Рішення № 93515497, 10.11.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/10102/20

Провадження № 2/234/2911/20

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді Чернобай А.О.,

секретар судового засідання Максимова В.В.

справа № 234/10102/20

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості із заробітної плати та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

13.07.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості із заробітної плати та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що з 23.10.2017 р. до 02.06.2020 року позивач працював на посаді слюсара-ремонтника в сервісному центрі по ремонту та обслуговуванню обладнання у Приватному акціонерному товаристві «Старокраматорський машинобудівний завод». Згідно наказу № 77 від 02.06.2020 року позивача було звільнено на підставі ст. 38 КЗпП України. З моменту звільнення і по теперішній час відповідач не провів з позивачем розрахунок по виплаті заробітної плати, розмір якої складає 30349,32 грн. Просить суд стягнути з ПрАТ «СКМЗ» заборгованість по заробітній платі у сумі 30349,32 грн.; а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день ухвалення рішення.

Позивач у судове засідання не з`явився надав заяву про розгляд справи без його участі, свої позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи без її участі, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

14.09.2020 року відповідач надав пояснення щодо належності доказів, відповідно до яких зазначив, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 25049,32 грн. відповідачем визнаються. Позивач надав до суду довідку про заборгованість з заробітної плати станом на 12.06.2020 року і не зазнавич, що відповідачем частково сплачено борг в розмірі 5300,00 грн. Тому в в частині стягнення заборгованості по заробітній платі, відповідач позовні вимоги визнає частково.

Що стосується позовних вимог в частинні стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відповідач зазначає наступне.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст.27 ЗУ «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою КМУ від 08.02.1995 року №100.

Згідно з абз.2 п.8 р.IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року, у разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньоденна заробітна плата (за виключенням податків) складає 341,32 грн. Отже для розрахунку суми компенсації згідно ст.117 КЗпП України ця сума має бути помножена на кількість робочих днів, починаючи з 03.06.2020 року. Роботодавець, як податковий агент, самостійно нараховує та відраховує податки з середнього заробітку за час затримки розрахунку.

В зв`язку з введенням на території України карантинних норм, на підприємстві запроваджено особливий режим роботи. Для певних категорій працівників введена дистанційна робота, інші знаходяться на простої.

До початку введення карантину (12.03.2020 року) кількість робочих днів у березні 6, у квітні 0, на травень 2020 року наказом № 49 від 02.03.2020 року додаткові ( неоплачувані дні встановлені на 04.05.2020 р. - 08.05.2020 р., а також з 12.05.2020 р. по 15.05.2020р. Відповідно до наказу № 59А від 18.03.2020 року та Постанові № 2 від 18.03.2020 року на період часу з 18.05.2020 року по 18.07.2020 рік встановлено робочий тиждень з двома робочими днями. Відповідно до наказу № 134 від 30.06.2020 року на весь період дії карантину також встановлено неповний робочий тиждень по 16 робочих часів на тиждень, тобто 2 робочих дні.

Так, за період з 03.06.2020 року по 30.06.2020 року- 8 робочих днів, у липні 2020 р. - 10 робочих днів, у серпні 2020 р. - 8 робочих днів, у вересні 2020 р. - 8 робочих днів.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши надані сторонами докази, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК).

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Суд на підставі ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Приписами ч. 1 ст. 46 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Так, статтею 116 КЗпП встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Судом встановлено, що згідно наказу № 113 від 19.10.2017 р., ОСОБА_1 було прийнято на роботу до ПАТ «СКМЗ» до сервісного центру по ремонту та обслуговуванню обладнання слюсарем-ремонтником, що підтверджується копією трудової книжки. (а.с.7)

Згідно наказу № 77 від 02.06.2020 року, ОСОБА_1 було звільнено на підставі ст.38 КЗпП України, за власним бажанням (а.с. 9)

На підтвердження не виплаченої заробітної плати позивачем надано суду довідку про заборгованість по заробітній платі № 334 станом на 12.06.2020 року, з якої вбачається, що відповідачем на день звільнення не була виплачена заробітна плата з лютого по червень 2020 року в розмірі 30349,32 грн., (після утримання податків, зборів та інших обов`язкових платежів) (а.с. 10)

Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідачем суду не надано. Крім того, згідно письмових пояснень відповідача позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 24049,32 грн. відповідачем визнаються. Оскільки, відповідачем частково сплачено борг в розмірі 5300,00 грн., що підтверджується відомостями пр виплати заробітної плати за період з 01.01.2020 року - 30.09.2020 року, що надані відповідачем разом з поясненнями.

Таким чином, судом беззаперечно встановлено, що ПрАТ «СКМЗ» має перед ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 25049 грн. 32 коп., а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 25049 грн. 32 коп. підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки повного розрахунку, починаючи з 03 червня 2020 рокупо день ухвалення рішення, суд зазначає наступне.

Аналіз статей 116, 117 КЗпП України свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступний після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

При цьому розмір середнього заробітку необхідно проводити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 з наступними змінами (далі - Порядок). Згідно з пунктами 2, 5 цього Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи із його заробітної плати за два останніх відпрацьованих місяця, які передували звільненню, а нарахування середньої заробітної плати проводиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати. Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 року у справі №1-5/2012, в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Таким чином, враховуючи, що власник повністю не розрахувався із працівником при звільненні, тримісячний строк звернення до суду із позовом про стягнення середнього заробітку не пропущений.

Виходячи з наданої відповідачем довідки про заробітну плату позивачу, його середньоденна заробітна плата за два останніх відпрацьованих перед звільненням місяців складає 424 грн. без утримання податків і зборів.

Відповідно до статей 14.1.180, 18, 162.1.3, 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 цього Кодексу.

Оскільки відповідач по справі є податковим агентом і саме на нього покладено обов`язок утримувати податок із суми доходу працівника, для обрахунку середньої заробітної плати працівника має бути взято його середньоденну заробітну плату без відрахування податків.

З огляду на викладене, суд бере до обрахунку середньоденну заробітну плату позивача у розмірі 424грн. та робочі дні з дати, наступної після звільнення позивача до дати ухвалення судового рішення.

Аналізуючи графік роботи підприємства за період з 03.06.2020 року по 10.11.2020 року, по день ухвалення судового рішення, слід зазначити наступне.

При розрахунку суми середнього заробітку за час затримки кінцевого розрахунку при звільненні, судом визначено кількість робочих днів з 03.06.2020 (дата звільнення) по день ухвалення рішення 10.11.2020, що складає 111 днів.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача стосовно нарахування середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні під час запровадження Кабінетом Міністрів України карантину (Постанова КМУ № 211 від 11.03.2020 року зі змінами), бо відповідачем не надано Сертифікат торгово-промислової палати.

Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати України" визначено, що однією із форс-мажорних обставин - введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Тобто, Сертифікат торгово-промислової палати - це лише один з документів, яким можна підтвердити настання форс-мажорних обставин.

Оскільки на період з червня 2020 року по листопад 2020 року на підприємстві не було запровадження скороченого робочого часу та тривалості робочих днів у зв`язку із тяжким фінансовим станом підприємства, тому в цей період обчислення кількості робочих днів слід проводити саме за повний робочий місяць, а саме: у червні 2020 року за 20 днів, у липні 2020 року за 23 дні, у серпні 2020 року за 20 днів, у вересні за 22 дні, у жовтні за 21 день.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку, а саме: з 03.06.2020 року по 10.11.2020 року, в сумі грн. (424 грн. х 111дн. (робочі дні починаючи з 03.06.2020 року до 10.11.2020 року).

З огляду на викладене, суд бере до обрахунку середньоденну заробітну плату позивача у розмірі 424 грн. та робочі дні з дати, наступної після дня звільнення позивача до дати ухвалення судового рішення у кількості 111, тому розмір середньої заробітної плати для стягнення в подяку ст. 117 КЗпП України складає 47 064 грн.(424 х 111).

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що встановлений ст. 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв встановлення справедливого та розумного балансу між інтересами звільненого працівника та його колишнього роботодавця (постанова від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц).

Суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченого ст. 117 КЗпП України, і таке зменшення має залежати від розміру недоплаченої суми (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 27 квітня 2016 року у справі № 6-113цс16).

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц, зменшуючи розмір відшкодування, визначений відповідно до ст. 117 КЗпП України, виходячи зі середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні, необхідно враховувати:

- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;

- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум.

- ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника.

- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність можливого розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 711/4010/13-ц.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вказана сума середнього заробітку за час затримки при розрахунку ОСОБА_1 є неспівмірною із заборгованістю відповідача перед ним, а також у зв`язку із фінансовим станом підприємства та карантином, запровадженим Кабінетом Міністрів України на всій території України у зв`язку із захворюванням на COVID-19.

Суд вважає справедливим, пропорційним, таким, що відповідатиме обставинам справи та наведеним вище критеріям, визначення розміру відповідальності відповідача у сумі 15000 грн. Зазначена сума не відображає дійсного розміру майнових втрат позивача, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, а є лише орієнтовною оцінкою тих його втрат, які розумно можна було би передбачити.

Принцип співмірності було застосовано Великою Палатою Верховного Суду у справі 711/4010/13-ці від 18 березня 2020 року, висновки якого у відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України мають застосовуватися судами до спірних правовідносин.

Статтею 168 Податкового кодексу України передбачений порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету.

168.1. Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

168.1.1. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

168.1.2. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до ч. 5 п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 року, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовна заява була подана досуду 13.07.2020 року, предмет позову - вимоги майнового характеру.

Згідно з пунктом 1 частини 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір справляється в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості з виплати заробітної плати у розмірі 30349,32 грн., та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Враховуючи, що судом ці вимоги задоволені, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840,80грн., а також з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 840,80грн. за вимоги про стягнення суми середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, що підтверджено наданою позивачем квітанцією .

Керуючись ст.ст. 12-13, 76 -79, 81,141, 259, 263 - 265, ЦПК України, ст.ст. 47, 83, 116, 117, 233 КЗпП України суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості із заробітної плати та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (ЄДРПОУ 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 25049 грн. 32коп. (двадцять пять тисяч сорок девять гривен тридцять дві копійки.) без утримання з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (ЄДРПОУ 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 15000 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень), та зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Старокраматорський машинобудівний завод» утриматиз цієї суми передбачені законом податкі та інші обов`язкові платежі при їх виплаті.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (ЄДРПОУ 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривен вісімдесят коп.).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (ЄДРПОУ 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімост сорок гривен вісімдесят копійок).

В іншій частині позову відмовити.

Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд.

Суддя:

Рішення постановлено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.

Суддя: