
н\п 2/490/2777/2020 Справа № 490/2438/20
Центральний районний суд м. Миколаєва
_____________
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2020 року м. Миколаїв Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого – судді Черенкової Н.П.,
при секретарі – Коптєвої Ю.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Гамзатова Аліна Анатоліївна, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Женева», в якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №7958, вчинений 22.11.2019 року приватним нотаріусомБроварського районного нотаріального округу Гамзатовою А. А., за яким з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за договором про надання банківських послуг від 07.08.2014 року №2246/4305DCLRKPT. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказаний напис порушує права позивача та вчинений з порушенням, оскільки нотаріус при вчиненні виконавчого напису не пересвідчився у безспірності заборгованості перед кредитором. Окрім того, вказала, що кредитного договору під вищевказаним номер не підписувала, жодних вимог про виплату заборгованості від кредитора або відповідача не отримувала, а фактичний розмір заборгованості перед ТОВ «Фінансова компанія «Женева»на момент вчинення виконавчого напису є значно меншим, ніж розмір заборгованості, вказаний у виконавчому написі №3864 від 05.02.2020 року, у зв`язку з неправильним та надмірним нарахуванням баком відсотків, комісії, пені, штрафів, неврахування сплачений позивачем коштів в рахунок погашення заборгованості.
Ухвалою від 24.04.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
27.04.2020 року на адресу суду від представника позивача адвоката Істоміної К.В. надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Гамзатовою А. А. до набрання рішенням законної сили.
Ухвалою від 29.04.2020 року задоволено заяву представника позивача адвоката Істоміної К.В. про забезпечення позову та зупинено стягнення на підставі виконавчого напису №7958 від 22.11.2019 року, вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Гамзатовою А. А., за яким з ОСОБА_1 стягнуто на користь ТОВ "ФК "Женева" заборгованість у розмірі 51993,36 грн.
18.06.2020 року від представника позивача адвоката Істоміної К.В. надійшло клопотання про витребування у приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Гамзатової А. А. копії документів, які були надані ТОВ «ФК «Женева» для вчинення виконавчого напису № 7958 від 22.11.2019 року.
30.06.2020 року від представника відповідача адвоката Радченко В.Ю. надійшов відзив на позовну заяву, в якому позов не визнає та вважає його таким що не підлягає задоволенню, мотивуючи це тим, що нотаріусу для вчинення виконавчого напису відповідачем були надані документи, які підтверджують безспірність заборгованості, а зазначену в оспорюваному виконавчому написі заборгованість, можна вважати безспірною, оскільки позивач у своєму позові не зазначила жодної обставини, яка б свідчила протилежне.
Ухвалою від 01.07.2020 року клопотання представника позивача адвоката Істоміної К.В. про витребування доказів задоволено, витребувано від приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Гамзатової А. А. копії документів, які були надані ТОВ «ФК «Женева» для вчинення виконавчого напису № 7958 від 22.11.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 коштів у розмірі 51993,36 грнна користь ТОВ «ФК «Женева». Оголошено перерву у підготовчому засіданні до 06.10.2020 року.
07.09.2020 року до суду надійшли письмові пояснення третьої особи – приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Гамзатової А.А., в яких вона вказує на правомірність вчинення виконавчого напису, а також просить провести судове засідання у її відсутність.
У зв`язку із знаходженням судді Черенкової Н.П. у нарадчій кімнаті по іншій цивільній справі, розгляд справи відкладено на 25.11.2020 року.
Представник позивача адвокат Істоміна К.В. надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Представник відповідача до судового засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Третя особа до судового засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутності та просила постановити рішення з урахуванням фактичних відносин та постановити рішення згідно вимог чинного законодавства.
Відповідно до положень ч.1, 2 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що представник позивача щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Обставини справи, встановлені судом.
07.08.2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Платинум Банк» був укладений кредитний договір №2246/4305DCLRKPT про надання кредиту в розмірі 20162,85 гривень на строк до 06.01.2020 р. зі сплатою відсотків за кредитним договором.
22.03.2018 року між ПАТ «Платинум Банк» та ТОВ «ФК «Женева» укладений договір №147 про відступлення прав вимоги, за яким Банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників, зазначених у Додатку 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржника, спадкоємців боржника або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами.
09.11.2019 року ТОВ «ФК «Женева» звернулось до приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Гамзатової А. А. із заявою про вчинення виконавчого напису на кредитному договорі №2246/4305DCLRKPT від 07.08.2014 року для стягнення боргу в розмірі 51343,36 гривень, надавши нотаріусу кредитний договір, виписку з особового рахунку із зазначенням суми заборгованості, та інші документи стягувача.
22.11.2019 року приватним нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Гамзатовою А. А. видано виконавчий напис №7958, яким запропоновано стягнути з позивача грошові кошти у сумі 51343,36 гривень, стягнення здійснюється з 22.03.2018 року по 04.11.2019 року.
18.02.2020 року ТОВ «ФК «Женева» звернулось із заявою до приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області про примусове виконання оскаржуваного виконавчого напису.
19.02.2020 року приватним виконавцем Булахевічем С.В. було відкрито виконавче провадження №61322534.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» (далі - Закон) та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі ст. 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до положень цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Окрім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому, стаття 50 Закону передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням положень статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.
Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс 17, постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 207/1587/16 та постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 308/11193/16-ц.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису нотаріусу не було надано належних та достатніх документів, що підтверджують безспірність заборгованості.
Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факт наявності чи відсутності спору щодо заборгованості. Розрахунок розміру невиконаних зобов`язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом та неустойки у виконавчому написі зроблено відповідачем одноособово без урахування думки та позиції позивача. Жодного повідомлення позивачу від нотаріуса не надсилалось.
Документами, які підтверджують безспірність заборгованості, не можуть бути розрахунок заборгованості чи довідка про існування заборгованості, складені банком. Останні є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків банку і не можуть слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог відповідача до позивача.
Відповідно до ст. 88 Закону та ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на підтвердження факту безспірності заборгованості ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» мали б надати нотаріусу первинні бухгалтерські документи, чеки, квитанції, та інше, які підтверджують факти оплати або неналежної оплати.
Належними доказами є первинні облікові документи, оформлені у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», Постанови правління НБУ № 566, Постанови правління НБУ № 174 - виписки з рахунку, платіжні доручення, меморіальні ордери та ін.
я вчинення виконавчого напису не було подано засвідчену стягувачем виписку з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
При цьому, приватний нотаріус не перевірив наявність доказів належного направлення та отримання позивачем (боржником) письмової вимоги про усунення порушень, що призвело до порушення процедури вчинення напису, передбаченої пунктом 2.3 глави 16 Порядку.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір на загальну суму 1261,20 грн., з яких: 840,80 грн. - судовий збір за подачу позову, 420,40 грн. - судовий збір за подачу заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. 257 ЦК України, ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та ст. 12, 13, 19, 81, 137, 141, 263-265, 267, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений 22.11.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною, зареєстрованого в реєстрі за №7958 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» 51343 гривні 36 копійок. визнати таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева`на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в розмірі 840 гривень 80 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева`на користь ОСОБА_1 судові витрати за подачу заяви про забезпечення позову по справі в розмірі 420,40 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , податковий номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева», код ЄДРПОУ 40888017, м. Київ, вул. Верхній Вал, 28/12
Третя особа: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліїва, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення буде складено 26.11.2020 року
Суддя Н.П. Черенкова
Судове рішення № 93525828, Центральний районний суд м. Миколаєва було прийнято 26.11.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 490/2438/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: