Рішення № 93513326, 14.12.2020, Чернівецький районний суд Вінницької області

"14" грудня 2020 р.

Справа №150/548/20

Провадження №2/150/194/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року с. Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Кушнір Б.Б., за участю секретаря Короленко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

03.11.2020 акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі-АТ «Ощадбанк»), яке є правонаспупником прав та обов`язків публічного акціонерного товариства в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» звернулося до Чернівецького районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.05.2018 між публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання відповідачем заяви про приєднання № 454640303 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), а також підписання заяв на встановлення відновлюваної кредитної лінії від 21.05.2018.

Згідно з умовами кредитного договору відповідачу відкрито поточний рахунок на умовах тарифного пакету «Мій комфорт» та встановлено бажаний розмір кредиту 10 360 грн., строком кредитування на 60 місяців, з можливим продовженням на той самий строк.

Відповідно до заяв на встановлення та збільшення відновлювальної кредитної лінії відповідач зобов`язався повертати кредит в розмірі обов`язкового щомісячного платежу. У порушення умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 21.10.2020 у нього перед банком виникла заборгованість у сумі 8 048, 36 грн., що стало підставою для звернення банку з відповідним позовом.

Ухвалою Чернівецького районного суду від 11.11.2020 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, роз`яснено сторонам порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання, направлено відповідачу копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами.

Позивач в судові засідання явку представника не забезпечив, у заяві від 23.11.2020 (вх..№2858/20-ВХ від 27.11.2020) просить провести розгляд справи на підставі наявних в матеріалах справи документах, позовні вимоги підтримує, проти заочного рішення не заперечує.

09.12.2020 року на адресу суду надійшла заява позивача (Вх.№3011/20-Вх.), з якої вбачається, що 16.11.2020 року відповідачем було здійснено часткове погашення боргу в сумі 7210грн, відтак, залишок боргу становить 838, 36 грн., судовий збір не відшкодовано. До вказаної заяви долучено копії меморіальних ордерів про оплату відповідачем вказаної суми.

не з`являвся, хоча належним чином був повідомлений про час та дату розгляду даної цивільної справи шляхом надіслання на поштову адресу повістки, однак конверт повернувся до суду з поміткою «за закінченням терміну зберігання», відтак, подальший виклик ОСОБА_1 здійснено шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час та дату розгляду даної цивільної справи шляхом надіслання на поштову адресу повістки (конверт повернувся до суду з поміткою «за закінченням терміну зберігання») та виклику ОСОБА_1 шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвалою суду від 14.12.2020 вирішено проводити розгляд справи заочно.

Дослідивши письмові матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що 21.05.2018 публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 10001/0159, правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 укладено кредитний договір шляхом підписання останнім заяви про приєднання №454640303 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), а також заяви на встановлення відновлюваної кредитної лінії (Кредиту).

Згідно з умовами договору відповідачу відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 на умовах тарифного пакету «Мій комфорт», встановлено відновлювальну кредитну лінію в розмірі 10360 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 35% річних на строк 60 місяців, з можливим продовженням на той самий строк.

Також сторони встановили, що банк може запропонувати і погодити з клієнтом встановлення (збільшення) бажаного розміру кредиту в межах максимального (загального) розміру кредиту, який становить 250000грн.

Відповідно до п. 6.7. заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії відповідач зобов`язався щомісячно здійснювати часткове повернення кредиту в розмірі обов`язкового щомісячного платежу, який складає 5% від суми заборгованості за кредитом .

Відповідачем підписано таблиці визначення сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки станом на 21.05.2018 року, що підтверджується копією, долученою до матеріалів справи.

Судом встановлено, що свої зобов`язання за договором позивач виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит, що підтверджується випискою по картковому рахунку відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач порушив умови зазначеного кредитного договору в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, у зв`язку з чим станом на 21.10.2020 загальна заборгованість відповідача перед позивачем складає 8 048, 36 грн., з яких: 7 177, 68 грн. - заборгованість за кредитом; 20, 96 грн. – комісія; 513, 72 грн. – пеня за несвоєчасне погашення основного боргу та процентів; 272, 79 грн. – 3 проценти річних за несвоєчасне погашення основного боргу; 25, 43 грн. – 3 проценти річних за несвоєчасне погашення процентів; 24, 17 грн. – втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу; 13, 61 грн. – втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів.

03.12.2019 року позивач направив на адресу відповідача вимогу про погашення заборгованості за кредитом, проте дана претензія залишилась без відповіді (лист № 101.20-11/1711 від 03.12.2019). Зазначена вимога відповідачем була отримана, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Вказані обставини стали підставою звернення з даним позовом.

У відповідності до положення ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем ) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достаті 1048 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а ч. 1 ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦПК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сплата пені за невиконання чи несвоєчасне, не в повному обсязі виконання клієнтом будь-якого грошового зобов`язання перед банком, передбачена у п. 9.1. розділу ІХ договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Зважаючи встановлені обставини справи, які підтверджені письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи та беручи до уваги викладені вище норми права суд зазначає, що укладеним між сторонами кредитним договором встановлено обов`язок відповідача повернути кредит, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, комісійні винагороди за банківські послуги та належним чином виконувати взяті на себе зобов`язання за цим договором, а у випадку порушення умов цього договору, достроково повернути кредит з одночасною сплатою процентів, нарахованих на фактичний залишок заборгованості за кредитом, комісійні винагороди, пеню за несвоєчасне виконання зобов`язання, відтак, у випадку невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного повернення кредиту та процентів, суд приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості за кредитом підлягає задоволенню.

Відповідачем, після відкриття провадження у справі, а саме, 16.11.2020 року, частково погашено заборгованість перед банком в розмірі 7210, 00 грн., що підтверджується як самим позивачем, так і копіями долучених меморіальних ордерів.

Таким чином, відповідач погасивши суму заборгованості за кредитним договором, підтвердив факт наявності між сторонами договірних зобов`язань та наявності заборгованості перед позивачем на момент звернення з даним позовом.

Відтак, на момент розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 838, 36 грн.

У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову до суд сплачено судовий збір у сумі 2102,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням, яке міститься у матеріалах справи.

Враховуючи, що відповідачем оплачено частину заборгованості після вікриття провадження у справі, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 142, 247, 259, 263-265, 273, 275, 279 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором – задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Вінницьке обласне управління акціонерного товариства «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором № 454640303 від 21 травня 2018 року в сумі 838 (вісімсот тридцять вісім) грн. 36 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Вінницьке обласне управління акціонерного товариства «Ощадбанк» судовий збір в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вінницького апеляційного суду через Чернівецький районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Вінницьке обласне управління Акціонерне товариство «Ощадбанк», місцезнаходження: вул. Соборна, 71, м. Вінниця, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 09302607.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя Б.Б.Кушнір