Вирок № 93523064, 14.12.2020, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 460/2773/18

Провадження №1-кп/944/195/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.12.2020м.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Карпин І.М.

з участю секретаря судового засідання Мельник Є.Є.

прокурора Горнецької Х.А.

захисника Швеця І.Я.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Яворові кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №72018140000000033 від 29.03.2018 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Чернівці, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 393 КК України,

в с т а н о в и в :

обвинувачений ОСОБА_1 , відбуваючи покарання у виді позбавлення волі, на дільниці соціальної реабілітації Державної установи «Личаківська виправна колонія №30», яка розташована у м. Львів на вулиці Шевченка, 156, будучи залученим на підставі строкового трудового договору №8 від 21 лютого 2018 року до виконання робіт у ТОВ «ФУДЖІКУРА АУТОМОТІВ УКРАЇНА ЛЬВІВ», що в с. Підрясне Яворівського району Львівської області на вул. Європейській, 1, 28 березня 2018 року о 23 год. 06 хв., маючи умисел на втечу з місць позбавлення волі, скориставшись тимчасовою відсутністю нагляду за його діями з боку працівників виправної колонії, умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, без належного дозволу та відсутності законних підстав, самовільно покинув визначене місце роботи, тим самим вчинив втечу.

Таким чином своїми діями ОСОБА_1 вчинив втечу з місця позбавлення волі, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.393 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 393 КК України, визнав повністю та пояснив, що дійсно 28.03.2018 під час відбуття покарання залишив місце роботи у ТОВ «ФУДЖІКУРА АУТОМОТІВ УКРАЇНА ЛЬВІВ». У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати.

Згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Обвинувачений та інші учасники судового процесу правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини справи. Суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Суд вважає, що в судовому засіданні вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 393 КК України доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 393 КК України, оскільки він вчинив втечу з місця позбавлення волі.

При призначенні покарання суд відповідно до вимог ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Обираючи покарання обвинуваченому слід суворо дотримуватися принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів, а з врахуванням того, що позбавлення волі є одним із найсуворіших покарань, тому таке покарання слід призначати до реального відбування, тільки тоді, коли у суду є достатнє переконання, що звільнення особи від відбування такого, не сприятиме виправленню засудженого.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше судимий, щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину як обставини, що пом`якшують покарання, обставин, які обтяжують покарання не встановлено. Таким чином суд вважає, що покарання ОСОБА_1 слід обрати в межах санкції статті за якою він обвинувачується у виді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України, оскільки виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.393 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Застосувати до засудженого ОСОБА_1 ст.75 КК України та звільнити його від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Згідно з ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та праці.

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Яворівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя І.М.Карпин