Рішення № 93517066, 14.12.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/46/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2020 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Фазикош О.В., за участю секретаря судового засідання Химинець О.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб цивільну справу за позовом Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оренду землі,

В С Т А Н О В И В:

Представник Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради Бабидорич В. звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оренду землі, за якою просить суд стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради (Код ЗДРПОУ 36541721) 21 424. 13 грн. заборгованість по орендній платі за договором оренди № 1828 від 19.11.2015 р.; судові витрати у вигляді судового збору за подання цієї позовної заяви в розмірі 1921,00 грн., сплачені Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради, покласти на ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Позовні вимоги мотивує тим, що 09.11.2015 рішенням Ужгородської міської ради № 1882, а саме пунктом 1.68 гр. ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0993 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 та передано її в оренду строком на 3 роки до 09.11.2018.

В подальшому, 19.11.2015 на підставі зазначеного рішення міської ради між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради та гр. ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі №1828.

Відповідно до п. 1 даного договору Сторони погодили, що предметом цього договору є надання Орендодавцем Орендареві права на платне користування земельною ділянкою для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 Пунктом 21 Договору передбачено, що передача земельної ділянки Орендарю здійснюється одночасно з підписанням акту її приймання-передачі. Відповідно до акту приймання-передачі 15.12.2015 р. Департамент міського господарства Ужгородської міської ради передав, а гр. ОСОБА_1 прийняв в оренду земельну ділянку площею 0,0993 га за адресою: АДРЕСА_1 .

Сторонами було встановлено, що зазначена земельна ділянка передається у стані, який відповідає умовам Договору, що свідчить про виконання позивачем взятих на себе зобов`язань за договором оренди від 19.11.2015 р. в частині передачі об`єкта оренди.

Пунктом 40 договору оренди земельної ділянки № 1828 передбачено, що вказаний договір набирає чинності після підписання сторонами та проведення державної реєстрації права оренди землі.

Пунктом 8 договору оренди землі сторони погодили, що даний договір укладено до 09.11.2018 р. 18.01.2019 р. пунктом 1.3 рішення сесії Ужгородської міської ради № 1408 гр. ОСОБА_1 було поновлено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки до 18.01.2024 р. 18.01.2019 р. на підставі даного рішення міськради Сторонами було укладено додаткову угоду до Договору оренди землі № 1828 від 19.11.2015 р., договір оренди землі № 1828 від 19.11.2015 р. викладено в новій редакції. Того ж дня сторонами було підписано акт приймання-передачі земельної ділянки.

Відповідно до п. 10 даного Договору, орендна плата сплачується у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі у грошовій формі та становить 22 784, 58 грн. на рік, вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця в розмірі 1898, 71 грн.

Пунктом 13 Договору оренди встановлено, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, і в інших випадках, передбачених законом. Розмір орендної плати повинен сплачуватись згідно нормативно-грошової оцінки чинної на день справляння податків, що Відповідачем зроблено не було, а натомість допущено значну заборгованість, яку необхідно сплатити до місцевого бюджету.

Відповідно до витягу Держгеокадастру із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 59 від 15.01.2019 р., станом на січень 2019 р., нормативно-грошова оцінка орендованої земельної ділянки площею 993 кв. м. становила 759 486, 12 грн.

Згідно п. 27 розділу «Інші права та обов`язки сторін» Договору оренди землі, Орендар земельної ділянки зобов`язаний: своєчасно сплачувати орендну плату; виконувати інші обов`язки передбачені ст. 96 ЗК України. Однак, орендар ОСОБА_1 в строки, в порядку та на умовах, що передбачені договором оренди землі № 1828 не виконував своїх грошових зобов`язань щодо сплати орендної плати, згідно розділу «Орендна плата» даного договору та вимоги ст. 96 ЗК України. Закону України «Про оренду землі», в результаті чого виникла значна заборгованість в сумі 21 424, 13 грн.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.01.2020 позовну заяву залишено без руху, надано позивачеві строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.03.2020 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

08.05.2020 року від відповідача по справі ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву. У якому зокрема зазначено, що у 2019 році було отримано податкове повідомлення-рішення від 21.06.2019 р. № 39342-5013-0701 від ГУ ДФС у Закарпатської області на суму 26030,60 грн.

