Рішення № 93526709, 03.12.2020, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/1592/19

Провадження № 2/601/42/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2020 року Кременецький районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Білосевич Г.С.,

з участю секретаря судового засідання Польової Ж.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кременець цивільну справу № 601/1592/19 за позовом ОСОБА_1 до управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Кременецька міська рада Тернопільської області про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності та скасування реєстрації державного реєстратора Кременецької міської ради,

за участю: позивача ОСОБА_1 та її представника - адвоката Черніцького І.Р.,

представника відповідача - адвоката Черняк М.В.,

встановив:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась в суд з позовом, в якому просить скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності (капітальний ремонт господарської будівлі в АДРЕСА_1 ), замовник ОСОБА_2 , реєстраційний запис за № ТП 14215356014 від 22 грудня 2015 року, вчинену інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Тернопільській області та скасувати реєстрацію державного реєстратора Кременецької міської ради Костинюка Михайла Олеговича щодо здійснення 08.02.2018 року державної реєстрації господарської будівлі під літ. «Б» як складової частини квартири АДРЕСА_2 загальною площею 30.3 м.кв., житловою 22.5 м.кв..

Позивачка та її представник в судовому засіданні позов підтримали та пояснили, що відомості про те, що самовільно реконструйована ОСОБА_2 існуюча господарська будівля, яка позначена літерою «Б» на плані забудованого кварталу по АДРЕСА_1 , знаходиться у її власності є недостовірними і сфальсифікованими. Вказана будівля розміром 6.0х7.15, яка належна до багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 , завжди використовувалась квартиронаймачами цього будинку, як допоміжне приміщення до нього для забезпечення побутового обслуговування його мешканців, які в свою чергу постійно використовували дану споруду для своїх потреб. Дана господарська будівля, яка самовільно захоплена та реконструйована ОСОБА_2 не може в цілому належати одному з власників квартири, оскільки відноситься виключно до категорії допоміжних приміщень багатоквартирного житлового будинку. Рішенням Кременецького районного суду від 20 грудня 2016 року відмовлено ОСОБА_2 в задоволенні позову про визнання за нею права власності на господарську будівлю по АДРЕСА_1 позначену на плані літерою «Б». В своїх позовних вимогах ОСОБА_2 посилалась на те, що вищевказане приміщення вписане в технічний паспорт квартири, що перебуває у її спільній власності, згідно свідоцтва на право власності на житло, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 від 28.12.1998 року. Р №1179. У даному рішенні судом встановлено, що господарська будівля під літ. «Б» не була включена жодному квартиронаймачу під час приватизації кватир АДРЕСА_4 . В мотивувальній частині судового рішення вказано, що дана господарська будівля, яка зазначена на плані забудованого кварталу по АДРЕСА_1 позначену під літерою «Б» - Хлів, є допоміжним приміщенням призначеним для обслуговування квартир у будинку, є їх приналежністю, а тому згідно з положенням ст.. 186 ЦК України не може бути самостійним об`єктом права власності. Окрім того, в березні 2017 року на підставі звернення позивачки було відновлено досудове розслідування кримінального провадження винесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12015210120000558 від 10.08.2015 року за ч.1 ст. 358 КК України – підроблення та використання підробленого документу, а саме: свідоцтва на право на житло по АДРЕСА_3 від 28.12.1998 року Р № 1179. Оскільки, даний документ не був виявлений та вилучений, то довести безперечну вину ОСОБА_2 в підроблені та використанні підробленого документа не представилось можливості. Переліченні вище обставини підтверджують, що вищевказане свідоцтво, яке було представлене інспекції ДАБК у Тернопільській області є підробленим та сфальсифікованим з метою приховання самовільного захоплення і незаконної реконструкції господарської будівлі під літ. «Б», яка знаходиться в дворі чотирьохквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 і є спільною власністю власників квартир даного будинку. ОСОБА_2 не є власником та не набула в установленому законом порядку речових прав на вищевказану господарську будівлю, що була нею самовільно реконструйована. Позивачка є співвласником квартири АДРЕСА_5 і перелічені вище незаконні дії ОСОБА_6 порушують її права та законні інтереси, які полягають у порушенні права спільної сумісної власності співвласників багатоквартирного житлового будинку на господарську будівлю, у завданні матеріальних та моральних збитків та у підробленні свідоцтва на право власності на житло від 28.12.1998 року Р № 1179 і оформленні прав власності на господарську будівлю. Однак позивач не змогла пояснити, на підставі яких документів їй належить право користування спірною будівлею. За таких обставин позивачка та її представник просять суд скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності (капітальний ремонт господарської будівлі в АДРЕСА_1 ), замовник ОСОБА_2 , реєстраційний запис за № ТП 14215356014 від 22 грудня 2015 року, вчинену інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Тернопільській області та скасувати реєстрацію державного реєстратора Кременецької міської ради Костинюка Михайла Олеговича щодо здійснення 08.02.2018 року державної реєстрації господарської будівлі під літ. «Б», як складової частини квартири АДРЕСА_2 загальною площею 30.3 м.кв., житловою 22.5 м.кв..

