Рішення № 9352826, 17.12.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 211

РІШЕННЯ

Іменем України

17.12.2009Справа №2-8/17281-2006 За позовом - ЗАТ "Торговий дім "Масандра", м. Ялта

до відповідача - ТОВ "Ізокор", м. Алушта

третя особа – Алуштинська міська рада, м. Алушта

про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення в сумі 1935,38 грн.

Суддя Чумаченко С.А.

Представники:

Від позивача – не з'явився.

Від відповідача - Володін Є.Р. представник по довіреності від 23.04.09р.

Третя особа – не з'явився.

Суть спору: ЗАТ "Торговий дім "Масандра" звернулося до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача ТОВ "Ізокор", просить суд:

-          зобов'язати ТОВ «Ізокор» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0071га за адресою м. Алушта, вул. Глазкрицького;

-          стягнути з ТОВ «Ізокор» на користь ЗАТ "Торговий дім "Масандра" розходи по орендної платі за фактичне невикористання Позивачем земельної ділянки площею 0,0071га, незаконно займану ТОВ «Ізокор», всього в сумі 1935,38грн..

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату слухання справи повідомлений належним чином – рекомендованим листом.

Представник третій особи в судове засідання не з'явився, про дату слухання справи повідомлений належним чином – рекомендованим листом.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, просить суд в задоволенні позову відмовити.

Справа слуханням відкладалася відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Так, позивач мотивує свої позовні вимоги ти, що частина земельної ділянки, наданої позивачу рішенням Алуштинської міської ради №25\114 від 05.10.05р. та передана йому за договором оренди землі від 15 травня 2006 року, зайнята та використовується ТОВ «Ізокор». У зв'язку з відсутністю у відповідача яких-небудь правовстановлюючих документів на землю, ЗАТ "Торговий дім "Масандра" просить витребувати земельну ділянку із чужого незаконного володіння шляхом зобов’язання ТОВ «Ізокор» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0071, розташовану за адресою м. Алушта, вул. Глазкрицького.

Суд розглянувши матеріали справи вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступними підставами.

05 жовтня 2005 року Алуштинською міською радою за №25\114 25-ї сесії 4-го скликання прийнято рішення «Про укладення договору оренди з ЗАТ «Торговельний дом «Масандра»».

Відповідно до п.1 рішення №25\114 вирішено укласти з ЗАТ «Торговельний домом «Масандра» з 01.01.06р. договір оренди земельної ділянки площею 0,1100га для реконструкції кінотеатру «Прибой» під розміщення виставочно-торговельного центру у м. Алушта, вул. Глазкрицького, у зв’язку із закінченням строку оренди земельної ділянки 0,0071га ТОВ «Ізокор».

15 березня 2006 року між Алуштинською міською радою та ЗАТ «Торговельний домом «Масандра» укладений договір оренди землі.

Відповідно до п.1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення (забудовані землі, використовувані в комерційних цілях), яка знаходиться у м. Алушта, по вул. Глазкрицького.

Згідно до Державного акту про постійне користування землею серії ЯД №615236 «Торговельний домом «Масандра» є власником земельної ділянки, площею 0,11га, розташованої в м. Алушта, вул. Глазкрицького,1.

Пунктом 31 договору оренди земельної ділянки від 15 березня 2006 року передбачено, що дія договору припиняється у разі придбання орендарем земельної ділянки у власність.

Відповідно п.3 ч. 1 ст. 31 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі припиняється в разі поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря.

Отже, з моменту отримання «Торговельний домом «Масандра», на підставі Державного акту про постійне користування землею серії ЯД №615236 та п.3 ч. 1 ст. 31 Закону України “Про оренду землі”, договір оренди земельної ділянки від 15 березня 2006 року припинив свою дію.

09 червня 2008 року між ЗАТ “Торговий дім “Масандра” та ТОВ “Білсвєт” було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно з яким Продавець (ЗАТ “Торговий дім “Масандра”) зобов’язався передати у власність Покупця (ТОВ “Білсвєт”) земельну ділянку площею 0,1100 га, що розташована за адресою м. Алушта, вул.. Глазкрицького, 1, цільове призначення якої –комерційне використання, а Покупець у свою чергу зобов’язався прийняти вказану земельну ділянку та сплатити її вартість на умовах даного договору.

Господарським судом АР Крим була розглянута справа №2-26\10179-2008 та 19 грудня 2008 року прийнято рішення яким вирішено:

-          визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,11 га, розташованої в м. Алушта по вул. Глазкрицького, 1, укладений між ЗАТ “Торговий дім “Масандра”(м. Ялта, смт. Масандра, вул.. Миру, 6; ЗКПО 24040228) та ТОВ “Білсвєт”(м. Ялта, смт. Масандра, вул. Вінодєла Єгорова, 9А; ЗКПО 35688561) 09.06.2008р. дійсним.

-          визнати за ТОВ “Білсвєт”(м. Ялта, смт. Масандра, вул. Вінодєла Єгорова, 9А; ЗКПО 35688561) право власності на земельну ділянку площею 0,11 га, розташовану в м. Алушта по вул. Глазкрицького, 1.

Рішення господарського суду АР Крим від 19 грудня 2008 року по справі №2-26\10179-2008 в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили.

Отже, з моменту набрання рішення господарського суду АР Крим від 19 грудня 2008 року по справі №2-26\10179-2008 законної сили, ТОВ “Білсвєт” стало власником земельної ділянки площею 0,11 га, розташовану в м. Алушта по вул. Глазкрицького, 1.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Так, на сьогоднішній день ЗАТ “Торговий дім “Масандра” є неналежним позивачем по справі, оскільки не має жодних права щодо спірної земельної ділянки площею 0,0071, розташованої за адресою м. Алушта, вул. Глазкрицького.

Згідно до ст. 387 Цивільного кодексу України тільки власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Як раніше було встановлено судом, власником спірної земельної ділянки є ТОВ “Білсвєт”, на підставі рішення господарського суду АР Крим від 19 грудня 2008 року по справі №2-26\10179-2008.

Крім того, позивач просить суд стягнути з ТОВ «Ізокор» розходи по орендної платі за фактичне невикористання Позивачем земельної ділянки площею 0,0071га, незаконно займану ТОВ «Ізокор», всього в сумі 1935,38грн..

Суд розглянувши матеріали справи, вважає, що вимоги про стягнення суми 1935,38грн., яка вказана позивачем, по суті є вимогою про відшкодуванні збитків завданих ТОВ «Ізокор».

Відповідно до частин першої і другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з частинами першою і другою статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 ЦК України, частинами першою і другою якої передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.92 N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" зазначено, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

У пункті 1 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 01.04.94 N 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" (в редакції рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.12.2007 N 04-5/239) зазначено, що, вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (статті 623 ЦК України).

Так, статтею 623 Цивільного кодексу України передбачено наступне 1. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. 2. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. 3. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. 4. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Згідно з частиною першою статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, для відшкодування збитків необхідно встановити і довести такі факти:

- неправомірність поведінки особи;

- наявність шкоди;

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою;

- вина заподіювача шкоди.

З огляду на викладене, суд не має підстав для задоволення позову з огляду на недоведення позивачем наявності в діях відповідача всіх елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини).

Отже, позивачем не виконанні вимоги п.4ч.3ст.129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, щодо обґрунтованості позовних вимог, при цьому суд враховує, що обов’язок щодо доказування обставин на які сторона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень покладається саме на зацікавлену сторону, в даному випадку позивача. В судовому засіданні 17.12.09р. оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 82-84 ГПК України, суд

ВСТАНОВИВ:

          В задоволенні позовних вимог відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Чумаченко С.А.