
Дата документу 10.12.2020
Справа № 937/9237/20
1-кс/937/4107/20
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«10» грудня 2020 року слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Сметаніна А.В.,
за участі секретаря – Бєгушевої Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Тоня А.С., погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Щербиною О.О., в кримінальному провадженні № 12020080140002782 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нове Мелітопольського району Запорізької області, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора – Щербини О.О.,
слідчого – Аксьоненко В.І.,
підозрюваного – ОСОБА_1 ,
захисника підозрюваного – адвоката Ігнатова Є.Є.,
ВСТАНОВИВ:
10 грудня 2020 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Тоня А.С., погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Щербиною О.О., в кримінальному провадженні № 12020080140002782 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що 08 грудня 2020 року, приблизно о 03 години 30 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись на території «Амбулаторії зальної практики сімейної медицини с. Нове», яка розташована за адресою: Запорізька область, Мелітопольський р-н, с. Нове, вул. Продольна 4, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом пошкодження скла вікна проник до приміщення котельні, яке є іншим приміщенням, звідки викрав майно яке належить АКНП «Центр первинної медико санітарної допомоги Мелітопольської міської ради Запорізької області», а саме:
- тачку будівельну одноколісну вартістю 980 гривень;
- електропилу florabest FKS-2200G64, вартістю 3000 гривень, які залишив біля вікна приміщення «Амбулаторії зальної практики сімейної медицини с. Нове» для подальшого розпорядження ним.
Після чого, продовжуючи свої злочині дії спрямовані на таємне викрадення чужого майна, знаходячись на території вище вказаної амбулаторії, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом віджиму металопластикового вікна, проник до «Амбулаторії зальної практики сімейної медицини с. Нове», що є іншим приміщенням де з кабінету № 2, викрав:
- монітор пацієнта (пульсоксиметр) CMS 50C, вартістю 987 гривень;
- мобільний телефон «Samsung SM-A-107F/D» imei: НОМЕР_1 , imei: НОМЕР_2 в корпусі синього кольору, вартістю 2800 гривень, в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «Київстар» м.н. НОМЕР_3 , яка матеріальної цінності не становить, на рахунку якої грошові кошти були відсутні, які належить АКНП «Центр первинної медико санітарної допомоги Мелітопольської міської ради Запорізької області».
Однак, з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, яких вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, так як був затриманий працівниками СРПП № 4 Мелітопольського ВП ГНП в Запорізькій області ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у приміщенні «Амбулаторії зальної практики сімейної медицини с. Нове».
Таким чином, ОСОБА_1 , своїми протиправними діями міг спричинити майнову шкоду АКНП «Центр первинної медико санітарної допомоги Мелітопольської міської ради Запорізької області» на загальну суму 7767 гривень.
ОСОБА_1 підозрюється у не закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднаному з проникненням до іншого приміщення, тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.
Крім того, 08.12.2020 року, приблизно о 07 годин 40 хвилин, знаходячись в приміщені холу Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, що розташоване за адресою: Запорізька область м. Мелітополь, вул. Гетьманська 83, ОСОБА_1 , під час надання пояснення щодо обставин причетності його до кримінального правопорушення – крадіжки з приміщення «Амбулаторії зальної практики сімейної медицини с. Нове», що розташована за адресою: Запорізька область, Мелітопольський р-н, с. Нове, вул. Продольна 4, ігноруючи законні вимоги працівника поліції ОСОБА_4 , достовірно знаючи про те, що перед ним знаходяться працівник правоохоронного органу – поліції України, який виконує свої службові обов`язки, маючи умисел на опір почав поводитись себе агресивно, висловлюватись нецензурною лайкою в бік ОСОБА_4 та намагатися покинути приміщення Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області. На неодноразові зауваження працівника поліції - ОСОБА_4 не реагував, в ході чого маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 умисно наніс один удар кулаком в ділянку носу ОСОБА_4 , чим спричинив останньому тілесне ушкодження у вигляді – садна м`яких тканин в ділянці перенісся.
Таким чином, ОСОБА_1 , підозрюється у спричинені працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, тобто, у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 345 КК України.