Представник управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Тернопільській області в судове засідання надіслав заяву в якій просить справу слухати у їх відсутності.

В надісланому на адресу суду відзиві на позов, просять відмовити у задоволенні даного позову, так як управлінням 25.02.2013 року проводилась позапланова перевірка, в результаті якої встановлено, що ОСОБА_2 , за адресою АДРЕСА_1 власними силами самовільно, без підтверджуючих документів на власність чи користування земельною ділянкою, без реєстрації повідомлення чи декларації про початок виконання будівельних робіт в інспекції держархбудконтролю в жовтні 2012 року розпочато реконструкцію господарської будівлі розміром в плані 6,0*7,05 м. Приписом про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.02.2013 року зобов`язано ОСОБА_2 провести до 25.04.2013 року об`єкт будівництва у відповідність до вимог чинного законодавства у сфері містобудування, а саме: у встановленому порядку виготовити та затвердити відповідну проектну документацію на об`єкт будівництва та зареєструвати в інспекції держархбудконтролю декларацію чи повідомлення про початок виконання будівельних робіт. 24.04.2013 року на виконання вимог припису ОСОБА_2 подала в інспекцію державного архітектурно-будівельного контрою у Тернопільській області декларацію про початок виконання будівельних робіт на об`єкт «Капітальний ремонт господарської будівлі в АДРЕСА_1 ». ОСОБА_2 заповнила і подала декларацію про готовність об`єкта до експлуатації за встановленою формою. Управлінням у встановлений законом термін перевірено повноту даних, зазначену у декларації та внесено інформацію зазначену у декларації до реєстру. 22.12.2015 року управлінням зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що належить до І-ІІІ категорії складності на об`єкт «Капітальний ремонт господарської будівлі в АДРЕСА_1 ». ОСОБА_2 не подавала до управління заяву про виявленні нею технічні помилки або недостовірні дані в зареєстрованій Декларації. Враховуючи те, що трьохмісячний термін з дня подачі декларації закінчився, правова підстава для здійснення перевірки достовірності даних наведених у декларації, відсутня.

Представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат Черняк М.В. в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що відповідачі по справі є власниками квартири АДРЕСА_2 , а також господарської будівлі під літерою «Б». Житловий будинок, в якому проживає ОСОБА_2 є багатоквартирним, земельна ділянка під будинком приватизації не підлягає. В жовтні 2012 року нею розпочато реконструкцію вищевказаної господарської будівлі, якою вона користувалась із часу отримання квартири. Підставою для накладення адміністративного стягнення стала відсутність правовстановлюючого документа на земельну ділянку та дозволу на проведення будівельних робіт. У відповідності до припису по усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.02.2013 року ОСОБА_2 зобов`язано провести до 25.04.2013 року об`єкт будівництва у відповідність до вимог чинного законодавства. Відповідно до акту перевірки від 13 травня 2013 року, порушення державних будівельних норм і правил нею усунуті. 24.04.2013 року відповідачкою в інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в Тернопільській області подано декларацію про початок виконання будівельних робіт, до якої додано проектну документацію розроблену ПП «Дубнопроект». Після закінчення будівництва відповідно до чинного законодавства 22 грудня 2015 року управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції в Тернопільській області затверджено декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що належить до І-ІІІ категорії складності. Відмова державного реєстратора у здійсненні державної реєстрації права власності на господарську будівлі за ОСОБА_2 , стала підставою для її звернення до суду із позовом про визнання за нею права власності на майно за набувальною давністю. Підставою для відмови ОСОБА_2 у задоволенні позову стало те, що в судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 по 1/4 частині. Крім квартири у приватній власності сім`ї перебуває сарай позначений літерою «Б», що підтверджується свідоцтвом на право власності на житло від 28.12.1998 року. Вказане свідоцтво не визнано фальсифікованим, не оскаржено, у встановленому законом порядку не встановлено факту його фальсифікації, підробки чи внесення до нього даних, які не відповідають дійсності. Протягом всього періоду володіння ОСОБА_2 вказаним сараєм ніхто не оскаржував її право володіння та користування цим майном. ОСОБА_1 перекручує рішення Кременецького районного суду від 20.12.2016 року, зазначаючи про те, що судом начебто встановлено, що господарська будівля під літ. «Б» не була включена жодному квартиронаймачу і є допоміжним приміщенням цілого будинку. Вказане спростовується рішенням суду і тим, що право власності на квартиру та господарську будівлю у встановленому порядку зареєстровано. ОСОБА_1 має власну господарську будівлю, якою користується виключно вона і ця будівля збудована на місці старої господарської будівлі, розташованої коло того ж багатоквартирного будинку. З 2012 року ОСОБА_2 відкрито проводила реконструкцію господарської будівлі. ОСОБА_1 знала про це, однак не зверталась з позовом і не претендувала на напіврозвалену будівлю, тому пропустила строк для звернення до суду із даним позовом. Будь яких даних про те, що господарська будівля, належна ОСОБА_2 , є спільною сумісною власністю мешканців багатоквартирного будинку позивачем не додано. А тому, представник відповідачки просить застосувати позовну давність у спорі та відмовити у задоволенні даного позову.

Відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в судове засіданні не з`явились, однак подали заяви, в яких просять справу слухати у їх відсутності, проти заявленого позову заперечують в повному обсязі.

Представник Кременецької міської ради в судове засідання подав заяву, в якій просить справу розглядати у їх відсутності. Окрім того в поданій заяві пояснили, що відповідно до звернення Кременецької міської ради Кременецьким районним управлінням юстиції господарську будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 взято на облік, як безхазяйне нерухоме майно. Оскільки рішенням суду від 20.12.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Кременецької міської ради, третя особа – ОСОБА_1 про визнання права власності на майно встановлено, що власницею вищевказаної господарської будівлі є ОСОБА_2 , тому сесією Кременецької міської ради сьомого скликання, згідно вищезазначеного рішення суду, після набрання ним чинності, прийнято рішення № 1132 від 17 лютого 2017 року «Про зняття з обліку безхазяйного майна».

04.11.2019 року представником позивача – адвокатом Черніцьким І.Р. подано клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 04.11.2019 року вказане клопотання задоволено.

20.01.2020 року представник позивача – адвокат Черніцький І.Р. подав заяву про збільшення позовних вимог та залучення до участі у даній справі в якості співвідповідачів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ..

20.01.2020 року судом винесено ухвалу про залучення до участі у даній справі в якості співвідповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ..

Ухвалою суду від 24.02.2020 року виправлено описку у в ухвалі Кременецького районного суду від 20 січня 2020 року по даній справі та вказано прізвище, ім`я та по батькові відповідача – ОСОБА_3 .

24.02.2020 року в судовому засіданні представник позивача – адвокат Черніцький І.Р. заявив клопотання про залучення до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову – Кременецьку міську раду Тернопільської області.

24.02.2020 року судом винесено ухвалу про задоволення вищевказаного клопотання.

15.06.2020 року позивачкою ОСОБА_1 подано клопотання про виклик в судове засідання ОСОБА_8 ..

Ухвалою суду від 15.06.2020 року клопотання ОСОБА_1 задоволено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини:

Згідно свідоцтва про зміну прізвища серії НОМЕР_1 , технічного паспорта та квартиру та свідоцтва на право власності на житло від 28.12.1998 року, ОСОБА_9 , ОСОБА_1 ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 є власниками по 1/5 частці квартири АДРЕСА_5 .

У кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015210120000558 від 10.08.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України проводились сліді дії, а саме: огляд аудіо файла та обшук житлового будинку, господарських будівель та споруд належних ОСОБА_2 , що стверджується протоколом огляду від 12.08.2017 року та ухвалою про проведення обшуку від 08.09.2017 року.

Згідно листа Кременецької міської ради № 775 від 02.10.2015 року, наданого слідчому СВ Кременецького РВ УМВСУ в Тернопільській області, повідомлень Кременецької міської ради № 290 від 15.04.2015 року; № 825 від 14.11.2014 року та №720 від 04.12.2013 року, у ОСОБА_2 наявне свідоцтво про право власності на житло та технічний паспорт, в якому зазначено, що сарай під літерою «б» нею приватизований. Згідно відповіді Кременецького РК БТІ № 823 від 29.10.2014 року на запит Кременецької міської ради повідомлено, що відповідно до довідки про склад сім`ї квартиронаймача та займаних приміщень, які затвердженні керівником підприємства по обслуговуванню житла, при приватизації квартир в житловому будинку АДРЕСА_1 , цегляний господарський будинок під літ. «Б» не включено жодному квартиронаймачу. Так як рішення про те коли і ким передавалась ОСОБА_2 господарська споруда по АДРЕСА_1 під літ «Б» відсутні, спеціалістами Кременецької міської ради буде подана заява до органу державної реєстрації прав на нерухоме майно про взяття на облік вищевказаної споруди як безхазяйного майна. Кременецька міська рада не надавала рішень Карпюк І. щодо передачі їй в користування господарської будівлі по АДРЕСА_1 та не надавала дозволу на проведення капітального ремонту вказаної будівлі.

При приватизації квартир АДРЕСА_6 в довідках, затверджених підприємством по обслуговуванню житла – ЖКК, на підставі яких поводилась приватизація житлового фонду, господарську будівлю під літ. «Б» не включено жодному квартиронаймачу. На підставі поданої ОСОБА_2 заяви, проведена приватизація квартири АДРЕСА_7 та видано свідоцтво про право власності. Сарай літ. «Б» в дане свідоцтво не вписаний, що стверджується повідомленнями № 741 від 14.10.2013 року та № 583 від 24.09.2015 року, виданими Кременецьким РК БТІ.

Згідно технічного паспорта та квартиру, свідоцтва на право власності на житло від 28.12.1998 року, витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.02.2017 року та інвентарної справи, що досліджена в судовому засіданні, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 є власниками по 1/4 частці квартири АДРЕСА_2 та господарської будівлі кв. АДРЕСА_7 ..

Із підтвердження факту проведення капітального ремонту господарської будівлі від 03.01.2017 року, що знаходиться в інвентарній справі на квартиру АДРЕСА_2 , та досліджена в судовому засіданні, слідує, що відділом містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Кременецької міської ради розглянуто заяву ОСОБА_2 та додані до неї копії документів, і підтверджено факт проведення робіт з капітального ремонту господарської будівлі, яка зареєстрована відповідно до свідоцтва на право власності на житло за адресою: АДРЕСА_3 та здачі її в експлуатацію відповідно до чинного законодавства.

22.12.2015 року управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області затверджено декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, об`єкт – капітальний ремонт господарської будівлі в АДРЕСА_1 , замовник – ОСОБА_2 ..

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 20 грудня 2016 року, в позові ОСОБА_2 до Кременецької міської ради, третя особа ОСОБА_1 про визнання права власності на господарську будівлю по АДРЕСА_1 позначену на плані літерою «Б» відмовлено та встановлено, що квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 по 1/4 частині. Крім квартири у приватній власності сім`ї перебуває сарай позначений літерою «Б», що підтверджується свідоцтвом на право власності на житло від 28.12.1998 року. У 2012 році позивач провела реконструкцію спірного майна, що підтверджується декларацією управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області про готовність до експлуатації обєкта від 22.12.2015 року, а тому позов позивача про визнання за нею права власності за набувальною давністю на це приміщення не може бути задоволений відповідно до вимог ст. 344 ЦК України.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області, Державного реєстратора Кременецької міської ради Костиник Михайла Олеговича третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, зобов`язання вчинити певні дії. Роз`яснено позивачу, що даний спір віднесений до юрисдикції загального суду за правилами цивільного судочинства.

В судовому засіданні начальник Кременецького БТІ Цьмух Т.А., яка допитана в якості спеціаліста, пояснила, що при приватизації квартир в житловому будинку АДРЕСА_1 , цегляний господарський будинок під літ. «Б» не включено жодному квартиронаймачу. Інформацію про те, яке саме майно підлягає приватизації надавав ЖЕК. В свідоцтві про право власності на житло від 28.12.1998 року, виданого сім`ї ОСОБА_14 , не має відомостей про приватизацію нею спірної будівлі. Реєстрація права власності на спірну будівлю проведена після реконструкції, до цього часу вказана будівля не перебувала на балансі ЖЕК, не була зареєстрована, не рахувалась за житловим будинком, що по АДРЕСА_1 , тому і не була в користуванні жителів вказаного будинку. На території, що прилягає до житлового будинку, що по АДРЕСА_1 знаходяться інші господарські будівлі, тому неможливо встановити реконструкцію якої саме будівлі проведено ОСОБА_2 ..

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач для відхилення його заперечень проти позову.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати та несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із їх недоведеністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як роз`яснено у п. 11 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Правомірність володіння ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спірною господарською будівлею встановлено рішенням суду від 20.12.2016 року.

Згідно з приписами ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст..ст. 317, 319 ЦК України, саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Статтею 321 ЦК України, передбачено, що право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом; примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток, з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 325 ЦК України, фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Згідно з положеннями ст.. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Вищезазначеними нормами встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, за якою право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не передбачена законом.

Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не передбачено законом, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності передбачає його законність і добросовісність.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

У частині 5 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що органи державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт.

За змістом статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

В процесі такого контролю відповідні органи наділені повноваженнями, зокрема, реєструвати або повертати на доопрацювання декларацію про початок будівельних робіт (стаття 36 Закону, в редакції, чинній станом на початок будівництва), реєструвати або повертати декларацію про готовність об`єкта до експлуатації (стаття 39 зазначеного Закону).

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 року, № 294 (далі - Положення), інспекція є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до пункту 3 Положення основними завданнями Державної архітектурної-будівельної інспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування у визначених законодавством випадках.

Відповідно до частин 1, 4 та 6 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до ІІІІ категорій складності та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повертають декларацію про готовність об`єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації (частина 5 статті 39 Закону).

Відповідно до частини 9 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації є підставою, серед іншого, для оформлення права власності на нього.

Відповідно до ч. 2 ст. 39-1 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Судом не встановлено фактів, а позивачкою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що їй належить право користування спірною господарською будівлею та яким чином оскаржувані рішення порушують її права, які саме права позивачки порушені та яким чином скасування цих рішень призведе до відновлення її прав.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку що в позові слід відмовити.

На підставі вищесказаного та керуючись ст.ст. 4, 13, 19, 42, 76, 82, 256, 257, 267, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 316, 317, 319, 321, 325, 328, 382 ЦК України, ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність", ст.ст. 34, 39, 39-1, 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"суд –

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Кременецька міська рада Тернопільської області про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності та скасування реєстрації державного реєстратора Кременецької міської ради – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Позивач: ОСОБА_1 , проживає АДРЕСА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Відповідач: управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області, місцезнаходження: вул. Шпитальна, 7 м. Тернопіль.

Відповідач: ОСОБА_2 , проживає АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , проживає АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 , проживає АДРЕСА_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_5 , проживає АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .

Третя особа – Кременецька міська рада Тернопільської області, місцезнаходження вул. Шевченка, 67 м. Кременець Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04058338.

Повне судове рішення складено 11.12.2020 року.

Головуючий: