Рішення № 93516403, 14.12.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2/243/2445/2020

Номер справи 243/7793/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року м.Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мінаєва І.М.,

за участю секретаря судового засідання Андросова І.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи служби у справах дітей виконавчого комітету Миколаївської міської ради,

вимоги позивача: про відібрання дитини від матері та позбавлення батьківських прав,

учасники справи: не з?явилися,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Виклад позиції позивача.

1. 09.09.2020 року орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради Слов`янського району звернувся до суду із позовом в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання дитини від матері та позбавлення батьківських прав.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає (з урахуванням уточнення позовних вимог), що відповідачка разом з малолітнім сином мешкають в с.Рай-Олександрівка. Батько дитини ОСОБА_3 проживає окремо і до дитини не приїжджає, її життям та здоров`ям не цікавиться, фінансово не забезпечує. З 20.04.2020 р. відповідач перебуває під соціальним супроводом, але продовжує вживати алкогольні напої, залишає дитину без нагляду, дитина може бігати по вулиці голодна і роздягнена. На теперішній час мати не займається вихованням і розвитком дитини, не піклується про її здоров`я фізичний, духовний розвиток, не створює належних умов для розвитку її природних здібностей.

Посилаючись на положення ч.1 ст.12 Закону України "Про охорону дитинства", ст.ст.150, 170 СК України позивач просив постановити рішення суду, яким відібрати малолітнього сина ОСОБА_1 від матері, позбавити відповідачку батьківських прав відносно сина та стягнути понесені витрати по сплаті судового збору.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

2. Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

3. Представник третьої особи надала суду клопотання про розгляд справи за її відсутності.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

4.Ухвалою суду від 10.09.2020 р. позовну заяву залишено без руху, позивачеві наданий строк для усунення недоліків (а.с.18).

5.Ухвалою суду від 01.10.2020 р. позовну заяву органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи служби у справах дітей виконавчого комітету Миколаївської міської ради про відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, запропоновано відповідачу у п?ятнадцятиденний строк подати відзив на позов, позивачеві у п?ятнадцятиденний строк з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, по справі призначено підготовче судове засідання (а.с.25).

6.Ухвалою суду від 29 жовтня 2020 року підготовче провадження по справі закрито, справа призначена до судового розгляду.

7.Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (стаття 128 ЦПК), в судове засідання не з?явився без поважних причин, а позивач не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.

8.Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв?язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом.

9.Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 18.07.2017 року ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.9).

10.Служба у справах дітей виконавчого комітету Миколаївської міської ради Слов`янського району Донецької області 27.08.2020 р. звернулася із клопотанням про негайне відібрання малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від матері ОСОБА_2 , без позбавлення матері батьківського піклування по відношенню до дитини. Зі змісту клопотання вбачається, що службою поставлено на облік дітей, сім`ї яких перебувають у складних життєвих обставинах, дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Мати дитини ОСОБА_2 разом з сином проживає в с.Рай-Олександрівка, у будинку своєї матері, спільно з ними мешкає брат ОСОБА_2 . Зі слів ОСОБА_2 за час проживання разом з дитиною на території Миколаївської ОТГ батько до дитини не приїздив, її життям та здоров`ям не цікавився, фінансово не забезпечував. Про неналежне виховання ОСОБА_1 матір`ю ОСОБА_2 службу було повідомлено фахівцем з соціальної роботи. За місцем реєстрації ОСОБА_2 було надіслано запит до Ісайківської сільської ради, згідно відповіді на який у березні 2019 р. виконавчим комітетом сільради було направлено позовну заяву до Богуславського районного суду Київської області про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно малолітнього сина ОСОБА_1 , яку згодом було відкликано, оскільки мати почала виправлятися та стала виконувати батьківські обов`язки. 19.04.2020 ОСОБА_2 знаходилася у стані алкогольного сп`яніння та поводила себе неадекватно, службою було викликано поліцію та медичну допомогу, оскільки були прояви жорстокого поводження з дитиною. З 20.04.2020 р. ОСОБА_2 перебуває під соціальним супроводом, мати почала виконувати відповідні заходи, зокрема, прибралася в хаті та влаштувалася на роботу (не офіційно). Однак, фахівець з соціальної роботи 17.05.2020 р. повідомила, що зустріла ОСОБА_2 , яка була у нетверезому стані, пізно ввечері з маленькою дитиною. Вона запропонувала ОСОБА_2 повернутися додому, на що та спочатку погодилася, а після почала нецензурно висловлюватися та пішла у невідомому напрямку, залишивши дитину з фахівцем. ОСОБА_2 було запрошено на засідання комісії з питань захисту прав дитини, але ОСОБА_2 з її слів разом з дитиною поїхала до м.Києва, після повернення ОСОБА_2 їй було поновлено соціальний супровід. Однак, ситуація лише погіршилася, зі слів фахівця з соціальної роботи мати була помічена в стані алкогольного сп`яніння, дитина лежала то на ній, то біля неї, намагаючись звернути на себе увагу, плакала, з наданих фотографій вбачаються подряпини на обличчі дитини та забиття від пальців. Фахівець охарактеризувала ОСОБА_2 як матір із низьким виховним потенціалом, яка неналежним чином виконує обов`язки по догляду та утриманню дитини. У зв`язку з наведеними обставинами виконавчим комітетом 28.08.2020 р. було прийнято рішення про негайне відібрання дитини від матері, та складено акт про передачу дитини ОСОБА_1 ОСОБА_4 , де дитина перебуває до теперішнього часу. Враховуючи вищенаведене, службою у справах дітей порушується питання про звернення до суду стосовно негайного вилучення ОСОБА_1 від матері (а.с.3, 7-8).

11.Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 28.08.2020 р. № 271 затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 у зв`язку з ухиленням її від виконання своїх обов`язків по відношенню до дитини ОСОБА_1 , та негайно відібрати дитину ОСОБА_1 від матері ОСОБА_2 у зв`язку із виникненням загрози життю та здоров`ю дитини та влаштувати до сімейних форм виховання (а.с.3).

12.Зі змісту висновку органу опіки та піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради вважає доцільним негайно відібрати дитину ОСОБА_1 від матері ОСОБА_2 та позбавити її батьківських прав по відношенню до дитини (а.с.4-6).

13.Згідно з актом про факт передачі дитини від 28.08.2020 р. ОСОБА_2 в присутності начальника служби у справах дітей передали дитину ОСОБА_1 ОСОБА_4 на підставі наказу Служби у справах дітей № 68 від 28.08.2020 "Про тимчасове влаштування дитини, негайно вилученої від матері у сім`ю родичів". На дитині є подряпини та синці на обличчі, голові, загалом дитина виглядає здоровою (а.с.12).

14.Зі змісту листа виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 25.09.2020 вбачається, що ОСОБА_4 повідомила, що вона відмовляється від перебування дитини у неї, тому Службою у справах дітей про зазначені обставини повідомлено батька дитини ОСОБА_3 , який зазначив, що забере дитину до себе і буде мешкати разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.40).

15.Згідно з актом від 06.10.2020, складеного органом опіки та піклування Слов`янської міської ради в результаті обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , комісією встановлено, що зазначений будинок є орендованим, складається з чотирьох кімнат, в будинку є санвузол, душова кабіна, газове опалення та водопостачання. Кімнати мебльовані, в наявності побутова техніка (телевізор, холодильник, газова плита, пральна машина). Дитина має окрему кімнату, яка вміщує ліжко та шафу, дитина має охайний зовнішній вигляд. За цією адресою мешкають ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . На час обстеження матері дитини ОСОБА_2 вдома не було, зі слів батька дитини вона перебувала на роботі (кафе "Хуторок"). ОСОБА_3 повідомив, що він не згоден, щоб дружину позбавили батьківських прав, не може пояснити, чому сина відібрали від неї. Після завершення судових засідань має намір з родиною повернутися за місцем реєстрації (а.с.41).