Причетність ОСОБА_1 до вчинених злочинів підтверджується матеріалами кримінального провадження: протоколом огляду місця події від 08.12.2020 року, в ході якого було виявлено та вилучено предмет схожий на ніж у гр. ОСОБА_1 ; протоколами допитів потерпілого ОСОБА_4 ; протоколами допитів свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , речовими доказами, вилученими в ході досудового розслідування- предмет схожий на ніж, ключі від амбулаторії, мобільний телефон Samsung, тачка будівельна одноколісна, електропила florabest FKS-2200G64 у підозрюваного ОСОБА_1 ; протоколом затримання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
Оскільки підозрюваний ОСОБА_1 офіційно не працює, постійного джерела прибутку не має, обґрунтовано підозрюється у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.345 КК України, а також тяжкого кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15, ч. 3 ст.185 КК України,за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчинених ним злочинів та невідворотності покарання за їх вчинення, існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на волі, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а відсутність стійких соціальних зав`язків, постійного місця роботи свідчить про можливість підозрюваного ОСОБА_1 без перешкод залишити своє місце проживання.
Таким чином, слідчий вважає, що існують наступні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_1 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий зазначив, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
У зв`язку з вищевикладеним, слідчий вважає, що запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України неможливо, при застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу, більш м`якого, ніж взяття під варту строком на 60 днів.
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 у повному обсязі. Просили врахувати особу підозрюваного, який не має місця реєстрації в м. Мелітополі, офіційно не працює, не має стійких соціальних зв`язків.
Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечував проти обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник підозрюваного ОСОБА_1 – адвокат Ігнатов Є.Є. у судовому засіданні зазначив, що оскільки його підзахисний не заперечує проти обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під варту, а його позиція, як захисника, не може відрізнятись від позиції підзахисного, тому він також не заперечує проти обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, вивчивши доводи клопотання та додані до нього копії документів, приходить до наступних висновків.
Згідно ст.183 КПК України запобіжний захід - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
Відповідно до копій витягу з ЄРДР № 12020080140002782, 08.12.2020 року до ЄРДР були внесені відомості за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 345 КК України.
08 грудня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 345 КК України.
Під час досудового розслідування вина підозрюваного ОСОБА_1 обґрунтована наступними доказами: протоколом огляду місця події від 08.12.2020 року, в ході якого було виявлено та вилучено предмет схожий на ніж у гр. ОСОБА_1 ; протоколами допитів потерпілого ОСОБА_4 ; протоколами допитів свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , речовими доказами, вилученими в ході досудового розслідування - предмет схожий на ніж, ключі від амбулаторії, мобільний телефон Samsung, тачка будівельна одноколісна, електропила florabest FKS-2200G64 у підозрюваного ОСОБА_1 ; протоколом затримання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
Частиною 5 ст. 9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Тому, оцінюючи вагомість наданих органом досудового розслідування доказів, суд враховує рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 p., в якому викладено позицію, що «32. ... наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність таких фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин» та рішення у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», згідно якого «…факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Крім того, Європейський суд з прав людини одним з критеріїв для визначення наявності обґрунтованої підозри вважає наявність фактів причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого її (особу) підозрюють (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства»). Доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має відповідати стандарту «розумна підозра» (рішення у справі «О`Хара проти Сполученого Королівства»), тобто наявності фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що саме ця особа могла вчинити кримінальне правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбел і Харлей проти Сполученого Королівства»).
Досліджуючи докази, які були надані органом досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що вони з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
КПК України також зазначає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі і вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (пункт 1 частини 1 статті 178 КПК).
Необхідно зазначити, що хоча наявні на момент вирішення питання про утримання під вартою докази і не повинні бути переконливими настільки, щоб можна було встановити винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, суд повинен оцінити докази, надані сторонами, на предмет їхньої належності, допустимості та достовірності, і відкинути ті з них, що не відповідають цим критеріям.
Таким чином, на виконання вимог п.1 ч.1 ст. 194 КПК України, слідчим та прокурором на час розгляду вказаного клопотання надано належні, допустимі та достовірні докази на підтвердження можливості вважати, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 345 КК України.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду, а саме, що підозрюваний не з`явиться до суду; вчинить дії, які будуть перешкоджати правосуддю; або ж створять загрозу суспільству; скоїть інше кримінальне правопорушення; стане причиною громадських заворушень (Tiron v. Romania, § 37; Smirnova v. Russia, § 59; Piruzyan v. Armenia, § 94).
