Рішення № 93523262, 23.10.2020, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/461/20

Провадження №2/472/260/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2020 року смт. Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Орленко Л.О.,

з участю секретаря

судового засідання - Ставніченко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 смт. Веселинове в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2020 року до суду надійшла цивільна справа за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20.10.2013 року з вини відповідача ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом "Мітсубісі", державний номерний знак НОМЕР_1 , в м.Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок чого автомобіль "ГАЗ", державний номерний знак НОМЕР_2 , отримав пошкодження. В день скоєння цього правопорушення водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 08.09.2014 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України.

15.05.2017 року МТСБУ виплатило потерпілій особі відшкодування в розмірі 23794,52 грн.

Тому, позивач просить стягнути з винної особи - відповідача ОСОБА_1 суму виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника позивача та надання згоди на заочний розгляд справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання не з`явився: 21.09.2020 року про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином 18.07.2020 року, та 23.10.2020 року про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується конвертом з повісткою, який повернулись до суду з відміткою, що адресат відсутній. Крім того, про день, час та місце розгляду справи повідомлений шляхом роміщення оголошення за веб-адресою:

http://court.gov.ua/sudova-vlada/sudy/sud1406/gromadyanam/789/.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини неявки в судові засідання, відзиву на позовну заяву не подав, та те, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, то суд вважає за необхідне розглядати справу в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та наданих доказів, дійшов висновку, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.10.2013 року о 09 год. 10 хв з вини відповідача ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом "Мітсубісі", державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_2 , в м.Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме: ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом "Мітсубісі", державний номерний знак НОМЕР_1 , допустив зіткнення з транспортним засобом "ГАЗ", державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , власником якого є ОСОБА_4 , внаслідок чого автомобіль "ГАЗ", державний номерний знак НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження.

В день скоєння цього правопорушення водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується витягом з Єдиної централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України.

Вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 08.09.2014 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України.

Наказом МТСБУ № 4016 від 13.05.2017 року було вирішено виплатити ОСОБА_3 відшкодування шкоди в розмірі 23794,52 грн. - (а.с.28).

15.05.2017 року МТСБУ виплатило потерпілій особі відшкодування в розмірі 23794,52 грн., що підтверджується платіжним дорученням (а.с. 29).

Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

З огляду на презумпцію вини заподіювача шкоди (частина 2 статті 1166 ЦК України) особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Відповідно до підпункту "а" пункту 41.1. статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ, за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Частиною першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з підпунктом 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 234/16272/15-ц, Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 жовтня 2019 року в справі 722/1384/15-ц.

Відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 не надав суду доказів відсутності його вини у завданій шкоді, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з вимог цієї статті, та з врахуванням того, що позивач просив в позовній заяві стягнути з відповідача на свою користь судовий збір, то суд вважає, що є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 2102 гривень судового збору,.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 77, 78, 81, 141, 223, 259, 263-265, 280, 282, 284 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Нікополя Дніпропетровської області, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, код ЄДРПОУ: 21647131, р/р IBAN: НОМЕР_3 в АТ "Укрексімбанк" м. Київ, МФО 322313, в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 23794 (двадцять три тисячі сімсот дев`яносто чотири) гривні 52 (п`ятдесят дві) копійки та судовий збір в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення (або з дати складення повного заочного рішення суду).

Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення (або в день складення повного заочного рішення суду), має право на поновлення пропущеного строку, на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги через Веселинівський районний суд Миколаївської області до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення, а в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, - після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко