Вирок № 93518589, 14.12.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/7257/18

Провадження № 1-кп/645/186/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2020 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі: головуючого - судді Шарка О.П. секретаря судових засідань – Христенко А.В.. за участю прокурора – Пугачова Р.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 12018220460002714 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, 4 лютого 2011 року Київським районним судом м. Харкова за ч 1 ст. 185, ч 2 ст. 185, ч 3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі; 24 липня 2013 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч 3 ст. 185 до трьох років позбавлення волі з випробуванням на два роки; 16 вересня 2013 року Київським районним судом м. Харкова за ч 2 ст. 289, ч 2 ст. 15 ч 2 ст. 185 КК України до шести років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна; 25 лютого 2014 року Київським районним судом м. Харкова за ч 2 ст. 185, ч 3 ст. 185 КК України до шести років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна; 20 березня 2014 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч 2 ст. 185, ч 3 ст. 185 КК України до шести років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна, 20.03.2014 Фрунзенським судом м. Харкова за ч.З ст.185, ч.2 ст.185, ч.І ст.70, ч.4 ст. 70 КК України до 6 років позбавлення волі, з конфіскацією майна, звільнений по відбуттю покарання 23.06.2018, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , 09 листопада 2018 року, приблизно о 14 годині, перебував поблизу будинку 11 -А по вул. Амосова м. Харкова, в цей момент у нього виник злочинний намір на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у сховище. З метою реалізації свого злочинного наміру спрямованого на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до сховища, ОСОБА_1 увійшов до під`їзду будинку АДРЕСА_2 , де, перебуваючи на 16 поверсі вказаного будинку побачив комору для зберігання майна, обладнану дверима з навісним замком. В цей момент у ОСОБА_1 виник злочинний намір на незаконне проникнення до комори, з метою таємного заволодіння майном, яке в ній зберігається. Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру спрямованого на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до сховища, ОСОБА_1 , діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне збагачення, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, заздалегідь заготованими плоскогубцями, які мав при собі, зірвав металеву дужку на якій кріпився навісний замок, після чого незаконно проник до комори, в якій зберігалося належне ОСОБА_2 майно. Після чого, ОСОБА_1 з приміщення комори, розташованої на 16 поверсі будинку АДРЕСА_2 , таємно викрав наступне майно: дитячі санчата (снігохід) «FOR FORTKIDS», вартість яких, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 4267 від 26.11.2018 складає 1033 гривні; праску торгової марки “Philips”, модель PowerLife GC 2907, вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 4267 від 26.11.2018 року складає 633 гривні; дитячий самокат торгової марки “Best Scooter”, модель “А 24645”, вартість якого, згідно висновку судово- товарознавчої експертизи № 4267 від 26.11.2018 складає 483 гривні та місце вчинення злочину покинув, отримавши можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд. Так, своїми умисними протиправними діями, ОСОБА_1 спричинив матеріальну шкоду ОСОБА_2 на загальну суму 2149 грн.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 беззаперечно визнав себе винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, щиро розкаявся, пояснив, що він дійсно 09 листопада 2020 року, таємно викрав з комори на 16 поверсі в будинку 11 - А по вул. Амосова м. Харкова, наступне майно: дитячі санчата (снігохід), праску та дитячий самокат, зазначивши,що всі обставини, викладені в обвинувальному акті відповідають фактичним обставинам справи, події вчинення ним кримінального правопорушення вірно відображені.

Показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам справи, які він не заперечує, а саме про обставини, кількість і вартість викраденого майна. З урахуванням повного визнання вини у вчинені вищенаведеного кримінального правопорушення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ст. 349 ч.3 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, вважає за доцільне обмежитись дослідженням доказів, які стосуються особи обвинуваченого. При цьому судом з`ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції. Учасникам процесу роз`яснено, що у такому випадку сторони будуть позбавлені права оскаржувати дані обставини в апеляційному порядку.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчиненому повторно.

Вину обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України суд вважає доведеною.

Згідно ст.66 КК України, обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 суд вважає щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , передбаченою ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням в ході судового розгляду даних особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше неодноразово засуджений за скоєння умисних корисливих кримінальних правопорушень проти власності (повідомлення ОСОБА_3 при ГУ Національної поліції України в Харківській області від 20 листопада 2018 року, довідка про звільнення від 23 червня 2018 року), як вбачається з повідомлення КЗОЗ «Обласний наркологічний диспансер» від 18.11.2018 року №1538, ОСОБА_1 перебуває на обліку в наркологічному диспансері з 11. 2012 року з ДЗ: синдром залежності від алкоголю, згідно повідомлення КЗОЗ «Харківський міський психоневрологічний диспансер №3» від 23.11.2018 року №7949, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , впродовж останніх п`яти років за медичною допомогою до КЗОЗ «ХМПНД №3» не звертався.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, який, за змістом ст. 12 КК України, є умисним тяжким кримінальним правопорушенням, наслідки вчиненого кримінального правопорушення, обставину, що пом`якшує покарання, особу обвинуваченого відсутність офіційного місця роботи, відношення обвинуваченого до скоєного кримінального правопорушення а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 а запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій статті, яка передбачає відповідальність за вчинене, із звільненням обвинуваченого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком в порядку ст. 75 КК України, оскільки його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень можливо без ізоляції від суспільства.

На думку суду, таке покарання буде законним та справедливим, необхідним і достатнім, та буде відповідати ступеню тяжкості кримінальних правопорушень, особам обвинуваченого, а також за своїм розміром здатним сприяти його виправленню та попередженню скоєння нових правопорушень, як ними, так і іншими особами.

Окрім того, у зв`язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням покласти на засудженого ОСОБА_1 а обов`язки передбачені п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України, а також додатково обов`язок, необхідний і достатній для його виправлення, передбачений п.2 ч.3 ст. 76 КК України.

Питання про необхідність застосування до ОСОБА_1 а примусового лікування від алкоголізму у відповідності до ст.. 96 КК України судом не вирішується, оскільки дане захворювання не є таким, що уявляє собою небезпеку для здоров`я інших людей.

Потерпілою цивільний позов у справі не заявлено, що не позбавляє її права звернутися з позовом про відшкодування завданої шкоди в порядку цивільного судочинства.

У справі наявні процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи, які у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави

Питання про речові докази суд вирішує згідно п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 373, 374, 395 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 а винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК Українита призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 а від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.

У зв`язку зі звільненням засудженого ОСОБА_1 а з випробуванням покласти на нього обов`язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України, а саме:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи

Також додатково покласти на засудженого ОСОБА_1 а обов`язок, передбачений п.2 ч.3 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 а на користь держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області процесуальні витрати за проведення судово – товарознавчої експертизи №4267 у розмірі 858 грн. 00 коп. (вісімсот п`ятдесят вісім гривень)

Речові докази – дерев`яну підставку з чотирма ножами «VINZER », праску марки «PHILIPS», моделi «АС 2307» синього кольору без ушкоджень; дитячі санчата «снігохід» «FOR FORTKIDS», темно синього кольору, триколісний дитячий самокат з написом «Best Scooter» помаранчевого кольору, без ушкоджень, дитячий скейт марки «Explore» сірого кольору, 2 металеві гантелі з дисками марки «HIGHQ 1,95», 4 металеві диски «HIGHQ 3,5», 4 металеві диски «HIGHQ 3,75», сковорідку тефлонову марки «TEFAL»,діаметром 25 см, з ізольованою ручкою сірого кольору, пластикову дитячу іграшку «Тачка» червоного кольору, які знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 після набрання законної сили - вважати повернутими останній.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає за конної сили після закінчення строку апеляційного оскарження якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок який набрав законної сили є обов`язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для всіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до приписів ч.6 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Роз`яснити, що учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддя: