Вирок № 93518296, 14.12.2020, Нововодолазький районний суд Харківської області

Справа № 631/1077/20

Номер провадження 1-кп/631/145/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2020 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі судді Трояновської Т. М., яка здійснює кримінальне провадження одноособово, за участю секретаря судового засідання М`ячиної Ю. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення суду в селищі міського типу Нова Водолага Нововодолазького району Харківської області в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження та відповідно до положень частини 4 статті 107 Кримінального процесуального кодексу України без фіксування судового провадження технічними засобами, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 жовтня 2020 року під № 12020225390000050, щодо обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Стара Водолага Нововодолазького району Харківської області, громадянина України, маючого середньо освіту, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

До Нововодолазького районного суду Харківської області в порядку, передбаченому статтями 291, 293 та 302 Кримінального процесуального кодексу України, надійшов складений прокурором обвинувальний акт із доданими до нього документами разом із клопотанням про його розгляд в порядку спрощеного провадження та матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 жовтня 2020 року під № 12020225390000050, щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення – проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України за встановлених досудовим розслідуванням обставин.

Так, ОСОБА_1 маючи умисел на заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинив кримінальний проступок, який відноситься до кримінальних правопорушень проти життя і здоров`я особи за таких обставин.

29 жовтня 2020 року близько 01 години 30 хвилин, більш точного часу досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_1 на своєму автомобілі марки

«Таврія», білого кольору з державним номерним знаком НОМЕР_1 приїхав на територію ставка, розташованого в селі Стара Водолага Нововодолазького району Харківської області, біля автодороги Нова Водолага – Валки, з метою купівлі свіжої риби. У вказаний час та у вказаному місці між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з яким обвинувачений раніше був знайомий на протязі тривалого часу, виникла сварка та в цей час на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, під час сварки у ОСОБА_1 виник умисел спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, з мотивів раптово виниклих неприязних відносин, діючи з прямим умислом, з метою спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 , перебуваючи на території ставка, розташованого в селі Стара Водолага Нововодолазького району Харківської області, підійшов до ОСОБА_2 та умисно наніс останньому один удар кулаком правої руки в область правого ока та потім один удар в область правої скроні.

Згідно з висновком експерта № 12-14/69-НВ/20 від 24 листопада2020 року у ОСОБА_2 виявлено садно в правій скроневій ділянці та крововилив на повіках правого ока, які утворились від травматичної дії тупих твердих предметів з обмеженою контактною поверхнею. Механізм утворення ушкоджень: садна – тертя-ковзання, крововилива – удар, можливо за 1 – 2 доби до проведення огляду від 30 жовтня 2020 року.

За ступенем тяжкості це легкі тілесні ушкодження, які викликали незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6 днів згідно пунктів 2.3.2б), 2.3.5. «Правил судово-медичного встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 січня 1995 року № 6.

Між тілесними ушкодженнями і наслідками, що настали у ОСОБА_2 мається причинний зв’язок.

Таким чином, своїми діями 29 жовтня 2020 року ОСОБА_1 умисно наніс ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України.

При вирішенні питання щодо здійснення судового провадження у суді першої інстанції суд приймає до уваги, що обвинувальний акт у даному кримінальному проваджені надійшов до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

З цього приводу слід зазначити, відповідно до положень частини 2 статті 12 Кримінального кодексу України кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 125 зазначеного кодифікованого закону України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 відноситься до проступків.

Частинами 2 та 3 статті 381 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Прокурор, встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду, він до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні додає їх відповідні письмові заяви та матеріали досудового розслідування (частини 1 та 2 статті 302 Кримінального процесуального кодексу України).

Так, до обвинувального акту долучено письмову заяву підозрюваного ОСОБА_1 , складену 27 листопада 2020 року в присутності захисника

Майбороди С. С., який діє за дорученням для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, у кримінальному провадженні стосовно якої відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням від 26 листопада 2020 року № 6627, виданим Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях, в якій ОСОБА_1 зазначає про беззаперечне визнання ним своєї винуватості у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України та згодою із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Також, у вказаній заяві підозрюваний зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Крім того, у цій заяві захисником Майбородою С. С. підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Із наданих матеріалів кримінального провадження, суд також переконався, що 27 листопада 2020 року потерпілий ОСОБА_2 надав прокуророві Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області письмову заяву, відповідно до якої надав згоду на розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 жовтня 2020 року під № 12020225390000050 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України, в порядку спрощеного провадження.

За таких обставин, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 у заяві про визнання винуватості, в присутності захисника беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального проступку при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що обвинуваченому роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорювання встановлених досудовим розслідуванням обставини, враховуючи, що обвинуваченим надана згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні, він правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, враховуючи заяву потерпілого ОСОБА_2 , який не заперечує проти такого розгляду, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до приписів частини 2 статті 382 Кримінального процесуального кодексу України.

Вивчивши зміст обвинувального акта із доданими до нього документами, перевіривши матеріали досудового розслідування у формі дізнання у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 жовтня 2020 року під № 12020225390000050, проаналізувавши у сукупності надані прокурором докази, які узгоджуються між собою, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з`ясувавши всі обставини, встановлені під час досудового розслідування, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд керуючись законом, дійшов висновку щодо доведеності вини

ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованому йому кримінального проступку. Дії обвинуваченого відповідають складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України, і правильно кваліфіковані як умисне легке тілесне ушкодження, у зв`язку із чим обвинувачений підлягає кримінальному покаранню.

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначив, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Так, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, суд виходить з класифікації кримінальних правопорушень, передбаченої статтею 12 Кримінального кодексу України та санкції частини 1 статті 125 Кримінального кодексу України, а також особливостей та обставин його вчинення, й приходить до висновку, що обвинуваченим вчинене кримінальне правопорушення, яке кримінальним законом вважається проступком.

Вивчаючи особу винного шляхом з`ясування стану його здоров`я, поведінки до вчинення кримінального правопорушення, складу родини, а також матеріального стану, судом встановлено, що ОСОБА_1 має середню освіту, не працевлаштований, постійного джерела доходу не має, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, неповнолітніх дітей або непрацездатних батьків не утримує. За даними наявної документації має задовільний стан здоров`я, до осіб з інвалідністю не відноситься, на обліку у лікаря – психіатра та під наркологічним диспансерно – динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про його осудність. Військову строкову службу у Збройних силах України проходив з 14 листопада 2012 року по 08 жовтня 2013 року. Проходив військову службу в Збройних силах України по частковій мобілізації з 09 березня 2015 року по 08 квітня 2016 року, що підтверджується відповідною довідкою за № 1666 від 02 листопада 2020 року за підписом військового комісара Нововодолазького районного військового комісаріату Харківської області підполковника ОСОБА_3 . Має постійне місце проживання та реєстрацію, де характеризується задовільно, що підтверджується довідкою – характеристикою депутату округу № 25 Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області Г. П. Дігтяр, підпис якої засвідчений секретарем ради ОСОБА_4 від 04 листопада 2020 року за вихідним № 02-33/2322; відповідно до довідки ОСК Головного управління Національної поліції України в Харківській області від 23 листопада 2020 року за № 225-16112020/63087 ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності притягується вперше. На даний час на обліку в Нововодолазькому районному відділі філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України не перебуває.

Обставин, що відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України, пом`якшують покарання ОСОБА_1 , є його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України, обтяжують покарання ОСОБА_1 , не встановлено.

При призначенні виду та міри покарання ОСОБА_1 , суд виходить з положень частини 2 статті 61 Конституції України, яка визначає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, керується вимогами статті 65 Кримінального кодексу України, а саме: враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до приписів статті 12 Кримінального кодексу України, відноситься до проступків, особу винного, який не намагався уникнути притягнення до кримінальної відпові дальності за дане кримінальне правопорушення, і

усвідомив негативні наслідки своєї поведінки, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також відсутність претензій майнового та морального характеру з боку потерпілого.

Виходячи з приписів статті 50 Кримінального кодексу України, згідно з яких метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає, що ОСОБА_1 необхідно призначити покарання в межах, встановлених санкцією частини 1 статті 125 Кримінального кодексу України, у виді громадських робіт.

Призначаючи саме такий вид покарання, суд приймає до уваги, що санкцією вказаної статті передбачено покарання у виді, в тому числі, штрафу та виправних робіт, однак суд вважає неможливим призначити ОСОБА_1 один із видів даних покарань, оскільки обвинувачений офіційно не працевлаштований, матеріали кримінального провадження, долучені до обвинувального акта, не містять відомостей про наявність законних джерел доходу у ОСОБА_1 . Окрім іншого суд ураховує обставини скоєння ОСОБА_1 кримінального проступку, його наслідки, а також обрані учасниками судового провадження позиції, викладені у їх заявах.

Отже, з урахуванням вищезазначених обставин, призначення ОСОБА_1 покарання у виді громадських робіт в межах мінімального строку, визначеного статтею 56 та частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України, буде належною мірою відповідати особі обвинуваченого та попередженню вчинення ним нових кримінальних проступків, а призначення обвинуваченому максимального виду покарання на максимальний строк, передбачений санкцією зазначеної статті, буде занадто суворим.

На думку суду таке покарання відповідатиме гуманності й справедливості, та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, відповідатиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Питання доцільності обрання запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та у світлі того, що відповідно до положень статтей 22 та 26 Кримінального процесуального кодексу України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Речові докази по справі відсутні.

Цивільний позов в рамках даного кримінального провадження не заявлявся, процесуальні витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 50, 56, 65 – 67 та частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України, а також статтями 31, 100, 118, 122, частиною 1 статті 126, статтями 291, 293, 302, 349, 368 – 371, 373 – 376, 381, 382, 392, 393, 395, 532 – 535 Кримінального процесуального кодексу України, суд –

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у пред`явленому йому обвинуваченні, передбаченому частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України, і призначити йому по даній нормі закону покарання у виді громадських робіт на строк вісімдесят годин.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку.

На вирок може бути подана апеляційна скарга з підстав, передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України, до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 Кримінального процесуального кодексу України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 Кримінального процесуального кодексу України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: Т. М. Трояновська