Рішення № 9353122, 26.04.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

26 квітня 2010 р.           Справа 11/48-10

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницький завод

«Пневматика»

до: товариства з обмеженою відповідальністю «С.М + ТЕПЛИЙ БЕТОН»,

м. Вінниця

про стягнення 138628,83 грн.

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Кармаліта , за участю представників:

від позивача - Ю. Мельник за довіреністю;

від відповідача - І. Щегляк керівник.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «С.М + ТЕПЛИЙ БЕТОН»заборгованості в загальному розмірі 138628,83 грн., з яких: 114231,13 грн. –борг по оренді, 4312,93 грн. –борг за спожиту електроенергію, 3117,27 грн. –борг за спожиту воду, 10012,51 грн. –пеня, 5589,56 грн. –індекс інфляції, 1365,43 грн. –3% річних.

В процесі розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимог, про що подав заяву № 10/18 від 12.04.2010р., в якій окрім заявлених позовних вимог просить стягнути з відповідача 3927,53 грн. пені, 2802,37 грн. індексу інфляції та 449,69 грн. 3% річних. Загалом заявлено до стягнення 145808,42 грн..

Позовні вимоги мотивовано тим, що у відповідності до укладеного між сторонами 01.07.2008р. договору оренди № 50, позивач передав а відповідач прийняв нежитлове приміщення площею 879,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, 39А. Відповідно до п. 5.2 договору орендна плата сплачується наперед за наступний місяць не пізніше 10 числа попереднього місяця. В порушення умов даного пункту договору відповідач станом на грудень 2009 року заборгував 114231,13 грн. орендної плати, 4312,93 грн. плати за спожиту електроенергію та 3117,27 грн. плати за спожиту воду.

Відповідач в заяві від 26.04.2010р. позовні вимоги в розмірі 145808,42 грн. визнає в повному обсязі.

Зважаючи на визнання відповідачем позову, суд приймає рішення у відповідності з приписами ст. 78 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши доводи представників сторін доказами та оцінивши їх на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

01 липня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Вінницький завод «Пневматика»(позивач, за договором Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «С.М + ТЕПЛИЙ БЕТОН»( відповідач, за договором Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення, за умовами якого Орендодавець передав Орендарю в строкове платне користування нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, 39А.

Пунктами 5.1., 5.2. договору встановлено, що розмір орендної плати за приміщення складає 10,50 грн. за 1 кв.м. за місяць. Орендна плата перераховується на поточний рахунок Орендодавця наперед за наступний місяць не пізніше 10 числа попереднього місяця.

З метою здійснення відповідачем господарської діяльності по виготовленню виробів, в період дії договору оренди між сторонами укладено договір на користування електричною енергією за № 201-35-132 від 07.07.2008р. та договір на водопостачання № 201-35-133 від 07.07.2008р., якими визначено порядок та умови користування та проведення розрахунків за використану електроенергію та спожиту воду.

Як стверджується матеріалами справи та поясненнями представників сторін, відповідач проводив розрахунки за вказаними вище договорами, в тому рахунку договором оренди, в порушенням строків та не в повному обсязі.

Тому станом на грудень 2009 року за останнім рахується заборгованість по орендній платі в розмірі 114231,13 грн., 4312,93 грн. плати за спожиту електроенергію та 3117,27 грн. плати за спожиту воду, що також підтверджується обопільно підписаним актом звірки розрахунків за період з 01.07.2008р. по 01.01.2010р..

В зв’язку з систематичним порушенням відповідачем умов договору оренди щодо сплати орендних платежів, сторони домовились про розірвання договору оренди та 31.12.2009р. уклали угоду про розірвання договору оренди № 50 від 01.07.2008р..

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення боргу згідно договору оренди та договорів на водопостачання і користування електричною енергією.

В силу ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин позивачем правомірно заявлено до стягнення 114231,13 грн. боргу по орендній платі, 4312,93 грн. боргу по платежах за спожиту електроенергію та 3117,27 грн. боргу по платежах за спожиту воду.

Судом також розглянуто вимоги позивача про стягнення 13940,04 грн. пені за період з 01.09.2009р. по 11.04.2010р., 8391,93 грн. індексу інфляції за період з вересня 2009 року по березень 2010 року та 1815,12 грн. - 3% річних за період з 01.09.2009р. по 11.04.2010 р..

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором, він є боржником, що прострочив.

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Перевіривши правильність нарахування позивачем інфляційних нарахувань, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 8391,93 грн. інфляційних за період з вересня 2009 року по березень 2010 року.

Вказаною нормою встановлена також відповідальність за порушення зобов‘язань у вигляді стягнення трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку правильності нарахування трьох відсотків річних за період з 01.09.2009р. по 11.04.2010 р., суд дійшов висновку про правомірність заявлення до стягнення 1815,12 грн. трьох відсотків річних.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

В силу ч.ч.1,2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 цього Кодексу право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Приписами ч.6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 9.1 договору оренди сторони визначили, що за порушення строків внесення орендної плати, встановлених пунктами 5.2 та 5.3 договору, Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожних день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що позивачем допущено помилку в нарахуванні пені в бік завищення, так як розмір пені за договором оренди за період з 01.09.2009р. по 31.03.2010р. становить 12403,35 грн..

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Зважаючи на наведене, позов підлягає частковому задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «С.М + ТЕПЛИЙ БЕТОН»(21000, м. Вінниця, вул. Гонти, 39-А, код 35903923) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницький завод «Пневматика»(21000, м. Вінниця, вул. Гонти, 39-А, код 25499621) 114231 (сто чотирнадцять тисяч двісті тридцять одну) грн. 13 коп. –боргу по орендній платі; 4312 (чотири тисячі триста дванадцять) грн. 93 коп. –боргу по платі за спожиту електроенергію; 3117 (три тисячі сто сімнадцять) грн. 27 коп. –боргу по платі за спожиту воду; 12403 (дванадцять тисяч чотириста три) грн. 35 коп. –пені; 13940 (тринадцять тисяч дев’ятсот сорок) грн. 04 коп. –індексу інфляції; 1815 (одну тисячу вісімсот п'ятнадцять) грн. 12 коп. –3% річних; 1442 (одну тисячу чотириста сорок дві) грн. 71 коп. - витрат зі сплати державного мита та 233 (двісті тридцять три) грн. 52 коп. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          В позові в частині стягнення 1536,69 грн. пені відмовити.

5.          Копію рішення направити сторонам.

Рішення оформлено та підписано 29.04.2010р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2- позивачу - (21100, м. Вінниця, вул. Гонти, 39-А)

3- відповідачу - (21000, м. Вінниця, вул. Гонти, 39-А)