Відповідач при цьому зазначає, що було сплачено 02.07.2019 р. - 6000,00 грн.; 16.08.2019 р. - 5030,60 грн. ; 04.09.2019 р. - 7000,00 грн.; 28.09.2019 р.-5000,00 грн.; 11.10.2019 р. - 3000,00грн., що складає у сумі 26030,60 грн.

У відзиві зазначено, що станом на 25.10.2019 року була отримана відповідь від ГУ ДПС у Закарпатської області на запит про відсутність заборгованості по орендної платі за землю.

За твердженням ОСОБА_1 , у подальшому здійснювалася орендна плата за землю: 27.12.2019 р.-1900,00 грн.; 29.01.2020 р.-1900,00 грн. 25.02.2020 р.-1900,00 грн. та 20.03.2020 р.-1900,00 грн. Разом із відзивом відповідачем до суду надано копії підтверджуючих документів, а саме: квитанцій, а також листа по надання інформації із ГУ ДФС у Закарпатської області про відсутність заборгованості по орендній платі станом на 25.10.2019 року.

09.07.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив. Зокрема представник позивача вказує на те, що після відкриття провадження у даній справі від відповідача до Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради надійшли заперечення на позовну заяву. У зв`язку із чим була проведена звірка взаєморозрахунків між департаментом міського господарства Ужгородської міської ради та відповідачем по справі ОСОБА_1 .

Так, позивач зазначає, що за результатами вказаної звірки було встановлено та як вбачається із оборотно - сальдової відомості, зазначені проплати, зокрема: 02.07.2019 р. - 6000 грн.; 16.08.2019 р., 04.09.2019 р. відображені в сумі 12 030,60 грн.; за 28.09.2019 р., 11.10.2019 р. - відображені в сумі 8000, 00 грн. та зараховані департаментом до сплати відповідачем орендної плати, сума до стягнення в примусовому порядку заявлена за несплачений орендарем період.

Разом із тим, представник позивача зазначає щодо долучених відповідачем до відзиву копій фіскальних чеків:

щодо підтвердження внесення орендної плати в сумі 1900,00 грн., платежі були здійснені: 27.12.2019 р., 29.01.2020 р., 25.02.2020 р., 20.03.2020 р. Однак, при цьому зазначає, що даний період не входить до заявлених позовних вимог поданої позовної заяви, оскільки департаментом міського господарства подано позов про стягнення заборгованості за договором оренди землі № 1828 за період з листопада 2018 р. по листопад 2019 р. Тоді як за твердженням представника позивача, внесені суми були зараховані до сплати орендної плати за поточний період. До відповіді на відзив додано розрахунок заборгованості. Просить стягнути із відповідача суму заборгованості що складає: 21 424,13, а також судовий збір в розмірі 1921, 00 грн.

Відповідачем відповіді на подані письмові пояснення на відзив на позовну заяву на адресу суду не надходила.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України).

Оскільки, відповідно до вимог ст.279 ЦПК України, справа в порядку спрощеного позовного провадження розглядається без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, то, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року у справі «Плахтєєва та Плахтєєв проти України» (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

За змістом ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ч.ч.1-4 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд вважає, що кожна із сторін по даній справі була належним чином поінформована про право надати суду будь-які докази для встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також прокоментувати їх. Крім того, сторони по справі не були позбавлені можливості повідомити суду й інші обставини, що мають значення для справи.

Отже, кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Відповідно до ч.1 ст.12 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.2, п.4, п.6 , п.7 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно із ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що 09.11.2015 рішенням Ужгородської міської ради № 1882, а саме пунктом 1.68 гр. ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0993 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 та передано її в оренду строком на 3 роки до 09.11.2018.

19.11.2015 на підставі зазначеного рішення міської ради між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради та гр. ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі №1828.

Згідно розрахунку заборгованості по орендній платі та нарахованій пені по договору №1828 від 19.11.2015 заборгованість ОСОБА_1 по орендній платі за вказану земельну ділянку станом на 19.12.2019 становить 21424,13 грн., орендна плата за вказаний період (з листопада 2015 по листопад 2019) вносилася ним останній раз у серпні 2019 на загальну суму 8000 грн., та згідно з відомостями що наведені позивачем у відповіді на відзив вказані кошти зараховані департаментом до сплати відповідачем орендної плати.

Разом із тим, згідно розрахунку наданого позивачем до відповіді на відзив вбачається, що сума заборгованості відповідача перед позивачем становить: 19 524,13 грн., замість заявленої в позовній заві суми в 21 424,13 грн.

Пунктом 8 договору оренди землі сторони погодили, що даний договір укладено до 09.11.2018 р. 18.01.2019 р. пунктом 1.3 рішення сесії Ужгородської міської ради № 1408 гр. ОСОБА_1 було поновлено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки до 18.01.2024 р. 18.01.2019 р. на підставі даного рішення міськради Сторонами було укладено додаткову угоду до Договору оренди землі № 1828 від 19.11.2015 р., договір оренди землі № 1828 від 19.11.2015 р. викладено в новій редакції. Того ж дня сторонами було підписано акт приймання-передачі земельної ділянки.

Відповідно до п. 10 даного Договору, орендна плата сплачується у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі у грошовій формі та становить 22 784, 58 грн. на рік, вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця в розмірі 1898, 71 грн.

Пунктом 13 Договору оренди встановлено, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, і в інших випадках, передбачених законом. Розмір орендної плати повинен сплачуватись згідно нормативно-грошової оцінки чинної на день справляння податків, що Відповідачем зроблено не було, а натомість допущено значну заборгованість, яку необхідно сплатити до місцевого бюджету.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років на підставі ст. 18 Закону України «Про оцінку земель».

Крім того, згідно п. 27 договору передбачено право орендодавця в односторонньому порядку вносити зміни доданого договору при зміні розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, ставок земельного податку та ставок орендної плати відповідно змін чинного законодавства.

У відповідності до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Ужгородською міською радою прийнято рішення №1398 від 14.07.2014 «Про затвердження технічної документації по нормативно грошовій оцінці земель населеного пункту міста Ужгород Ужгородської міської ради». Даним рішенням затверджено нову технічну документацію із земель населеного пункту м. Ужгорода по базовій вартості 1 кв. м. забудованої території в розрізі економіко-планувальних зон та грошової оцінки сільськогосподарських угідь населеного пункту.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного законодавства України.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним, плата за землю справляється відповідно до Закону. На підставі ст. 270 Податкового кодексу України об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Відповідно із ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди земельної ділянки.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний: використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із ст. 15 Закону України «Про оренду землі» - орендна плата (розмір, індексація, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду) є однією з істотних умов договору оренди земельної ділянки.

Згідно з ст. 96 Земельного Кодексу України, встановлений обов`язок землекористувачів, у тому числі орендарів, своєчасно сплачувати орендну плату за користування землею.

Згідно із статтею 24 Закону України «Про оренду землі» - орендодавець землі має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частково, а саме про стягнення із відповідача суми заборгованості, що становить 19 524,13 грн.

Задовольняючи позовні вимоги частково суд виходить із того, що згідно розрахунку заборгованості наданого до позовної заяви, встановлено, що у борг відповідачу ОСОБА_1 , зараховано і орендну плату сплачену ним за листопад 2019 року у сумі 1900 гривень.

При цьому, позивачем у відповіді на відзив, зазначено, що після отримання відзиву на позовну заяву було проведено звірку взаєморозрахунків між департаментом міського господарства Ужгородської міської ради та ОСОБА_1 . Так, до відповіді на відзив позивачем додано і розрахунок заборгованості по орендній платі, згідно якого ОСОБА_1 , було здійснено орендну плату за землю у листопаді на суму 1 900,00 грн. В свою чергу сума боргу у вказаному розрахунку зазначена за мінусом внесеної орендної плати та складає: 19 524,13 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 81, 83, 141, 223, 229, 263, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 526, 629, ЦК України, ст. 96, 260 Земельного кодексу України, ст.ст. 13, 15, 24 Закону України «Про оренду землі»,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оренду землі задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) на користь Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради (88000, м Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ - 36541721) заборгованість по орендній платі станом на 19.12.2019 за договором оренди земельної ділянки №1828 від 19.11.2015 в розмірі 19 524,13 грн. ( дев`ятнадцять тисяч п`ятсот двадцять чотири грн. 13 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) на користь Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради (88000, м. Ужгород, пл. Поштова,3, код ЄДРПОУ-36541721), витрати зі сплати судового збору в сумі 1536,00 грн. (одну тисячу п`ятсот тридцять шість грн.).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 14.12.2020 року

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В.Фазикош