16.За змістом відомостей Служби у справах дітей Слов`янської міської ради, 28.10.2020 спеціалістами служби здійснено виїзд за місцем проживання родини ОСОБА_2 , але поспілкуватися з ними не виявилося можливим через відсутність їх вдома (а.с.43).

17.За відомостями Ісайківської сільської ради Богуславського району Київської області від 09.09.2020, ОСОБА_3 ознайомлений під підпис з листом Служби у справах дітей Миколаївської міської ради, на запитання сільського голови щодо спроможності у разі необхідності забрати дитину і в подальшому виконувати обов`язки по догляду та утриманню ОСОБА_1 у разі позбавлення матері батьківських прав, відповів, що це його сім`я і він сам розбереться що йому робити, ініціативи щодо повернення йому дитини не виявляв. На даний час умови для проживання дитини за місцем мешкання батька відсутні (а.с.47).

18.Згідно з характеристикою сільського голови Ісайківської сільської ради Богуславського району Київської області від 09.09.2020 № 527, ОСОБА_3 є учасником бойових дій в зоні АТО, одружений, але з 03.02.2020 з дружиною не мешкає. Має сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає разом з матір`ю ОСОБА_2 . За неналежне виконання батьківських обов`язків відносно сина ОСОБА_6 виконкомом сільської ради до Богуславського районного суду було подано заяву та висновок про позбавлення його та його дружини батьківських прав, яка пізніше була відкликана сільським головою у зв`язку з тим, що вони виправилися, почали опікуватися дитиною. Зауваження сільського голови ігнорує, веде себе демонстративно. Працює вальщиком лісу в ДП "Богуславський лісгосп", інколи вживає спиртні напої, з односельчанами ввічливий, тактовний, доброзичливий (а.с.48).

19.Згідно з доповідною запискою фахівця з соціальної роботи ОСОБА_7 від 18.05.2020, 17.05.2020 ОСОБА_2 перебувала у стані алкогольного сп`яніння та нехтувала потребами власної дитини. Так, приблизно о 20-30 год. вона зустріла ОСОБА_2 разом з дитиною, дитина була в мокрих штанах та кросівках, голодна. Вона запропонувала допомогу, ОСОБА_2 відмовилась, але вона все одно взяла на руки дитину, а ОСОБА_2 поруч повезла велосипед. Згодом мати кинула велосипед та побігла назад, на вулиці починався дощ. Вона зайшла до сусідів ОСОБА_2 , де дитині перевдягли штани та намагалися нагодувати. Приблизно о 22-00 - 23-00 год. приїхала поліція, але вилучати дитину вони відмовились, тому хлопчика вона віддала брату матері. Через деякий час вона зайшла до будинку, щоб пересвідчитися, що з дитиною все добре, але хлопчик вже спав біля бабусі. Окрім того, 19.04.2020 ОСОБА_2 також перебувала у стані алкогольного сп`яніння, йшла разом з дитиною до магазину, у дитини була гематома на лобі, синці на щоках та кров під носом (а.с.49).

20.Відповідно до доповідної записки фахівця з соціальної роботи ОСОБА_7 від 10.06.2020, вона не змогла додзвонитися до ОСОБА_2 , тому ввечері того ж дня пішла до неї додому, але вдома її не було. Мати ОСОБА_2 повідомила, що вона 06.06.2020 пішла на роботу і додому не повернулася, дитина перебувала вдома з бабою, зі слів якої ОСОБА_2 повернулася додому зранку 07.06.2020, забрала дитину та поїхала знімати гроші у м.Миколаївку. 10.06.2020 ОСОБА_2 вийшла на зв`язок, повідомила, що перебуває вдома, під час візиту спеціаліста додому дитина відпочивала. У дитини було невелике садно на голові, на спині синці, мати хлопчика пояснила, що дитина впала з гойдалки (а.с.50).

