Рішення № 93514438, 23.11.2020, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер справи №2/225/781/2020

Номер провадження №219/5238/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

23 листопада 2020 року м.Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого-судді Довженко О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Петрової С.О.,

представника позивача: ОСОБА_5

представників відповідача-2: Вєдя А.А. , Заїки К.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до відповідача-1: Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, відповідача-2: Торецького міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, про визнання права власності на недоотриману суму пенсії та страхові виплати в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Дзержинського міського суду Донецької області з позовною заявою (з урахуванням уточнень) про визнання за ним права власності на нараховані, але не виплачені Торецьким об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області за період з квітня 2016 року по жовтень 2016 року грошові кошти у вигляді пенсії, що належали батькові позивача - ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не були ним одержані за життя, в порядку спадкування за законом;

про визнання за ним права власності на нараховані, але не виплачені Торецьким міським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області за період з жовтня 2016 року по жовтень 2019 року грошові кошти у вигляді страхових виплат, що належали батькові позивача - ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не були ним одержані за життя, в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 05.11.2019 року, що видане Приморським районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 1049. Після смерті батька відкрилась спадщина у вигляді недоотриманої пенсії та страхових виплат. Інші спадкоємці відсутні.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.05.2020 року № 1067/02-31 Державним нотаріусом Першої Маріупольської нотаріальної контори було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , яке складається з нарахованої, але не виплаченої за життя суми пенсії за період з квітня 2016 року по жовтень 2016 року, а також, нарахованої, але не виплаченої суми страхових виплат за період з жовтня 2016 року по жовтень 2019 року, у зв`язку з відсутністю документально підтвердженого складу спадкового майна.

Таким чином, інакше, аніж за рішенням суду в даному випадку захистити своє право на недоотриману пенсію та страхові виплати позивач можливості не має, що стало приводом для його звернення з відповідним позовом до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Представник Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (відповідач-1) в судове засідання не з`явився, надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. Окрім того, надав суду письмовий відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, у зв`язку з чим в задоволенні останніх просить відмовити.

Представники Торецького міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (відповідач-2) в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог. Наполягали на тому, що за умов закінчення строку дії довідки про взяття на облік особи, що переміщена з тимчасово окупованої території України або району АТО, не мали правових підстав для продовження здійснення страхових виплат.

Третя особа у справі - Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, в судовому засіданні присутня не була, про місце та час розгляду справи повідомлена належним чином. Відзив на позов не поданий.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для задоволення позову, судом встановлено наступне:

між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини, які регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4, ст. 5, ст. 12 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В свою чергу, згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, як встановлено судом, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком позивача, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Юнокомунарівською міськрадою м. Єнакієве Донецької області 25.09.1972 року за актовим записом № 236 (а.с. 17).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого Приморським районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 05.11.2019 року за актовим записом № 1049, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Єнакієве Донецької області, Україна (а.с. 28).

ОСОБА_4 , яка є дружиною померлого ОСОБА_3 , і матір`ю позивача - ОСОБА_2 , 08.11.2019 року зверталась до Торецького об`єднаного управлінні Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про виплату допомоги на поховання та заявою про виплату недоотриманої пенсії після померлого чоловіка - ОСОБА_3 .

Згідно з талоном до разового доручення № 914210179271/16 від 08.11.2019 року, ОСОБА_4 фактично отримала від Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області 198 902,87 грн. недоотриманої пенсії чоловіка за період з 01.11.2016 року по 31.10.2019 року (а.с. 78). Даний факт сторонами у справі не оспорюється.

В подальшому ОСОБА_4 відмовилась від прийняття спадщини за законом та заповітом після смерті її чоловіка - ОСОБА_3 , на користь сина - ОСОБА_2 (позивач у справі), що підтверджено нотаріально посвідченою приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області довідкою від 06.11.2019 року, реєстровий № 4533 (а.с. 29).

Постановою державного нотаріуса Першої Маріупольської державної нотаріальної контори від 06.05.2020 року № 1067/02-31, за результатами звернення ОСОБА_2 (син померлого та позивач у справі) за отриманням свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 батька - ОСОБА_3 , яке складається з: недоотриманої за життя суми пенсії за період з квітня 2016 року по жовтень 2016 року в розмірі 49 000,00 грн. та нарахованої, але не виплаченої суми соціальних (страхових) виплат за період з жовтня 2016 року по жовтень 2019 року в розмірі 124 500,00 грн., заявникові було відмовлено, у зв`язку з відсутністю документально підтвердженого складу спадкового майна (а.с. 35).