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 раніше не судимий, вину у скоєному кримінальному правопорушенні (злочині) визнає повністю.
Разом з тим, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисних кримінальних правопорушеннях (злочинах), один з яких пов`язаний із заволодінням чужим майном, є корисливим та тяжким кримінальним правопорушенням (злочином), за вчинення якого передбачено покарання від 3 до 6 років позбавлення волі.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства
У справі «Ілійков проти Болгарії», заява № 33977/96 від 26.07.2001, Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Крім того, слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_1 мешкає в м. Мелітополі без реєстрації, неодружений, неповнолітніх дітей не має, а отже в нього відсутні міцні соціальні зв`язки, не працює, постійного, законного джерела доходу немає, згідно характеристики з місця проживання неодноразово був помічений у незаконному проникнення до приватних територій, неадекватній поведінці, погрозах фізичного та морального характеру, протягом незначного часу було декілька викликів до поліції, а тому, на думку слідчого судді, є ймовірність того, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Європейський суд з прав людини підкреслює, що в кожному випадку, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, з урахуванням наданих в судовому засідань пояснень слідчого та прокурора, пояснень самого підозрюваного та його захисника, матеріалів, які подані на підтвердження та спростування заявленого клопотання, слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування надано докази на підтвердження існування ризиків, передбачених п.п.1, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
На виконання вимог п.3 ч.1 ст. 194 КПК України, слідчим суддею також враховується практика Європейського суду з прав людини, відповідно до якої національні суди повинні з`ясувати, чи є тримання особи під вартою до судового розгляду справи єдиним запобіжним заходом, який забезпечив би належну процесуальну поведінку особи та виконання нею процесуальних обов`язків, а також можливість обмежитися в даному випадку застосування менш сурового (альтернативного) запобіжного заходу: «Клішин проти України» від 23.02.2012 року «Підстави для тримання під вартою мають бути підтверджені фактами. Небажання особи зізнатися чи дати «потрібні показання» не можуть бути підставами для взяття під варту»; «Єлоєв проти України» від 06.11.2008 року «Після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою. Відмова у розгляді клопотання про скасування або зміну з причин неодноразового звернення не допускається».
Отже, враховуючи тяжкість одного з кримінальних правопорушень (злочинів), у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінальних правопорушень (злочинів), тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях (злочинах), враховуючи особу підозрюваного, зокрема його характеристику, його вік, стан здоров`я, відсутність зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання, міцних соціальних зв`язків, місця роботи, слідчий суддя дійшов висновку, що під час розгляду клопотання прокурором переконливо доведено наявність у підозрюваного наміру не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України і не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Крім того, ні підозрюваний, ні його захисник не заперечували проти обрання саме такого запобіжного заходу, як зазначено в клопотанні.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, доводи учасників, слідчий суддя дійшов висновку, що всі зазначені обставини в сукупності свідчать про те, що єдиним запобіжним заходом, адекватним особі підозрюваного, здатним забезпечити його належну поведінку та запобігти встановленим ризикам, є тримання під вартою.
За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи обставини кримінальних правопорушень (злочинів), у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , їх тяжкість, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу та ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки лише внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 193 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури, Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні; докласти зусиль до пошуку роботи.
Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176-178, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 369-372 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Тоня А.С., погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Щербиною О.О., в кримінальному провадженні № 12020080140002782 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 – задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання, а саме з 08 грудня 2020 року з 07 годин 40 хвилини до 05 лютого 2021 року до 07 години 40 хвилин включно.
Строк дії ухвали визначити до 05 лютого 2021 року до 07 години 40 хвилин включно.
Одночасно визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: № UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700. В призначенні платежу необхідно вказати: ПІБ сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа, суть справи, дата ухвали про депозитне стягнення.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:
- прибувати до слідчого, прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури, Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області із встановленою періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;
- утриматися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;
- докласти зусиль до пошуку роботи.
Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк до 05 лютого 2021 року до 07 години 40 хвилин включно.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження та ДУ «Запорізькій слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: А.В. Сметаніна
Судове рішення № 93518104, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області було прийнято 10.12.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 937/9237/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: