду торгового місця №3760 від 07.08.2018р., доданого до позовної заяви, відсутні відомості про розміщення відповідачем на цьому торговому місці двох 20-ти футових контейнерів, а зазначено тільки те, що торговельне місце №3760 „виділене під встановлення 20-футових контейнерів”, фактично використовується Козак Марією Василівною (реалізатор), яка користується ним від імені Борисенко Сергія Михайловича.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що навіть, якщо прийняти до уваги твердження позивача про користування відповідачем торговельним місцем без належних правових підстав (припинення дії договору ВКС-1245 від 01.08.2016р.), то позовні вимоги, також, задоволенню б не підлягали, у зв`язку з відсутністю порушеного права позивача та у зв`язку з недоведеністю цих позовних вимог.

Так, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За договором оренди, відповідно до ч.1 ст.283 ГК України, одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Позивачем до матеріалів справи надано копію Договору 9ДД/2019 від 28.12.2019р. (т.4 а.с.95-98), укладеного між Концерном „Військторгсервіс”, що діяв від імені Міністерства оборони України (Сторона 1), та Фізичною особою-підприємцем Симонян Каріною Петрівною (Сторона 2).

Пунктом 1.1. вказаного договору передбачалось, що Сторона 1 надає Стороні 2 право платного користування місцем під встановлення 20-ти футового контейнеру, яке розташоване за адресою: Одеська обл.., Овідіопольський район, смт.Авангард, територія ТОВ „Промтоварний ринок”, вул.Рожева, торговельне місце № 3760.

Сторона 2, відповідно до п.1.2.договору, вступає в строкове платне користування торговельним місцем з дати підписання Сторонами цього договору та акту приймання-передачі торговельного місця.

28.12.2019р. між сторонами зазначеного договору було складено Акт приймання-передачі (т.4 а.с.99) за яким Концерн „Військторгсервіс”,що діяв від Міністерства оборони України, передав, а ФОП Симонян Каріна Петрівна прийняла торговельне місце № 3760 для встановлення 20-ти футових контейнерів.

Приймаючи до уваги, відсутність в матеріалах справи доказів розірвання вищевказаного договору та повернення позивачу за актом торговельного місця №3760, як це передбачено абзацом шостим пункту 7.2. договору 9ДД/2019 від 28.12.2019р. – право користування спірним торговельним місцем було передано Фізичній особі-підприємцю Симонян Каріні Петрівні. Тобто, правові підстави для заявлення вимог про усунення перешкод у користуванні цим майном - у позивача, у будь-якому випадку - відсутні.

Більш того, позовні вимоги стосуються усунення перешкод в користуванні шляхом його звільнення від розміщених на ньому двох 20-футових контейнерів (шляхом демонтажу).

Тобто, перешкоджання у користуванні майном, як вбачається з позовних вимог – є розміщення на торговельному місці №3760 двох 20-ти футових контейнерів відповідача.

Між тим, з матеріалів справи (т.5 а.с.14-15) вбачається, що по договору оренди рухомого майна 364д/2019 від 28.12.2019р. два двадцяти футових контейнери (майно), що розміщені на торговельному місці № 3760 за адресою: Одеська обл.., Овідіопольський район, смт.Авангард, територія ТОВ „Промтоварний ринок”, вул.Рожева передавались в оренду Фізичній особі-підприємцю Симонян Каріні Петрівні. При цьому, орендодавцем зазначених контейнерів був Концерн „Військторгсервіс”.

Вказаний Договір оренди діяв з моменту його підписання сторонами і до 31 серпня 2020року. Після закінчення строку дії договору, відповідно до п.5.4. Орендар (ФОП Симонян Каріна Петрівна) була зобов`язана повернути Орендодавцю (Концерну „Військторгсервіс”) орендоване майно негайно (в день припинення договору).

Тобто, виходячи з вказаних документів, на торговельному місці № 3760 розташовані контейнери, які не належать і не знаходяться в користуванні у відповідача, а їхнім володільцем є ФОП Симонян Каріна Петрівна, приймаючи до уваги відсутність доказів повернення останньою орендованого майна Концерну „Військторгсервіс” після закінчення терміну дії договору 364д/2019 від 28.12.2019р.

Однак, як зазначалось вище, підставою для відмови у задоволенні позову суд вважає поновлення на той же строк дії, укладеного між Міністерством оборони України та ФОП Борисенко Сергієм Михайловичем, договору ВКС-1245 від 01.08.2016р. , і у зв`язку з цим, - відсутність підстав вважати неправомірним користування відповідачем торговельним місцем № 3760 для встановлення на ньому 20-футового контейнеру. Належність або відсутність права власності у відповідача або права користування у нього таким контейнером – не є предметом спору по справі. Тому, вирішуючи спір, суд виходить з того, що право встановлення 20-ти футового контейнеру на торговельному місці № 3760 відповідачу було надано умовами договору ВКС-1245 від 01.08.2016р., а такий контейнер фактично вже був розташований на вказаному торговельному місці на момент укладення договору.

Тому, вищевказані договори, укладені з ФОП Симонян Каріною Петрівною на користування торговельним місцем №3760 та оренди контейнерів – судом до уваги не приймаються, оскільки орендодавці по цим договорам передавали в оренду майно, яке не знаходилось у них в розпорядженні.

На підставі викладеного, у задоволенні позову слід відмовити з покладенням на позивача судових витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України

та може бути оскаржено в порядку ст..ст.253-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 15.12.2020р.

Суддя О.А. Демешин