21.Згідно з доповідною запискою від 27.08.2020 фахівця з соціальної роботи ОСОБА_7 , 25.08.2020 о 15-00 год. їй зателефонувала сусідка ОСОБА_2 і повідомила що дитина перебуває сама в будинку з 11-00 год., мати вдома відсутня, тому вона забрала дитину до себе, дитина була без одягу. Вона пішла до сусідки, ОСОБА_2 спала у дворі на дивані. Коли вона одягала дитину, на подвір`я зайшла ОСОБА_2 , яка почала лаятися та сказала, що була на городі. У дитини на щоці був слід від удару рукою, є подряпини від нігтів, на лобі велика гематома, а на плечі слід, схожий на лишай, але ОСОБА_2 говорить, що це слід від сигарети (брат палив та ненавмисно припалив дитину (а.с.51).

22.Як вбачається з доповідної записки фахівця з соціальної роботи ОСОБА_7 від 27.07.2020, 17.07.2020 до села повернулася ОСОБА_2 , повідомила, що була на обстеженні з дитиною у м.Києві, але виписки вона не має. 26.07.2020 о 20-10 год. їй зателефонувала жінка, що мешкає на одній вулиці з ОСОБА_2 , та повідомила, що по вулиці бігає гола та боса дитина ОСОБА_2 , а остання перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Жінка зробила їй зауваження, сказала, щоб вона помила та одягнула дитину, у відповідь ОСОБА_2 висловлювалася ненормативною лексикою, забрала дитину та зайшла на подвір`я до своїх знайомих (а.с.52).

23.За змістом доповідної записки від 16.09.2020, 15.09.2020 о 10-00 год. ОСОБА_7 зателефонувала ОСОБА_8 з проханням влаштувати племінника ОСОБА_6 в інше місце, тому що вони не взмозі за ним доглядати. Хлопчик потребує багато уваги, він гіперактивний, постійно плаче, не має необхідних навичок, не розмовляє. Вона зазначила, що ОСОБА_2 приїжджала до дитини 12.09.2020 напідпитку, і вона їй сказала, що дитину здадуть до інтернату, на що ОСОБА_2 відреагувала байдуже та поїхала від них (а.с.53).

24.Згідно акту обстеження умов проживання, складеного Службою у справах дітей виконавчого комітету Миколаївської міської ради, встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 , знаходиться дитина ОСОБА_1 разом зі своїм батьком ОСОБА_3 майже тиждень. Зі слів ОСОБА_3 він чекає грошовий переказ для подальшого виїзду разом з дитиною за місцем реєстрації в Київську область (а.с.54).

V. Оцінка суду.

25.Відповідно до положень Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11) дитина, з огляду на її фізичну і розумову незрілість вимагає спеціального захисту і турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

26. Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

27. У пункті 1 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з пунктом 3 статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

28.Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі шляхом застосування статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР.

Відповідно до статті 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Ця стаття охоплює, зокрема, втручання держави в такі аспекти життя, як опіка над дитиною, право батьків на спілкування з дитиною, визначення місця її проживання.

29.Так, рішенням у справі "М. С. проти України" від 11 липня 2017 року ЄСПЛ, установивши порушення статті 8 Конвенції, консолідував ті підходи і принципи, що вже публікувались у попередніх його рішеннях, які зводяться до визначення насамперед найкращих інтересів дитини, а не батьків, що потребує детального вивчення ситуації, урахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, дотримання справедливої процедури у вирішенні спірного питання для всіх сторін.

Також у справі "М. С. проти України" у рішенні від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13, та у рішенні "Мамчур проти України", № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним (§ 76).

30.На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинно мати першочергове значення. Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть перевищувати інтереси батьків.

У § 54 рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі "Хант проти України" зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага й, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

31.Отже, положення про право батьків і дітей бути поряд один з одним не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини, при розгляді справи суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини.

