Рішення № 93511911, 07.12.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 428/3858/20

Провадження № 2-а/415/363/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2020 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Луньової Д.Ю.,

за участю: секретаря судового засідання Гавриленко В.В.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), представник позивача - адвокат Мозолєв Олег Олександрович (адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції у Луганській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Здобнової Діани Юріївни (місцезнаходження: вул. Штейгерська, буд. № 8, м. Лисичанськ, Луганська область, 93100), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Федора Ернста, буд. № 3, м. Київ, 03048) про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову серії ГАА № 402770 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП.

27 листопада 2020 року позивач надав уточнену позовну заяву в якій просив скасувати постанову серії ГАА № 402770, визнати дії відповідача протиправними та стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь позивача суму сплаченого судового збору.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що адміністративного правопорушення не вчиняв, перебував у тверезому стані, наполягав на проведенні медичного огляду, однак відповідачем його доводи були проігноровані. Здобновою Д.Ю. при винесенні постанови порушено право на захист позивача.

В своїх діях позивач не вбачає ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою судді Лисичанського міського суду Луганської області Луньової Д.Ю. від 23 жовтня 2020 року справу прийнято до провадження та призначено судове засідання, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департамент патрульної поліції.

Копії ухвали від 23 жовтня 2020 року було направлено позивачу, відповідачу та третій особі в порядку, передбаченому ст. 268 КАС України.

23 листопада 2020 року на адресу Лисичанського міського суду Луганської області від відповідача надійшло клопотання в якому він заперечив проти позовних вимог позивача та просив справу розглянути без його участі, долучив до матеріалів рапорт від сектору зв`язку та телекомунікацій Управління патрульної поліції в Луганській області.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялись належним чином. 27 листопада 2020 року представник позивача надав суду заяву про розгляд справи без його та позивача участі, позовні вимоги, викладені в уточненій позовній заяві, підтримав.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ГАА № 402770 від 01 травня 2020 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП; в постанові щодо складу правопорушення зазначено наступне:

01 травня 2020 року о 18 годині 25 хвилин за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр. Гвардійський, біля буд. № 79, ОСОБА_1 , знаходився у громадському місці в п`яному вигляді, чим ображав людську гідність та громадську мораль, чим вчинив правопорушення, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 178 КУпАП.

Розглядаючи справу по суті, суд робить наступні висновки.

Постанова складена у відношенні ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП.

Частиною 1 статті 178 КУпАП встановлена відповідальність за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль. Санкцією за дане правопорушення передбачено попередження або накладення штрафу від одного до п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Суб`єкт адміністративного проступку - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку). Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого та непрямого умислу. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у появі в громадських місцях у нетверезому стані, що ображає людську гідність і громадську мораль, під якою необхідно розуміти: поведінку особи у стані сп`яніння, яка явно порушує загальновизнані норми (непристойні висловлювання або жести, грубі вигуки, нав`язливе ставлення до громадян тощо); коли порушник має непристойний зовнішній вигляд, що викликає відразу (брудний, мокрий, розстебнутий одяг тощо); через сп`яніння особа повністю чи значною мірою втратила орієнтування (безцільно стоїть чи безцільно пересувається з місця на місце, у неї порушена координація рухів, звідси - нестійкість, хитка хода); п`яний повністю безпорадний (у непритомному стані). До того ж не має значення вид вжитого напою, що містив алкогольну складову, а також місце його вживання (це може бути будь-яке громадське місце, навіть те, де розпивання алкогольних напоїв не заборонено.

Водночас не можна кваліфікувати появу у п`яному вигляді лише за ознаками стану сп`яніння в громадському місці, якщо поведінка особи не ображає людську гідність і громадську мораль.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При накладенні адміністративного стягнення посадова особа відповідно до вимог ч. 3 ст. 33, ст. 34, ст. 35 КУпАП повинна врахувати характер і тяжкість порушення, особу порушника, конкретні обставини вчинення порушення, зазначити докази на підтвердження складу правопорушення.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Оскільки відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог КУпАП до порядку притягнення до адміністративної відповідальності, доказування наявності підстав для притягнення до відповідальності, а також наявність події та складу адміністративного правопорушення покладається на посадову особу.

