Рішення № 93533702, 14.12.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" грудня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2368/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Аганін В.Ю.

розглянувши справу №916/2368/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Октан” (65300, Одеська обл., Кілійський район, м. Кілія, вул. Миру, буд. 83; код ЄДРПОУ 22506013)

До відповідача: Державного підприємства „Дослідне господарство ім. М.І. Кутузова інституту сільського господарства Причорномор`я національної академії аграрних наук України” (68440, Одеська обл., Арцизький район, с. Прямобалка, вул. Свободи, буд. 15; код ЄДРПОУ 00484015)

Про стягнення 263360,45 грн.

Представники:

від позивача: Волканов Є.В., адвокат за ордером

від відповідача: Наронов О.М., самопредставництво

Встановив: Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю „Октан” звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства „Дослідне господарство ім. М.І. Кутузова інституту сільського господарства Причорномор`я національної академії аграрних наук України” про стягнення, з урахуванням заяви від 14.12.2020р., боргу в загальному розмірі 263360,45 грн.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Октан” обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору купівлі-продажу нафтопродуктів №45 від 12.02.2018р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.08.2020р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Октан” до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2368/20. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "16" вересня 2020 р. о 12:00. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 16.09.2020р. о 12:00.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.09.2020р. призначено підготовче засідання у справі №916/2368/20 на "12" жовтня 2020 р. о 12:00. Викликано учасників справи у підготовче засідання на 12.10.2020р. о 12:00.

12.10.2020р. до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.10.2020р. продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №916/2368/20 на 30 днів до 16.11.2020р. Відкладено підготовче засідання на "02" листопада 2020р. о 11:40. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 02.11.2020р. о 11:40.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.11.2020р. закрито підготовче провадження у справі № 916/2368/20. Призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "16" листопада 2020 р. о 12:45. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 16.11.2020р. о 12:45.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на його адресу ухвали суду, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання такого відправлення.

14.12.2020р. позивачем було надано клопотання про витрати на професійну правничу допомогу.

У судовому засіданні 14.12.2020 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 15.12.2020р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

12 лютого 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Октан” (продавець) та Державним підприємством „Дослідне господарство ім. М.І. Кутузова інституту сільського господарства Причорномор`я національної академії аграрних наук України” (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу нафтопродуктів №45 (надалі – Договір), за умовами пункту 2.1 вказаного Договору, Продавець зобов`язується передати певну кількість Товару (партії Товару) у власність Покупця, а Покупець зобов`язується приймати Товар в кількості, асортименті, по цінам, в терміни, відповідно до умов Договору і Додатків до нього, що є невід`ємними частинами цього Договору і повністю оплачувати його вартість (ціну).

Пунктом 2.2 Договору визначено, що поставка товару може здійснюватись двома шляхами: відвантаження нафтопродуктів автомобільним транспортом; відпуску нафтопродуктів з АЗС за відомостями форми N 16-НП або за Бланками.

Відповідно до п. 3.3 Договору, зокрема визначено, що загальна кількість товару, що передається за цим договором сторонами не обмежується і визначається виходячи з кількості товару вказаної в підписаних сторонами накладних на кожну партію товару передану продавцем покупцеві.

Відповідно до п. 3.4.2, Договору, доставка товару до пункту призначення здійснюється автотранспортом продавця, якщо інше не буде зазначено у заявці покупця. Товар вважається поставленим продавцем по кількості і якості в момент підписання супроводжувальних документів (видаткової та/або товарно-транспортної накладної) (п. 3.4.4 Договору).

У підрозділі 3.5 Договору узгоджено, що в порядку відпуску нафтопродуктів за бланками зобов`язання продавця передати товар вважається виконаним, а право власності на товар - переданим покупцеві, у момент завантаження продавцем товару у транспортний засіб Держателя бланка на території АЗС.

Підрозділ 3.6 Договору визначає порядок відпуску нафтопродуктів за відомостями. Відповідно до пункту 3.6.2 Договору, кількість відпущених нафтопродуктів фіксується у відомості за формою N 16- НП, яка ведеться на АЗС, що підтверджується підписами оператора АЗС та водія.

Пункт 4.1 Договору закріплює обов`язок покупця оплатити товар на умовах 100% попередньої оплати партії товару, якщо інше не передбачено сторонами в Додатках до Договору.

За пунктом 4.8 Договору визначено, що загальна сума Договору складається із загальної вартості Товару, відпущеного Покупцю за весь термін дії Договору.

За матеріалами справи з`ясовано, що позивач виконав свої зобов`язання за Договором за 2018 рік відповідно до видаткових накладних на суму 216600,00 грн. та відомостей на відпуск нафтопродуктів до них на загальну кількість товару 6387 л.

На підтвердження зазначеного позивачем було надано документи, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до платіжних доручень №51 від 12.02.2018 р., №142 від 16.04.2018 р., №260 від 18.05.2018 р., №289 від 04.06.2018 р., №329 від 14.06.2018 р., №354 від 25.06.2018 р.. №450 від 30.07.2018 р., №528 від 06.09.2018 р., №529 від 10.09.2018 р., №608 від 27.09.2018 р., №667 від25.10.2018 р., №769 від 17.12.2018 р. відповідачем було оплачено товар за Договором у сумі 216600,00 грн., чим виконано зобов`язання за договором у повному обсязі.

Термін дії Договору встановлювався до 31 грудня 2018 року, а пунктом 9.4 вказано, якщо за місяць до дати закінчення дії Договору, будь-яка сторона не повідомить письмово іншу сторону про бажання припинити даний Договір, він вважається пролонгованим на один календарний рік. Таким чином, за відсутності повідомлення жодної із сторін про бажання припинити Договір, він вважається пролонгованим на один рік.

26 грудня 2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Октан” (продавець) та Державним підприємством „Дослідне господарство ім. М.І. Кутузова інституту сільського господарства Причорномор`я національної академії аграрних наук України” (покупець) було укладено додаткову угоду №1 до Договору купівлі-продажу нафтопродуктів №45 від 12.02.2018р., за умовами якої позивач зобов`язувався поставити товар - дизпаливо у кількості 11780 л., на загальну суму 245024,00 грн. Пунктом 3 Додаткової угоди визначено, що розрахунки за цією Додатковою угодою здійснюються на умовах відстрочки платежу, а саме до 27.01.2020 р. включно.

В обґрунтування позову було зазначено суду, що позивач виконав свої зобов`язання за Договором за період з 31 січня 2019 року до 24 січня 2020 року відповідно до видаткових накладних на суму 2639453,10 гривень та відомостей на відпуск нафтопродуктів до них на загальну кількість товару 114 453,58 л.

На підтвердження зазначеного суду надано наступні документи: видаткову накладну №1438 від 3 грудня 2019 року - на суму 5160,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та №1439 від 3 грудня 2019 року - на суму 975,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість до них з 02.12.2019 р. по 05.12.2019 р. на 230 л, накладну №80 від 31 січня 2019 року - на суму 13730,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомості з 22.12.2018 р. по 05.02.2019 р. до неї на 500 л, накладну №193 від 26 лютого 2019 року - на суму 7940,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість до неї з 25.02.2019 р. по 02.03.2019р. на 300 л, накладну №198 від 28 лютого 2019 року - на суму 13000,00грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість до неї на 500 л, накладна №192 від 26 лютого 2019 року - на суму 9100,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомості до неї з 25.02.2019 р. по 24.03.2019 р. на 350 л, накладну №175 від 21 лютого 2019 року - на суму 10400,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість до неї на 400 л, накладну №165 від 20 лютого 2019 року - на суму 5200,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість - на 200 л, накладну №160 від 19 лютого 2019 року - на суму 9020,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 340 л, накладну №120 від 11 лютого 2019 року - на суму 13350,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 500 л, накладну №103 від 4 лютого 2019 року - на суму 15015,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість - на 550 л, накладну №329 від 27 березня 2019 року - на суму 15000,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомості з 20.03.2019 р. по 27.03.2019 р. на 572 л, накладну №309 від 22 березня 2019 року - на суму 7400,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість - на 285 л, накладну №294 від 20 березня 2019 року - на суму 10400,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 400 л, №271 від 15 березня 2019 року - на суму 10400,00грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 400 л, №266 від 14 березня 2019 року на суму 17390,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомості на 650 л, №263 від 13 березня 2019 року - на суму 10 400 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 400 л, №237 від 7 березня 2019 року - на суму 10400,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 400 л, №233 від 6 березня 2019 року - на суму 10400,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 400 л, №225 від 5 березня 2019 року на суму 8008,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 308 л, №220 від 4 березня 2019 року - на суму 5000,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 192 л, №468 від 25 квітня 2019 року - на суму 25470,00 грн. (в т. ч. ПДВ) та відомість на 900 л, №461 від 24 квітня 2019 року - на суму 8820,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 322 л, №448 від 22 квітня 2019 року - на суму 12135,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 450 л, №425 від 16 квітня 2019 року - на суму 10570,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 400 л, № 412 від 12 квітня 2019 року - на суму 7800,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 300 л, №399 від 10 квітня 2019 року - на суму 7800,00 грн. (в т. ч. ПДВ) та відомість на 300 л, №389 від 9 квітня 2019 року - на суму 10570,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 400 л, №362 від 3 квітня 2019 року - на суму 10570,00 грн. (в .ч. ПДВ) та відомість на 400 л, №353 від 1 квітня 2019 року - на суму 15628,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 593 л,№352 від 1 квітня 2019 року - на суму 15600,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 600 л, №571 від 22 травня2019 року - на суму 10000,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 354 л, №556 від 17 травня 2019 року - на суму 41520,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомості на 1 450л, №526 від 10 травня 2019 року - на суму 8550,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 300 л, №516 від 8 травня 2019 року - на суму 11500,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 400 л, №502 від 6 травня 2019 року - на суму 8550,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 300 л, №492 від 3 травня 2019 року - на суму 10000,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 351 л, №799 від 9 липня 2019 року - на суму 62008,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомості на 2 392 л, №842 від 22 липня 2019 року - на суму 47720,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 1 932 л, №287 від 17 липня 2019 року - на суму 95827,00 грн. ( в т.ч. ПДВ) та відомість на 3 864 л, №768 від 3 липня 2019 року - на суму 8830,00 грн. ( в т.ч. ПДВ) та відомість на 297 л, 3995 від 28 серпня 2019 року - на суму 27187,00 грн. та №996 від 28 серпня 2019 року - на суму 812,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 1030 л, №958 від 16 серпня 2019 року на суму 60 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 2 424,54 л, №940 від 13 серпня 2019 року - на суму 50000,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 1 945,86 л, №949 від 14 серпня 2019 року - на суму 70000,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 2 754,72 л, №933 від 12 серпня 2019 року - на суму 12000,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомості на 463,4 л, №931 від 12 серпня 2019 року - на суму 28028,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 1 144 л, №918 від 7 серпня 2019 року - на суму 24602,10 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 987 л. №892 вді 1 серпня 2019 року на суму 29894,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 1180 л, №1282 від 31 жовтня 2019 року - на суму 44700,00 грн (в т.ч. ПДВ) та відомість на 1 800 л, №1263 від 26 жовтня 2019 року - на суму 109920,00 грн. та відомість на 8 744.8 л, №1261 від 25 жовтня 2019 року - на суму 7740,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 300 л, №1245 від 23 жовтня 2019 року - на суму 5920,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 230 л, №1244 від 23 жовтня 2019 року - на суму 122080,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та товарно-транспортна накладна №100117/2 до неї на 5 540,47 л, №1237 від 22 жовтня 2019 року - на суму 31020,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомості на 1 282 л, №1233 від 22 жовтня 2019 року - на суму 110400,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та товарно-транспортну накладну(далі - ТТН) №100115 на 4823.62 л, №1225 від 21 жовтня 2019 року - на суму 122080,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та ТТН №100113 на 5635,72 л, №1206 від 16 жовтня 2019 року - на суму 123200,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та ТТН №100105 на 5624 л, №1205 від 16 жовтня 2019 року - на суму 25800,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 1000 л, №1165 від 9 жовтня 2019 року - на суму 124320,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та ТТН №100097 на 5614,9л, №1164 від 9 жовтня 2019 року - на суму 35682,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 1337л, №1129 та №1130 від 2 жовтня 2019 року - на суму 24624,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та ТТН №100092/2 на 10 802,46 л, №1408 від 28 листопада 2019 року - на суму 3870,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 150 л, №1385 та №1386 від 21 листопада 2019 року - на суму 82999,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомості на 3269л, №1362 від 14 листопада 2019 року - на суму 108480,00 грн. (в т. ч. ПДВ) та ТТН №139 на 4833,24 л, №1351 від 12 листопада 2019 року - на суму 7740,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 300 л, №1348 від 11 листопада 2019 року - на суму 52166,40 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 2112 л, №1319 від 5 листопада 2019 року - на суму 4050,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 150 л, №1326 від 6 листопада 2019 року - на суму 12960,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 500 л, №1528 від 27 грудня 2019 року - на суму 2730,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 84 л, №1527 від 27 грудня 2019 року - на суму 13270,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 503 л, №1526 від 27 грудня 2019 року - на суму 245024,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та ТТН №100158 на 11 915,85л, №1521 від 24 грудня 2019 року - на суму 7740,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 300 л, №1507 від 19 грудня 2019 року - на суму 11 985,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 450 л, №1498 від 17 грудня 2019 року - на суму 11 985,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 450 л, №1475 від 10 грудня 2019 року - на суму 9155,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 400 л, видаткову накладну №24 від 10 січня 2020 року - на суму 6675,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість до неї на 250 л, №38 від 14 січня 2020 року - на суму 1300,00 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомість на 40 л, №25 від 10 січня 2020 року - на суму 650 грн. (в т.ч. ПДВ), №37 від 14 січня 2020 року - на суму 7 890 грн. (в т.ч. ПДВ) та відомості на 300 л.

