Рішення № 93510563, 11.12.2020, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/2575/20

Провадження № 2/191/873/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2020 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Твердохліб А.В.

за участю секретаря - Яришевої Н.В.

згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши в порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

03.09.2020 року позивач звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що з відповідачем перебуває з 15.09.2018 року у зареєстрованому шлюбі Синельниківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, але на даний час вони з відповідачем проживаюсь окремо один від одного.

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає із позивачем.

Фактично сім`я припинила своє існування 14 серпня 2020 року. Позивачем подано позов про розірвання шлюбу з відповідачем.

На даний час позивач знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, а тому не має можливості працювати та отримувати кошти на своє утримання.

Відповідач в добровільному порядку не надає матеріальної допомоги, що стало приводом для звернення позивача до суду з даним позовом. В зв`язку із викладеними обставинами, позивач ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня реєстрації позовної заяви в суді і до досягнення дитиною, повноліття, також позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу), починаючи стягнення з дня реєстрації позовної заяви в суді і до досягнення дитиною, трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

До початку проведення судового засідання позивач надала суду заяву про можливість розгляду справи за її відсутності. Позов підтримала та просила суд його задовольнити.

Відповідач до початку проведення судового засідання надав суду заяву про визнання позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч.3 ст. 51 Конституції України).

Згідно ст. 18 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої 27.02.1991 року №789ХІІ (78912) яка набула чинності для України 27.09.1991 року, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 , виданого 22 лютого 2019 року Синельниківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області за актовим записом № 40 підтверджено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сторони у справі.

Дитина проживає разом із матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що встановлено із довідки про склад сім`ї від 31.08.2020 року.

Відповідно до ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

При визначенні розміру аліментів враховується відсутність у платника аліментів, інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, стан здоров`я та матеріальне становище дитини та платника аліментів, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що передбачено ст. 182 СК України.

Відповідно до ч. 1. ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Судом встановлено, що сторони по справі проживають окремо. Відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання дружини у зв`язку з доглядом за дитиною до досягнення трирічного віку не надає, що ставить позивача у скрутне матеріальне становище.

На даний час позивач не працює, тому що знаходиться у відпустці по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку, а тому не має можливості працювати та отримувати кошти на своє утримання.

Відповідно до ст. 75 Сімейного кодексу України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Відповідно до ч.2 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Відповідно до ч.1 ст.80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 4 ст. 84 Сімейного кодексу України, право на утримання має вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Таким чином, необхідною умовою утримання дружини, з якою проживає дитина є можливість чоловіка надавати матеріальну допомогу. Суд вважає, що відповідач має можливість надавати позивачу таку допомогу.

Сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини та дружини, суд звичайно виходить з того, що відповідач є молодою працездатною особою, інших утриманців немає, тому суд вважає, що він спроможній платити аліменти на утримання дружини, яка проживає зі спільною дитиною і враховуючи відсутність в неї самостійного доходу, чоловік має їй компенсувати втрату можливості повноцінно себе реалізувати у громадському житті. Обставин та доказів неможливості надання ним матеріальної допомоги позивачу суду не надано.

Сторонам роз`яснити, що за положеннями ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 79 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 179, 180, 181-183, 191 СК України, ст. ст. 5, 10, 19, 141, 197- 200, 206, 235, 259, 261 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: невідомий, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дитини сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів), щомісячно, але не менше 50% мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 03 вересня 2020 року дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: невідомий, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дружини у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 03 вересня 2020 року і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН:невідомий, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави в особі: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір в сумі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду або через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області безпосередньо шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду.

Суддя: А. В. Твердохліб