Згідно приписів КАС України саме суб`єкт владних повноважень (відповідач) зобов`язаний довести наявність події і складу адміністративного правопорушення в діях позивача.

Відповідачем доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення не надано, не надано також і відеозапису DSJX300045_BB0045, на який, як на доказ, міститься посилання в постанові серії ГАА № 402770.

Відповідач до матеріалів справи долучив рапорт від сектору зв`язку та телекомунікацій Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції в якому зазначено, що відеозапис події не зберігся, оскільки відповідно до наказу МВС від 18 грудня 2018 року № 1026 строк зберігання відеозаписів з портативних відеореєстраторів становить 30 діб.

Позивач при обґрунтуванні позовних вимог, посилався на відсутність самого факту вчинення ним дій, передбачених диспозицією ч. 1 ст. 178 КУпАП. В свою чергу відповідач будь-яких належних доказів, на основі яких ним, у визначеному законом порядку, було встановлено: наявність події адміністративного правопорушення, наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 178 КУпАП, винність позивача та доказів, якими б спростовувались обставини, на які посилається позивач при обґрунтуванні позову не надав.

Крім того, суд відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС враховує правовий висновок Верховного суду, викладений у постанові від 14 лютого 2019 року у справі № 127/163/17-а, постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення нею правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Таким чином, при розгляді даного позову суд виходить з того, що посадова особа, яка притягла позивача до адміністративної відповідальності, не виконала вимоги закону щодо збирання доказів, фіксування доказами адміністративного порушення, доведення складу та події адміністративного правопорушення.

Суд також враховує, що закон встановлює принцип презумпції невинуватості особи, що притягається до відповідальності і відповідно принцип правомірності дії такої особи, поки у встановленому законом порядку не доведено його вину. Оскільки суду не надані відповідні докази, і не спростовані твердження позивача, які б мали бути перевірені посадовою особою і спростовані, а також виходячи з принципу презумпції невинуватості, - суд робить висновок, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, а склад зазначеного в ній адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП, не встановлений.

Таким чином, оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, є протиправною. Оскільки при розгляді справи встановлено недотримання відповідачем вимог закону щодо збирання доказів і доказування події та складу адміністративного правопорушення, то оскаржувана постанова судом скасовується.

Крім того, суд враховує, що відповідач та третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, достовірно знаючи про наявність даного спору у суді, не подали відзиву та або заперечень, маючи достатньо часу для цього, - що за приписами КАС України може розглядатись як визнання ним позову.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАСУ, суд може прийняти рішення про скасування постанови та закриття провадження у справі, або (п.2) - скасувати постанову та надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу.

Враховуючи конкретні обставини, проаналізувавши у сукупності всі подані докази, суд дійшов висновку, що в межах наданих доказів не доведено наявність в діях позивача події та складу адміністративного правопорушення, і що на даний час вже втрачено можливість збирання доказів, що протокол у даному випадку не складався і відповідно відсутні інші матеріали справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, яка б могла бути повернута відповідачу та/або третій особі для нового розгляду, тому оскаржувана постанова підлягає скасування з закриттям провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за даним фактом.

Разом з тим, дії відповідача з винесення оскаржуваної постанови не є протиправними та незаконними, оскільки відповідач як працівник підрозділу Національної поліції, що забезпечує безпеку дорожнього руху, уповноважений, складати протоколи та виносити постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, а тому в цій частині адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати мають бути стягнуті за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції як юридичної особи та головного розпорядника бюджетних коштів.

Керуючись ст. ст. 2, 5-10, 72-77, 139, 242-246, 257, 268-272, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Мозолєв Олег Олександрович до поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції у Луганській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Здобнової Діани Юріївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Скасувати постанову серії ГАА № 402770 по справі про адміністративне правопорушення від 01 травня 2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 51,00 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

На підставі ч. 2 ст. 271 КАС України копії рішення невідкладно надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до ст. 286 КАС України апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до Першого апеляційного адміністративного суду з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.Ю. Луньова