Рішення № 93519412, 01.12.2020, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/4762/20

Провадження № 2-а/496/56/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Буран В.М.,

за участю:

секретаря - Мединської К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біляївка Одеської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області, заступника командира роти № 3 батальйону № 1 УПП в Одеській області Мукан Ярослава Володимировича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення серії ДП18 № 775440 в справі про адміністративне правопорушення, відповідно якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме 06.11.2020 року о 13:01 год. у м. Одеса по вул. Одарія, 11, водій т/з DAF XF95380 р/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 не виконав вимоги дорожнього знаку 3.3, та під час перевірки документів у відповідності п. 2.1 ПДР України, водій не пред`явив поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1.ґ ПДР України. Постанову було винесена на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП.

В обґрунтування своєї позиції позивач стверджує, що постанова серії ДП18 № 775440 від 06.11.2020 р., винесена заступником командира роти № 3 батальйону № 1 УПП в Одеській області Мукан Я.В. є неправомірною та підлягає скасуванню в порядку ст. 247 КУпАП у зв`язку з тим, що позивачем не було порушено ПДР України, також до постанови не додано доказів на підтвердження порушення вимог знаку 3.3 саме позивачем.

Ухвалою суду від 19.11.2020 року було відкрито провадження по справі, розгляд справи проводився в порядку ст. 286 КАС України.

Позивач в судове засідання на з`явився, причини неявки суду невідомі.

Відповідач - заступник командира роти № 3 батальйону № 1 УПП в Одеській області Мукан Я.В. в судове засідання на з`явився, причини неявки суду невідомі.

Представник Управління патрульної поліції в Одеській області у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявне клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника управління. Також суду надано відзив на позов в якому представник УПП в Одеській області просить відмовити в позові в повному обсязі та долучає до матеріалів справи диск відеозапису фіксації порушення ОСОБА_1 вимог дорожнього знаку 3.3. У відзиві представник вказує, що згідно постанови ДП18 № 775440 від 06.11.2020 року встановлено, що 06.11.2020 р. приблизно о 13:01 хв. в м. Одеса по вул. Одарія, 11, водій т/з DAF XF95380 р/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 не виконав вимоги дорожнього знаку 3.3 за, що його мали притягти до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, крім того після зупинки авто на вимогу п. 2.1 ПДР України не пред`явив поліс страхування, чим водій порушив п. 2.1 «ґ» ПДР України за, що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Таким чином на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП за результатами розгляду справ, ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП. На підтвердження вказаних обставин, до відзиву додано відеозапис № 01025@2020110602335710, виконаний відео регістратором, сертифікат дослідження конструкції якого додає, пояснення заступника командира роти № 3 батальйону № 1 УПП в Одеській області Мукан Я.В.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги пояснення позивача, відзив представника УПП в Одеській області, дослідивши представлені суду докази, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами по справі, належну правову оцінку, суд доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що заступником командира роти № 3 батальйону № 1 УПП в Одеській області Мукан Я.В. винесено постанову серії ДП18 № 775440, відповідно якої було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП ОСОБА_1 , а саме 06.11.2020 року о 13:01 год. у м. Одеса по вул. Одарія, 11, водій т/з DAF XF95380 р/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 не виконав вимоги дорожнього знаку 3.3, та під час перевірки документів у відповідності п. 2.1 ПДР України, не пред`явив поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1.ґ ПДР України. Постанову було винесена на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП.

Заборонний знак 3.3 "Рух вантажних автомобілів заборонено" забороняє рух вантажних автомобілів і составів транспортних засобів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т (якщо на знакові не зазначена маса) або з такою, що перевищує зазначену на знакові, а також тракторів, самохідних машин і механізмів.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачення відповідальність за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг татягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 2.1 «ґ» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 р. (далі за текстом «ПДР»), водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Частиною 1 ст. 126 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки в тому числі поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Як передбачає ст. 222 КУпАП до компетенції органів Національної поліції входить розгляд справ про адміністративне правопорушення передбачене ст. 126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

При притягненні особи до адміністративної відповідальності в тому числі за ч. 1 ст. 126 КУпАП, органи поліції керуються також, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі № 1395 (надалі за текстом Інструкція), затвердженою Міністерства внутрішніх.

Відповідно п. 4 Розділу І Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу, до таких відноситься ч. 1 ст. 126 КУпАП та згідно п. 2 Розділу ІІІ Інструкції, постанова виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно п. 5 Розділу ІІІ Інструкції - поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» (Закону) поліцейський може зупиняти транспортні засоби також у разі: якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Згідно ч. 3 ст. 35 Закону, поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

В даному випадку підставою для зупинки позивача стало начебто порушення вимог знаку 3.3, відповідно до якого ОСОБА_1 на вантажному автомобілі проїхав на забороняючий знак. На підтвердження даних обставин, представником УПП надано відеозапис №01025@2020110602335710, після ознайомлення з яким, суд встановив, що ОСОБА_1 не погоджувався з тим, що на відеозаписі зафіксовано саме його авто. Тому причину зупинки вважає незаконною.

Згідно ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на розгляд справ про адміністративне правопорушення, визначених статтею 222 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Від так ч. 1 п. 9 ст. 31 Закону, орган поліції може застосовувати превентивні заходи у вигляді технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, перелік яких встановлено в Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ № 1026 від 18.12.2018.

Дослідивши відеозапис №2020_1106_125924_2, суд встановив, що на 13 сек. запису зафіксовано порушення вимог знаку 3.3 вантажним автомобілем з кабіною білого кольору, а з відеозапису №01025@2020110602335710 на 30 сек. встановлено, що гр. ОСОБА_1 , керував вантажним автомобілем р/н НОМЕР_2 з кабіною жовтого кольору. Ідентифікувати номерний знак автомобілю який порушує вимоги знаку не можливо.

Таким чином, стороною відповідача не доведено факту того, що ОСОБА_1 було порушення ПДР України, що і стало підставою для зупинки а/т з подальшою перевіркою документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції) неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів: (п. 45 рішення ЄСПЛ у справі «Бочаров проти України» від 17.06.2011р; п. 75 рішення ЄСПЛ у справі «Огороднік проти України» від 05.05.2015 р; п. 52 рішення ЄСПЛ у справі «Єрохіна проти України» від 15.02.2013 р.).

Крім того, згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеку руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, необхідно надавати докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як вбачається з доводів позивача, зазначених в позовній заяві, останній категорично заперечує факт вчинення ним зазначеного вище правопорушення, вказуючи на відсутність його вини та складу адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, належних та допустимих доказів вчинення позивачем вказаного правопорушення в матеріалах справи немає.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Згідно із ч.1 ст. 286 КУпАП, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає обґрунтованим задовольнити вимоги позивача та скасувати оскаржувану постанову.

При цьому, згідно ст. 293 ч.1 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і, зокрема, скасовує постанову і закриває справу.

Згідно до ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суб`єктом владних повноважень не доведено суду правомірності прийнятого ним рішення. Оскільки відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем ПДР України, що дає підстави дійти висновку про відсутність в діях правопорушника складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст.126 КУпАП.

Постанову серії ДП18 № 775440 від 06.11.2020 року про накладення на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення у вигляді штрафу на суму 425 грн. за правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, слід скасувати та закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 1, 9, 7, 126, 245, 247, 251 КУпАП, 2, 5-9, 72, 76, 77, 159, 241-246, 250-251, 286, 293, 295-297 КАС України, «Про національну поліцію», Конституція України суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Управління патрульної поліції в Одеській області (місцезнаходження: 65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 5, код ЄДРПОУ 40108646), заступника командира роти № 3 батальйону № 1 УПП в Одеській області Мукан Ярослава Володимировича (адреса: 65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 5) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ДП18 № 775440 від 06.11.2020 року про накладення на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення у вигляді штрафу на суму 425 грн. за правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Біляївський районний суд Одеської області в порядку, встановленому ст. ст. 293, 295-297 КАС України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 11.12.2020 року.

Суддя Буран В.М.