Відповідно до платіжних доручень за 2019-2020 рік №№25, 32,35, 54, 60, 64, 75, 76, 79, 93, 94, 105, 107, 112, 118, 121, 126, 130, 136, 144, 146, 147, 160, 161, 166, 171, 181, 190, 193, 201, 203, 205, 207, 212, 232, 365, 375, 387, 395, 413, 414, 424, 425, 426, 427, 428, 435, 541, 565, 573, 577, 580, 581, 589, 591, 617, 632, 635, 650, 653, 657, 741, 752, 759, 768, 769, 770, 777, 781, 2, 7, 8 відповідачем було оплачено товар за Договором у сумі 2404428,10 грн., чим частково виконано покладені на нього зобов`язання. Таким чином, за період з 1 січня 2019 року до 23 січня 2020 року виникла заборгованість у сумі 235024грн.

Позивач виконав свої зобов`язання за Договором за 2020 рік відповідно до видаткових накладних на суму 146742 грн. та відомостей на відпуск нафтопродуктів до них на загальну кількість товару 5 908 л., що підтверджується наданими ним документами.

Відповідно до платіжних доручень: №18, 28, 31, 32, 36, 42, 43, 44. 67, 76, 77, 96, 124, 147, 196, 351, 355 відповідач оплатив товар за Договором у сумі 146742,00 грн.

Таким чином, станом на 10 серпня 2020 року у Відповідача, за договором купівлі- продажу №45 від 12.02.2018 року з урахуванням Додаткової угоди №1, наявна заборгованість у розмірі 235024,00 грн.

Відповідно до пункту 3 Додаткової угоди №1 від 26.12.2019р. до Договору купівлі-продажу №45 від 26 грудня 2019 року, розрахунки здійснюються на умовах відстрочки платежу. Покупець зобов`язується оплатити повну вартість Товару, що відображена в Додатковій угоді, рахунках - фактурах та накладних документах на товар до 27 січня 2020 року включно.

Відповідно до пункту 6.2 Договору, Покупець зобов`язаний сплатити Продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період існування заборгованості від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

За розрахунком позивача, сума пені за період з 28.01.2020р. по 10.08.2020р. становить 21505,34 грн., інфляційні збитки за той самий період складають 3055,31 грн., сума 3% річних за період з 28.01.2020 року по 10.08.2020 року складає 3775,80 грн.

Загальна сума грошових коштів, яку, за твердженням позивача, має сплатити Державне Підприємство „Дослідне господарство ім. М.І. Кутузова інституту сільського господарства Причорномор`я національної академії аграрних наук України” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Октан” в рахунок погашення заборгованості та відшкодування збитків становить: 235024,00 грн. (борг), 21505,34 грн. (пеня), 3055,31 грн. (інфляційні збитки), 3775,80 грн. (3% річних), що загалом становить грошову суму у розмірі – 263360,45 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю „Октан”, як продавцем, та Державним підприємством „Дослідне господарство ім. М.І. Кутузова інституту сільського господарства Причорномор`я національної академії аграрних наук України”, як покупцем, виникли на підставі укладеного між ними 12 лютого 2018 року Договору купівлі-продажу нафтопродуктів №45 та укладеної між ними 26 грудня 2019 року Додаткової угоди №1 до Договору купівлі-продажу нафтопродуктів №45 від 12 лютого 2018 року.

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.656 Цивільного кодексу України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

За положеннями ст.662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст.663 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Державним підприємством „Дослідне господарство ім. М.І. Кутузова інституту сільського господарства Причорномор`я національної академії аграрних наук України” прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору купівлі-продажу нафтопродуктів №45 від 12 лютого 2018 року, з урахуванням Додаткової угоди №1 від 26 грудня 2019 року до Договору купівлі-продажу нафтопродуктів №45 від 12 лютого 2018 року щодо оплати вартості отриманого з боку позивача товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті 235024,00 грн. основного боргу за отриманий товар - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до пункту 6.2 Договору, Покупець зобов`язаний сплатити Продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період існування заборгованості від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем було здійснено нарахування пені на суму боргу 235024,00 грн. за період з 28.01.2020р. по 10.08.2020р. та борг зі сплати пені становить – 21505,34 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного та зазначеного, суд вважає за необхідне здійснити перерахунок пені, з урахуванням припинення такого нарахування через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, тобто за період з 28.01.2020р. по 28.07.2020р.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення23502428.01.2020 - 30.01.2020313.5000 %0.074 %*520.1423502431.01.2020 - 12.03.20204211.0000 %0.060 %*5933.3923502413.03.2020 - 23.04.20204210.0000 %0.055 %*5393.9923502424.04.2020 - 11.06.2020498.0000 %0.044 %*5034.3923502412.06.2020 - 22.07.2020416.0000 %0.033 %*3159.3423502423.07.2020 - 28.07.202066.0000 %0.033 %*462.34Таким чином, загальна сума пені складає 20503,60 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, за період з 28.01.2020р. по 10.08.2020р. інфляційні збитки складають 3055,31 грн., сума 3% річних за період з 28.01.2020 року по 10.08.2020 року складає 3775,80 грн.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо здійсненого ним нарахування інфляційних втрат, вважає його частково не вірним, оскільки при здійсненні такого нарахування позивачем було допущено арифметичні помилки.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції?28.01.2020 - 10.08.20202350241.0122815.22237839.22

Таким чином, інфляційні становлять – 2815,22 грн.

Суд, переривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 3% річних у розмірі 3775,80 грн. вважає такий розрахунки вірним, а вимоги про їх стягнення - правомірними.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог Державного підприємства „Дослідне господарство ім. М.І. Кутузова інституту сільського господарства Причорномор`я національної академії аграрних наук України” зі стягненням з відповідача боргу – 235024,00грн., пені – 20503,60 грн., 3% річних – 3775,80 та інфляційних втрат – 2815,22грн.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями ч. 1-3 ст. 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.1 ст.26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За приписами ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.08.2020р. між Адвокатським об`єднанням „Практика” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Октан” було укладено Договір №1 про надання правової допомоги, умовами якого визначено, що клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, а Клієнт зобов`язується виплатити адвокатському об`єднанню гонорар за надання правової допомоги, розмір якого передбачений додатковою угодою, яка являється невід`ємною частиною цього Договору.

06.08.2020р. між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору №1 про надання правової допомоги від 06.08.2020р., з якої вбачається, що вартість однієї години роботи адвоката становить 1500,00 грн., складається з витраченого часу та п. 4 визначено, що оплата за даним договором здійснюється не пізніше 20 днів з моменту отримання клієнтом рахунку в готівковому або безготівковому порядку.

Також в матеріалах справи міститься розрахунок витрати за Договором №1 про надання правової допомоги від 06.08.2020р. та Додаткову угоду №1 від 06.08.2020р., Акт №1, Акт №1 приймання-передачі наданих послуг від 14.12.2020р., рахунок №1 до Договору №1 про надання правової допомоги від 06.08.2020р. та Додаткової угоди №1 від 06.08.2020р.

Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у Постанові від 03.10.2019р. по справі №922/445/19 дійшла висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для розподілу між сторонами витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 12000,00 грн., які повинні бути оплачені позивачем на рахунок адвокатського об`єднання не пізніше 20 днів з моменту отримання клієнтом рахунку в готівковому або безготівковому порядку. Зазначені положення кореспондуються з європейськими стандартами, зокрема п. 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя №R(81) 7, в якому передбачено, що, за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Крім того, суд зазначає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат на правничу допомогу, в силу приписів ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України покладений саме на відповідача. Однак, відповідачем будь-якої незгоди щодо розміру витрат на правничу допомогу, понесених позивачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, господарський суд вважає, що витрати на правничу допомогу у розмірі 11943,42 грн., на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 3931,78 грн. покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог (розраховані із врахуванням, що за заявлені позовні вимоги позивача судовий збір становив – 3950,41грн.).

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Октан” – задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства „Дослідне господарство ім. М.І. Кутузова інституту сільського господарства Причорномор`я національної академії аграрних наук України” (68440, Одеська обл., Арцизький район, с. Прямобалка, вул. Свободи, буд. 15; код ЄДРПОУ 00484015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Октан” (65300, Одеська обл., Кілійський район, м. Кілія, вул. Миру, буд. 83; код ЄДРПОУ 22506013) заборгованість за договором купівлі-продажу нафтопродуктів №45 від 12.02.2018р. у розмірі 235024 (двісті тридцять п`ять тисяч двадцять чотири) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 3775 (три тисячі сімсот сімдесят п`ять) грн. 80 коп., пеню у розмірі 20503 (двадцять тисяч п`ятсот три) грн. 60 коп., інфляційні збитки у розмірі 2815 (дві тисячі вісімсот п`ятнадцять) грн. 22 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11943 (одинадцять тисяч дев`ятсот сорок три) грн. 42 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3931 (три тисячі дев`ятсот тридцять одну) грн. 78 коп.

3.В іншій частині позову – відмовити.

Повний текст рішення складено 15 грудня 2020 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко