Ухвала суду № 93524024, 16.11.2020, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 6/759/663/20

ун. № 759/6964/13-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Войтенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Семененко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» про заміну сторони стягувача виконавчого провадження, подану в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» звернувся до суду із заявою про заміну сторони стягувача виконавчого провадження, шляхом заміни стягувача його правонаступником, мотивуючи свої вимоги тим, що 23.09.2014 року Святошинський районний суд м. Києва ухвалив рішення по справі № 759/6964/13-ц про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1525-0201025-1/ФКВ-0 від 25.07.2008 року з ОСОБА_1 на користь АТ «ДЕЛЬТА БАНК». На підставі виданого, на виконання вищезазначеного рішення суду, виконавчого листа щодо стягнення заборгованості з Боржника приватним виконавцем Пишним А.В. відкрито виконавче провадження № 56687433. 23.06.2020 року між АТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено Договір про відступлення прав вимоги № 2268/К, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язанням передбаченими кредитним договором №1525-0201025-1/ФКВ-0 від 25.07.2008 року, перейшло до ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС». У зв`язку з чим стягувач звернувся до суду з вказаною заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

В судове засідання представник заявника не з`явився, однак у заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Боржник ОСОБА_1 подала письмові заперечення, в яких наголошувала, що оскільки строк пред`явлення до виконання рішення Святошинського районного суду м.Києва минув 18.02.2016, у задоволенні заяви слід відмовити.

Інші сторони у судове засідання не з`явились і доказів про поважність причин своєї неявки суду не надали, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Відповідно ч.3 ст.442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що заява про заміну сторони стягувача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 23.09.2014 року позов Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» заборгованість за кредитним договором в сумі 210 300 грн. 3 коп. та судовий збір у розмірі 2 103 грн. (а.с.108).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 08.01.2015 заяву представника ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 23.09.2014 у цивільній справі ун. №759/6964/13-ц, пр. №2/759/79/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором повернуто заявнику (а.с. 130).

23.06.2020 року між АТ «ДЕЛЬТА БАНК», код ЄДРПОУ 34047020 та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 40340222, укладено Договір про відступлення прав вимоги № 2268/К, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язанням передбаченими кредитним договором №1525-0201025-1/ФКВ-0 від 25.07.2008 року, перейшло до ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» (а.с. 148).

Відповідно до витягу з реєстру відступлених кредитних договорів передало ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» право вимоги за кредитним договором №1525-0201025-1/ФКВ-0 (а.с. 151).

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судових рішень.

Відповідно до ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного пронесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), що являє собою договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту ст. 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч. 1ст. 516ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, оскільки права вимоги відносяться до майна та є об`єктом права власності кредитора згідно зі ст. 190 ЦК України, вони можуть вільно відчужуватися кредитором, а виходячи з комплексного аналізу ст.512, 513, 514, 516 та 517 ЦК України можна зробити висновок про те, що заміна кредитора в зобов`язанні, в тому числі і шляхом відступлення права вимоги, є особливим способом зміни зобов`язання на боці кредитора.

Оскільки процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії цивільного процесу, а примусове виконання рішення суду є його завершальною стадією, то ч. 5 ст. 15 Закон України «Про виконавче провадження», передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 5 ст. 442 ЦПК України).

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним судом України в постанові від 20 листопада 2013 року, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Також, вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, які призвели до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в постанові від 20 листопада 2013 року зазначила:«Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Як вже зазначалося, в Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 20.11.2013 року, при перегляді ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.06.2013 року, встановлено, що заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що існують підстави, передбачені законом, для задоволення заяви та заміни сторони стягувача його правонаступником.

Керуючись ст.ст. 1-20, 352, 353, 442, 446 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» про заміну сторони стягувача виконавчого провадження, подану в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Замінити стягувача АТ «ДЕЛЬТА БАНК» на його правонаступника - ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 40340222, у справі №759/6964/13-ц.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.В. Войтенко