Ухвала суду № 93513500, 10.12.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/27018/20

Провадження №1-кп/127/1040/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р.В.,

секретар судового засідання Свистун О.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.05.2020 р. за № 120200200000000198 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Онуфрієнка А.О.,

потерпілої ОСОБА_2 та її представника адвоката Слабого О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Палія В.М.,

ВСТАНОВИВ:

Вінницьким міським судом Вінницької області здійснюється судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Онуфрієнко А.О. підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України не вбачає. Просить призначити судовий розгляд кримінального провадження, в який викликати сторони кримінального провадження та свідків.

Крім того, прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, підозра є обгрунтованою. Крім того, продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Обвинувачений офіційно не працевлаштований, постійного доходу немає, розлучений, не має постійного місця проживання, отже соціальні зв`язки обвинуваченого не є стійкими. Обвинувачений може ухилятися від суду, усвідомлючи тяжкість злочину та можливе покарання, впливати на потерпілу та свідків, оскільки йому відоме їх місце проживання. Вважає, що застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, окрім виняткового, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігти вказаним ризикам. Відповідно просив в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Палія В.М. про зміну застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відмовити, оскільки вважає, що підстав для цього немає.

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Палій В.М. заявив клопотання про зміну застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби. Вважає, що сторона захисту має право звернутися до суду в підготовчому судовому засіданні із таким клопотанням відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України. Просив в задоволенні клопотання прокурора Онуфрієнка А.О. про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити, оскільки вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, прокурором не доведенні. Тяжкість злочину не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, вважає, що слідчі дії під час досудового розслідування проводилися із порушенням вимог КПК України. Докази стороною обвинувачення фальсифікувалися, тому сторона захисту зверталася із відповідними заявами та скаргами до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому. За наслідками розгляду заяв сторони захисту внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Під час досудового розслідування прокурор звертався до слідчих суддів із незаконними та необгрунтованими клопотаннями про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначив, що обвинувачений раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, до затримання працював, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей. До затримання обвинувачений проживав з матір`ю, а тому просив запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби встановити за місцем проживання матері обвинуваченого. Наміру впливати на потерпілу та свідків в обвинуваченого немає, ухилятися від суду обвинувачений наміру також немає, буде з`являтися в кожне судове засідання, що він гарантує як захисник. Вважає за можливе призначити судовий розгляд кримінального провадження.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та, відповідно, просив в задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити. Пояснив, що розлучений, має одну неповнолітню дитину. Працював згідно трудового договору. Зареєстрований у будинку свого родича, до затримання проживав з матір`ю у належній їй квартирі. До цього проживав разом із співмешканкою та її дітьми у житлі співмешканки. Вважає, що ризики, зазначені прокурором в клопотанні, не доведені. Наміру впливати на потерпілу та свідків, ухилятися від суду він немає. Має намір з`являтися в судові засідання, оскільки бажає довести свою невинуватість. Проти призначення судового розгляду кримінального провадження не заперечує.

В підготовчому судовому засіданні представник потерпілої ОСОБА_2 - адвокат Слабий О.В. заперечив проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Палія В.М. про зміну застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та просив задовольнити клопотання прокурора Онуфрієнка А.О. про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які зазначені прокурором в клопотанні, наявні та вони не зменшилися. Обвинувачений не має постійного місця проживання та місця роботи, не має міцних соціальних зв`язків. Обвинувачений може переховуватися від суду, впливати на потерпілу та свідків. Підстав, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, для зміни запобіжного заходу немає та захисник немає права звертатися із таким клопотанням до вирішення питання щодо призначення судового розгляду. Вважає за можливе призначити судовий розгляд кримінального провадження.

В підготовчому судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 заперечила проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Палія В.М. про зміну застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та просила задовольнити клопотання прокурора Онуфрієнка А.О. про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просила утримувати обвинуваченого під вартою, оскільки вважає, що обвинувачений може переховуватися від суду. Зазначила, що турбується за своє життя і здоров`я та життя малолітньої дитини. Вважає за можливе призначити судовий розгляд кримінального провадження.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, проаналізувавши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Так, відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. (ч. 4 ст. 194 КПК України).

В судовому засіданні встановлено, що під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 29.05.2020 року до обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 23.07.2020 року продовжено строк застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах досудового розслідування до 29.08.2020 року.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 28.08.2020 року продовжено строк застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 26.10.2020 року.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 12.10.2020 року продовжено строк застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах досудового розслідування до 29.11.2020 року.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26.11.2020 року продовжено строк застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 12 днів до 11.12.2020 року.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно положень ч. ч. 1-2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ст. 12 КК України злочин є тяжким.

ОСОБА_1 раніше не судимий, розлучений.

Доказів того, що обвинувачений офіційно працевлаштований та має постійний дохід, а також доказів того, що обвинувачений має на утриманні неповнолітніх дітей, до суду не надано.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні, обвинувачений зареєстрований у житлі, яке належить його родичеві, однак за місцем реєстрації тривалий час не проживав, оскільки проживав в житлі співмешканки, а перед затриманням проживав у житлі, яке належить його матері. Однак суд зазначає, що будь-яких доказів, того, що обвинувачений має постійне місце проживання, до суду не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що соціальні зв`язки обвинуваченого не можна визнати стійкими.

Стосовно ризику переховування від суду, то як вбачається із практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний чи обвинувачений, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати до втечі, однак можливість жорстокого засудження є недостатньою для виправдання тримання під вартою. При цьому загроза втечі не випливає з простої можливості для обвинуваченого перетнути кордон держави. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доказувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, місце проживання, професію, прибуток, наявність сімейних зв`язків, будь-яких зв`язків з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці. Ризик втечі не виникає лише за відсутності постійного місця проживання («Сулаоя проти Естонії», «Панченко проти Росії») та зменшується зі збігом часу, проведеного під вартою («Ноймайстер проти Австрії»). Небезпека переховування обвинуваченого не може бути оцінена виключно на основі тяжкості покарання за злочин. Наявність небезпеки переховування повинно бути оцінено з посиланням на ряд інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки втечі, або зробити її настільки незначною, що вона не може виправдати тримання під вартою («Строган проти України»).

Суд зазначає, що тяжкість злочину дійсно не може бути єдиною підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, суд зазначає, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, що в сукупності з іншими обставинами збільшує ризик переховування від суду настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під вартою.

Зокрема, доказів того, що обвинувачений офіційно працевлаштований та має постійний дохід, а також доказів того, що обвинувачений має на утриманні неповнолітніх дітей, до суду не надано.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні, обвинувачений розлучений, зареєстрований у житлі, яке належить його родичеві, однак за місцем реєстрації тривалий час не проживав, оскільки проживав в житлі співмешканки, а перед затриманням проживав у житлі, яке належить його матері. Будь-яких доказів, того, що обвинувачений має постійне місце проживання, до суду не надано.

А тому, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що соціальні зв`язки обвинуваченого не можна визнати стійкими.

Доводи сторони захисту про те, що обвинувачений не має наміру переховуватися від суду, оскільки має міцні соціальні зв`язки, роботу та постійне місце проживання, стороною захисту не доведені та самі по собі не можуть служити підставою для зміни запобіжного заходу, а мають враховуватися в сукупності з іншими обставинами, встановленими під час розгляду клопотань.

При цьому суд також враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину, та приймає до уваги стадію даного судового провадження, в межах якого обвинувачений, потерпіла та свідки на даний час судом не допитані, письмові та речові докази судом не досліджувалися, відтак докази, на яких може ґрунтуватися або якими може спростовуватися обвинувачення, судом не досліджувалися. В разі переховування обвинуваченого, ризик якого залишається високим, стане неможливим подальше судове провадження та реалізація принципу змагальності сторін під час судового розгляду, що також зумовлює подальше тримання під вартою обвинуваченого.

Що стосується ризику незаконно впливати на потерпілу та свідків, суд, заслухавши позиції сторін, дійшов висновку, що такий ризик існує, оскільки як вбачається з пояснень сторін, деякі із свідків є родичами чи знайомими обвинуваченого, що свідчить про те, що перебуваючи на волі обвинувачений матиме можливість на них впливати.

Як вбачається з пояснень потерпілої в підготовчому судовому засіданні вона просила задовольнити клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просила утримувати обвинуваченого під вартою, оскільки вважає, що обвинувачений може переховуватися від суду, а також турбується за своє життя і здоров`я та життя малолітньої дитини.

Оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на потерпілу та свідків, суд також враховує встановлений Кримінальним процесуальним кодексом України порядок дослідження судом доказів, зокрема показань потерпілої та свідків, та вважає, що ризик такого впливу зберігається до дослідження показань потерпілої та свідків безпосередньо судом під час судового розгляду.

Враховуючи викладене, суд не виключає ймовірності того, що не будучи обмеженим у спілкуванні із потерпілою та свідками, обвинувачений може здійснювати на них незаконний вплив.

Враховуючи встановлені під час розгляду клопотань прокурора та захисника обставини, в сукупності із даними про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про наявність підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики переховування від суду та незаконного впливу на потерпілу та свідків є доведеними та достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити.

Суд вважає, що позицію сторони захисту про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби не можливо визнати такою, що ставить під сумнів вище викладені висновки суду. А тому на даному етапі судового провадження застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у тому числі домашнього арешту у певний період доби, є недостатнім і не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого адвоката Палія В.М. про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби слід відмовити.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування та щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Керуючись даними положеннями ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не визначає розмір застави.

Крім того, в підготовчому судовому засіданні встановлено, що підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, немає.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 314-1 КПК України досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

В даному випадку нижня межа санкції ч. 2 ст. 121 КК України перевищує п`ять років позбавлення волі, а тому питання про доручення органу пробації скласти досудову доповідь судом не розглядалося.

Враховуючи вимоги ст. 27 КПК України, судовий розгляд слід здійснювати у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання необхідно викликати сторони судового провадження та свідків.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що слід призначити судовий розгляд кримінального провадження.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 176, 177, 181, 183, 314-316 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України, у відкритому судовому засіданні об 11 год. 30 хв. 17.12.2020 року в приміщенні Вінницького міського суду Вінницької області, зал судових засідань №28.

В судове засідання викликати учасників судового провадження та свідків.

Клопотання прокурора Онуфрієнка А.О. про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Палія В.М. про зміну застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту - відмовити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, починаючи з 10.12.2020 року до 07.02.2021 року включно.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" для відома та виконання в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя