Рішення № 93520250, 27.11.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/16048/20

Провадження № 2/947/3000/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2020 року

Київський районний суд м.Одеси в складі:

головуючої судді – Луняченка В.О.,

за участю секретаря Макаренко Г.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1 ) до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» ( код ЄДРПОУ 35265086) третя особа Моторно (транспортне) страхове бюро України ( код ЄДРПОУ 21647131) про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо- транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

15.06.2020 року з позовом про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо- транспортної пригоди до суду звернулась ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з ТДВ «СТ «Домінанта» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 29470,33 гривень, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 гривень, мотивуючи позовні вимоги тим, що 16.11.2016 року о 10 годин 08 хвилин в місті Одесі , біля будинку №88 по вул. Лютдорфська дорога сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки « Chevrolet» , реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 і автомобілем марки «Volkswagen Polo», реєстраційний номер НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_1 .

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 06.12.2016 року по справі №520/14855/16ц ОСОБА_2 визнана винною у скоєні даної дорожньо-транспортної пригоди і притягнути до адміністративної відповідальності по ст.124 КуАП. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на час скоєння ДТП була застрахована в ТДВ «СТ «ДОМІНАНТА», що підтверджується відомостями з відкритої бази МТСБУ поліс №АК652938, який був чинний на день скоєння ДТП 16.11.2016 року.

ОСОБА_1 у передбачений Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» термін звернулася до ТДВ «Страхове товариство «ДОМІНАНТА» із заявою про страхове відшкодування заподіяної шкоди, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, однак, відповіді від страхової компанії, яка застрахувала цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2 не надійшло, страхове відшкодування страховою компанією не здійснено, що зумовило звернення до суду з дійсним позовом.

Ухвалою суду від 22.06.2020 року позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У наданий в ухвалі час для надання відповідачем відзиву на позов, заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з боку відповідача не надходило.

У зв`язку з впровадженням на території України карантинних заходів та продовження відповідних процесуальних строків у зв`язку з цим, суд двічі повторно надсилав відповідачу ухвалу про відкриття провадження у справі та копію позову з додатками до нього.

Станом на день розгляду справи з боку відповідача ані відзиву, ані заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін не надходило.

В матеріалах справи містяться письмові пояснення третьої особи МТСБУ.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України,суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.

Частинами першою другою ст.13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу положень ст. 76ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи,та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими,речовими і електронними доказами; висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно доч.1-4ст.77ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч.ч.1,5,6 ст.81ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи ; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 16.11.2016 року о 10 годин 08 хвилин в місті Одесі , біля будинку №88 по вул. Лютдорфська дорога сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Chevrolet» , реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 і автомобілем марки «Volkswagen Polo», реєстраційний номер НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_1 .

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 06.12.2016 року по справі №520/14855/16ц ОСОБА_2 визнана винною у скоєні даної дорожньо-транспортної пригоди і притягнути до адміністративної відповідальності по ст.124 КуАП .

Згідно з нормою ч.6 ст.82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль, що належить ОСОБА_1 зазнав механічних пошкоджень.

Розмір матеріальної шкоди визначений згідно висновку спеціаліста № ED-2511-2-1057.18 авто - товарознавчого дослідження автомобіля від 21.07.2018 року у розмірі 26770,33 грн., як вартість ремонтно-відновлювальних робіт.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на час скоєння ДТП була застрахована в ТДВ «СТ «ДОМІНАНТА» (відповідач), що підтверджується відомостями з відкритої бази МТСБУ поліс №АК652938, який був чинний на день скоєння ДТП 16.11.2016 року.

ОСОБА_1 у передбачений Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» термін звернулася до ТДВ «Страхове товариство «ДОМІНАНТА» із заявою про страхове відшкодування заподіяної шкоди, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, докази чого містяться в матеріалах справи, однак, відповіді від страхової компанії, яка застрахувала цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2 (ТДВ «СТ«ДОМІНАНТА») - не надійшло. Страхова компанія не здійснила відповідну виплату страхового відшкодування.

Згідно до ст. 8 Закону України «Про страхування», страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 988 Цивільного кодексу України, страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові.

У відповідності до п. 2 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику.