Тобто, предметом спору у даній справі є визнання за позивачем права власності на нараховані, але не виплачені Торецьким об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області за період з квітня 2016 року по жовтень 2016 року грошові кошти у вигляді пенсії, що належали батькові позивача - ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не були ним одержані за життя, в порядку спадкування за законом;

про визнання за позивачем права власності на нараховані, але не виплачені Торецьким міським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області за період з жовтня 2016 року по жовтень 2019 року грошові кошти у вигляді страхових виплат, що належали батькові позивача - ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не були ним одержані за життя, в порядку спадкування за законом.

За клопотанням представника позивача, ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області було витребувано у відповідачів наступні відомості: щодо розміру нарахованих, але не виплачених Торецьким об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області за період з квітня 2016 року по жовтень 2016 року грошових коштів у вигляді пенсії, що належали батькові позивача - ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ; щодо розміру нарахованих, але не виплачених Торецьким міським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області за період з жовтня 2016 року по жовтень 2019 року грошових коштів у вигляді страхових виплат, що належали батькові позивача - ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На вимогу суду супровідним листом №2410/05 від 17.03.2020 року Торецьким об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області (відповідач-1) надано довідку про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії ОСОБА_3 .

З даної довідки вбачається, що за спірний період з квітня 2016 року по жовтень 2016 року ОСОБА_3 було нараховано, проте фактично не виплачено пенсію в наступному розмірі: квітень 2016 року - 3322,00 грн; травень 2016 року - 3490,00 грн.; червень 2016 року - 3490,00 грн.; липень 2016 року - 3490,00 грн.; серпень 2016 року - 3490,00 грн.; вересень 2016 року - 3490,00 грн.; жовтень 2016 року - 3490,00 грн. (а.с. 81).

Відсутність правових підстав для виплати позивачеві решти недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_3 відповідач-1 пояснює тим, що згідно з ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.

Проте, суд не погоджується з даним твердженням відповідача-1, з огляду на викладене нижче:

так, відповідно до ст.ст. 8, 41 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Таке ж саме право непорушності передбачено ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В свою чергу, принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, тощо визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зокрема, дійсно, відповідно до ч. 1 ст. 46 згаданого вище Закону, нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачується за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більше як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Разом з цим, згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 52 цього Закону, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. При цьому, члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

З огляду на наведене, зміст ч. 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» узгоджується із змістом ст. 1227 ЦК України.

Крім того, зміст зазначених вище норм Закону узгоджується із положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме із ч. 1 ст. 91, відповідно до якої суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

При цьому, суд зауважує на тому, що Цивільний кодекс України не визначає строк, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання платежів.

Положення ч.ч. 2, 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, також не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Зазначені положення лише визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.

Із системного аналізу наведених норм права вбачається, що суми пенсії, неодержані померлим за життя, передаються членам його сім`ї у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень.

Тобто приписи ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які увійшли до складу спадщини, не розповсюджуються.

Оскільки до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, то сума недоотриманої ОСОБА_3 пенсії, що належала йому за життя і залишилась недоотриманою у зв`язку з його смертю, увійшла до складу спадщини. Отже, позивач, прийнявши спадщину від померлого батька, має право на отримання всієї суми недоотриманої пенсії.

З наведеного вбачається, застосовуючи до спірних правовідносин ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідач-1 незаконно перешкоджає реалізації прав позивача, як члена сім`ї померлого пенсіонера, на отримання невиплаченої за життя його батька пенсії.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог в частині визнання за позивачем права власності на нараховані, але не виплачені Торецьким об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області за спірний період з квітня 2016 року по жовтень 2016 року грошові кошти у вигляді пенсії, що належали батькові позивача - ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не були ним одержані за життя, в порядку спадкування за законом, та наявності правових підстав для задоволення даних позовних вимог у повному обсязі.

В свою чергу, вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для задоволення решти позовних вимог, а саме, про визнання за позивачем права власності на нараховані, але не виплачені Торецьким міським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області за період з жовтня 2016 року по жовтень 2019 року грошові кошти у вигляді страхових виплат, що належали батькові позивача - ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не були ним одержані за життя, в порядку спадкування за законом, суд виходив з наступного:

з поданого відповідачем-2 письмового відзиву на позовну заяву (а.с. 86), а також, відомостей на виконання ухвали суду про витребування доказів вбачається, що померлий ОСОБА_3 дійсно мав зареєстрований страховий випадок профзахворювання та перебував на обліку у Єнакіївському відділенні фонду соціального страхування України з 01.04.2001 року.

29.09.2014 року ОСОБА_3 , вже як внутрішньо переміщена особа з тимчасово окупованої території України або району АТО, звернувся до Торецького міського відділення Фонду з заявою про продовження раніше призначених страхових виплат.

За вищезгаданою заявою Торецьке міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області продовжувало здійснювати ОСОБА_3 раніше призначені страхові виплати протягом періоду з 01.09.2014 року по жовтень 2016 року включно.

Починаючи з листопада 2016 року, ОСОБА_3 було припинено нарахування страхових виплат у зв`язку з закінченням строку дії довідки про взяття його на облік, як внутрішньо переміщеної особи з тимчасово окупованої території України або району АТО.

Даний факт підтверджений поясненнями представника фонду безпосередньо в судовому засіданні, а також, наявними у справі документами, як-то постановами від 15.05.2015 року, 24.11.2014 року, 24.10.2014 року, 30.09.2014 року, 03.11.2015 року, від 31.05.2016 року, а також довідкою про фактичний розмір здійснених страхових виплат за період з 01.01.2016 по жовтень 2016 року включно (а.с. 112-122, 127).

Судом враховано, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеними в постанові від 20 вересня 2018 р. у справі № 243/3505/16-ц, відсутність довідки про взяття на облік позивача як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району АТО, не може бути підставою для невиплати позивачу страхових виплат.

Разом з цим, на думку суду, як вже зазначалось вище, предметом спору у даній справі є, зокрема, визнання права власності на нараховані, але не виплачені Торецьким міським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області за період з жовтня 2016 року по жовтень 2019 року грошові кошти у вигляді страхових виплат, що належали батькові позивача - ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не були ним одержані за життя, в порядку спадкування за законом.

В той же час, за результатами розгляду справи судом встановлено, що, починаючи з листопада 2016 року, Торецьким міським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахування страхових виплат ОСОБА_3 було припинено через закінчення строку дії довідки про взяття його на облік як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району АТО. Таким чином, за жовтень 2016 року ОСОБА_3 було здійснено нарахування та виплату 1 712,75 грн. страхових виплат (а.с. 127).

Нараховані ж, проте не виплачені ОСОБА_3 страхові виплати за період з листопада 2016 року по жовтень 2019 року на час вирішення спору - відсутні.

Такі дії Торецького міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо припинення нарахування ОСОБА_3 страхових виплат у зв`язку з закінченням строку дії довідки про взяття його на облік як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району АТО, в установленому законом порядку до суду адміністративної юрисдикції не оскаржувались (як приклад вирішення подібних правовідносин - постанова Верховного Суду від 29.09.2020 року у справі № Пз/9901/14/20 (№ 440/2722/20)). Даний факт представниками обох сторін в судовому засіданні не заперечувався.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку щодо обрання позивачем невірного способу захисту порушеного права в розумінні ст. 16 ЦПК України та, як наслідок, відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог у згаданій вище частині.

Окрім того, необхідно зазначити, що, відповідно до вимог ст. 264 ЦПК України, суд при ухваленні рішення позбавлений права виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 206, 263 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до відповідача-1: Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, відповідача-2: Торецького міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, про визнання права власності на недоотриману суму пенсії та страхові виплати в порядку спадкування - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на нараховані, але не виплачені Торецьким об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області за період з квітня 2016 року по жовтень 2016 року грошові кошти у вигляді пенсії, які належали ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за законом.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, місто Торецьк, вулиця Дружби, 26, код ЄДРПОУ 42170475) на користь ОСОБА_2 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. судового збору.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Донецького апеляційного суду з урахуванням вимог п. 15.5 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 10.12.2020 року.

Суддя О.В. Довженко