Відповідно до частини першої статті 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

32.За правилом частини першої статті 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Згідно з частиною третьою статті 170 СК України якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

33.Відповідно до ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров?я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов?язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

34. Статтею 150 Сімейного кодексу України закріплені обов`язки батьків по вихованню та розвитку дітей, у числі яких передбачені турбота про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, підготовка її до самостійного життя. Ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків є підставою для покладання на них відповідальності, установленої законом.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладаються однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

35. З урахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у частині першій статті 170 СК України, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок. Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток. Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18).

36. Надані позивачем докази на підтвердження вищенаведених обставин суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов?язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для встановлення факту ухилення відповідачки від виконання своїх батьківських обов?язків відносно сина ОСОБА_6 . З іншої сторони відповідачкою в судове засідання не надано доказів, що спростовують зазначені обставини.

37. Відповідно до ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров?я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов?язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

38. Згідно роз`яснень, наданих у п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

39. Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 16 цієї ж постанову Пленуму, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормальному самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїх обов`язків.

34.

40. Враховуючи вищезазначені нормативні приписи та роз?яснення, надані Верховним Судом України, у сукупності з фактичними обставинами справи, суд приходить до переконання про ухилення відповідачки від виконання своїх батьківських обов?язків щодо свого сина ОСОБА_6 , адже вона не виконує своїх батьківських обов?язків з її утримання та виховання. Таке байдуже ставлення ОСОБА_2 до своєї дитини судом розцінюється як самоусунення від участі у житті власної доньки. Також судом береться до уваги, що протягом тривалого часу відповідач не змінила свого ставлення до сина та не намагалася виправити ситуацію, що склалася. Таким чином суд приходить до переконання про ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов?язків щодо свого малолітнього сина ОСОБА_6 , адже вона є матір`ю з низьким виховним потенціалом, неналежним чином виконує обов`язки по догляду та утриманню дитини, зловживає алкоголем, чим створює загрозу для життя та здоров`я малолітнього. Суд також приймає до уваги, що дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 28.08.2020 р. тимчасово влаштована в сім`ю родичів ОСОБА_4 , згодом переданий батькові ОСОБА_3 , де і перебуває до теперішнього часу, тому з огляду на встановлені судом фактичні обставини, з урахуванням віку дитини, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

41. Положенням ч.4 ст.170 СК України передбачено, що при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд враховує обставини майнового і сімейного стану відповідачки та бере до уваги, що розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст.182 СК України, тобто 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч.3 ст.70 Закону України "Про виконавче провадження" він не повинен перевищувати 70 % доходу цієї особи. Враховуючи, що відповідач працездатна, але добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини не надає, суд вважає справедливим стягнути з відповідачки на утримання її дитини аліменти у розмірі 1/4 частини її доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

42. Окрім того, суд вважає необхідним зазначити, що якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

43. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

44. Позивач при зверненні до суду із зазначеним позовом сплатив судовий збір у сумі 2102 грн., тому з урахуванням задоволення позовних вимог, позивачеві слід компенсувати сплачений ним судовий збір за рахунок відповідача.

45. Окрім того, з відповідачки у відповідності до положень Закону України "Про судовий збір" на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 840,80 грн. (стягнення аліментів).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 76-81, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 60, 61, 68, 69, 70, 71, 170 Сімейного кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи служби у справах дітей виконавчого комітету Миколаївської міської ради, про відібрання дитини від матері та позбавлення батьківських прав - задовольнити.

2.Відібрати малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .

3.Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

4.Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі ј частини її доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09 вересня 2020 року і до досягнення ОСОБА_1 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

5.Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.

6.Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь виконавчого комітету Миколаївської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи 26480670, місцезнаходження: Донецька область, Слов`янський район, м.Миколаївка, пл.Енергетиків, 2/14) судовий збір у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

7.Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

У відповідності до п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до /або через відповідні суди.

Суддя

Слов`янського міськрайонного суду І.М. Мінаєв