Отже, відповідачем порушені обов`язки, що випливають з поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК652938 та Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо страхових виплат позивачці, ОСОБА_1 , що свідчить про не виконання відповідачем своїх зобов`язань.

Частина 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» закріплює, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ч. 36.1., 36.2 СТ.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якого спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищуе страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний - у разі визнання ним вимог заявника обгрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Відповідно до ч. 34.3 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Позивачкою, ОСОБА_1 , були понесені збитки на оплату висновку спеціаліста для встановлення вартості матеріального збитку вчиненого пошкодженнями, завданими внаслідок ДТП, у розмірі З 000, 00 гривень, про свідчить рахунок № ЕО-2511-2- 1057.18 від 21 червня 2018 року та квитанція про сплату вказаного рахунку (копії надаються).

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц суд прийшов до наступних висновків: «... стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та стаття 1191 ЦК України регулюють регресні зобов`язання (зобов`язання, які виникають у страховика цивільно-правової відповідальності та його страхувальника (винуватця)), а стаття 27 Закону України «Про страхування» та 993 ЦК України регулюють суброганційні зобов`язання, які виникають у страховика за договором добровільного страхування майна (КАСКО) та винною особою у настанні дорожньо-транспортної пригоди (п. 31-35 Постанови)...Відповідно до статті З Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (п. 36 Постанови) а тому покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (п. 37 Постанови)... У результаті суд вирішив відступити від висновку, сформульованого Верховним Судом України у постанові від 23 грудня 2015 року у справі № 6- 2587цс15, відповідно до якого страховик, який виплатив страхове відшкодування, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема, право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування (п. 62 Постанови)».

За нормами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд приймає до уваги той факт, що рішенням Київського районного суду м.Одеси від 07.02.2019 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди яка сталась 16.11.2016 року у розмірі 4173 ( чотири тисячі сто сімдесят три ) грн.; відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди яка сталась 16.11.2016 року та вирішення питання щодо стягнення судового збору, яке постановою Одеського апеляційного суду від 20.05.2020 залишено без змін.

Згідно з ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 52.5 ст. 51 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховик, членство якого припинено, зобов`язаний виконати свої зобов`язання згідно з укладеними ним договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Також суд звертає увагу на письмові пояснення третьої особи Моторного (транспортного ) страхового бюро України.

Відповідно до положень пп. «г» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених законом у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

МТСБУ може здійснити регламентну виплату позивачу виключно, якщо вимоги останнього включені до затвердженого судом реєстру кредиторів, а також судом затверджено ліквідаційний баланс страховика, яким підтверджена відсутність коштів та майна страховика за рахунок яких можливе погашення боргу кредиторів з обов`язкового страхування.

У відповідності до п. 20.3 ст. 20 Закону, у разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обв`язки за договорами обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов`язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ.

Також, згідно п. 51.7 ст. 51 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі ліквідації страховика або визнання його неплатоспроможним (банкрутом) відповідно до закону страховик зобов`язаний передати до МТСБУ всі матеріали щодо укладених ним договорів обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності. При цьому такий страховик зобов`язаний перерахувати до відповідних централізованих страхових резервних фондів кошти в обсягах сум незароблених страхових премій з цього виду страхування.

У разі відкриття провадження у справі про банкрутство відносно страховика, потерпілий зобов`язаний звернутися до господарського суду для включення його в реєстр кредиторів.

Виходячи з результатів правового аналізу вказаних норм матеріального права, обов`язок із виконання договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності покладено на страхову компанію до завершення процедури ліквідації в особі ліквідаційної комісії, а у разі недостатності коштів/майна - на МТСБУ.

У даному випадку відсутні відомості про визнання господарським судом ПрАТ СК «ДОМІНАНТА» банкрутом, заявлення вимог до страховика у процесі банкрутства, набуття ним статусу кредитора. Не заявлені вимоги до страховика не породжують для МТСБУ будь-яких зобов`язань перед кредиторами останнього відповідно до Закону.

Отже, розгляд МТСБУ питання про проведення регламентної виплати за зобов`язаннями ПрАТ СК «ДОМІНАНТА» за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів може бути здійснений за наявності у МТСБУ підтвердження: визнання господарським судом ПрАТ СТ «ДОМІНАНТА» банкрутом; вимога особи, яка має право на отримання відшкодування включена до затвердженого судом реєстру кредиторів; особі, яка має право на отримання страхового відшкодування, не здійснено виплату, що підтверджується ліквідаційним балансом, затвердженим Господарським судом.

Згідно п. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

МТСБУ згідно положень ст. ст. 39-41 Закону, на території України та на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена карта» є єдиною некомерційною організацією, яка є гарантом відшкодування шкоди на умовах, виключно передбачених Законом. МТСБУ не є страховиком, не реалізує страхові продукти, не отримує з цього прибутки, та не є стороною в договорі страхування.

Однак на теперішній час МТСБУ не володіє інформацією щодо ліквідації чи визнання банкрутом ПрАТ СТ «ДОМІНАНТА».

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон №1961-ІV), у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно до ст.28 Закону №1961-ІV, шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до п.9.1 ст.9 Закону №1961-ІV страхова сума- це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ в п.14 постанови «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при визначені розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди.

Порядок страхового відшкодування шкоди, завданої транспортним засобом, цивільно правова відповідальність власника якої була застрахована, регулюється ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон №1961-IV).

Згідно з правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у справі №785/18006/15-ц від 04.07.2018р., відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди (див. пункт 35 цієї постанови). А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до п. 9.2. ст. 9 Закону №1961-ІV, розмір страхової суми за шкоду заподіяну майну потерпілих, становить 100 000,00 гривень на одного потерпілого розмір матеріальних збитків, завданих позивачу становить всього 83043,48 гривень, з низ страховою компанією сплачено вже 35620,48 гривень.

Таким чином, розмір страхового відшкодування, що повинна була сплатити ТДВ «Страхове товариство « Домінанта», складає 26770,33 грн., оскільки на момент розгляду справи страхове відшкодування не сплачено в повному обсязі, а тому ця сума підлягає стягненню з відповідача, а також підлягають стягненню і витрати за проведення експертного дослідження у розмірі 3000 гривень.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В силу ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Крім того, з відповідача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору виходячи з наступного.

Позивачем зазначено у позові, що при зверненні до суду за захистом порушеного права він поніс судові витрати у вигляді судового збору сумою 840,80 гривень та витрат на правову допомогу 15000 гривень.

Щодо судових витрат у вигляді сплати судового збору, в матеріалах справи міститься відповідна квитанція від 09.07.2020 на суму 840,80 грн. №9206,3 щодо понесення витрат на правову допомогу суду доказів не надано

Тому щодо заявлених вимоги про стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, у відповідності до вимог ч.3 ст. 133 ЦПК , належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У статті 137 ЦПК визначені витрати на професійну правничу допомогу: 1. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. 2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною третьою зазначеної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача ( ч.1,2 ст. 141 ЦПК ).

Згідност.141 ЦПК України суд вважає можливим стягнути з відповідача ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» на користь позивача понесені ним та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн.

З наданих з боку представника позивача розрахунку витрат на правничу допомогу не вбачається факт понесення цих витрат позивачем, тому судом, питання щодо розподілу понесених позивачем витрат будуть розглянуті, якщо протягом п`яти днів з дня отримання повного рішення суду від позивача буде надано відповідна заява із доказами понесених витрат. У випадку ненадання відповідних доказів заява про відшкодування понесених витрат позивачем буде вважатись залишеним без розгляду.

Керуючись ст.ст.12,13,76-81,141,258-259,263,265,268,273,353-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» ( код ЄДРПОУ 35265086) третя особа Моторно (транспортне) страхове бюро України (код ЄДРПОУ 21647131) про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо- транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» (код ЄДРПОУ 35265086 м. Дніпро 49000, вул. В. Макухи,1) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду у розмірі 29470,33 ( двадцять дев`ять тисяч чотириста сімдесят грн. 33 коп.) гривень з яких матеріальні збитки завдані в наслідок ДТП 26770,33 грн. за висновком експертизи та 3000 грн. витрати за проведення експертизи.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» ( код ЄДРПОУ 35265086 м. Дніпро 49000, вул. В. Макухи,1 ) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати у вигляді судового збору сумою 840,80 гривень.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Луняченко В. О.