Рішення № 93516993, 14.12.2020, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/618/20

Провадження по справі 2/305/445/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2020 року. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ємчук В.Е.

за участі: секретаря судових засідань Шемота М.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Рахові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі Позивач) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 (далі Відповідачка) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

Позовні вимоги мотивує тим, що 09.06.2008 у виконавчому комітеті Ясінянської селищної ради Рахівського району, Закарпатської області він зареєстрував шлюб з Відповідачкою. Від цього шлюбу мають трьох дітей: сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . З Відповідачкою вони спільно прожили близько 12 років, вели спільне господарство та будували міцні сімейні відносини. Однак, останні роки вони не можуть як сім`я проживати разом, спокійно вирішувати навіть нескладні питання, Відповідачка почала вживати алкогольні напої, перестала піклуватися дітьми. Постійні сварки та непорозуміння на ґрунті систематичної залежності Відповідачки від алкоголю вибивали його з нормального ритму життя та завдавали його здоров`ю стрес, а також впливали на психіку дітей. Він неодноразово намагався говорити з Відповідачкою про їх сімейні проблеми, спокійно вирішити їх, однак це ніяких результатів не дало, в сімейних стосунках нічого не змінювалося. У результаті зазначеного він прийшов до висновку, що їхнє розлучення є єдиним виходом для них, отже збереження сім`ї й подальше спільне проживання є нестерпним для нього. Оскільки їхні неповнолітні діти проживають та будуть проживати з ним, з врахуванням природного обов"язку обох батьків в утриманні дітей, просить постановити рішення, за яким шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвати, а також стягувати з Відповідачки в його користь аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі в розмірі половини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду та до досягнення дітьми повноліття.

Позивач, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Відповідачка в судове засідання жодного разу не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 був зареєстрований виконавчим комітетом Ясінянської селищної ради Рахівського району, Закарпатської області 09.06.2008 року за №18.

Відповідно до ч.1 ст. 122 СК України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Від шлюбу у сторін народилося троє дітей: син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвами про їх народження.

Наразі діти перебувають на утриманні позивача, ОСОБА_1 , а Відповідачка, у порушення своїх батьківських обов`язків, матеріальної допомоги на утримання дітей не надає. Вказана обставина підтверджується довідкою, виданою виконавчим комітетом Лазещинської сільської ради № 895 від 07.05.2020 року, та актом обстеження матеріально-побутових умов проживання громадянина ОСОБА_1 , який був складений 07.05.2020 депутатом в/о №3 ОСОБА_7 .

З`ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини припинення сімейних стосунків, суд вважає, що позовні вимоги в частині розірвання шлюбу обґрунтовані і підлягають задоволенню відповідно до ст.112 СК України, оскільки встановлено, що причина розпаду подружніх відносин між сторонами є справжньою, глибинною. Подружжя фактично припинило спільне проживання і сімейне життя з поважної причини. Встановлено, що сторони тривалий час спільно не проживають та не підтримують сімейних відносин. Шлюб між сторонами має формальний характер, їхнє подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, який наполягає на розірванні шлюбу, тому шлюб між сторонами слід розірвати.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідачка, ОСОБА_2 своїх бачень стосовно залишення їй після розірвання шлюбу того чи іншого прізвища суду не представила, тому суд позбавлений можливості вирішувати дане питання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з вимогами ст.180, 181 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, витрати платник аліментів, у тому числі на придбання нерухомого та рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

Про обов`язок суду при визначенні розміру аліментів враховувати стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, інші обставини, що мають істотне значення йдеться і в абзаці 3 п.17 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів".

Зі змісту частини 2 статті 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На підставі наведеного, суд вважає, що Відповідачка зобов`язана надавати дітям утримання, достатнє для задоволення їх розумних потреб, виходячи зі стану здоров`я дітей, їх матеріального становища, а також зі свого стану здоров`я та матеріального становища.

Враховуючи те, що Позивач виявив бажання отримувати аліменти у розмірі половини заробітку (доходу), суд вважає, що справедливим буде щомісячне стягнення з Відповідачки аліментів на утримання дітей саме в такому грошовому вимірі.

Суд, виходячи із принципу розумності та справедливості з огляду на те, що батьки зобов`язані забезпечити дітям виховання, навчання, розвиток, беручи до уваги матеріальне становище дітей, а саме те, що вони є неповнолітніми, не мають доходу, а також враховуючи, що відповідачка є молодою особою працездатного віку, інших осіб на утриманні не має, зважаючи на те, що відповідно до ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд вважає за можливе задовольнити позов у частині стягнення аліментів з Відповідачки в користь Позивача у у частці від доходу, половини заробітку (доходу), що відповідатиме принципу диспозитивності та ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України.

Аліменти на утримання дитини згідно зі ст. 191 СК України присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви, в даному випадку з 12.05.2020 року.

Відповідно до вимог ст. 115 Сімейного Кодексу України, рішення суду про розірвання шлюбу, після набранням ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та про ставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Таким чином, копію рішення суду, після набрання ним законної сили, слід надіслати у Рахівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) для виконання.

Відповідно до ч.3 ст.5 ЗУ Про судовий збір від сплати судового збору звільняються позивачі за позовами про стягнення аліментів.

Тому, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідачки в спеціальний фонд Державного бюджету України в особі Рахівського районного суду Закарпатської області слід стягнути судовий збір у розмірі 840,80 гривні за розгляд позовної вимоги про стягнення аліментів.

Питання про стягнення судових витрат Позивач не ставив.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, слід допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. ст. ст. 12, 13, 76, 81, 83, 89, 141,263-265, 273,430 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , 09.06.2008 у виконкомі Ясінянської селищної ради Рахівського району, Закарпатської області, за актовим записом №18, розірвати.

Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканки АДРЕСА_1 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_2 , аліменти на утримання дітей: сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі половини (1/2) заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 12 травня 2020 року до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканки АДРЕСА_1 , в спеціальний фонд Державного бюджету України в особі Рахівського районного суду Закарпатської області 840 гривень 80 копійок судового збору на рахунок: отримувач коштів УК у Рахiв. р/Рахівський р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ)37862638, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA448999980313161206000007211, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101 судовий збір.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Копію рішення суду, після набрання ним законної сили, надіслати у Рахівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), для виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя: В.Е. Ємчук