Рішення № 93513094, 11.12.2020, Гощанський районний суд Рівненської області

Провадження 2/557/478/2020

Справа 557/1233/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11 грудня 2020 року смт Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області у складі:

судді Оленич Ю.В.,

секретар судового засідання Гуменюк Н.П.,

номер справи 557/1233/20,

учасники справи:

позивач Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» від імені якого діє філія - Волинське обласне управління АТ «Ощадбанк»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Гоща за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від імені якого діє філія - Волинське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» від імені якого діє філія - Волинське обласне управління АТ «Ощадбанк» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що 10 лютого 2020 року між позивачем та ОСОБА_1 підписана заява про приєднання №346775904/040918 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки).

Згідно п. 3.6 Заяви про приєднання банк відкрив відповідачу поточний рахунок № НОМЕР_1 за тарифним пакетом «Мій комфорт».

Одночасно відповідачем підписано заяву на встановлення (збільшення) відновлюваної кредитної лінії, на підставі якої на його картковий рахунок встановлено кредитний ліміт у розмірі 14 400 гривень.

Позивач вказує, що свої зобов`язання по видачі кредиту виконав, тоді як відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим за ним станом на 31 серпня 2020 року утворилась заборгованість у розмірі 14 712 гривень 12 копійок, з яких: 14 132 гривні 02 копійки - заборгованість за основним боргом (кредитом); 252 гривні 41 копійка - комісія за користування кредитом; 267 гривень 73 копійки - заборгованість за розрахунково-касове обслуговування; 02 гривні 15 копійок - сума витрат від інфляції; 51 гривня 69 копійок - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 06 гривень 12 копійок - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом.

Зважаючи на викладене та посилаючись на норми права, які містяться у ст.ст. 526, 599, 610-612, 625, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у зазначеному вище розмірі за кредитним договором та судові витрати.

У строк, установлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою судді Гощанського районного суду Рівненської області від 12 жовтня 2020 року вказана позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

11 грудня 2020 року Гощанським районним судом Рівненської області постановлено ухвалу про заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення.

Будь-які інші процесуальні дії у справі не проводилися.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності, зазначивши, що позов підтримує повністю та не заперечує проти проведення заочного розгляду справи.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи у його відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подав.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Суд, встановивши фактичні обставини справи, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню повністю зважаючи на таке.

Судом установлено, що 10 лютого 2020 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу шляхом підписання заяви про приєднання №346775904/040918 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) (арк. спр. 21-22).

На виконання умов договору, укладеного між сторонами, банк відкрив поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривні на умовах тарифного пакету «Мій комфорт» та надав клієнту платіжну картку типу «Моя картка» та ПІН-конверт до неї.

Відповідно до заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії (кредиту) від 10 лютого 2020 року (арк. спр. 23-24) ОСОБА_1 був встановлений кредитний ліміт в розмірі 14 400 гривень, що підтверджується меморіальним ордером №6689275904 від 12 лютого 2020 року (арк. спр. 29), із процентною ставкою 32 % річних за користування кредитними коштами.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, що підтверджується випискою по картковому рахунку № НОМЕР_1 за період з 11 лютого по 21 серпня 2020 року (арк. спр. 25-28).

У зв`язку з порушеннями відповідачем своїх зобов`язань за договором, останній згідно розрахунку заборгованості позивача (арк. спр. 5-9) станом на 31 серпня 2020 року має заборгованість у розмірі 14 712 гривень 12 копійок, з яких: 14 132 гривні 02 копійки - заборгованість за основним боргом (кредитом); 252 гривні 41 копійка - комісія за користування кредитом; 267 гривень 73 копійки - заборгованість за розрахунково-касове обслуговування; 02 гривні 15 копійок - сума витрат від інфляції; 51 гривня 69 копійок - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 06 гривень 12 копійок - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом.

Позивач, вказуючи на ухилення відповідача від виконання своїх зобов`язань і непогашення заборгованості за договором, що є порушенням його законних прав та інтересів, звернувся до суду за захистом таких з позовом про стягнення заборгованості.

Таким чином, між сторонами виникли договірні зобов`язання із приводу надання кредиту, які регулюються главою 71 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та загальними положеннями ЦК України про зобов`язання та договір.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що визначено приписами ч. 1 ст. 610 ЦК України.

Згідно положень ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі й сплата неустойки.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Як зазначено у ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно вимог ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Виходячи з аналізу наведених норм закону та встановлених судом обставин неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, суд вважає, що позивач в силу ст. 1050 ЦК України має право вимагати повернення позики та сплати відсотків, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

З огляду на вимоги вище зазначених норм закону та умови договору, згідно яких банк має право стягнути заборгованість за кредитом, відсотки та штрафні санкції, суд знаходить необхідним провести таке стягнення з ОСОБА_1 , захистивши в такий спосіб порушене право позивача.

При цьому судом враховуються аргументи позивача, наведені ним в позові на підтвердження підстав для його задоволення, оскільки такі знайшли своє підтвердження в ході дослідження зібраних по справі доказів, які, на переконання суду, є належними, допустимими та достовірними в розумінні ст.ст. 77-79 ЦПК України.

Водночас суд зауважує, що розрахунок позивача є належним доказом розміру заборгованості, що виникла в зв`язку з невиконанням зобов`язань за кредитним договором, оскільки відповідачем такий розрахунок не оспорений, хоча останній мав таку можливість.

При вирішенні спору суд застосовує норми права, які містяться в ст.ст. 526-530, 546, 549, 599, 610, 611, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, та на окремі з яких вірно посилається позивач в поданому позові.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд у відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2102 гривні судового збору, який був сплачений при зверненні до суду з позовом.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від імені якого діє філія - Волинське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (рахунок НОМЕР_2 в філії Волинське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 303398) заборгованість за кредитним договором у розмірі 14 712 гривень 12 копійок та судовий збір у розмірі 2102 гривні, всього 16 814 (шістнадцять тисяч вісімсот чотирнадцять) гривень 12 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Гощанським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду або через Гощанський районний суд Рівненської області (відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК в редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» від імені якого діє філія - Волинське обласне управління АТ «Ощадбанк», місце знаходиться: 43016, м. Луцьк, вул. Червоного Хреста, 8, код ЄДРПОУ 09303328.

Відповідач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 11 грудня 2020 року.

Суддя Ю.В. Оленич